01 вересня 2025 рокусправа № 640/34956/21
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Крутько О.В.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Елькон»
до Київської митниці
про визнання протиправним та скасування рішення
Товариство з обмеженою відповідальністю “Елькон» звернулось з позовом до Київської митниці, у якому заявлено позовну вимогу: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA100320/2021/000023/2 від 01.10.2021.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів Київська митниця необґрунтовано та безпідставно дійшла висновку, що декларантом або уповноваженою ним особою не було подано документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 Митного кодексу України. Позивач звертає увагу, що усі належно оформлені документи подавалися при декларуванні товарів, перелік поданих документів наведено у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Позивач зазначає, що витребування документів передбачених положенням ч.3 ст. 53 Митного кодексу України можливе у випадку наявності розбіжностей, ознак підробки або відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни. Відповідачем в ході здійснення митних процедур не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення. Позивач стверджує, що вказане свідчить про відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, а саме коригування митної вартості є необґрунтованим.
Позивач просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, подав відзив на позовну заяву, у якому вказує, що під час митного оформлення товару згідно досліджуваної митної декларації Київською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), також чітко обґрунтовано необхідність перевірки спірних правовідносин та зазначено документи, надання яких може усунути сумнів у їх достовірності. У рішенні про коригування митної вартості наведена вичерпна інформація щодо джерел інформації для визначення митної вартості та здійснених коригувань, що відповідає вимогам нормативних документів.
Відповідач стверджує, що посадові особи Київської митниці при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою від 16.06.2025 замінено відповідача його правонаступником - з Київської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43337359) на Київську митницю (код ЄДРПОУ 43997555) як відокремлений підрозділ Державної митної служби України.
Відзив на позовну заяву подано правонаступником відповідача.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
01.09.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Елькон» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вуден Хаус Бел» (Республіка Білорусь; Продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт № 01/09 (далі - Контракт), умовами якого передбачено, що Продавець зобов'язується виготовити за індивідуальним замовленням та передати у власність Покупцю, а Покупець - оплатити та прийняти на умовах даного контракту збірні дерев'яні конструкції, дерев'яні вироби, столярні вироби з нестандартного клеєного бруса, виробництва Республіки Білорусь, кількість, комплектація, ціна яких вказана у специфікаціях, наведених у Додатках до даного Контракту, які є невід'ємною частиною даного Контракту.
Згідно п. 2.5. Контракту, товар поставляється на умовах FCA Слуцьк (Інкотермс 2010), місцем поставки, відповідно до п.2.3. Контракту є склад Продавця за адресою: Республіка Білорусь, м. Слуцьк, вул. Базарна 28, вул. Майський Посад, 1Г.
Відповідно до п. 2.5 Контракту, транспортування Товару буде відбуватися автомобільним транспортом за рахунок Покупця, сторони можуть додатково у письмовій формі погоджувати поставку іншими видами транспорту, а також змінити базис поставки.
Сторонами визначено ціну одиниці Товару, яка вказується у специфікації та включає в себе вартість поставки Товару на умовах в п.2.2.
Загальна вартість Контракту складає 40 515 (сорок тисяч п'ятсот п'ятнадцять) Євро. Відповідно до пункту 4.2 Контракту, валютою даного Контракту являється Євро.
Додатком №1 від 01.09.2020 року до Контракту, сторони погодили найменування товару, кількість, одиницю виміру та ціну, а також вказали, що товар поставляється на умовах FCA Слуцьк (Інкотермс 2010).
Додатком № 2 від 29.06.2021 року сторони Контракту домовились змінити кількість товару у специфікації 1 до Контракту № 01/09 від 01.09.2020 року, внаслідок чого виклали документ в іншій редакції, у зв'язку з чим, за зміненою специфікацією, ціна товару за Контрактом змінилась, та становить 42 835,00 Євро.
Продавцем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Вуден Хаус Бел» виставлено проформу-інвойс № 28/09-1 від 28.09.2021 з описом товару (Збірний дерев'яний будинок (М 117,6) розміром 18.75x8,80 м, а саме: частини будинку, брус стіновий 200x292- 38,08 м.3, брус стіновий 200x152-1,34 м.3, брус стіновий 160x152-0,26 м.3.) на загальну суму 21 417,50 ЄВРО, дані частини поставлено в об'ємі 0,5 від загальної цілісності збірного будинку (М 117,6).
Вказані вище частини будинку поставлено на умовах базис поставки FCA Слуцьк, автотранспортом DAF/SCHMITS, держ. № АР 4498-7, причіп НОМЕР_1 -5, про що свідчить товарно-транспортна накладна CMR 648.
Відповідно до пакувального листа № 1 від 28.09.2021 року та акту завантаження № 1 від 28.09.2021 року, які були складені Продавцем, завантажений товар повністю відповідає найменуванню товару виписаному у рахунку-проформі №28/09-1 від 28.09.2021.
Також до вказаного вантажу додано фітосанітарний сертифікат опису вантажу, де зазначено кількість пакувальних місць та опис вантажу (частини дерев'яного будинку).
Товариством з обмеженою відповідальністю «Вуден Хаус Бел» виставлено проформу-інвойс № 28/09-2 від 28.09.2021, відповідно до Контракту та Додаткової угоди № 2 від 29.06.2021 року з описом товару (Збірний дерев'яний будинок (М 117,6) розміром 18.75x8,80 м, а саме: частини будинку, балка 96x205-1, 16м.З, стовпи 200x200-1,01м.3, стропіла 96x246-9,07м.З, обришітка 40x100-2,65м.З, контробришітка 43x58- 1,10 м.3, дошка лобова 38x100-28,Збм.2, дошка підлоги терасова 40x100-61 м.2, дошка підлоги чорнова 40x100-36 м.2, обшивка (вагонка) 20x100-138 м.2, обшивка 20х100-142м.2, блок-хаус-14м.2, стовп 100x40-0,34 м.3, накладки нижні 38x200-14,40 м.2, фальш балки 56x246-0,83 м.3, дошка підкладна 56x200x6000-0,49мЗ, дошка підкладна 56x160x6000-0,11 м.3 на загальну суму 10 708,75 євро, дані частини поставлено в об'ємі 0,25 від загальної цілісності збірного будинку (М 117,6).
Вказані вище частини будинку на умовах базис поставки FCA Слуцьк, поставлено автотранспортом DAF/SCHMITS, держ. № АХ 0976-5, причіп А 6531 Е-5, про що свідчить товарно-транспортна накладна CMR 649.
Відповідно до пакувального листа № 2 від 28.09.2021 року та акту завантаження № 1 від 28.09.2021 року, які були складені Продавцем, завантажений товар повністю відповідає найменуванню товару виписаному у рахунку-проформі №28/09-2 від 28.09.2021 року.
Також до вказаного вантажу додано фітосанітарний сертифікат опису вантажу, де зазначено кількість пакувальних місць та опис вантажу (частини дерев'яного будинку).
Для здійснення митного оформлення вказаного товару в режимі імпорту, ТОВ «Елькон» подало митну декларацію № UA 100320/2021/292231 від 30.09.2021.
Одночасно з подачею вищезазначеної митної декларації для підтвердження заявленої митної вартості позивачем подані відповідачу наступні супровідні документи: рахунок- проформа (Proforma invoice) 28/09-1 від 28.09.2021; рахунок-проформа (Proforma invoice) 28/09-2 від 28.09.2021; рахунок-фактура (invoice) 28/09 від 28.09.2021; автотранспортна накладна 648 від 28.09.2021; автотранспортна накладна 649 від 28.09.2021; фітосанітарний сертифікат 05/016-21/00559-В від 29.09.2021; фітосанітарний сертифікат 05/016-21/00560-В від 29.09.2021; банківський платіжний документ, що стосується товару 200908/000349347 від 08.09.2020: банківський платіжний документ, що стосується товару 210708/000472899 від 08.07.2021; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 28.09.2021; контракт № 01/09 від 01.09.2020 року; додаток №1 до контракту № 01/09 від 01.09.2020; додаткова угода № 2 до специфікації № 1 до контракту № 01/09 від 01.09.2020р. від 29.06.2021 року; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, інших держав 7599882 від 29.09.2021; сертифікат про проходження товару форми CT-1 BYUA1106095401 від 28.09.2021; акт експертизи № 6/203-2; копія митної декларації країни відправлення 06641/280921/0081446 від 28.09.2021; копія митної декларації країни відправлення 06641/280921/0081455 від 28.09.2021; пакувальний лист 1 від 28.09.2021; акт завантаження 1 від 28.09.2021; пакувальний лист № 2 від 28.09.2021; акт завантаження від 28.09.2021.
Митну вартість товару визначено та заявлено декларантом за методом № 1 - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.
За наслідками опрацювання наданих документів Київська митниця надіслала повідомлення від митниці декларанту про подання додаткових документів, на яке позивач надав відповідь, просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів.
Київською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100320/2021/000023/2 від 01.10.2021 року, в якому зазначено: « Відповідно за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості встановлено, що вони не містять достовірних та об'єктивних даних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, та містять розбіжності зокрема: декларантом надано рахунки-проформи від 28.09.2021 №№ 28/09-1, 28/09-2 в яких вказана загальна вартість 32 126,25 євро, проте в рахунку-фактурі від 28.09.2021 № 28/09 зазначено 42 835 євро; у банківському платіжному документі від 08.09.2021 № 200908/000349347 йде посилання на інвойс від 01.09.2020 №1, який не надано до митного оформлення, до митного оформлення надано митні декларації країни відправлення від 28.09.2021 року №№ 06641/280921/0081446 та 06641/280921/0081455, в яких загальна вартість товару зазначена 32 126,25 євро, що не відповідає відомостям зазначеним у гр. 22 МД; відповідно до п.3.1. Контракту від 01.09.2020 року № 01/09 до вартості товару включено вартість пакування, маркування, суми податків та зборів, але в наданому інвойсі відсутні ці числові складові митної вартості товару, що унеможливлює відокремити вартість самого товару. Митна вартість визначена із застосуванням резервного відповідно до статті 64 Кодексу з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не застосований у зв'язку з відсутністю вартості операції з ідентичними товарами, прийнятої органом доходів і зборів, з дотриманням умов, зазначених у статті 59 Кодексу. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосований у зв'язку з відсутністю вартості операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, та прийнятої органом доходів і зборів, з дотриманням умов, зазначених у статті 60 Кодексу. Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не застосований у зв'язку з відсутністю ціни, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до положень статті 62 Кодексу. Метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) не застосований у зв'язку з відсутністю наданої виробником товарів, що оцінюються, або від його імені інформації про їх вартість з дотриманням умов, зазначених у статті 63 Кодексу. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару: митна декларація від 07.06.2021 № UA10030/2021/014118».
Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості товарів позивач звернувся до суду.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі МК України) та іншими законами України.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).
Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 05.05.2022 у справі № 2040/6019/18 Верховний Суд висловив наступну правову позицію: «…Митний орган має право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов'язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
Водночас, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598)…
У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, необхідно навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу… Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами».
Суд встановив, що для здійснення митного оформлення товару декларант позивача подав до Київської митниці електронну митну декларацію UA 100320/2021/292231 від 30.09.2021 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.
Для підтвердження заявленої митної вартості позивачем до митної декларації надано документи згідно переліку, який наведено у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Митну вартість товару згідно з поданих митної декларації визначено за першим методом - за ціною договору.
Подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом.
Відповідач не погодився з задекларованою митною вартістю товару та здійснив коригування, застосувавши 6 (резервний) метод.
В обґрунтування оскаржуваного рішення відповідач вказує, що декларантом надано рахунки-проформи від 28.09.2021 №№ 28/09-1, 28/09-2, в яких вказана загальна вартість товару 32 126,25 євро, про те в рахунку-фактурі від 28.09.2021 № 28/09 зазначено 42 835 євро.
До митного оформлення надано митні декларації країни відправлення від 28.09.2021 року №№ 06641/280921/0081446 та 06641/280921/0081455, в яких загальна вартість товару зазначена 32 126,25 євро, що не відповідає відомостям зазначеним у гр. 22 МД.
Згідно матеріалів справи та з врахуванням пояснень позивача суд встановив, що сторони Контракту, на підставі Додаткової угоди № 2 від 29.06.2021 року змінили Специфікацію 1 до Контракту, у зв'язку з чим ціна Контракту зросла та становила 42 835,00 євро.
Виходячи з того, що товар (частини дерев'яного будинку) було поставлено частинами, тому і проформи-інвойс було виставлено на ті частини товару, які поставлялись Покупцю.
Отже, згідно рахунку - проформи №28/09-1 від 28.09.2021, вартість товару від загальної ціни Контракту становить 42 835,00 / 0,5 = 21 417,50 Євро.
Згідно рахунку - проформи № 28/09-1 від 28.09.2021 року, вартість товару від загальної ціни Контракту становить 42 835,00/ 0,25 = 10 708,75 ЄВРО.
При цьому, як свідчать платіжні документи, Продавець сплатив повну вартість товару.
В оскаржуваному рішенні відповідач також наголошує, що у банківському платіжному документі від 08.09.2021 № 200908/000349347 йде посилання на інвойс від 01.09.2020 №1, який не надано до митного оформлення,
Як звернув увагу позивач, банківський платіжний документ № 200908/000349347 датований 08.09.2020, а не як зазначено у рішенні про коригування митної вартості товарів - 08.09.2021. У ньому зазначено «Prepayment for goods according to Contract № 01/09 dd 01/09/2020 and invoice № 1 dd 01/09/2020», що в перекладі означає: Передоплата за товар згідно Контракту № 01/09 від 01.09.2020 та рахунку № 1 від 01.09.2020. Сума за вказаним документом 20300,00 EUR.
Отже, такий платіжний документ підтверджує оплату задекларованого товару за цією поставкою.
Рішення про коригування митної вартості мотивується також таким: «Відповідно до п.3.1. Контракту від 01.09.2020 року № 01/09 до вартості товару включено вартість пакування, маркування, суми податків та зборів, але в наданому інвойсі відсутні ці числові складові митної вартості товару, що унеможливлює відокремити вартість самого товару».
Щодо зазначених зауважень митного органу, суд враховує, що супутні витрати продавця не є складовими митної вартості в розумінні частини десятої статті 58 Митного кодексу України, оскільки такі витрати включені до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті, а тому не впливають на числові значення митної вартості товарів. При цьому, правилами міжнародної торгівлі, Митного кодексу України та жодним нормативно-правовим актом не встановлено обов'язку продавця окремо зазначати в рахунку (інвойсі) числові складові витрат на супутні послуги, якщо згідно з умовами поставки вони включені до ціни товару.
Таким чином, зазначення продавцем у вказаних специфікаціях та інвойсах ціни на товар, включаючи всі узгоджені сторонами та умовами поставки FCA супутні витрати продавця, без окремого зазначення в специфікації та рахунку (інвойсі) числових складових таких витрат не суперечить та повністю відповідає умовам поставки FCA за правилами Інкотермс-2010 та не може трактуватись як розбіжність в поданих документах.
Суд встановив, що позивачем подано для митного оформлення товару повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, а відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом. Наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Аналіз вищевикладених норм права та фактичних обставин свідчить про те, що відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товарів.
Митний орган не надав доказів на підтвердження тієї обставини, що позивачем у декларації митної вартості було зазначено не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.
Перевіряючи оскаржуване рішення на відповідність його критеріям, наведеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про те, що при їх прийнятті суб'єкт владних повноважень діяв не на підставі закону, який регулює спірні відносини; необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
За наведених доводів, позовні вимоги слід задовольнити, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів належить визнати протиправним та скасувати.
Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судові витрати зі справи судового збору стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У відповідності до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Представником позивача до матеріалів справи долучено договір про надання правової допомоги №39/21 від 16.11.2021 з додатком № 1 від 16.11.2021, акт оплати гонорару за надання правової допомоги згідно договору про надання правової допомоги № 39/21 від 17 листопада 2021, відповідно до якого сума до оплати за виконану адвокатом роботу становить 15000 грн.
Суд звертає увагу, що при встановленні розміру гонорару за надання професійної правничої допомоги враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Беручи до уваги складність справи, час, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом цієї справи у розмірі 5000 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 14, 77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості № UA100320/2021/000023/2 від 01.10.2021.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (код ЄДРПОУ 43997555, адреса: 03124, м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, 8А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Елькон» (код ЄДРПОУ 39410762, адреса: 03150, м. Київ, вул. В. Васильківська 64 ) сплачений судовий збір в сумі 2270,00 (дві тисячі двісті сімдесят) грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (код ЄДРПОУ 43997555, адреса: 03124, м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, 8А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Елькон» (код ЄДРПОУ 39410762, адреса: 03150, м. Київ, вул. В. Васильківська 64 ) витрати на правову допомогу у розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяКрутько Олена Василівна