Справа №442/4703/25
Провадження №2-о/442/403/2025
28 серпня 2025 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючої судді Павлів З.С.
з участю секретаря судового засідання Федишина Б.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дрогобичі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Дрогобицької міської ради в особі виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, про встановлення факту, що має юридичне значення,
встановив:
Представник заявника ОСОБА_1 адвокат Оліярник Г.І. звернувся до суду із заявою, в якій просить встановити факт утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дітей віком до 18-ти років, а саме: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В обгрунтування заявлених вимог покликається на те, що ОСОБА_1 з 05.03.2024 перебуває з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є матір'ю трьох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які є громадянами України. Зазначає, що у свідоцтві про народження дітей зазначено відомості лише про матір, відомості про батька відсутні. Вказує, що з моменту перебування ОСОБА_1 у стосунках з ОСОБА_2 і до теперішнього часу, він постійно виховує дітей, матеріально утримує їх, а також піклується про фізичне здоров'я та всебічний розвиток дітей своєї дружини. Зазначає, що заявник працює на посаді адміністратора у фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 , а також заявник зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, що забезпечує йому стабільне джерело доходу та дає можливість здійснювати належне матеріальне утримання дружини та дітей. ОСОБА_1 разом із дружиною та дітьми проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Заявник максимально забезпечує всі потреби дітей, також займається їхнім вихованням, проявляє турботу до їхнього фізичного та духовного розвитку, матеріально забезпечує їх, зокрема купує одяг, взуття та інші необхідні речі, докладає всіх зусиль, щоб діти отримували все необхідне для їхнього віку та потреб харчування. Таким чином, вважає, що заявник фактично здійснює фактичне утримання та виховання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і на цій підставі має законне право на отримання відстрочки від призову під час мобілізації відповідно до п.3 частини 1 ст.23. Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Однак, заявнику було відмовлено у наданні такої відстрочки у зв'язку з відсутністю судового рішення про встановлення факту перебування зазначених дітей на його утриманні.
Процесуальні дії суду.
Ухвалою суду від 27.06.2025 прийнято до розгляду дану заяву, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного провадження, призначено розгляд справи на 13.08.2025. Зобов'язано Орган опіки та піклування виконавчого комітету Дрогобицької міської ради надати висновок на підтвердження обставин, які просить встановити заявник, а саме: щодо факт утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , дітей віком до 18-ти років, а саме: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зобов'язано ОСОБА_2 забезпечити явку в судове засідання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заявник в судовому засіданні заяву підтримав, покликаючись на обставини, викладені у заяві, просить таку задоволити. Додатково суду пояснив, що працює, має стабільний дохід, достатній для утримання сім'ї з розрахунку прожиткового мінімуму для кожного з членів, оскільки дружина не працює.
ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що її місячний дохід складається з соціальної допомоги в сумі 4200 грн., тому чоловік забезпечує її і дітей.
Представник Служби у справах дітей Дрогобицької міської ради в особі виконавчого комітету Дрогобицької міської ради Павловська О.В. в судовому засіданні з приводу рішення поклалась на думку суду, зокрема просила суд, належно оцінивши надані докази, винести справедливе рішення. Водночас, в розпорядження суду надала акт обстеження житлово-побутових умов, відповідно до якого забезпечені забезпечені усім необхідним та живуть в належних умовах.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у сукупності, вважає, що в задоволенні заяви слід відмовити, виходячи з наступного:
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Право на справедливий судовий розгляд, закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції, потрібно розглядати як право на доступ до правосуддя.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
В Конституції України закріплено основні засади судочинства (частина друга статті 129). Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист, зокрема на забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Загальні засади (принципи) мають фундаментальний характер, й інші джерела правового регулювання повинні відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, виявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії.
Справедливість - це одна з основних засад права, яка є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Зазначені правові висновки про дотримання принципу справедливості виклав Конституційний Суд України у рішеннях від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003, від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004.
Дії учасників сімейних правовідносин мають бути добросовісними, характеризуватися чесністю, відкритістю й повагою до інтересів інших членів суспільства. Водночас учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками сімейних відносин для уникнення виконання встановлених законом обов'язків. Зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що: особа використовувала право на зло; наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб, держави (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб'єкти, чиї права безпосередньо пов'язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб'єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов: настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які потерпають від зловживання нею правом, або не перебувають); враховується правовий статус особи/осіб.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 754/5841/17.
Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників сімейних правовідносин, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм (постанова Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц).
Згідно з п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У відповідності до ч.2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі, який укладено 05.03.2024 в Дрогобицькому відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Дрогобицькому4 районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №80. Дане стверджується Свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_2 .
ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відомості про батька відсутні. 0
Посвідченням, виданим виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради серія БС №397907 підтверджується, що ОСОБА_2 має право на пільги, передбачені законодавством України для багатодітних сімей.
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10.09.2024 встановлено факт, що: Єдиним документом, який підтверджує відсутність батька у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є Свідоцтво про народження від 27.09.2016, видане мерією міста Парижа двадцять другого округу (Французька Республіка), акт про народження №1997; Єдиним документом, який підтверджує відсутність батька у ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є Свідоцтво про народження від 27.09.2021, видане мерією міста Парижа двадцять другого округу (Французька Республіка), акт про народження №1439; Єдиним документом, який підтверджує відсутність батька у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є Свідоцтво про народження від 27.09.2021, видане мерією міста Парижа двадцять другого округу (Французька Республіка), акт про народження №1440.
З довідки, виданої ОСББ «Барвінок» №23 від 07.10.2024, вбачається, що ОСОБА_1 ,, ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
На підтвердження матеріального забезпечення, наявність доходу у заявника суду представлено: довідку про доходи від 23.047.2024, згідно якої сумарний дохід за лютий та березень 2024 року складає 16000 грн.; та довідку від 23.04.2024 згідно з якою сукупний дохід за період з жовтня 2023 року по січень 2024 року становить 35696,66 грн.
З довідки Головного управління ДПС у Львівській області від 31.07.2024 №7079/АП/13-01-54-05 вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності без статусу юридичної особи за адресою: АДРЕСА_2 та перебуває на обліку в Львівській ДПІ ГУ ДПС у Львівській області з 28.02.2024. Станом на 31.07.2024 відповідно до даних ІКС «Податковий блок» та поданої податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за період з 01.01.2024 по 18.06.2024 задекларовано дохід в сумі 553423,68 грн.
Крім цього, суду представлено Відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору відповідь на запит в електронному вигляді від 27.04.2025. Інформація надана за період з січня 2024 року по грудень 2024 року.
Довідкою Закладу дошкільної освіти №21 «Сонечко» №01-25/66 від 18.07.2025 стверджується, що чоловік ОСОБА_2 - ОСОБА_1 приймає участь у вихованні її дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які відвідують заклад дошкільної освіти №21 «Сонечко». Він буває на батьківських зборах, спілкується з педагогами, бере участь у заходах групи. ОСОБА_1 часто приводить дітей в садочок і забирає їх додому. Діти з задоволенням з ним спілкуються. Поведінка і емоційний стан дітей свідчать про позитивний психологічний клімат у родині.
Крім цього, заявником представлено чеки про покупки різного роду товарів, переважно розважального характеру, які можна розцінити як подарунки дітям, а не як підтвердження їхнього утримання.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 , вчитель початкових класів гімназії №18 м.Стебника, надала суду покази проте, що навчала ОСОБА_11 . Хлопчику завжди найбільшу вагу приділяла мама, а заявник безпосередньо приймав участь у навчанні і вихованні дитини. Він бере участь у всіх заходах, оплачує участь дитини у таких. Батьківські збори відвідують обоє: як мама, так і заявник.
Свідок ОСОБА_12 , вихователь ЗДО №21 м.Стебника ОСОБА_5 та ОСОБА_13 , надала суду покази про те, що діти відвідують садочок з 2022 року. Спочатку дітей приводила мама і бабуся, а потім почав приводити і ОСОБА_14 . Весь час думала, що заявник є рідним батьком дітей, що у них повноцінна сім'я. ОСОБА_15 долучається до розвитку садочка як фізично, так і матеріально. Діти одягнені і доглянуті.
Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
Відповідно до статті 18 СК України кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу.
Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (частина десята статті 7 СК України).
Об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Згідно з частинами другою, восьмою, дев'ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
У статті 268 СК України визначено обов'язок вітчима по утриманню падчерки, пасинка у випадку, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.
Згідно з положеннями статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
У ч.ч.2, 3, 4 ст.83 ЦПК України встановлено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданнями відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк, докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
У ст.84 ЦПК України регламентовано, що учасники справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Відповідно до ч.7 ст.81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд, враховуючи специфіку розгляду справ окремого провадження, надавши оцінку представленим доказам, як кожному окремо так і в сукупності, позбавлений можливості встановити істину у даній справі, оскільки письмові докази фактично датовані 2024 роком, окрім довідки, наданої дошкільним навчальним закладом та показів свідків.
З таких підстав, суд приходить до висновку, що заявником на підтвердження дійсності факту, про встановлення якого він просить, не представлено належних та достатніх доказів.
Водночас, суд звертає увагу на те, що законом не заборонено ОСОБА_1 , як вітчиму, добровільно утримувати малолтініх дітей своєї дружини, дбати про їх всебічний розвиток, забезпечувати повсякденні побутові потреби, навчання, піклуватися про їх духовний та фізичний стан, проте таке право заявника не породжує юридичного значення за наслідками встановлення факту, про який просить заявник.
Водночас, заявником й не надано достатніх доказів на підтвердження того, що він в силу ст. 268 СК України має обов?язок по утриманню дітей своєї дружини, зокрема, те, що його дружина з поважних причин не може надавати утримання своїм дітям.
Без встановлення обов?язку вітчима утримувати падчерку чи пасинка, що передбачено ст. 268 СК України, суд не вбачає можливості встановлення факту утримання вітчимом малолітніх дітей.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає заявлені вимоги, викладені у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення - факту утримання малолітніх дітей, є необґрунтованою та не доведеною, а тому в задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись ст. 12, 13, 81, 264, 280-282 ЦПК України, -
ухвалив:
У задовленні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Дрогобицької міської ради в особі виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, про встановлення факту, що має юридичне значення - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 29.08.2025.
Суддя Павлів З.С.