01 вересня 2025 року Чернігів Справа № 620/6175/25
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Тихоненко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) за допомогою системи ''Електронний суд'' звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач), в якому просить:
визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію";
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса: АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у спосіб, визначений Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідь ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо розгляду заяви позивача є протиправною, оскільки додатком 5 Постанови КМУ № 560 зазначена альтернатива у наданні документів до пункту 9 статті 23, а саме довідка до акту огляду медико-соціальною експертною комісією за формою або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи з висновком про потребу в постійному догляді або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді за формою, згідно з вимогами чинного законодавства було подано один із передбачених документів, а саме: витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи з висновком про потребу в постійному догляді. Таким чином, усі необхідні документи, визначені у додатку 5 до Постанови КМУ №560, були надані, а твердження ІНФОРМАЦІЯ_4 про їх відсутність є безпідставними та не відповідають дійсності.
04.06.2025 ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в електронній формі. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову та зазначає про відсутність підстав для надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ), яка є особою з інвалідністю 2 групи.
Здійснюючи догляд за ОСОБА_2 , позивач 30.04.2025 звернувся до відповідача з заявою та відповідними документами про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п.9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Повідомленням від 08.05.2025 №6/2248 відповідач повідомив позивача, що за результатами розгляду заяви щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період комісія ухвалила рішення, оформлене протоколом від 07.05.2025 №37 про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та повідомила, що позивач підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах. Причини відмови: відсутній один з документів, що підтверджує право на відстрочку, визначений у додатку 5 постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 до пункту 9 частини першої: довідка до акту огляду МСЕК з висновком про потребу в постійному догляді або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи з висновком про потребу в постійному догляді або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ.
Вважаючи вказану відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Спірним у даній справі є право позивача на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України “Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Рядом Указів Президента України строк дії режиму воєнного стану продовжувався та триває досі.
Частинами першою, другою статті 2 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон) визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами (частина четверта статті 2 Закону).
Згідно частини шостої статті 2 Закону розрізняють такі види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти), а також закладів фахової передвищої військової освіти; військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Так, зокрема, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю (батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду.
Аналізуючи вказані норми законодавства, суд дійшов висновку, що право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації мають військовозобов'язані, які зайняті постійним доглядом за відповідною особою (матір'ю), яка потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.
Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначив, що він здійснює догляд за матір'ю, яка є особою з інвалідністю 2 групи, а тому позивач має законну підставу для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Суд зазначає, що позивач для реалізації свого права на відстрочку від призову повинен бути зайнятим постійним доглядом за матір'ю.
Однак, як встановлено судом та слідує з матеріалів справи витяг з рішення №17/25/1387/В від 18.04.2025 експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи не визначає потребу ОСОБА_2 у постійному догляді.
В свою чергу, поняття «постійний догляд» передбачає безперервний догляд, який надається особі, що не здатна до самообслуговування, догляд, який надається без будь-якого часового обмеження, суцільним порядком.
Доказів, що матір позивача потребує постійного догляду матеріали справи не містять.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність прийнятого відповідачем рішення у формі протоколу № 37 від 07.05.2025 про відмову позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п.9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відтак, з урахуванням зазначеного, зважаючи на не доведення позивачем наявності підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період у суду відсутні правові підстави для зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у спосіб, визначений Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560.
Стосовно інших посилань позивача, то суд критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що у позові ОСОБА_1 слід відмовити повністю.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Повне судове рішення складено 01.09.2025.
Суддя Оксана ТИХОНЕНКО