Справа № 761/5760/23
Провадження № 2/761/5868/2023
11 вересня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Юзькової О.Л.
при секретарі Марінченко Л.В.,
за участі:
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
відповідача ОСОБА_3 ,
представника відповідача ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Шевченківський ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про припинення стягнення аліментів з батька, звільнення від сплати заборгованості
Представник ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом, мотивуючи заявлені вимоги наступним. Між сторнами 14.03.2003 року було укладено шлюб, в якому народились діти - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спільне життя позивача та відповідача не склалось, а тому ОСОБА_3 звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом про його розірвання. 1012.2021 Шевченківським районним судом м. Києва видано наказ за заявою ОСОБА_3 щодо стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей щомісячно у розмірі частини заробітку, але не менше 50% мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 20 квітня 2021. 17.02.2022 державним виконавцем Шевченківського відділу ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції було відкрито виконавче провадження на примусове виконання судового наказу. Істотними обставинами, які не були враховані при видачі судового наказу , зокрема те, що відповідачка (заявник) та позивач не проживають однією сім'єю з 2018 року і з того часу діи проживають разом з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач повністю фінансує дітей, вони знаходяться на повному утриманні батька. Враховуючи правову природу аліментів, їх цільовий характер, а також передбачені законом підстави їх стягнення на користь того з батьків, з ким проживає дитина, стягнення аліментів з батька суперечить положенням ст. 189 СК України. За таких обставин представник позивача просить суд припинити стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що визначені судовим наказом Шевченківського районного суду м. Києва від 10.12.2021, у розмірі частки заробітку (доходу), але не менше 50% мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 20 квітня 2021; звільнити ОСОБА_1 від сплати заборгованості аліментів на коисть ОСОБА_3 на утримання дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що визначені судовим наказом Шевченківського районного суду м. Києва від 10.12.2021, у розмірі частки заробітку (доходу), але не менше 50% мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 20 квітня 2021 та покласти на відповідача судові витрати.
Провадження у справі відкрито 03.03.2023, відповідно до положень ст. ст. 19, 274 ЦПК України, вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У відзиві на позов ОСОБА_3 зазначила наступне. Оскільки позивач з червня 2021 перестав брати участь в утриманні дітей, відповідач звернулась до суду з відповідною заявою та 10.12.2021 отримала судовий наказ про стягнення з позивача аліментів. 17.02.2022 було відкрито виконавче провадження з примусового виконання судового наказу. Позивачу було достовірно відомо як про ухвалення судового наказу так і про його примусове виконання. Заява про поновлення процесуального строку на перегляд наказу Шевченківського районного суду м. Києва від 12.01.2023 залишена без задоволення. Заборгованість по аліментам позивача становить 180 949,26 грн. Так, дійсно весною та влітку 2022 періодично перебувала в матері відповідача в Івано-Франківській області та в будинку за адресою: АДРЕСА_1 в якому частка належить відповідачу на праві спільної сумісної власності подружжя. Доньки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відвідують загальноосвітні навчальні заклади у м. Києві і проживають з відповідачем за адресою: АДРЕСА_2 . Син ОСОБА_5 за погодженням з відповідачем та за власним бажанням з лютого 2022 (свого повноліття) та навчанням у ВНЗ, став проживати у будинку в с. Кодаки, але з травня 2023 він проживає з відповідачем та сестрами в кв. АДРЕСА_3 . Просить відмовити у задоволенні позову.
У відповіді на відзив представник позивача вказав, що фактично сторона відповідача не заперечує, що діти з березня по серпент 2022 проживали в Івано-Франківській області. Всі докази подані позивачем є достовірними та підтверджують обставини, викладені в позовній заяві, а доводи відповідача є припущеннями.
В запереченнях на відповідь на відзив ОСОБА_3 наголосила, що не визнає заявлених до неї вимог, і зазначила у відзиві, що надані позивачем докази не свідчать про проживання дітей разом з батьком.
В судовому засіданні позивач, його представник підтримали заявлені вимоги, просили задовольнити.
Відповідач, її представник заперечувала щодо задоволення заявлених вимог у зв'язку із його безпідставністю.
Вислухавши доводи учасників процесу, дослідивши наявні докази та надавши їм відповідну оцінку, суд приходить до наступних висновків.
Встановлено, що від шлюбу сторін, який був зареєстрований 14.03.2004 відділом реєстрації актів громадянського стану Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 192, народились ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
10 грудня 2021 року суддею Шевченківського районного суду м. Києва розглянуто та задоволено заяву ОСОБА_3 про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 аліменти на утримання дитей.
Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 ) аліменти на утримання дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у розмірі 1/2 частки заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи з 20 квітня 2021р. до досягнення старшою дитиною повноліття ( ІНФОРМАЦІЯ_9 ).
Також зазначено, якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ( ОСОБА_5 ) ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на молодших дітей ( ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ), аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття та до досягнення повноліття молодшими дітьми ( ІНФОРМАЦІЯ_10 ).
Як вбачається з матеріалів справи, 17.02.2022 державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження про примусове стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей.
Згідно ч. 1, 2 ст. 141 СК України батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Статтею 150 цього Кодексу визначені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме: батьки зобов'язані піклуватися за виховання дитини, про її здоров'я, фізичний, духовний розвиток, готувати до самостійного життя.
За положеннями до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно п.3 ч. 2 ст. 18 СК України способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є припинення правовідношення, а також його анулювання.
За змістом ст. 181 СК України аліментами є кошти на утримання дитини, які присуджуються за рішенням суду до стягнення з одного з батьків дитини на користь того з батьків, разом з яким проживає дитина.
Стаття 179 СК України передбачає, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.
Пленум Верховного Суду України в своїй постанові № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 р. (п. 17) зазначив, що право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.
Відповідно до приписів ст.188 СК України батьки можуть бути звільнені від обов'язку утримувати дитину тільки за рішенням суду.
В свою чергу згідно ч. 4 ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
У справі № 711/8561/16-ц Верховний Суд зазначив, що за своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.
Сімейне законодавство України не містить підстав для припинення стягнення аліментів, за рішенням суду, яке набрало законної сили, однак за аналогією права для врегулювання такого роду правовідносин можуть бути застосовані норми частини четвертої статті 223 ЦПК України 2004 року.
Сторона позивача зазначає, що ОСОБА_1 повністю фінансово забезпечує дітей з вересня 2019 року до лютого 2020 позивач оплачував заняття сина в тренажерному залі з персональним тренером та заняття по боксу, у червні 2020 позивач оплатив випускний сина та поїздку в с. Затока, Одеської області, а також з лютого по квітень 2020 репетитора син з української мови. З березня по травень 2020, під час жорстких карантинних обмежень всі троє дітей проживали разом з батьком і знаходились на його утриманні.
Крім того, стороною позивача вказано, що з кінця лютого та до середини серпня 2022 діти проживали з матір'ю ОСОБА_1 в Івано-Франківській області і також утримувались позивачем.
На підтвердження зазначеного надано Акт виконавчого комітету Підгайчиківської сільської ради, Коломийського району, Івано-Франківської обл. від 07.11.2022 відповідно до якого ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ОСОБА_7 проживали за адресою: АДРЕСА_5 проживали за цією адресою без реєстрації з 25.02.2022 по 01.09.2022.
Довідка старости Села Кодаки Виконавчого комітету Васильківської міської ради Київської області від 09.12.2022 свідчить про те, ОСОБА_5 , проживав за адресою: АДРЕСА_1 з 12.03.2020 по 09.12.2022, а ОСОБА_6 з 01.09.2022 по 09.12.2022.
Так, як свідчить матеріали справи, будинок АДРЕСА_1 придбано позивачем 16.12.2016 за договором купівлі - продажу, посвідченому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бобковим О.В.
За приписами ч. 3 ст. 181 за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до положень ч.ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми, відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України, є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
В свою чергу ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Слід зазначити, що стороною позивача надано докази перебування неповнолітніх дітей за певними адресами, в тому числі і місцем знаходження майна, право власності на яке оформлено на ОСОБА_1 з часу початку повномасштабного вторгнення рф в Україну.
Разом з тим, на глибоке переконання суду зазначене не свідчить про постійне проживання дітей разом з батьком та їх перебування на повному утриманні позивача.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що стороною позивача не доведено обставин, з якими чинне законодавство України передбачає можливість припинення сплати аліментів та звільнення від сплати заборгованості, а тому вважає за можливе відмовити у задоволенні заявлених ОСОБА_1 вимог.
Розподіляючи судові витрати, суд керується положеннями ст. 141 ЦПК України.
Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 2-5,11-13,76,77,80,141,279, 352,354 ЦПК України ст. ст. 180 СК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Шевченківський ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про припинення стягнення аліментів з батька, звільнення від сплати заборгованості залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, в порядку ст.ст. 353-357 ЦПК України з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень цього Кодексу протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя