Справа № 489/3316/25
Провадження № 2/489/2082/25
Іменем України
01 вересня 2025 року м. Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі
головуючого судді Микульшиної Г.А.,
із секретарем судового засідання Тищенко Д.О.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства (далі - ПрАТ) «Миколаївська теплоелектроцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію,
встановив:
В квітні 2025 року ПрАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача борг за спожиту теплову енергію за період з 01.02.2022 по 01.05.2025 з урахуванням перерахунку у розмірі 17 183,70 грн. а також 3 028,00 грн. судового збору.
Як на підставу позовних вимог вказано, що в опалювальних сезонах 2022-2025 позивач здійснював постачання теплової енергії до будинку АДРЕСА_1 . Відповідач ОСОБА_1 є власником кв. АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу № 793. На ім'я відповідача було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 для розрахунків за надані послуги теплопостачання. Позивач надав теплову енергію, за яку відповідач не платила вчасно та в повному обсязі, отже не виконала свої зобов'язання.
Ухвалою Інгульського районного суду міста Миколаєва від 30.04.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
В судове засідання сторони не з'явились, про розгляд справи повідомлені належним чином. Представник позивача ПрАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» в судове засідання не з'явився, повідомлений судом про розгляд справи належним чином, 15.07.2025 від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Повідомлення відповідача ОСОБА_1 про розгляд справи двічі здійснювалось судом шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі, позовної заяви та доданих до неї документів та оголошенням на сайті «Судової влади». Направлена на адресу права власності відповідача судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв'язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судове засідання.
Відповідач причини своєї неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.
За таких обставин, з урахуванням положень статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.
Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з вимог частини п'ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
ПрАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» є суб'єктом господарської діяльності з постачання теплової енергії споживачам м. Миколаєва, зокрема в 2022-2025 роках, в тому числі до житлового будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується нарядами на підключення будинку до теплових мереж на початку опалюваних сезонів
Відповідач ОСОБА_1 є власником кв. АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу № 793 від 29.07.1997, укладеного на товарній біржі «Миколаївська універсальна товарно-сировинна біржа». На ім'я відповідача було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 для розрахунків за надані послуги теплопостачання.
Позивачем в спірний період була надана теплова енергія для опалення до будинку, в якому розташована квартира, яка належить відповідачу.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Згідно пункту 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Зазначена норма закону зобов'язує споживачів оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Вказана правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 15.03.2018 у справі 401/710/15-ц.
Таким чином, правовідносини між сторонами за своїм змістом є зобов'язальними, позивач повинен надавати відповідачам послуги з постачання теплової енергії, а відповідач повинна за них сплачувати в силу приписів статті 11 ЦК України.
Проте відповідач отримані послуги в повному обсязі не оплатила. За період з 01.02.2022 по 01.05.2025 виникла заборгованість у розмірі 17 183,70 грн.
Згідно ухвали Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14.02.2025 по справі № 489/1030/25 відмовлено у видачі судового наказу про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль».
Відповідно до ст. 19 ЗУ «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Згідно положень ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власність зобов'язує.
Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом статей 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору і в установлений строк.
Положеннями статей 610, 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За положеннями статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства, якими є не тільки законні, а й підзаконні нормативно-правові акти. За відсутності таких умов та вимог зобов'язання виконується відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 322 ЦК України регламентує, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Оскільки відповідач є власником кв. АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу № 793, в силу ст. 319, 322 ЦК України вона повинна нести відповідальність за оплату послуг з постачання теплової енергії, відповідно вона є боржником у зобов'язальних правовідносинах з ПрАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль».
Враховуючи, що позивачем доведено заявлений у позові розмір заборгованості, який утворився через неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань з оплати спожитих послуг, суд, оцінивши в сукупності наявні у справі докази, приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення.
Згідно із частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.
Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265, 280 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» борг за спожиту теплову енергію за період з 01.02.2022 по 01.05.2025 у розмірі 17 183,70 грн. (сімнадцять тисяч сто вісімдесят три гривні 70 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» судовий збір в розмірі 3 028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи:
позивач: Приватне акціонерне товариство «Миколаївська теплоелектроцентраль», ЄДРПОУ 30083966, адреса: м. Миколаїв, Каботажний узвіз, 18;
відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .
Повний текст судового рішення складено 01.09.2025.
Суддя Г.А. Микульшина