Справа № 761/30724/25
Провадження № 3/761/6211/2025
29 серпня 2025 року м. Київ
Суддя Шевченківського районного суду м. Києва Глянь О.С., розглянувши матеріал, якій надійшов з Головного управління ДПС у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , головного бухгалтера товариства з обмеженою відповідальністю «БІБІДЖІ» (ЄДРПОУ 39554508), РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, -
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 2584/АПр/26-15-07-01-06-01 від 30.05.2025 за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «БІБІДЖІ» встановлено, головний бухгалтер ОСОБА_1 вчинила правопорушення: ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку, а саме встановлено завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за березень 2025 року на загальну суму 150 245 грн, не складено та не зареєстровано податкову накладну на суму ПДВ 150 245 грн, в тому числі за березень 2025 року в суму 150 245 грн, в результаті чого порушено абзац г), п. 198.5 ст. 198, п. 189.1 ст. 189, п. 89 підрозділу 2 розділ ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, згідно акту позапланової виїзної перевірки від 30.05.2025 № 47129/Ж5/26-15-07-01-06-20/39554508.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не зявилася.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.
Положеннями частини другої статті 7 КУпАП передбачено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до пункту першого статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, зокрема у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
У відповідності до вимог статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з положеннями статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
Відповідно до вимог статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з положеннями ст.256КпАП України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Стаття 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом частини першої статті 163-1 КУпАП адміністративна відповідальність настає в разі відсутності податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, в тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у відсутності податкового обліку; порушенні керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, зокрема, неподанні або несвоєчасному поданні аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП долучено протокол про адміністративне правопорушення та копію акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 30.05.2025 № 47129/Ж5/26-15-07-01-06-20/39554508.
Проте, всупереч вказаним вимогам чинного законодавства України, у складеному відносно ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено час вчинення і суть правопорушення, які саме дії ОСОБА_1 свідчать про вчинення нею правопорушення. Посадовою особою ГУ ДПС у м. Києві лише наведено численний перелік недотримання положень податкового законодавства.
Крім того, до протоколу не додано доказів, що ОСОБА_1 перебувала у вказаний період на посаді головного бухгалтера ТОВ «БІБІДЖІ».
Незважаючи на те, що в силу положень статті 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення підлягає оцінці в якості одного з джерел доказів у справі про адміністративне правопорушення, за своєю юридичною природою цей процесуальний документ є єдиною підставою для розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення (за винятком визначених законом випадків, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається), за аналогією з обвинувальним актом у кримінальному провадженні.
Суд же не вправі самостійно формулювати виклад обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у скоєнні правопорушення має доводитися в суді; самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимогист.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Вбачається, що складений протокол про адміністративне правопорушення містить посилання на акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки.
Відповідно до правової позиції, зазначеної в постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №П/811/2893/14, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків.
Податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов'язань, що приймаються на підставі такого акта, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень, а оцінка акта перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.
Відповідно до положень частини третьої статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З огляду на обставини, встановлені під час судового розгляду, за відсутності переконливих доказів про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 КУпАП, провадження в справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, тобто за відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене, дослідивши всі зібрані докази, що містяться у справі, керуючись ст.ст. 33-35, 163-1, 247, 251, 252 КУпАП, суд, -
Закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.С. Глянь