Справа № 546/466/25 Номер провадження 11-кп/814/1599/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
28 серпня 2025 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з секретарем
судового засідання ОСОБА_5
за участю:
прокурора ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтава кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_8 , поданої в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , на ухвалу Решетилівського районного суду Полтавської області від 10 липня 2025 року у кримінальному провадженні №12025170440000146, -
Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора та продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 07.09.2025 року включно без визначення розміру застави відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт. Решетилівка Решетилівського району Полтавської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.2 ч.2 ст.115 КК України.
Разом з цим відмолено в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 про зміну обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу.
Приймаючи рішення про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, місцевий суд врахував: наявність обгрунтованої підозри останнього у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які не зменшилися, а саме те, що обвинувачений може: переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілу у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, особу обвинуваченого, тяжкість злочину, а також неможливість інших більш м'яких запобіжних заходів запобігти встановленим вище ризикам.
З рішенням не погодився захисник ОСОБА_8 та подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та змінити ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 або визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у мінімальному розмірі передбаченому КПК України.
Стверджує, що ризики, на які посилається сторона обвинувачення жодним чином не підтверджені та грунтуються на припущеннях.
Апеляційна скарга адвоката ОСОБА_8 подана до суду в межах строку, визначеного ст.395 КПК України.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.
У відповідності до ч.2 ст.392 КПК України ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, підлягають апеляційному оскарженню в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з ч.5 ст.394 КПК України зазначені вище ухвали суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором.
Розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.
Зважаючи на те, що учасники заявили клопотання про розгляд апеляційної скарги за участі сторін, тому розгляд апеляційної скарги адвоката ОСОБА_8 на ухвалу Решетилівського районного суду Полтавської області від 10 липня 2025 року про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, на підставі ч.4 ст. 422-1 КПК України проводиться за участі сторін кримінального провадження.
Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.
Згідно з положеннями ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
За приписами ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Окрім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відовідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 КПК України.
Ризиком же в контексті кримінального провадження є певна обґрунтована ступінь ймовірності того, що обвинувачений вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що ОСОБА_7 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.2 ч.2 ст.115 КК України, тобто в умисному протиправному заподіянні смерті малолітній дитині (умисне вбивство) - за який, в разі доведення вини, передбачена кримінальна відповідальність до 15 років або довічне позбавлення волі.
Суд першої інстанції, продовжуючи строк тримання під вартою обвинуваченому, оцінив у сукупності обставини, що враховуються при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою, передбачені ст.ст.177, 183, 197, 199 та 331 КПК України, та продовжив ОСОБА_7 , зазначений запобіжний захід.
Разом з цим, під час вирішення клопотання прокурора місцевий суд правильно встановив, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які не зменшились, а саме те, що обвинувачений може: переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення та врахував конкретні обставини даного провадження, тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого.
Разом з цим, відповідно до ст.178 КПК України, враховуючи доведеність ряду таких, що не змінились і не зменшились ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого у їх сукупності, на думку колегії суддів, лише такий запобіжний захід як тримання під вартою здатен забезпечити належну процесуальну поведінку останнього, що виключає можливість застосування відносно нього більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, про що йдеться в поданій апеляційній скарзі.
У відповідності до ст.183 КПК України, суд при постановленні оскаржуваної ухвали, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст.177 та 178 КПК України, продовжив обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , та при цьому не визначив розмір застави і колегія суддів з цим погоджується, оскільки ст.183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини, а в даному випадку - малолітньої дитини.
Колегія суддів враховує доводи апеляційної скарги захисника, однак приходить до висновку, що з урахуванням обставин кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою не зможе достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
З огляду на викладене вище та враховуючи встановлені судом ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які не зменшились, наведені вище обставини, передбачені ст.178 КПК України та не визначення судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали розміру застави обвинуваченому є правильним.
Отже, за висновком колегії суддів, приймаючи рішення про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження цього запобіжного заходу, врахував ступінь тяжкості інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, дані про його особу, наявність ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, та прийняв відповідне судове рішення, яке не суперечить вимогам закону та загальним засадам кримінального провадження, у зв'язку з чим не вбачається підстав для задоволення апеляційної скарги захисника.
Керуючись ст.ст.376,405,407,422-1 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 , подану в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу Решетилівського районного суду Полтавської області від 10 липня 2025 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4