Справа № 466/10538/24
01 вересня 2025 року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
у складі: головуючий суддя Едер П. Т.
присяжні Філіпович Т. А.
Данилків М. М.
секретар с/з Заяць У. Ю.
з участю: заявника ОСОБА_1
представника заінтересованої особи Балуш М. Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про обмеження цивільної дієздатності та встановлення опіки,-
18 жовтня 2024 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про обмеження цивільної дієздатності та встановлення опіки.
Свою заяву аргументує тим, що ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), учасник війни - батько її чоловіка ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 та свідоцтвом про шлюб НОМЕР_2 .
3 близьких родичів у ОСОБА_4 залишився тільки її чоловік, двоє інших синів( ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ) передчасно померли, дружина ( ОСОБА_7 ) також померла.
Захворювання ковідом, повномасштабне вторгнення рф викликали у похилого 94-річного свекра стійкий депресивний стан, тривожність, дратівливість та панічні атаки, що має наслідком розлади психіки, пам'яті, потягнули також дезорієнтацію в часі, обставинах і місці знаходження.
Смерть наймолодшого сина ОСОБА_8 в червні 2024 значно погіршила і без того не стабільний емоційно-психичний стан свекра, що в сукупності з вищенаведеним істотно вплинуло на його здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Свекр став беззастережно впускати в свою квартиру чужих людей, спілкуватися з ними, втратив можливість критично мислити, адекватно комунікувати із сторонніми незнайомими особами, вникати та об'єктивно ставитися до щоденних подій і обставин.
Висновком ЛКК КНП ЛТМО «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої клінічної допомоги» №122 від 13.08.2024р. та протоколом ЛКК №122 від 13.08.2024р. встановлено, що ОСОБА_9 за станом здоров'я потребує постійного стороннього догляду. Зазначені зміни вказують, що свекор потребує не тільки стороннього піклування, але й захисту його цивільних прав.
З метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів ОСОБА_2 , який за вищенаведеним станом здоров'я не може самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки виникла необхідність визнання його обмежено дієздатним і встановлення над ним піклування.
Процесуальні дії по справі.
21 жовтня 2024 року ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова відкрито провадження у справі та призначено справу у судовий розгляд.
07 листопада 2024 року залучено адвоката особі, стосовно якої розглядається справа про обмеження цивільної дієздатності та встановлення опіки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
18 листопада 2024 року ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова у справі призначено судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручено експертам Львівської філії судово-психіатричних експертиз державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров'я України» (м. Львів, вул. Кульпарківська, 95), на час проведення якої провадження у справі зупинено.
14 серпня 2025 року ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова у справі провадження поновлено.
У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 підтримав вимоги заяви, надав пояснення, аналогічні викладені в ній та просив таку задовольнити.
У судовому засіданні представник заінтересованої особи ОСОБА_2 - адвокат Балуш М Б. не заперечив щодо заяви.
У судове засідання представник заінтересованої особи Органу опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради не з'явився, 22.08.2025 на електронну адресу суду представник Равойт-Верес Х. М. подала клопотання про розгляд справи без участі.
Заслухавши пояснення учасників, дослідивши представлені по справі докази, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить висновку про можливість задоволення заяви з наступних мотивів.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 та свідоцтва про шлюб НОМЕР_2 ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), учасник війни - являється заявнику батьком її чоловіка ОСОБА_10 .
З матеріалів справи вбачається, що з близьких родичів у ОСОБА_4 залишився тільки її чоловік, двоє інших синів( ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ) передчасно померли, дружина ( ОСОБА_7 ) також померла.
Згідно із висновком ЛКК КНП ЛТМО «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої клінічної допомоги» №122 від 13.08.2024р. та протоколом ЛКК №122 від 13.08.2024р. встановлено, що ОСОБА_9 за станом здоров'я потребує постійного стороннього догляду. Зазначені зміни вказують, що свекор потребує не тільки стороннього піклування, але й захисту його цивільних прав.
Згідно висновку судово-психіатричного експерта 930 від 09.06.2025, на даний час ОСОБА_2 тяжким психічним розладом не страждає, виявляє органічний розлад особистості та поведінки внаслідок ураження головного мозку судинного генезу з помірно вираженим психоорганічним синдромом, який істотно впливає на його здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. За своїм психічним станом здатний не повною мірою сприймати обставини справи та давати покази про них.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
Як визначено в ст. 30 ЦК України, цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 ЦК України, суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Згідно з ч. 4 ст. 36 ЦК України, цивільна дієздатність фізичної особи є обмеженою з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.
Зазначені положення закону направлені на забезпечення захисту законних прав та інтересів членів суспільства, щоб запобігти існуванню правочинів, які не відповідають ознаці вільного волевиявлення його учасників та гарантувати належний правовий захист особам, які з об'єктивних причин не можуть самостійно здійснювати свої права та відповідати по своїм обов'язкам. У той же час правові наслідки обмеження цивільної дієздатності фізичної особи та визнання фізичної особи недієздатної істотно відрізняються, оскільки недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину і відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, несе її опікун.
У свою чергу за змістом ст. 37 ЦК України правовими наслідками визнання особи обмежено дієздатною, є зокрема відсутність у неї права вчиняти самостійно правочини, крім дрібних побутових правочинів. Правочини, що виходять за межі дрібних побутових, вчиняються особою, цивільна дієздатність якої обмежена, за згодою піклувальника. Відмова піклувальника дати згоду на вчинення правочинів, що виходять за межі дрібних побутових, може бути оскаржена особою, цивільна дієздатність якої обмежена, до органу опіки та піклування або суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 296 ЦПК України заяву про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи може бути подано членами її сім'ї, органом опіки та піклування, наркологічним або психіатричним закладом.
Відповідно до ст. 39 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
У відповідності до ч. 3 ст. 296 ЦПК України, заява про визнання фізичної особи недієздатною може бути подана членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом.
За ч. 1 ст. 40 ЦК України, фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.
Правилами ст. 37 ЦК України передбачені правові наслідки обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, зокрема: над фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, встановлюється піклування.
За таких обставин, суд доходить висновку про наявність правових підстав для обмеження цивільної дієздатності ОСОБА_2 .
Щодо вимоги ОСОБА_1 про встановлення над ОСОБА_2 піклування, судом встановлено наступне.
Відповідно до ст. 41 ЦК України правовими наслідками визнання особи недієздатною, є зокрема, відсутність у неї права вчинення самостійно будь-якого правочину. Такі дії від імені недієздатної особи вчиняє її опікун.
Отже, призначення опікуна у разі визнання особи недієздатною є обов'язком суду за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в даному конкретному випадку - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою.
Закон, захищаючи недієздатну особу, покладає на суд обов'язок відразу у рішенні про визнання особи недієздатною вирішити питання захисту прав цієї особи шляхом призначення їй опікуна за поданням органу опіки та піклування. При цьому із змісту норм ЦК та ЦПК також вбачається вагома роль органу опіки та піклування, який зобов'язаний надати ґрунтовне подання суду щодо призначення опікуна, при цьому саме на вказаний орган покладається обов'язок знайти особу, яка за своїми якостями (стан здоров'я, родинні зв'язки тощо) найбільш ефективно для особи, визнаної недієздатною, може виконувати обов'язки опікуна. Опіка (піклування) є особливою формою державної турботи про неповнолітніх дітей, що залишились без піклування батьків, та повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів.
Порядок встановлення опіки над особою, яка визнана судом недієздатною, виконання опікуном своїх обов'язків та звільнення від повноважень опікуна визначений гл. 6 ЦК України та Правилами опіки та піклування, затвердженими наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 (далі - Правила).
Згідно із ст. 55 ЦК України та п. 1.2 Правил опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.
Статтею 58 ЦК України визначено, що опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.
За вимогами ч. 1 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Відповідно до ч.ч. 2, 3, 4 ст. 63 ЦК України опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун та піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника.
Орган опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради подання на призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 не надав. Таким чином, станом на даний час немає законних підстав для призначення ОСОБА_1 опікуном над її недієздатним свекром.
Таким чином, суд приходить висновку, що заява підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 268, 273, 300 ЦПК України, суд ,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про обмеження цивільної дієздатності та встановлення опіки - задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , обмежено дієздатним.
У задоволенні вимог ОСОБА_1 про призначення її піклувальником ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 - відмовити.
Встановити строк дії рішення в частині визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , обмежено дієздатним, 2 (два) роки.
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа: Орган опіки та піклування шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, ЄДРПОУ 04056115, місцезнаходження: м. Львів, вул. Липинського, 11.
Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня виготовлення повного його тексту .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення складено 01.09.2025 року.
Суддя П. Т. Едер
Присяжні: Т. А. Філіпович
М. М. Данилків