Справа № 212/981/25
Провадження № 2/344/3566/25
29 серпня 2025 року м.Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді Польської М.В.
за участю секретаря судового засідання Соляник Т.І.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат, -
Акціонерне товариство ««ПриватБанк» в січні 2025 року до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просив стягнути з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 77 388.81 грн. грн. з яких: 62645.40 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 14 743.41 грн. - заборгованість за простроченими відсотками та судові витрати.
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.03.2025р. цивільну справу передано до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області за підсудністю.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27.05.2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак подав суду заяву в якій зазначив, що не заперечує проти розгляду справи за його відсутності та винесення заочного рішення судом.
Відповідач в судові засідання не з'являвся, про день та час слухання справи був повідомлений відповідно до вимог закону. Причину неявки суду не повідомив, відзив на позов не подавав. З врахуванням вимог п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України за неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд розглядає справу за відсутності учасника справи в заочному порядку за згодою позивача, та з врахуванням строків розгляду справи, в т.ч. в порядку спрощеного позовного провадження.
З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінюючи всі докази в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до укладеного договору №б/н від 30.01.2013 року відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами складає між сторонами кредитний договір (а.с.86-87). Збільшений кредитний ліміт становить - 63 000 грн. (а.с.88). В процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки на 40.8% річних.
На підставі укладеного Договору відповідач отримав платіжний інструмент - кредитні картки, строк дії 07/16, 06/18, 01/22 та 11/25, тип "Універсальна Gold", що підтверджується випискою по рахунку.
В подальшому, 09.11.2020 року між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк» підписано заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, у якій узгоджено всі істотні умови.
08.08.2021 року також підписано паспорт споживчого кредиту, де зазначені умови кредитування, з якими погодився відповідач.
Тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 800 000 грн. Строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією. Процентна ставка, відсотків річних: 40,8%.
В процесі користування рахунком, 25.01.2022 року відповідачем підписано заяву разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами складає між сторонами кредитний договір зі строком дії до 11/25 (а.с.79-83). Процентна ставка, відсотків річних: 40,8%.
В подальшому, з 01.04.2022р. відсоткова ставка поступово повернута до погодженого розміру.
Починаючи з 25.01.2022 р. відсотки нараховувалися відповідно до підписаної Відповідачем Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, а саме згідно п. 1.3. у розмірі 40.8%. При цьому за погодженою ставкою Банком нараховано відсотків у розмірі 14743.41 грн.
Також, 29.05.2023 року відповідачем підписано заяву разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами складає між сторонами кредитний договір (а.с.61-72).
Тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 800 000 грн. Строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією. Процентна ставка, відсотків річних: 12.0% (п.п.1.2, 1.3 Договору).
Позивач виконав умови договору та надав відповідачу кредитну картку(-ки), кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту, що підтверджується випискою по рахунку. Відповідач користувався кредитним лімітом, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитним лімітом, але припинив надавати своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором та підтверджується випискою за рахунком.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 02 січня 2025 року має заборгованість - 77 388.81 грн, яка складається з наступного: 62645.40 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 14 743.41 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України (надалі - «ЦК України») за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).
Згідно з частинами першою та другою статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Одночасно Умовами та правилами надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід'ємних частин Договору, таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в Умовах та правилах надання банківських послуг за отриманою випискою про стан картрахунку позичальником.
Як підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем, позивач в повному обсязі виконав зобов'язання, надавши відповідачу кредит у вигляді встановленого станом на 18.11.2021р. збільшеного кредитного ліміту на платіжну картку - 63 000грн., що посвідчується розмір ліміту довідкою позивача (а.с.88).
Відповідно до частини 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Загальні умови виконання зобов'язань визначено статтею 526 ЦК України.
Так, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (частина 1 статті 527 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (частина 1, 2 статті 612 ЦК України).
Як встановлено судом, відповідач не належно виконував взяті на себе за Анкетою-Заявою позичальника, Умовами та правилами надання банківських послуг, зобов'язання.
Вищевказана обставина підтверджується наявним в матеріалах справи Розрахунком заборгованості за договором.
Так, як доводив позивач, станом на 02.01.2025 року утворилась заборгованість у сумі 77 388.81 грн., з яких: 62645.40 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 14 743.41 грн. - заборгованість за простроченими відсотками (а.с.199-218).
Посилаючись на вказані обставини позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором та судові витрати.
Разом з тим, при визначенні судом правильності та правомірності нарахування заборгованості з відповідача, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.
Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України. Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII«Про захист прав споживачів» (далі - Закон №1023-XII).
Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону № 1023-XII споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.
Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно- правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.
У постанові Великої Палати Верховного суду від 03.07.2019р. зроблено відповідний висновок, що з аналогічних правовідносин, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з фізичної особи АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору.
Водночас, на даний час є визначеною і ще правова позиція ВС щодо і інших підстав, які також дозволяють суду прийти до висновку про відсутність підстав для нарахування у подібних спірних відносинах відсотків та неустойки, а саме відсотки вже не нараховуються після закінчення дії строку договору, а застосовується інша правова вимога за іншими нормами ЦК.
За таких обставин, суд вважає, що обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по кредитному договору.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому суд вважає, що сплачений АТ КБ «ПриватБанк» судовий збір в сумі 2422,40 грн. підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 526, 549, 551, 610-612, 625, 629,1054 ЦК України, ст.ст. 10 - 13, 81, 141, 258-268, 274-279, 280-289, 352-354 ЦПК України, суд, -
Задовольнити позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 30.01.2013 року станом на 02.01.2025 року в розмірі 77 388.81 (сімдесят сім тисяч триста вісімдесят вісім гривень 81 коп.), яка складається з: 62645.40 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 14 743.41 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського апеляційного суду.
Повний текст рішення складено та підписано 01.09.2025 року.
Суддя Мирослава ПОЛЬСЬКА