Справа № 761/36417/25
Провадження № 2-з/761/298/2025
01 вересня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді: Левицької Т.В., при секретарі Яцишині А.О., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Дуднік Людмили Олександрівни до ОСОБА_2 про забезпечення позову, -
До Шевченківського районного суду м. Києва 29 серпня 2025 року заявником ОСОБА_1 до ОСОБА_2 до пред'явлення позову подано заяву про забезпечення позову.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2025 року визначено головуючого суддю Левицьку Т.В.
В своїй заяві заявник просить суд: вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 передавати у володіння, розпорядження чи користування особисто чи через інших осіб будь-яким фізичним чи юридичним особам транспортні засоби та накласти арешт на належних ОСОБА_1 транспортних засобів, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а саме:
Hyundai IX35, 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 ;
Volkswagen Jetta, 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , ноер кузова НОМЕР_34;
Lexus IS 250, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_4 , номер кузова НОМЕР_5 ;
Skoda Rapid, 2015 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_6 , номер кузова НОМЕР_7 ;
Nissan Sentra, 2017 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_8 , номер кузова НОМЕР_9 ;
Hyundai Accent, 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_10 , номер кузова НОМЕР_11 ;
Ford Focus, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_12 , номер кузова НОМЕР_13 ;
Volkswagen Polo, 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_14 , номер кузова НОМЕР_15 ;
Dodge Journey, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_16 , номер кузова НОМЕР_17 ;
Mitsubishi Lancer, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_18 , номер кузова НОМЕР_19 ;
Kia Magentis, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_20 , номер кузова НОМЕР_21 ;
Volkswagen Polo, 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_22 , номер кузова НОМЕР_23 ;
Citroen C-Elysee, 2014 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_24 , номер кузова НОМЕР_25 ;
BMW 418D, 2016 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_26 , номер кузова НОМЕР_27 ;
Renault Megane Scenic, 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_28 , номер кузова НОМЕР_29 ;
Volkswagen Passat, 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_30 , номер кузова НОМЕР_31 ;
Зазначає, що вказане майно набуте під час перебування у шлюбі з ОСОБА_2 (свідоцтво про шлюб Серія НОМЕР_32 від 04.08.2022 року), а тому, на думку заявника, є спільною сумісною власністю. 11.03.2025 року шлюб між заявником та ОСОБА_2 розірвано згідно з наданою копією свідоцтва про розірвання шлюбу Серія НОМЕР_33 від 11.03.2025 року.
Вказує, що ОСОБА_2 використовує спільне майно без її згоди з метою отримання особистого прибутку.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Вивчивши матеріали цивільної справи та заяву про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У відповідності до положень п.п. 1-2 ч. 1 ст.150 ЦПК України одними із видів забезпечення позову є: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб та заборона вчиняти певні дії.
Згідно із ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними з заявленими позивачем вимогами.
Крім того, згідно роз'яснень, які містяться в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року за №9, вбачається, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову». Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, розтратити його, продати або знецінити і, що такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Крім того, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
При цьому, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Так, з наведених у заяві про вжиття заходів забезпечення позову фактів та обґрунтувань вбачається, що заявник просить суд по даній справі вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 передавати у володіння, розпорядження чи користування особисто чи через інших осіб будь-яким фізичним чи юридичним особам зазначені вище транспортні засоби та накладення арешту на частину зазначених вище транспортних засобів, що є, на думку заявника, об'єктом спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є, зокрема, майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.
Вимоги заяви про забезпечення позову не підлягають задоволенню з огляду на предмет і підстави позову, зміст позовних вимог, види забезпечення позову, який просить застосувати заявник, враховуючи, що остання просить забезпечити позов у визначений нею спосіб без надання жодних доказів, зокрема, того, що вище перелічені транспортні засоби набуті подружжям за час шлюбу та є їхньою спільною сумісною власністю та не набуті ОСОБА_2 за час шлюбу за кошти, які належали йому особисто, а також відсутність доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-153, 259, 260, 353, 354 ЦПК України; Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд, -
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Дуднік Людмили Олександрівни до ОСОБА_2 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.
Суддя: