про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження
Справа № 240/14333/24
01 вересня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Драчук Т. О.
суддів: Полотнянка Ю.П. Смілянця Е. С.
розглянувши у письмовому провадженні заяву військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
Також, апелянтом подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження Житомирського окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року. В обґрунтування вказаної заяви апелянт зазначає, що з часу введення в Україні воєнного стану, тобто з 24.02.2022, військова частина НОМЕР_1 , яка будучи однією із найбільш боєздатних, підготовлених та укомплектованих військових частин Сухопутних військ Збройних Сил України, була залучена на виконання завдань, поставлених Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України, Міністром оборони України та Генеральним Штабом Збройних Сил України.
3 25.05.2022 особовий склад військової частини НОМЕР_1 виконує бойові завдання щодо стримування збройної агресії Російської Федерації на території Луганської, Донецької, Чернігівської, Сумської та Харківської областей, в тому числі і помічник командира частини з правової роботи, що підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 07.05.2022 року №123.
Відсутність належного поштового зв'язку, достатнього транспортного переміщення, відсутність інтернет-зв?язку, електронної пошти перешкодила військовій частині НОМЕР_1 своєчасно подати апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції. Військова частина НОМЕР_1 , пунктом постійної дислокації якої є АДРЕСА_1 , є бойовою військовою частиною, яка веде реальні бойові дії щодо захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
При цьому, військова частина НОМЕР_1 є структурним підрозділом Міністерства оборони України і фінансується виключно з Державного бюджету України. Військова частина НОМЕР_1 є розпорядником бюджетних коштів 3 рівня, фінансування її витрат щодо оплати судових зборів, виконання рішень судів здійснюється ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На даний час фінансування Збройних Сил України здійснюється не в повному обсязі, на сплату судового збору кошти відсутні і виділяються в обмеженій кількості. Помічником командира військової частини НОМЕР_1 з правової роботи було своєчасно подано рапорт про оплату судового збору за подання апеляційної скарги для оскарження в апеляційному порядку рішення Житомирського окружного адміністративного суду. Лише 03 липня 2025 року згідно платіжної інструкції № 747 було оплачено судовий збір для подання апеляційної скарги по даній справі.
Викладене, на думку апелянта, свідчить про поважність причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою.
Досліджуючи дану заяву, колегія суддів зазначає наступне.
За приписами статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суд апеляційної інстанції, розглянувши заяву апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження та дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов висновку, що підстави для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відсутні.
Судом встановлено, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції 03.03.2025 в порядку письмового провадження.
Судове рішення доставлено в Електронний суд 03.03.2025 о 19:12 та в Електронний кабінет військової частини 03.03.2025 о 21:21.
Згідно ч. 6 ст. 251 КАС України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Враховуючи зазначене, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року, є 03.04.2025.
Згідно відбитку потового штемпелю на конверту, апеляційна скарга подана до суду 09.07.2025. Тобто, з пропуском строку на її подання.
Колегія суддів звертає увагу, що згідно з частиною 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".
У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Тобто, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи та органи місцевого самоврядування загалом, зобов'язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до частини 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які об'єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу.
Поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Судом апеляційної інстанції враховано правові висновку, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 згідно яких, правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Іншого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Щодо посилань апелянта стосовно того, що кошти на сплату судового збору відсутні і виділяються в обмеженій кількості, а в даній справі оплата судового збору відбулась лише 03.07.2025 з незалежних від відповідача обставин, то колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 28.04.2021 у справі №640/3393/19, від 21.09.2023 у справі №160/15387/22, від 09.11.2023 у справі №560/11237/22 і від 20.11.2023 у справі №120/18501/21-а, акцентував увагу на тому, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб'єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.
У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватися принципів належного врядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, установлених нею ж.
Щодо посилань відповідача на обставини щодо безпосередньої участі особового складу військової частини НОМЕР_1 у бойових діях, їхнього переміщення, перебоїв в електрозабезпеченні, то колегія суддів зазначає, що такі аргументи мають загальний характер. Зокрема, відсутні будь-які докази, які б підтверджували, що весь особовий склад військової частини НОМЕР_1 , зокрема й представники, які представляють інтереси цієї військової частини, у відповідний період часу (з моменту отримання оскаржуваного рішення - до закінчення відповідного строку звернення з апеляційною скаргою) були задіяні до виконання бойових завдань і не було можливості з об'єктивних причин вчасно подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Суд наголошує, що організація роботи діловодства відповідача, є суб'єктивними чинниками та, за відсутності об'єктивних підстав, що підтверджені належними та допустимими доказами, не є поважною підставою для поновлення пропущеного строку.
Долучення представником апелянта до матеріалів заяви витягу з наказу від 07.05.2025 №123 про вибуття помічника командира військової частини з правової роботи для участі у бойових діях, не свідчить про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03.03.2025, оскільки місячний строк звернення з апеляційною скаргою закінчився 03.04.2025
Згідно з ч.1,3 ст.45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом «Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt», згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує. Тобто, реалізація апелянтом права на звернення до суду з апеляційною скаргою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що апелянтом не доведено наявності обставин, що перешкоджали йому звернутись до суду в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України, та становили об'єктивно непереборні перешкоди, які пов'язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення, причини пропуску строку апеляційного оскарження зазначені у вказаному клопотанні не є поважними, а тому суд не знаходить підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року.
Керуючись ст.ст.121, 295, 325, 328, 329 КАС України, суд
у задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року відмовити.
Визнати неповажними причини пропуску військовою частиною НОМЕР_1 строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Головуючий Драчук Т. О.
Судді Полотнянко Ю.П. Смілянець Е. С.