01 вересня 2025 року Чернігів Справа № 620/4415/25
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Тихоненко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач 1), комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач 2), в якому просить:
визнати протиправним рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформленого протоколом від 14 квітня 2025 року №129 про відмову у наданні позивачу ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до абзацу 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію";
зобов'язати комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі абзацу 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" у зв'язку з здійсненням постійного догляду за хворим батьком, якщо він сам потребує постійного догляду за висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 видати ОСОБА_2 відповідний документ про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі абзацу 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", у зв'язку з здійсненням постійного догляду за хворим батьком.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.
Вказану ухвалу суду відповідачі отримали 01.05.2025 та 08.05.2025 відповідно, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, однак правом для подання відзиву чи заяви про продовження процесуального строку для подання відзиву у встановлений судом 15-денний строк не скористалися.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 07.04.2025 звернувся з письмовою заявою та необхідним пакетом документів до відповідача 1 про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (а.с.26).
Повідомленням від 14.04.2025 №765 відповідач повідомив позивача, що за результатами розгляду заяви щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період комісія ухвалила рішення, оформлене протоколом від 14.04.2025 №129 про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та повідомила, що позивач підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах. Причини відмови: позивачем не додано документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у пункті 9 частини першої додатку 5 до Порядку, а саме: для особи, яка потребує постійного догляду, - довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (а.с.27).
Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Спірним у даній справі є право позивача на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України “Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Рядом Указів Президента України строк дії режиму воєнного стану продовжувався та триває досі.
Частинами першою, другою статті 2 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон) визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами (частина четверта статті 2 Закону).
Згідно частини шостої статті 2 Закону розрізняють такі види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти), а також закладів фахової передвищої військової освіти; військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Так, зокрема, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю (батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду.
Аналізуючи вказані норми законодавства, суд дійшов висновку, що право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації мають військовозобов'язані, які зайняті постійним доглядом за відповідною особою (батьком), яка потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.
Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначив, що він здійснює догляд за батьком - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який за висновком лікарсько-консультативної комісії № 1019 від 12.12.2024 та протоколу засідання лікарсько-консультативної комісії № 99 від 12.12.2024 - не здатний до самообслуговування та потребує постійного догляду безстроково, а тому позивач має законну підставу для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Суд зазначає, що позивач для реалізації свого права на відстрочку від призову повинен бути зайнятим постійним доглядом за батьком.
Так, як встановлено судом та слідує з матеріалів справи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 згідно довідки від 12.12.2024 №1019 із протоколу засідання лікарсько-консультативної комісії (протокол №99 від 12.12.2024) за станом здоров'я не здатний до самообслуговування та потребує постійного стороннього догляду безстроково (а.с.21).
Також в матеріалах справи наявний висновок ЛКК № 1019 про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від 12.12.2024 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.22).
Таким чином, з вказаних вище медичних документів слідує, що батько позивача потребує постійного догляду.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позивач під час звернення із заявою додав усі необхідні документи, чим довів існування обставин здійснення ним, як військовозобов'язаним, догляду та наявність законних підстав для надання відстрочки йому відповідно до п. 9 ч. 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, шляхом визнання протиправним рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформленого протоколом від 14 квітня 2025 року №129 про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації; зобов'язання комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.04.2025 та прийняти рішення про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі абзацу 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Щодо позовних вимог про зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 видати ОСОБА_2 відповідний документ про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, то останні задоволенню не підлягають, оскільки не знайшли свого підтвердження в ході розгляду даної справи. Позивачем в межах даної справи є ОСОБА_1 .
Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити частково.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформленого протоколом від 14 квітня 2025 року №129 про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Зобов'язати комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.04.2025 та прийняти рішення про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі абзацу 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
В решті позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач 1: ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Відповідач 2: ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_3 ).
Повне судове рішення складено 01.09.2025.
Суддя Оксана ТИХОНЕНКО