29 серпня 2025 року 320/31612/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві заяву гр. ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Лапія С.М. в адміністративній справі за його позовом до Держави Україна в особі військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся гр. ОСОБА_1 з позовом, у якому просить:
-визнати протиправними дії членів військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , які при проведенні медичного огляду ОСОБА_1 для визначення ступеня придатності його до військової служби діяли не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією, законами і підзаконними актами України;
-зобов'язати членів військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 утриматися від вчинення певних дій шляхом здійснення нового медичного огляду ОСОБА_1 з ціллю визнання його придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони;
-відшкодувати за рахунок коштів Державного бюджету моральну шкоду у розмірі 50 000, 00 грн, завдану членами військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , які при проведенні медичного огляду ОСОБА_1 для визначення ступеня придатності його до військової служби діяли не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією, законами і підзаконними актами України, чим порушили його право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.07.2025 позовну заяву залишено без руху.
Позивачем 27.08.2025 подано до суду заяву щодо недоліків позову та відвід судді.
На обґрунтування заяви позивач зазначив, що суддя вніс до ухвали суду неправдиві відомості, що викликає у нього сумнів у неупередженості і обєктивності судді.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості заявленого відводу, суд враховує наступне.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Суд ухвалою, без виходу до нарадчої кімнати, залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.
Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу визначений статтею 40 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до частини третьої вказаної статті питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Цією ж статтею передбачено, що у випадку, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Розглядаючи заяву про відвід, суд керується ч. 4 ст. 36 КАС України, згідно якої незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Зі змісту заяви про відвід судді слідує, що у позивача викликає сумнів у неупередженості та обєктивності судді з огляду на непогодження з ухвалою суду про залишення позовної заяви без руху, а отже, дана заява не містить передбачених статтею 36 КАС України підстав для відводу судді.
Жодного доказу на існування об'єктивних обставин, які б свідчили про сумніви у неупередженості або об'єктивності судді Лапія С.М., позивачем суду не подано.
Визначаючись щодо наявності підстав для відводу судді, необхідно враховувати, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п. 27, 28 і 30 рішення у справі "Фей проти Австрії" (заява від 24.02.1993 №255), п.42 рішення у справі "Веттштайн проти Швейцарії" (заява №33958/96).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими".
Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності такого судді, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10.05.2018 в адміністративній справі №800/592/17, від 01.10.2018 в адміністративній справі №9901/673/18 та від 04.10.2018 (провадження №11-429сап18).
Вивчивши доводи гр. ОСОБА_1 , викладені у поданій заяві щодо відводу судді Лапія С.М., суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Відповідно до ч. 4 ст. 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Керуючись ст. 36 - 39, 40 КАС України,-
Визнати відвід судді Лапія С.М. необґрунтованим.
Зупинити провадження у справі до вирішення питання про відвід.
Визначити склад суду для вирішення питання про відвід згідно вимог ч. 1 ст. 31, ч. 4 ст. 40 КАС України.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення. Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.
Суддя Лапій С.М.