01 вересня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/4577/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень у справі за позовом Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
Головне управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (надалі - позивач), звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі - відповідач), у якому просить:
- стягнути з ОСОБА_1 податковий борг по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 262856,20 грн;
- стягнути з ОСОБА_1 податковий борг по військовому збору, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 21848,02 грн.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.07.2025 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
22.08.2025 ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічною позовною заявою, у якій просить:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення (форма «Р») №0000/438/2405 від 17.01.2025, (форма «Р») №0000/439/2405 від 17.01.2025, (форма «ПС») №0000/440/2405 від 17.01.2025, винесені Головним управлінням Державної податкової служби у Кіровоградській області щодо ОСОБА_1 .
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 зустрічну позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків позову шляхом надання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.
27.08.2025 позивачем на виконання ухвали суду подано заяву про поновлення строків звернення до суду, яка обґрунтована тим, що через масштабні ракетно-дронові обстріли території України, а також відключення електроенергії, що були застосовані у м. Кропивницькому та Кіровоградській області протягом грудня 2024 року, з метою нівелювання загрози життю та здоров'ю малолітньої доньки ОСОБА_2 , та її самої, було прийнято рішення виїхати на тимчасове проживання до м. Ужгорода, Закарпатської області, де разом зі своєю малолітньою донькою проживала у помешканні своїх знайомих в період з 28.12.2024 по 03.03.2025, а отже була позбавлена можливості отримати надіслані відповідачем за зустрічною позовною заявою податкові повідомлення-рішення.
Вирішуючи питання щодо пропуску строку звернення до суду ОСОБА_1 із вказаним зустрічним позовом, суд враховує наступне.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Велика палата Верховного Суду у постанові від 16.07.2025 у справі №500/2276/24 сформулювала правовий висновок, згідно якого в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень/дій/бездіяльності суб'єкта владних повноважень:
1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);
2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов'язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);
3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов'язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).
Отже, з урахуванням наведеної судової практики, якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку він може звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення протягом шести місяців з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У разі неподання особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Аналогічна позиція застосована Верховним Судом, зокрема, у постановах від 22.01.2019 у справі №201/9987/17, від 07.02.2019 у справі №802/497/16-а, від 14.05.2019 у справі № 826/26174/15, від 21.12.2019 у справі №826/12776/15 та від 05.05.2022 у справі № 240/10663/20.
Згідно матеріалів справи про стягнення заборгованості, Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області у період з 09.12.2024 по 11.12.2024 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих платником податків за період з 01.01.2021 по 31.12.2022, про що складено Акт 18.12.2024 №17645/11-28-24-05/3609604264. Вказаний акт був надісланий відповідачу засобами поштового зв'язку рекомендованим листом із повідомленням про вручення, однак не був вручений та повернувся до податкового органу із відміткою від 02.01.2025 із відміткою «за закінченням терміну зберігання».
На підставі Акта перевірки Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області були винесені спірні податкові повідомлення-рішення (форма «Р») №0000/438/2405 від 17.01.2025, (форма «Р») №0000/439/2405 від 17.01.2025, (форма «ПС») №0000/440/2405 від 17.01.2025, які також були надіслані ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку рекомендованим листом, однак поштове відправлення не було вручене адресату та повернулось відправнику з відміткою від 01.02.2025 «за закінченням терміну зберігання».
Крім цього, податковим органом оформлено та направлено відповідачу податкову вимогу форми «Ф» від 11.04.2025 №0004796-1303-1128. Згідно відомостей з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №06 011 348 018 95, остання не була вручена адресату - лист повернувся позивачу із відміткою «за закінченням терміну зберігання»
Суд зауважує, що відповідно до пункту 42.1 статті 42 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу, і відображатися в електронному кабінеті.
Пунктом 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Таким чином суд зазначає, що спірні податкові повідомлення-рішення вважаються належним чином врученими ОСОБА_1 , оскільки надсилались за адресою платника податків рекомендованим листом із повідомленнями про вручення.
Водночас, у постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 Верховний Суд зауважив, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначений підхід неодноразово був застосований Верховним Судом, зокрема у постановах від 21.05.2021 у справі № 1.380.2019.006107, від 22.07.2021 у справі № 340/141/21, від 16.09.2021 у справі № 240/10995/20 та від 12.09.2022 у справі №120/16601/21-а.
Крім того, питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.
Відповідно до вимог статті 6 КАС України - суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини в Рішенні від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі констатував, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Проявом цього права є забезпечення для кожної особи можливості звернутися до суду.
При прийнятті рішення щодо поновлення строків звернення до суду, суд враховує, що фактичне неотримання позивачем за зустрічною позовною заявою спірних податкових повідомлень-рішень та вимоги у зв'язку з проживанням в іншому місті, аніж зареєстрована адреса, вплинуло на її обізнаність з предметом оскарження для своєчасного звернення до суду. Також, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 після отримання відомостей про відкриття провадження у даній справі у найкоротші строки уклала договір про надання правової допомоги №08-08-25/01 від 08.08.2025 з адвокатом Кумченком В. Ю., який 11.08.2025 подав заяву про ознайомлення з матеріалами справи та 22.08.2025 направив до суду відзив на первісну позовну заяву та зустрічну позовну заяву.
Тобто у цьому випадку ОСОБА_1 не допустила необ'єктивного зволікання з поданням зустрічної позовної заяви, а пропуск строку на звернення до суду із позовом про визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень є незначним.
Отже, за сукупністю встановлених обставин суд дійшов висновку, що пропущений позивачем строк звернення до суду із зустрічним позовом підлягає поновленню.
Разом із зустрічною позовною заявою представником позивача подано суду заяву про поновлення строку на подання зустрічної позовної заяви, у якій просить поновити строк на подання зустрічної позовної заяви по справі №340/4577/25, прийняти та долучити її до матеріалів справи.
Так, в обґрунтування зазначеного клопотання представник позивача за зустрічним позовом посилається на те, що позивач дізналася про постановлення ухвали від 09.07.2025 по справі №340/4577/25 з Єдиного державного реєстру судових рішень 07.08.2025, після чого без невиправданих затримок і зайвих зволікань уклала договір про надання правової допомоги № 08-08-25/01 від 08.08.2025 з адвокатом Кумченком В. Ю.
Перевіривши матеріали зустрічного позову ОСОБА_1 , вирішуючи клопотання про поновлення процесуального строку на пред'явлення зустрічного позову в даній адміністративній справі, суд зазначає, що згідно з частиною дев'ятою статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, може пред'явити зустрічний позов відповідно до положень статті 177 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 177 КАС України відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Надаючи оцінку доводам, якими ОСОБА_1 обґрунтовує поважність причин пропуску строку пред'явлення зустрічного позову у даній справі, суд виходить з наступного.
Згідно матеріалів справи копію ухвали про відкриття провадження у справі від 09.07.2025 було направлено відповідачу засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу реєстрації її місця проживання, однак поштове відправлення №0610267544843 повернулось на адресу суду 28.07.2025 з відміткою від 26.07.2025 "за закінченням терміну зберігання".
11.08.2025 представник ОСОБА_1 подав суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді.
22.08.2025 представник відповідача подав суду зустрічну позовну заяву разом із клопотанням про поновлення строку на її подання.
Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що викладені представником ОСОБА_1 обставини (неотримання ухвали суду про відкриття провадження у справі від 09.07.2025) дійсно унеможливили її звернутися до Кіровоградського окружного адміністративного суду із зустрічним позовом у даній справі в межах встановленого законом строку.
Крім цього, суд враховує, що згідно з частиною 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.
Згідно практики Європейського Суду з прав людини, у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.
Стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Таким чином, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Отже, на переконання суду, ОСОБА_1 з поважних причин пропущено строк пред'явлення зустрічного позову у даній справі, а тому її клопотання про поновлення такого строку підлягає задоволенню.
Згідно частини третьої статті 177 КАС України вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Частиною першою статті 178 КАС України встановлено, що зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши матеріали зустрічного позову ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що його предметом є визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, якими Головне управління ДПС у Кіровоградській області визначило Воронюк Нані Олександрівні грошові зобов'язання у сумі 284704,22 грн стягнення яких є предметом первісного позову Головного управління ДПС у Кіровоградській області. При цьому підставою подання первісного позову є саме вказані вище податкові повідомлення-рішення.
Зустрічний позов поданий особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України; даний спір виник із публічно-правових відносин; спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства; справа підсудна Кіровоградському окружному адміністративному суду.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття до свого провадження та відкриття провадження за зустрічним позовом.
Оскільки первісний позов Головного управління ДПС у Кіровоградській області та зустрічний позов ОСОБА_1 взаємопов'язані, вони виникли з одних правовідносин і задоволення зустрічного позову повністю унеможливить задоволення первісного позову, то суд вважає за необхідним вимоги зустрічного позову об'єднати в одне провадження з первісним позовом відповідно до частини третьої статті 177 КАС України
Згідно з частиною 4 статті 177 КАС України у випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Враховуючи, що розгляд первісного позову було призначено судом за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні), а в подальшому ОСОБА_1 подано зустрічний позов до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, беручи до уваги об'єднання в одне провадження зустрічного позову з первісним позовом, наявні підстави для переходу до розгляду адміністративної справи №340/4577/25 за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.
Керуючись статтями 121, 122, 171, 177, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Клопотання представника ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду із зустрічною позовною заявою задовольнити.
Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду із зустрічною позовною заявою до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень у справі за первісним позовом Головного управління ДПС у Кіровоградській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, та поновити такий строк.
Клопотання представника ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку на пред'явлення зустрічного позову задовольнити.
Визнати поважними причини пропуску строку пред'явлення ОСОБА_1 зустрічного позову до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень у справі за первісним позовом Головного управління ДПС у Кіровоградській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, та поновити такий строк.
Прийняти зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрити провадження у справі за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Об'єднати в одне провадження зустрічний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень із первісним позовом Головного управління ДПС у Кіровоградській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Перейти до розгляду справи №340/4577/25 за правилами загального позовного провадження.
Підготовче судове засідання призначити на 29.09.2025 о 14 год. 00 хв. в залі судових засідань №7 Кіровоградського окружного адміністративного суду (м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 40).
Розгляд справи здійснюватиметься суддею Савонюком М.Я. одноособово.
Встановити Головному управлінню ДПС у Кіровоградській області строк для подання відзиву на зустрічну позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
У разі ненадання Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Встановити ОСОБА_1 п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити Головному управлінню ДПС у Кіровоградській області п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud1170/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо не оскаржується, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК