26 серпня 2025 року м.Дніпросправа № 160/13687/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Кругового О.О., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року у справі № 160/13687/23 (суддя Савченко А.В.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року у справі № 160/13687/23 позовну заяву ОСОБА_1 (далі - позивач) задоволено:
- визнано протиправним та скасовано підпункт 2.107 пункту 2 наказу військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) від 08.10.2022 № 268;
- визнано протиправним та скасовано пункт 20 наказу військової частини НОМЕР_1 від 17.10.2022 № 277;
- визнано протиправним та скасовано пункт 2 наказу військової частини НОМЕР_1 № 11108 від 31.10.2022;
- зобов'язано військову частину НОМЕР_1 поновити ОСОБА_1 на посаді командира 3 мотопіхотного взводу 4 мотопіхотної роти НОМЕР_2 мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 з 17.10.2022;
- зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 неотримане грошове забезпечення та додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 22.02.2022, починаючи з 07.10.2022 по день поновлення на посаді та поновити продовольче, речове та інші види забезпечення.
Рішення набрало законної сили 30.04.2024
До суду першої інстанції надійшла заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року у справі № 160/13687/23, в якій заявник просив:
- постановити ухвалу про встановлення судового контролю за виконанням постанови суду від 29.03.2024 р. по справі № 160/13687/23 та зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 подати звіт про виконання судового рішення впродовж 10 календарних днів з дня постановлення ухвали;
- у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, накласти на командира військової частини НОМЕР_1 штраф у розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року в задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю у справі відмовлено.
З ухвалою суду першої інстанції не погодився позивач, та діючи через свого представника, подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати оскаржену ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що відповідачем не виконано рішення суду.
Відповідач своїм правом подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу позивача не скористався.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.ст.311, 312 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Застосування інституту судового контролю є правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
У постанові Верховного Суду від 11.06.2020 у справі №640/13988/19 висловлено позицію, відповідно до якої адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження. При цьому встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду.
Колегія суддів зазначає, що позивачем не наведено обґрунтувань необхідності встановлення судового контролю, окрім посилання на невиконання належним чином судового рішення.
Із долучених до заяви доказів вбачається, що за № АСВП: 75194321 відкрито виконавче провадження.
Рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
В даному ж випадку, виданий судом виконавчий лист у цій справі був пред'явлений до примусового виконання, за результатом чого було відкрито виконавче провадження, що підтверджується № АСВП: 75194321, долученим позивачем.
В свою чергу, інформації про завершення виконавчого провадження станом на час розгляду заяви позивача про встановлення судового контролю до суду подано не було.
Наведене свідчить про існування у позивача можливості отримати реальне виконання судового рішення у межах процедури виконавчого провадження, у тому числі шляхом застосування державним виконавцем примусових заходів, визначених Законом України «Про виконавче провадження».
Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об'єктивно) перешкодило виконати судове рішення.
Звертаючись із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду заявником не обґрунтовано та не наведено мотивів доцільності та необхідності застосування такого обраного виду судового контролю, як зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Наразі неможливо стверджувати, що примусове виконання цього рішення суду не дало очікуваних результатів, та, відповідно, про наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням цього судового рішення.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що підстави для встановлення судового контролю, відповідно до ч.1 ст.382 КАС України, у суду на час прийняття оскарженої ухвали не було.
В даному випадку оскаржена ухвала прийнята судом першої інстанції у відповідності до вимог КАС України, підстави для її скасування або зміни відсутні, з огляду на що, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року у справі № 160/13687/23 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, відповідно до ч.2 ст.328 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя О.О. Круговий
суддя Н.І. Малиш