Житомирський апеляційний суд
Справа №274/2998/24 Головуючий у 1-й інст. Корбут В. В.
Категорія 101 Доповідач Коломієць О. С.
25 серпня 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Коломієць О.С.
суддів Талько О.Б., Григорусь Н.Й.
з участю секретаря
судового засідання Нестерчук М.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №274/2998/24 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Управління Державної міграційної служби в Житомирській області, ОСОБА_2 , про встановлення факту родинних відносин
за апеляційною скаргою Управління Державної міграційної служби в Житомирській області
на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 24 березня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Корбут В.В.
встановив:
У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, у якій просить встановити факт родинних відносин, а саме те, що вона є дочкою ОСОБА_2 .
На обґрунтування заяви зазначила, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 на території російської федерації в родині громадянина України - ОСОБА_3 , та громадянки російської федерації - ОСОБА_4 . Через декілька місяців після народження ОСОБА_1 її батько разом з нею та її двома сестрами повернулися в Україну, і відтоді весь час проживали у с. Дубівка Бердичівського району Житомирської області.
Заявник ОСОБА_1 з 2004 по 2015 рр. навчалася у школі та у 2015 році отримала атестат про здобуття повної середньої освіти. Сестри ОСОБА_1 отримали паспорти громадян України у 2012 та 2013 роках, коли їм виповнилося по 18 років, отримавши довідки, що вони не є громадянами російської федерації. Коли ОСОБА_1 досягла віку, з якого можна отримати паспорт громадянина України, то її намагання це зробити не дали результату через відсутність певних документів, які вона не могла отримати від органів російської федерації. У 2021 році ОСОБА_1 , не перебуваючи у зареєстрованому шлюбі через відсутність паспорта громадянина України, народила сина, через що деякий час не займалася оформленням паспорта громадянина України. Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України ОСОБА_1 , маючи копію свідоцтва про її народження, разом з сестрами та сином виїхали до Республіки Польщі.
24 грудня 2022 року ОСОБА_1 разом з сином та сестрою намагалася повернутися до України, але їй було відмовлено у в'їзді, через що в Україну повернулися тільки її син та сестра, а ОСОБА_1 залишилася у Республіці Польщі. Перебуваючи у Республіці Польщі, ОСОБА_1 зверталася до різних органів державної влади України щодо набуття нею громадянства України, проте це не мало позитивного результату. За таких обставин встановлення факту того, що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 необхідно їй для оформлення набуття громадянства України.
Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 24 березня 2025 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Встановлено факт, що ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Ясне Калінінградської області російської федерації, є дочкою ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Дубівка Бердичівського району Житомирської області.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні заяви.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, щоОСОБА_1 не надано доказів у розумінні ст. 76-80 ЦПК України щодо дійсності виданого свідоцтва про народження, внесеної інформації до такого свідоцтва, а також існування самого актового запису №3. Відтак, наявна лише ксерокопія перекладу документа без підтвердження достовірності інформації, внесеної до неї, без зазначення особи, як здійснила такий переклад, на може бути доказом про факт народження особи.
Відсутня також достовірна інформація із відповідного актового запису (витяг чи з реєстру актів цивільного стану російської федерації) про особу, вказану у графі як батько: ОСОБА_2 , українець, яка б надавала можливість дійсно встановити походження дитини на час народження.
Крім того, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду, прийнятим за результатами розгляду цивільної справи у позовному порядку згідно із процедурою встановленою ЦПК України.
Водночас, УДМС у Житомирській області заперечувало про визнання такого доказу як ксерокопія перекладу свідоцтва про народження із-за відсутності оригіналу свідоцтва та без легалізації цього документа у встановленому порядку.
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства, а саме: набуття громадянства України, особа серед документів вказаних заявником у заяві до суду і визначених у п. 24 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України від 27.03.2001 №215, має пред'явити документ, що посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном з поданням копій таких документів.
Такий документ у ОСОБА_1 відсутній і до матеріалів справи не долучений.
Крім того, із наданих документів до заяви ОСОБА_1 також не вбачається ні її перебування у громадянстві України, ні перебуванням у громадянстві російської федерації, що вказує на ймовірний статус у неї як особи без громадянства, у розумінні визначень, викладених у пункті 15 частини першої статті 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, тобто «особа не розглядається як громадянин будь - якою державою в силу дії її закону».
Особи, які перебувають за кордоном, право на звернення із заявою про визнання особою без громадянства в Україні не мають.
Отже, відповідне рішення суду, яким підтверджено родинні стосунки, у випадку відсутності правовстановлюючого документа - свідоцтво про народження, виданого уповноваженими органами іноземної держави у встановленій формі не може мати юридичного значення при розгляді провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України, оскільки залишається невідоме походження дитини, тобто відсутня інформація про матір дитини, яка ймовірно теж може бути громадянкою України, що унеможливить проведення процедури набуття громадянства України.
У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Лемба А.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін. Вказує, що дійсно, оригінал свідоцтва про своє народження серія НОМЕР_1 видане Яснівською сільською адміністрацією Славського району Калінінградської області 21.01.1997 року актовий запис №3 заявником втрачено, або під час численних намагань в Україні зробити документи, або під час коли розпочалось повномасштабне вторгнення російської федерації в Україну та заявник знаходилась у стані стресу та хаосу, отже у заявника є лише копія саме з якою вона і виїхала до Республіки Польщі. Заявник вимушена була звернутися з відповідною заявою до суду, так як має намір подавати документи для отримання громадянства України за територіальним походженням, а саме: у зв'язку з тим, що її батько народився на території України (Житомирська область, Бердичівський район, с. Дубівка). На даний час відновити свідоцтво про народження Заявника немає можливості у зв'язку з повномасштабним воєнним вторгненням російської федерації в Україну.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Судом під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 не вважається громадянином України, що випливає зі змісту рішення від 25.12.2022 про відмову в перетинанні державного кордону України іноземцю або особі без громадянства - ОСОБА_1 , на підставі частини першої статті 8 Закону України «Про прикордонний контроль», з причини того, що у неї відсутній дійсний паспортний документ (а.с.56); листа від 14.04.2023 Державної міграційної служби України, у якому вказано, що за результатами перевірки підстав вважати її громадянкою України немає (а.с.55).
З 1997 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживала без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою від 21.04.2022 № 48 Старости Красівського старостинського округу Семенівської територіальної громади Бердичівського району Житомирської області (а.с.52).
З 2004 року по 2015 рік ОСОБА_1 навчалася в Красівській загальноосвітній школі І - ІІІ ступенів і отримала 30.05.2015 атестат № 47942871 про здобуття повної загальної середньої осовіти, що підтверджується довідкою від 23.01.2023 № 8 Красівського ліцею імені Ц.Л. Посудевського Семенівської сільської ради Бердичівського району Житомирської області (а.с.53).
ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 у с. Дубівка Бердичівського району Житомирської області, що підтверджується його паспортом громадянина України та свідоцтвом про народження від 02.12.1969 (а.с.46,47), тобто на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України».
Задовольняючи заяву про встановлення факту родинних відносин, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 за наявності рішення суду про встановлення факту того, що вона є дочкою ОСОБА_2 , матиме реальну можливість разом з цим рішенням подати інші документи, необхідність яких передбачена законодавством України, для оформлення нею набуття громадянства України за територіальним походженням.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.
Керуючись ч.1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд в порядку окремого провадження розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Родинні відносини (споріднення) - кровний зв'язок між людьми, з наявністю якого закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків. Правове значення має як пряме споріднення так і не пряме (бокове), коли родинні зв'язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника). Стосунки між подружжям не є родинними. Встановлення факту родинних відносин здійснюється судом в порядку окремого провадження.
Згідно п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» відповідно до статей 255, 271 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:
- згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;
- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;
- встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Отже, законодавством передбачено встановлення юридичних фактів щодо виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, до яких відносяться й факти, що породжують право особи для набуття громадянства України, зокрема встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Набуття громадянства за територіальним походженням передбачено ст.8 Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2001 від 18.01.2001 №2235-ІІІ.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про громадянство України» передбачено, що особа (іноземець або особа без громадянства), яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), а також її неповнолітні діти мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням.
Так, задовольняючи заяву про встановлення факту родинних відносин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 у разі, якщо ОСОБА_5 є її батьком, має право на набуття громадянства України за територіальним походженням, про що також зазначено і у листі від 14.04.2023 Державної міграційної служби України (а.с.55).Встановлення факту того, що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 , необхідно ОСОБА_1 для набуття громадянства України за територіальним походженням.
Відповідно до пункту 26 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затверджених Указом Президента України від 27.03.2001 № 215 (в редакції Указу Президента України від 27.06.2006 №588/2006) (далі - Порядок) для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, батько чи мати якої народилися до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або на інших територіях, що входили на момент їх народження до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) (частина перша статті 8 Закону, подає документи, передбачені підпунктами «а» - «в» пункту 24 цього Порядку, а також:
а) документ, який підтверджує факт народження відповідно батька чи матері заявника на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту;
б) копію свідоцтва про народження заявника або інші документи, що засвідчують родинні стосунки заявника відповідно з батьком чи матір'ю, які народилися на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту.
Підпунктами «а» - «в» пункту 24 Порядку передбачено такі документи:
а) заяву про набуття громадянства України за територіальним походженням;
б) дві фотокартки (розміром 35 x 45 мм);
в) один із таких документів:
- декларацію про відсутність іноземного громадянства - для осіб без громадянства;
- зобов'язання припинити іноземне громадянство - для іноземців. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов'язання припинити громадянство всіх цих держав. Подання зобов'язання припинити іноземне громадянство не вимагається від іноземців, які є громадянами (підданими) держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства (підданства) цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави, або якщо міжнародні договори України з іншими державами, громадянами яких є іноземці, передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України;
- декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства разом із документом, що підтверджує надання особі статусу біженця чи притулку в Україні, - для іноземців, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні;
- декларацію про відмову особи, яка є громадянином Російської Федерації і зазнала переслідувань через політичні переконання у країні своєї громадянської належності, від іноземного громадянства разом із документом, що підтверджує переслідування через політичні переконання (довідка Міністерства закордонних справ України, дипломатичного представництва чи консульської установи України, видана в установленому Кабінетом Міністрів України порядку), - для іноземців, які є громадянами Російської Федерації та зазнали переслідувань через політичні переконання у країні своєї громадянської належності;
- заяву про зміну громадянства - для іноземців, які є громадянами держав, міжнародні договори України з якими передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України.
Матеріали справи підтверджують наявність у ОСОБА_1 документів, які підтверджують факт народження особи, факт родинних (батьківських) відносин з якою вона просить встановити - ОСОБА_2 , на територіях, зазначених у абзаці першому пункту 26 Порядку, а саме - паспорта ОСОБА_6 та свідоцтва про його народження (а. с. 46, 47).
Разом з тим, ОСОБА_1 може бути подано заяву про набуття громадянства України за територіальним походженням та дві фотокартки (розміром 35 x 45 мм), а також один з документів (декларація, зобов'язання або заява), передбачених підпунктом «в» пункту 24 Порядку, так як зразки цих документів, окрім фотокарток, затверджені наказами Міністерства внутрішніх справ України 16.08.2012 № 715 «Про затвердження зразків документів, які подаються для встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, та журналів обліку», та 24.01.2025 № 44 «Про затвердження деяких зразків документів, які подаються для набуття громадянства України, прийняття до громадянства України» та, поза розумним сумнівом, можуть бути створені (заповнені) безпосередньо ОСОБА_1 , а фотокартки можуть бути створені (виготовлені) на її замовлення.
Тобто ОСОБА_1 за наявності рішення суду про встановлення факту того, що вона є дочкою ОСОБА_2 , матиме реальну можливість разом з цим рішенням подати інші документи, необхідність яких передбачена законодавством України (Порядком), для оформлення нею набуття громадянства України за територіальним походженням.
Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Матеріалами справи та показами свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 доведено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Ясне Калінінградської області російської федерації, її батьком є ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 у с. Дубівка Бердичівського району Житомирської області.
Копією свідоцтво про народження від 21.01.1997, виданого Яснівською сільською адміністрацією Славського району Калінінградської області, за даними якого ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Ясне Калінінградської області росії, про що складено актовий запис № 3, її батьком є ОСОБА_2 , українець (а.с.44,45), а тому суд правильно визнав безпідставними посилання представника Управління Державної міграційної служби в Житомирській області на те, що ОСОБА_1 не подано доказів, що це свідоцтво та внесена до нього інформація та актовий запис, зазнаний у цьому свідоцтві, є дійсними.
Відповідно до пункту 44 Порядку у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання чи народження особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або на інших територіях, що входили на момент її народження чи під час її постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), або документів, що підтверджують відповідні родинні стосунки, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.
Таким чином, доводи апеляційної скарги Управління державної міграційної служби України в Житомирській області щодо того, що рішення суду про встановлення факту родинних відносин між Іжицькою та її батьком ОСОБА_2 , не буде достатньо для набуття ОСОБА_9 громадянства України, так як відсутні інші документи, необхідність яких передбачена законодавством України колегія суддів відхиляє, оскільки відсутність таких документів у матеріалах даної справи не свідчить про неможливість їх отримання (створення, виготовлення) заявником у майбутньому.
Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів що мають юридичне значення» від 31.03.1995 року, суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину або інших спадкових прав, тощо.
А тому, оскільки факт встановлення родинних відносин між ОСОБА_1 та її батьком ОСОБА_10 необхідний заявниці для подальшого набуття громадянства України, в іншому порядку заявниця скористатись своїм правом можливості не має, апеляційний суд погоджується із висновком районного суду про задоволення заяви про встановлення факту родинних відносин.
Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи висновків суду першої інстанції не спростовують та не впливають на правильність прийнятого рішення.
Інші доводи апеляційної скарги зводяться до власного тлумачення норм матеріального та процесуального права, однак вони спростовуються матеріалами справи та наведеними нормами права, а тому відхиляються судом.
За наведених обставин, апеляційний суд приходить до переконання про те, що оскаржуване рішення ухвалено судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, судом першої інстанції в повній мірі з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 24 березня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 1 вересня 2025 року.
Головуючий Судді