Справа № 420/29631/25
29 серпня 2025 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бездрабко О.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про забезпечення позову за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку відносно ОСОБА_1 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ;
Разом з позовною заявою подано заяву про забезпечення позову, в якій представник позивача просить забезпечити позов шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_4 вчиняти будь-які дій, пов'язані з мобілізацією та призовом ОСОБА_1 на військову службу по мобілізації до моменту набрання законної сили рішенням по справі № 420/31857/24.
В обґрунтування заяви вказує на те, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/31857/24 зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_5 розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.08.2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, відповідно до абз.3 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в її наданні. Станом на 28.08.2025 р. рішення суду відповідачем не виконано. Натоміть відповідачем протиправно внесено відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку начебто не явку за мобілізаційним розпорядженням. Наголошує, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів особи, оскільки позивача можуть затримати працівники Національної поліції, що в подальшому може призвести до мобілізації позивача, який є непридатним до військової служби. Наведене зумовить необхідність ще одного звернення до суду для скасування наказу про призов, а згідно останньої практики Верховного Суду процедура мобілізації є незворотною.
При вирішенні даної заяви суддя виходить з наступного.
Частинами 1, 2 статті 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (ч.4 ст.150 КАС України).
Відповідно до положення ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Відповідно до п.17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 р. № 2, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
З аналізу викладених норм, вбачається, що загальною вимогою для розгляду і вирішення питання про забезпечення позову за ініціативою позивача можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може у майбутньому ускладнити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля для відновлення прав позивача.
У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, перевіряє чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду в майбутньому. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.
Предметом спору у даній справі є оскарження позивачем дій ІНФОРМАЦІЯ_2 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку відносно ОСОБА_1 . Поряд з цим, представник позивача, заявляючи заяву про забезпечення позову в даній справі, просить заборонити відповідачу вчиняти будь-які дій, пов'язані з мобілізацією та призовом ОСОБА_1 на військову службу по мобілізації до моменту набрання законної сили рішенням по справі № 420/31857/24.
Згідно даних КП "ДСС" рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 р. у справі № 420/31857/24, набрало законної сили 16.01.2025 р.
На підставі наведеного, суддя не вбачає зв'язок між заявленим представником позивача заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, які заявлені у даній справі. Крім того, суддя зазначає, що обраний захід не забезпечить фактичне виконання судового рішення по даній справі в разі задоволення позовних вимог.
На підставі наведеного, заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.150-152, 154, 243, 248 КАС України, суддя -
ухвалив:
Відмовити у задоволенні заяви представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О.І. Бездрабко