Єдиний унікальний номер: 448/1624/24
Провадження № 2/448/88/25
25.08.2025 м. Мостиська
Мостиський районний суд Львівської області у складі:
головуючої судді - Гіряк С.І.
за участі секретаря судового засідання - Рушеляк Г.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мостиська цивільну справу за позовом
позивача ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до
відповідача ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 )
предмет та підстави позову: про стягнення заборгованості за договором позики,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача
1. Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до ОСОБА_2 з вимогою про стягнення заборгованості за договором позики.
2. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 25.03.2019 ОСОБА_2 позичив в нього грошові кошти в сумі 100 000, 00 (сто тисяч) доларів США, про що була складена позичальником відповідна розписка. В розписці позичальник зобов'язався повернути позикодавцю грошові кошти в тій самій валюті і кількості на його вимогу протягом п'яти місяців, рівними частинами щомісячно. Вказує, що позивач з відповідачем домовились усно, що крайній строк повернення грошових коштів становить 01 січня 2024 року.
3. Вказує, що своє зобов'язання Відповідач не виконав і відмовився повернути грошові кошти в сумі 100 000,00 (сто тисяч) доларів США, ігнорує телефонні дзвінки і уникає зустрічі з ним для врегулювання спору. Відповідачу була скерована вимога про повернення позичених грошових коштів в іноземній валюті відповідно до договору-розписки в 7-ми денний строк з дати отримання листа.
Зазначає, що відповідач отримав вимогу про повернення боргу, однак станом на дату подання даного позову відповідач вказану за договором позики суму не повернув.
4. З огляду на наведене, просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором позики у розмірі 100000 (сто тисяч) доларів США та судові витрати по справі.
5. Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 12.10.2024 через систему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву, в якій вказав, що позовну заяву відповідач ОСОБА_2 вважає необґрунтованою, а її вимоги безпідставними.
Вказує, що підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Позивач, стверджуючи про існування певної обставини повинен подати відповідні докази, що у даному випадку є оригінал боргової записки від 25 березня 2019 року, а не його копія. Підставою для звернення до суду з цим позовом, є наявність порушеного права позивача, і таке право надається особі, якій це право належить, саме з метою його захисту, а передумовою - є дія позивача, у вигляді подання беззаперечних, належних та достатніх доказів, що підтверджують його порушені права та обставини, на яких грунтується подана ним позовна заява. Доповнює що відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких грунтуються возовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Зазначає, що копія боргової записки від 25 вересня 2019 року, укладена між позивачем та відповідачем, сама по собі не є належним та допустимим доказом наявності заборгованості за цією розпискою, адже у таких спорах до позовної заяви необхідно додавати не копію, а оригінал такої боргової розписки, чого позивачем зроблено не було.
Посилається на Постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 жовтня 2021 року у страві №644/6982/16-ц, провадження №61-2986св21, в якій вказано: «п.51. Згідно зі статтею 345 ЦК України прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові.У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або
розписку боржник має право затримати виконання зобов'язання. У цьому разі настає прострочення кредитора. Наявність оригіналу розписки у позивача (позикодавця) згідно зі статтею 545 ЦК України свідчить, що зобов'язання з повернення позики позичальником не виконано (п. 52).».
6. Таким чином, у разі пред'явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов'язання. Для цього, з метою правильного застосування ст.ст.1046, 1047 ЦК України суд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.
Відтак, позивачу до позовної заяви необхідно долучати не копію, а оригінал розписки від 25 березня 2019 року, чого останнім зроблено не було.
Вважає, що позивач не довів порушення його прав чи законних інтересів відповідачем , за захистом яких він звернувся до суду з даним позовом у цій справі, долучивши до матеріалів цього позову копії богової розписки. Таким чином, вважає що суб'єктивні права позивача не порушені, у зв'язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню. З огляду на наведене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
7. 13.05.2025 позивач ОСОБА_1 подав письмові пояснення у справі, в яких вказує, що клопотанні про призначення судової технічної експертизи представник відповідача вказав, що відповідач визнає факт написання ним боргової розписки від 25.03.2019 і дана розписка написана від імені ОСОБА_2 . Також додає, що представник Відповідача зазначив у даному клопотанні, що у 2020 році Відповідач повернув Позивачу 100 000 доларів США, за результатами чого Позивач повернув Відповідачеві оригінал боргової списки від 25 березня 2019 року, відповідно у Відповідача відпала підстава зберігати такий оригінал у себе і у подальшому з спливом значного терміну розписка у нього не залишилась. Тобто, вважає, що Відповідач визнав надану до суду розписку датовану 25 березня 2019 року як документ від імені ОСОБА_4 . В борговій розписці від імені ОСОБА_2 від 25.03.2019 року про отримання від Позивача грошових коштів 100 000,00 доларів США не зазначено, що після повернення позивачу грошових коштів в сумі 100 000,00 доларів США, Позивач віддає оригінал розписки і ця сума буде рахуватись як повернутою. Домовленість була усна, що після повернення йому грошових коштів на руки він Відповідачу віддасть розписку, що претензій до нього не має так як грошові кошти Відповідач йому повернув йому повністю.
Вказує, що враховуючи те, що боргова розписка від 25.03.2019 року від імені ОСОБА_2 знаходилась по місцю праці в службовому кабінеті, Відповідач мав до документа вільний доступ, оскільки на той момент вони були партнерами, міг підмінити розписку. Вказує, що жодних грошових коштів Відповідач йому не повернув і сума заборгованості становить 100 000, 00 доларів США і він Відповідачу не давав розписки про отримання в нього грошових коштів.
З огляду на те, що відповідач визнав написання боргової розписки від 25.03.2019 про отримання позики у розмірі 100 000 доларів США, а доказів не надав, що перед Позивачем сума заборгованості погашена (договір, розписку, платіжне доручення), просить позов задовольнити повністю та стягнути з відповідача на його користь 100 000 доларів США. Також доповнює, що відповідач ОСОБА_2 був директором ТОВ «БІК» Рубікон Груп», за числення шахрайські дії з грошовими коштами та викрадення грошей в інвесторів, відносно нього внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 2,3 та 4 ст. 190 КК України. 07 травня 2025 року відповідачу ОСОБА_2 повідомлено про підозру, а 09 травня 2025 року Галицьким районним судом м. Львова обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою протягом 60 діб з можливістю внесення застави, що становить 5,7мільйона гривень. На даний час ОСОБА_5 перебуває під вартою.
ІІ. Заяви ( клопотання) учасників справи.
8. Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити повністю. Надав аналогічні пояснення тим, які викладені у позовній заяві. Щодо відсутності оригіналу боргової розписки вказав, що відповідач є особою із сумнівною репутацією, тому міг свідомо і спеціально поміняти оригінал розписки на її копії, коли сам писав її. Зважаючи на те, що відповідач є особою із сумнівною репутацією, просить задовольнити його позов та стягнути із відповідача борг.
9. Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Михновецький Ю.О. в судове засідання повторно не з'явилися, повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи належним чином, про причини неявки суд не повідомляли, заяв, клопотань про відкладення судового засідання не подали.
10. Участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі і ця особа зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, що закріплено в статті 43 ЦПК України, тому учасників справи неявка не перешкоджає розгляду справи без їх участі.
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
11. Ухвалою судді від 10.09.2024 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.
12. Ухвалою судді від 25.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.).
13. Ухвалою суду від 10.12.2024 призначено у справі судову технічну експертизу.
14. 28.04.2025 на адресу суду надійшов висновок технічної експертизи документів №269 від 15.04.2025, у зв'язку з чим 02.05.2025 провадження у справі поновлено.
15. Ухвалою суду від 25.06.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
ІV. Фактичні обставини встановлені Судом.
16. Судом встановлено, що за змістом наявної у справі копії розписки від 25.03.2019 відповідач ОСОБА_2 позичив у позивача ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 100 000 (сто тисяч) доларів США із зобов'язанням повернути їх в тій же валюті та кількості протягом п'яти місяців, що не заперечується сторонами.
17. Вищевказана боргова розписка містить у собі інформацію щодо отримання позичальником коштів в борг та зобов'язання щодо повернення боргу у визначений в розписці строк.
Згідно тверджень представника відповідача, вказаних у відзиві на позов, борг був повернутий у 2020 році в розмірі 100 000 доларів США, у зв'язку з чим позивач повернув оригінал розписки відповідачу.
18. З метою досудового врегулювання спору, позивач звертався до боржника з письмовою вимогою про повернення позики (а.с. 10-13).
19. Згідно висновку експерта ЛНДІСЕ (Волинське відділення) №269 від 15.04.2025:
19. 1. Рукописний текст, підписи та дата у борговій розписці від 25.03.2019, що долучена позивачем, як оригінал, до матеріалів справи № 448/1624/24, а саме до клопотання від 25 жовтня 2024року про призначення почеркознавчої експертизи - є зображенням, що нанесене на звичайний папір для споживчих цілей способом струминного друку із використанням знакосинтезуючого пристрою ПЕОМ - кольорового струминного принтера, спорядженого водо нерозчинним чорнилом.
19.2. Текст, підписи та дата боргової розписки від 25.03.2019, що долучена позивачем, як оригінал, до матеріалів справи № 448/1624/24, а саме до клопотання від 25 жовтня 2024 року про призначення почеркознавчої експертизи - нанесені на звичайний папір для споживчих цілей способом струминного друку із використанням знакосинтезуючого пристрою ПЕОМ - кольорового струминного принтера, спорядженого водо нерозчинним чорнилом.
19. 3. Записи на борговій розписці від 25.03.2019, що долучена позивачем, як оригінал, до матеріалів справи № 448/1624/24, а саме до клопотання від 25 жовтня 2024року про призначення почеркознавчої експертизи - нанесені на звичайний папір для споживчих цілей способом струминного друку використанням знакосинтезуючого пристрою ПЕОМ - кольорового струминного принтера, спорядженого водо нерозчинним чорнилом.
19.4. Боргова розписка від 25.03.2019, що долучена позивачем, як оригінал, до матеріалів справи № 448/1624/24, а саме до клопотання від 25 жовтня 2024року про призначення почеркознавчої експертизи - є зображенням, що нанесене на звичайний папір для споживчих цілей способом струминного друку із використанням знакосинтезуючого пристрою ПЕОМ - кольорового струминного принтера, спорядженого водо нерозчинним чорнилом.
19.5. Боргова розписка від 25.03.2019, що долучена позивачем, як оригінал, до матеріалів справи № 448/1624/24, а саме до клопотання від 25 жовтня 2024 року про призначення почеркознавчої експертизи - є зображенням, що нанесене на звичайний папір для споживчих цілей способом струминного друку із використанням знакосинтезуючого пристрою ПЕОМ - кольорового струминного принтера, спорядженого водо нерозчинним чорнилом.
19.6. Боргова розписка від 25.03.2019, що долучена позивачем, як оригінал, до матеріалів справи № 448/1624/24, а саме до клопотання від 25 жовтня 201 2024 року про призначення почеркознавчої експертизи - є зображенням, що нанесене на звичайний папір для споживчих цілей способом струминного друку використанням знакосинтезуючого пристрою ПЕОМ - кольорового струминного принтера, спорядженого водо нерозчинним чорнилом.
V. Застосоване законодавство
20. Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
21. Відповідно до положень ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом і кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. (статті 12 і 81).
22. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13).
Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82).
23. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76);
24. Відповідно до ч.2 ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду страви і підлягають встановленню для ухваленні судового рішення.
Згідно з ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до положень ст.95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено у порядку, встановленому законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Якщо подано копію (електрону копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) такий доказ не береться судом до уваги.
25. За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України.
За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
26. Зобов'язання - це правові відносини, внаслідок яких одна сторона (кредитор) має право вимагати, щоб друга сторона (боржник), що-небудь зробила (facere) дала (dare) або віддала (praestare). Боржник зобов'язаний виконати вимогу кредитора.
Головна мета будь-якого зобов'язання - задовольнити вимоги кредитора. Виконання зобов'язання полягає в здійсненні зобов'язаною особою (боржником) дій, що становлять зміст зобов'язання (передачі речі, повернення коштів, тощо).
За грошовими зобов'язаннями виконання називається платежем. Будь-яке зобов'язання це тимчасові правовідносини. Нормальний спосіб його припинення-виконання. До цього моменту боржник пов'язаний зобов'язанням, тобто він певною мірою обмежений у своїй правовій свободі, аж поки не виконає зобов'язання.
27. Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
28. Отже, за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов'язується до здійснення дії (до повернення позики), інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.
29. Цивільний кодекс України не встановлює обмежень щодо використання розписки в цивільних відносинах, передбачаючи лише випадки, коли розписці надається право підтверджувальне значення в окремих видах цивільних відносин. У разі якщо складається боргова розписка, це вже є доказом факту отримання грошових коштів, тому аргументація, що договір позики не є укладеним через відсутність факту передання грошових коштів за умови недоведеності протилежного, не відповідає нормам законодавства України. В цивільному праві при аналізі правової природи розписки у позикових відносинах йдеться про сурогати або замінники письмової форми правочину, які свідчать про додержання вимоги закону про письмову форму правочину.
30. Якщо наявний факт існування розписки, у якій позичальник чітко зазначає отримання коштів, скріплює її своїм підписом, це свідчить про реальний характер договору позики. У назві боргової розписки не обов'язково зазначати слово «позика», адже ключовим є зміст цього документа. Отже, письмове застереження, яке складено окремо чи міститься в тексті договору, про завершену дію щодо передання коштів позичальнику не тільки засвідчує факт такого передання, а і є моментом виникнення зобов'язання за реальним договором позики. Розписка є підтвердженням укладення договору позики, якщо засвідчує факт отримання позики у борг і містить умови щодо її повернення.
31. Такий висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах висловлений Верховним Судом у постановах від 05 вересня 2018 року у справі № 756/8630/14-ц, провадження № 61-8792св18, та від 08 квітня 2021 року у справі № 500/1755/17, провадження № 61-1899св20.
32. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі №723/304/16-ц (провадження №14-360цс19) зазначено, що: «за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей. Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки».
33. Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або іншими звичними вимогами, що пред'являються.
Відповідно до частини 1 статті 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
34. Згідно частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
35. Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
36. У відповідності до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
37. Згідно частини 1 статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
VI. Висновки Суду.
38. Спір між сторонами стосується стягнення заборгованості за договором позики від 25.03.2019.
Звертаючись до суду за захистом своїх прав позивач покликається на те, що відповідач 25.03.2019 позичив у нього грошові кошти в розмірі 100 000 доларів США, про що була складена розписка, та грошові кошти станом на дату подання позову відповідачем не повернуті.
39. При цьому представник відповідача спростовує вказане, вказуючи, що борг був повернутий відповідачем у 2020 році, у зв'язку з чим позивач повернув оригінал розписки.
Як вбачається з матеріалів даної справи, при зверненні до суду з позовом, позивач не надав суду оригінал розписки від 25.03.2019 р. Долучена позивачем до клопотання про призначення почеркознавчої експертизи в якості оригіналу розписка від 25.03.2019 є копією, що підтверджується висновком експерта ЛНДІСЕ (Волинське відділення) №269 від 15.04.2025.Висновок експерта за результатами експертизи, проведеної у цій справі, неповним або неясним не визнавався та не викликав сумнівів у його правильності.
40. При цьому, за умови заперечення наявного зобов'язання, факт невиконання відповідачем вказаного договору позики може бути підтверджено лише наданням суду оригіналу розписки. Однак, оригінал вищевказаного доказу до позовної заяви та в ході судового розгляду позивачем не долучені.
41. Копія розписки не є належним доказом у справі і не може бути використана як доказ на підтвердження наведених у позовній заяві обставин, оскільки сторона позивача не надала суду оригіналу вказаної розписки. Саме оригінал розписки підтверджує безспірність такої позики та заборгованості. Однак, позивач вищевказані оригінали доказів суду не надав.
42. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
43. У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) міститься висновок, що «реальним (від лататинського res - річ) вважається договір, що є укладеним з моменту передачі речі або вчинення іншої дії. Для укладення реального договору необхідна наявність двох юридичних фактів: а) домовленість між його сторонами стосовно істотних умов договору; б) передача речі однією стороною іншій стороні або вчинення іншої дії».
44. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року в справі № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18) вказано, що «за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов'язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику. Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки».
45. У ст.545 ЦК України передбачено презумпцію належності виконання обов'язку боржником, оскільки наявність боргового документа в боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку. І навпаки, якщо борговий документ перебуває у кредитора, то це свідчить про неналежне виконання або невиконання боржником його обов'язку. У контексті презумпції належного виконання обов'язку боржником потрібно акцентувати на декількох аспектах: (а) формулювання «наявність боргового документа у боржника» варто розуміти розширено, адже такий документ може перебувати в іншої особи, яка на підставі статті 528 ЦК України виконала зобов'язання; (б) вона є спростовною, якщо кредитор доведе протилежне. Тобто кредитор має можливість доказати той факт, що незважаючи на «знаходження» в боржника (іншої особи) боргового документа, він не виконав свій обов'язок належно; (в) у частині третій статті 545 ЦК України регулюються як матеріальні, так і процесуальні відносини. Матеріальні втілюються в тому, що наявність боргового документа в боржника (іншої особи) свідчить про належність виконання зобов'язання. У свою чергу, процесуальні відносини проявляються в тому, що презумпція належності виконання розподіляє обов'язки з доказування обставин під час судового спору; (г) частина третя статті 545 ЦК України не охоплює всіх підстав підтвердження виконання зобов'язання, перерахованих устатті 545 ЦК України. Це пов'язано з тим, що і розписка про одержання виконання доводить належність виконання боржником обов'язків, особливо у тих випадках, коли кредитору не передавався борговий документ. Тобто наявність у боржника (іншої особи) розписки кредитора про одержання виконання підтверджує належне виконання боржником свого обов'язку.
Вказаний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 27 березня 2024 року у справі № 596/1123/19 (провадження № 61-7056св22) та від 05 червня 2024 року у справі №640/15157/16-ц (провадження № 61-4579св24).
46. У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 жовтня 2021 року у справі №644/6982/16-ц, провадження №61-2986св21 вказано: «п.51. Згідно зі статтею 545 ЦК України прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові.У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або
розписку боржник має право затримати виконання зобов'язання. У цьому разі настає прострочення кредитора. Наявність оригіналу розписки у позивача (позикодавця) згідно зі статтею 545 ЦК України свідчить, що зобов'язання з повернення позики позичальником не виконано (п. 52).».
47. Судом встановлено, що доводи позивача про невиконання боргових зобов'язань відповідача перед ним, ґрунтуються не на оригіналах боргових зобов'язань, а на їх копіях, тоді як відповідно до ч.2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.
48. За таких обставин, суд вважає, що копія наданої позивачем розписки від 25.03.2019 р. не є належними доказами про невиконання відповідачем зазначеного договору позики, а відтак не може бути використана в якості доказу на підтвердження наведених у позовній заяві доводів, тоді як позивачем не надано суду оригіналу боргової розписки від 25.03.2019 р.
49. Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що факт невиконання відповідачем умов вищевказаного договору позики є недоведеним, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
VІІ. Розподіл судових витрат
50. Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
51. Враховуючи вимоги ЦПК України і те, що у задоволенні позову позивачу було відмовлено у повному обсязі, понесені стороною судові витрати слід залишити за ним.
З наведених підстав та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263- 265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, Суд,
1. В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - відмовити.
2. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його
проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
3. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження
або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складений 01.09.2025.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації:
АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 .
Суддя Світлана ГІРЯК