Справа № 761/35959/25
Провадження № 1-кс/761/23430/2025
27 серпня 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
підозрюваної ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у м.Києві ОСОБА_6 , за погодження прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Києва, громадянки України, офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України раніше не судима,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України у кримінальному провадженні №12024100000001324, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 18.11.2024 року, -
27 серпня 2025 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у м.Києві ОСОБА_6 , за погодження прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України у кримінальному провадженні №12024100000001324, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 18.11.2024 року.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що СУ ГУНП у м.Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12024100000001324, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 18.11.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ч. 3 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи особою, яка раніше вчинила кримінальні правопорушення, передбачені ст.ст. 309, 317 КК України, маючи на меті вчинення на постійній основі кримінальних правопорушень, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, не пізніше 18.11.2024 із кола осіб, з якими він був знайомий, вирішив організувати злочинну групу. З цією метою ОСОБА_7 , діючи з корисливих мотивів, в порушення вимог Законів України від 15 лютого 1995 року «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», з метою незаконного збагачення від вчинення на постійній основі кримінальних правопорушень, пов'язаних із незаконним обігом наркотичних засобів, не пізніше 18.11.2024 року у створенні злочинної групи заручився підтримкою своїх знайомих: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . При цьому ОСОБА_7 розробив та довів до відома ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , злочинний план, який полягав у вчиненні злочинів, пов'язаних з незаконним придбанням психотропної речовини - амфетамін, особливо небезпечної психотропної речовини - PVP, наркотичних засобів: метадон та канабіс, їх пересиланням та зберіганням з метою збуту, а також їх незаконний збут, чітко розподіливши функції та обов'язки кожного з учасників групи. Вищевказані особи, попередньо умисно та добровільно зорганізувались у злочинну групу для вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, маючи єдиний план злочинних дій, розроблений ОСОБА_7 . Згідно цього плану ОСОБА_7 було налагоджено канал незаконного придбання з метою подальшого збуту психотропної речовини - амфетамін, особливо небезпечної психотропної речовини - PVP та наркотичних засобів - метадон, канабіс, визначене місце їх незаконного зберігання та фасуфання, а також їх передача від одного співучасника злочину іншому, а також збут зазначених психотропних речовин та наркотичних засобів, підтримання постійного зв'язку між членами злочинної групи. Розроблений ОСОБА_7 план злочинних дій, спрямований на отримання матеріальної вигоди від незаконного придбання, зберігання, пересилання з метою збуту та збут речовин, обіг яких заборонений та обмежений, був відомий всім членам злочинної групи. Під час злочинної діяльності, кожен з учасників злочинної групи, діяв спільно та узгоджено з іншими її учасниками, відповідно до відведених їм злочинних ролей, підкоряючись під час злочинної діяльності організатору злочинної групи - ОСОБА_7 , що виразилось у свідомому, беззаперечному виконанні усіх його вказівок. Для забезпечення постійної діяльності співвиконавців злочинів для отримання систематичного прибутку від незаконної діяльності, ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , налагодив механізм незаконного придбання, зберігання, пересилання та перевезення з метою збуту, а також незаконний збут психотропної речовини амфетамін, особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - РVР, а також інших наркотичних засобів та психотропних речовин, на території міст Києва та інших областей України шляхом здійснення поштових відправлень через недержавних поштових операторів ТОВ «Нова пошта» з міста Києва. Крім цього, ОСОБА_7 особисто забезпечував зберігання наркотичних засобів та психотропних речовин за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , надавши доступ до вказаної квартири своїм співучасникам - ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , де забезпечував їх пакувальним матеріалом та разом із ними фасував наркотичні засобита психотропні речовини, упаковував їх у поштові відправлення, а також здійснював координацію роботи співучасників, у тому числі постійний контроль за процесом незаконного збуту наркотичних засобів та психотропних речовин.
26.08.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307 КК України.
Зі змісту клопотання вбачається, що застосування відносно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтовується наявністю ризиків визначених ст.177 КПК України, а саме ризик впливати на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, переховуватися від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення..
Слідчий зазначає, що можливо зробити висновок, що менш суворі запобіжні заходи, не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та виконання покладених на підозрюваного обов'язків, тому орган досудового розслідування звертається до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_4 підтримав та просив задовольнити з підстав, зазначених у ньому.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Крім того, зазначила, що клопотання прокурором не обґрунтоване, а ризики, передбачені ст.177 КПК України відсутні. Просила застосувати запобіжний захід відносно останньої не пов'язаний з триманням під вартою.
Підозрювана ОСОБА_4 у судовому засіданні думку захисника підтримала та просила відмовити у задоволенні клопотання про застосування відносно неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчий суддя заслухав учасників судового провадження, дослідив матеріали клопотання, надані стороною захисту докази, дійшов висновку, що зазначене клопотання не підлягає задоволенню за таких підстав.
Згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, встановлено, що СУ ГУНП у м.Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12024100000001324, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 18.11.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ч. 3 ст. 307 КК України.
26.08.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307 КК України.
Причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення достатньою мірою для даної стадії кримінального провадження доводиться доказами, які долучені слідчим до матеріалів клопотання.
При цьому, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.
Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри ОСОБА_11 , підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголосив, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.
Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов'язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості обвинувачення та наявності ризиків неналежної процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Вирішуючи питання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує мету застосування запобіжного заходу, тяжкість кримінального правопорушення, що інкримінується ОСОБА_4 , ступінь участі у вчиненому, а також обставини, у відповідності до вимог ст.178 КПК України, що характеризують підозрювану, яка має місце постійного проживання, реєстрації, її вік, відношення до скоєного.
При цьому, прокурором в судовому засіданні не доведено існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, такого ступеню, які виправдовують застосування до підозрюваної найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно вимог ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. п. 1 та 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч.5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим та прокурором у обґрунтуванні клопотання.
Необхідності обмеження права особи на свободу у вигляді тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_4 в даному кримінальному провадженні немає, оскільки припущення прокурора щодо можливості ОСОБА_4 з метою уникнення відповідальності переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, в даному випадку не є визначальними для застосування найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Так, на думку слідчого судді підозрюваною ОСОБА_4 , не вживалося заходів для переховування від суду чи органу досудового розслідування. Будь-який документально підтверджених даних про переховування ОСОБА_4 , органом досудового розслідування або прокурором слідчому судді не надано.
Крім того, слідчий суддя вважає недоведеним ризик незаконного впливу останньою на свідків у кримінальному провадженні, оскільки той факт, що остання знає анкетні дані свідків не може слугувати підтвердженням вказаного ризику. Разом з тим, прокурором не надано достовірних доказів, що можуть підтвердити намагання останньої до контакту зі свідками.
Між тим, органом досудового розслідування не доведено наявності ризику вчинення підозрюваною ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення, оскільки будь-яких дій чи бездіяльності останньої, що можуть підтверджувати вказаний ризик органом досудового розслідування виявлено не було.
Так, враховуючи встановлені в судовому засіданні ризики та дані про особу підозрюваної, слідчий суддя дійшов висновку, що в даному провадженні існують підстави для застосування запобіжного заходу до підозрюваної ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту, що на думку слідчого судді, зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, та який, з урахуванням усіх обставин справи, буде достатнім запобіжним заходом для забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків та запобігання виникненню ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
З урахуванням викладеного та оцінюючи ступінь порушення загальносуспільних прав та інтересів, з метою забезпечення належного проведення досудового розслідування, явки підозрюваного для проведення слідчих та процесуальних дій у провадженні тощо, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність відмови в задоволення клопотання про застосовування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та вважає за необхідне застосувати відносно останньої запобіжний захід у виді домашнього арешту, строком до 25.10.2025 року.
Крім того, відповідно до ч.5 ст.194 КПК слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного певні обов'язки.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.176, 177, 178, 179, 193, 194, 196, 200 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у м.Києві ОСОБА_6 , за погодження прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Заборонити для підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , цілодобово залишати місце свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням випадків необхідності прибуття до укриття чи бомбосховища обумовленого сиреною та/або повідомленням «Повітряна тривога».
Крім того, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;
- не відлучатись з м.Києва без дозволу слідчого чи прокурора;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;
- утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними, свідками у кримінальному провадженні.
Виконання ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання підозрюваної.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні
Строк дії ухвали про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді домашнього арешту та покладення обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, визначити в межах строку досудового розслідування, а саме до 25 жовтня 2025 року включно.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваною, її захисником, протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1