01 вересня 2025 р. № 400/9358/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гордієнко Т. О. розглянув заяву про забезпечення позову в адміністративній справі
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ШІППІНГ-ОЙЛ", просп. Героїв України, 24/15А, м. Миколаїв, 54025,
до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005,
провизнання протиправним та скасування витягу із розпорядження № 17 від 20.01.2025 в частині; зобов'язання вчинити певні дії,
29 серпня 2025 року позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування витягу із розпорядження прийнятного ГУ ДПС у Миколаївській області № 17 від 20.01.2025р. в частині анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним № 14050314202400012 Товариству з обмеженою відповідальністю «Шіппінг Ойл», у якої термін дії з 19.01.2024р. до 19.01.2029р.; зобов'язання виключити інформацію щодо анулювання ліцензії Товариству з обмеженою відповідальністю «Шіппінг Ойл» (код ЄДРПОУ 43339026) реєстраційний № 14050314202400012 (термін дії з 19.01.2024р. до 19.01.2029р) з Єдиного державного реєстру суб'єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібненої торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.
Разом з позовом позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії витягу із розпорядження, прийнятного ГУ ДПС у Миколаївській області № 17 від 20.01.2025р., в частині анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним № 14050314202400012 Товариству з обмеженою відповідальністю «Шіппінг Ойл», у якої термін дії з 19.01.2024р. до 19.01.2029р.
Заява обгрунтована тим, що маючи діючу ліцензію на роздрібну торгівлю пальним позивач автоматично має право на зберігання цього пального у місці реалізації, а, відповідно, у разі анулювання такої ліцензії право зберігання пального в місці, де проводилась роздрібна торгівля пальним чинним законодавством не передбачена та/або не дозволена, а отже є забороненою.
Так, відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 281, на дату анулювання ліцензії станом на 20.01.2025р. у п'яти резервуарах позивача за місцем роздрібної торгівлі пальним залишалося (знаходилося): ДП Євро у кількості 6547,00 л. (резервуар 1), Бензин А-95 - 4287,00 л. (резервуар 2), Бензин А-95 - 3758,00 л. (резервуар 3), ДП Євро у кількості 8095,00 л. (резервуар 4) та скраплений газ - 7167,370 л (резервуар 5), а так як ліцензія на роздрібну торгівлю пальним анульована, то Позивач автоматично втрачає право зберігати там пальне та газ скраплений.
У 2025 році зберігання пального підлягає обов'язковому ліцензуванню. Це передбачено Законом України № 3817, а також пунктом 7 частини 1 статті 7 Закону «Про ліцензування видів господарської діяльності».
Ліцензія потрібна незалежно від того, чи пальне зберігається у власних резервуарах чи в орендованих ємностях - ключовим є сам факт зберігання.
Зберігання пального без належної ліцензії є порушенням, за яке передбачено значні штрафи (пп. 15, 36, 37 ч. 2 ст. 73 Закону №3817).
Законодавець не передбачив у будь-якому законодавчому акті, який регулює податкові правовідносини, що у разі анулювання ліцензії на роздрібну торгівлю пальним суб'єкту господарювання дозволяється зберігати та/або продавати/ передавати залишок пального, яке залишилося у резервуарах, іншій особі або в інше місце, тобто позивач зіштовхнувся із ситуацією правової невизначеності.
Отже, існує небезпека виникнення наслідків (перевірка, штрафи за незаконне зберігання) передбачених статтею 17 Закону № 3817-IX.
Анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним без ужиття заходів забезпечення позову створює для позивача серйозні та невиправні ризики. Ще до ухвалення рішення судом по суті спору це матиме наслідком розрив усталених господарських зв'язків, втратою партнерської довіри та ділової репутації, яка формується роками, але це може бути зруйновано миттєво. Негативні наслідки, що виникнуть, надалі буде надзвичайно складно або й узагалі неможливо виправити. Відновлення порушених прав чи інтересів позивача стане або надмірно утрудненим, або ж цілком нереальним.
Також анулювання ліцензії створює ризик невиплати заробітної плати, що порушує трудові права третіх осіб, які не є учасниками цього процесу, і може призвести до незворотних соціально-економічних наслідків, включно з простоєм, звільненнями.
Також з огляду на технічні особливості нафтопродуктів, паливо та газу скрапленого при тривалому зберіганні у резервуарах без належного обігу втрачають свої експлуатаційні властивості, що призводить до погіршення їх якості (фізико-хімічна втрата), а іноді й до повної непридатності для використання.
Це обумовлює прямі матеріальні збитки підприємства та репутаційні ризики, які не можуть бути відшкодовані майбутнім скасуванням розпорядження податкового органу. Таким чином, відсутність ліцензії спричиняє псування наявних запасів пального, що створює додаткові непоправні наслідки, які в подальшому, при винесенні рішення по суті справи відновити буде не можливо.
Позивач має й інші КВЕДи (хоча позивач не здійснює іншу діяльність), крім основного КВЕДа роздрібної торгівлі пального, однак паливо та газ скраплений були придбані виключно з метою роздрібної торгівлі.
Неможливість реєстрації акцизних накладних в якості вхідного акцизного податку на акцизний склад та в якості вихідного акцизного податку з акцизного складу призведе до порушення суб'єктами господарювання, як постачальниками Позивача, так і безпосередньо самим Позивачем вимог податкового законодавства, якими регулюються питання контролю сплати акцизного податку, що стане наслідком до зобов'язання позивача сплатити до державного бюджету акцизного податку в розмірі, визначеному в акцизній накладній, в реєстрації яких відмовлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, окрім основного виду діяльності - КВЕД 47.30 - Роздрібна торгівля пальним, у Позивача також наявні відкриті:
- 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів;
- 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів;
- 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів;
- 45.40 Торгівля мотоциклами, деталями та приладдям до них, технічне обслуговування і ремонт мотоциклів;
- 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами;
- 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.;
- 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням;
- 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами;
- 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля;
- 49.41 Вантажний автомобільний транспорт;
- 52.10 Складське господарство;
- 52.24 Транспортне оброблення вантажів;
- 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту;
- 62.02 Консультування з питань інформатизації;
- 62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем;
- 63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язана з ними діяльність;
- 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.;
- 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування;
- 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами;
- 45.19 Торгівля іншими автотранспортними засобами.
Таким чином, позивач не обмежений правом на здійснення інших видів господарської діяльності. За таких обставин відсутні підстави вважати, що саме по собі анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним блокуватиме формування доходу, сплату податків та виплату його працівникам заробітної плати.
При цьому суд не заперечує того, що забезпечення позову шляхом зупинення дії спірного розпорядження може убезпечити позивача від понесення ним збитків, настання майнових втрат, нанесення шкоди у вигляді недоотримання прибутку тощо.
Проте варто врахувати, що такі обставини в будь - якому випадку не визначені нормами статті 150 КАС України як безумовні підстави для забезпечення позову, а отже, не вказують і не можуть вказувати на очевидну протиправність адміністративного акта, який у спірних відносинах виданий у формі розпорядження.
Суд зазначає, що підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Отже, у цьому конкретному випадку, відсутні беззаперечні підстави вважати, що застосування заходів забезпечення позову є співмірним з предметом спору та предметом доказування у справі.
Відтак, суд вважає, що у справі, яка розглядається, заявником не доведено і не підтверджено у передбаченому процесуальним законом порядку наявності підстав для застосування заходів забезпечення позову за заявою позивача.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 21.08.2025 року у справі № 600/5185/24-а.
Позивачем не надано жодних доказів, які б свідчили про необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення його прав без вжиття заходів забезпечення позову, про які він просить. Також відсутні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити здійснення господарської діяльності позивача або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, стане неможливим без вжиття таких заходів до ухвалення рішення в адміністративній справі.
Позивачем не наведено доводів, як і не надано суду доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову призведе до ускладнення чи унеможливить виконання судового рішення, а захист та поновлення порушених прав та інтересів заявника, за якими він звернувся до суду, буде не ефективним.
Також позивачем не доведено та документально не підтверджено обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам ТОВ "ШІППІНГ-ОЙЛ", що унеможливило б захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі, як і не доведено того, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у цій справі.
Доводи позивача зводяться до можливих у майбутньому порушень його прав, тобто фактично до припущень.
Так, Верховний Суд у постанові від 8 червня 2023 року у справі №160/1140/23 зазначив, що можливі у майбутньому порушення прав позивача, які ще не наступили взагалі і невідомо, чи настануть у подальшому, не є самостійною і достатньою підставою для застосування заходів забезпечення позову.
Отже, суд вважає, що у справі, яка розглядається, заявником не доведено у передбаченому процесуальним законом порядку наявності підстав для застосування заходів забезпечення позову.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 21.08.2025 року № 400/2601/25.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Посилання відповідача у заяві про забезпечення позову на постанови Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 240/16920/21, від 15.04.2022 у справі № 440/6755/21, від 13.07.2022 року у справі № 240/26736/21, від 21.12.2022 року у справі № 160/11995/22, від 31.01.2023 у справі № 140/8709/21, від 02.02.2023 року у справі № 240/20976/21, від 22.03.2023 року у справі № 380/8301/22, від 18.10.2023 року у справі № ЗП/620/4/23, від 15.03.2024 року у справі № 500/5854/23, від 15.01.2025 року у справі № 400/10628/23, судом до уваги не приймається, адже у відповідності до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 30 січня 2019 року у справі №755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію.
Тому заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Керуючись статями 150, 152, 154, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя Т. О. Гордієнко