21 серпня 2025 року
справа № 336/11662/24
провадження № 61-203вп25
м. Київ
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко С. О. розглянув питання визначення підсудності справи за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
19 серпня 2024 року до Верховного Суду надійшла справа № 336/11662/24, передана за ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 23 липня
2025 року, для визначення підсудності справи за позовом ОСОБА_1 до
ОСОБА_2 про розірвання шлюбу у порядку статті 29 ЦПК України.
Суд першої інстанції, передаючи справу до Верховного Суду для визначення підсудності, виходив з того, що сторони проживають постійно за межами України.
Відповідно до статті 29 ЦПК України підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається суддею Верховного Суду, визначеним у порядку, передбаченому статтею 33 цього Кодексу, одноособово.
Отже, суддя Верховного Суду визначає підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за межами України.
Доказами проживання громадянина України за її межами можуть бути: довідка про перебування на консульському обліку в дипломатичній установі України, документи, видані в країні перебування (посвідка на проживання, інші офіційні документи,
що підтверджують законне перебування в іншій країні).
При дослідженні матеріалів цивільної справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта громадянина України, має зареєстроване місце проживання в Україні. Належних та допустимих доказів на підтвердження факту належності до громадянства України відповідача ОСОБА_2 матеріали справи не містять. З матеріалів справи вбачається, що позивач
ОСОБА_1 перетнула державний кордон 22 березня 2022 року, а відповідач ОСОБА_2 - 28 травня 2023 року.
Касаційний суд зазначає, що відомості Державної прикордонної служби України свідчать лише про перетин особою державного кордону, а не обрання нею місця проживання за межами України.
В ухвалі Верховного Суду від 5 квітня 2024 року у справі № 638/16989/23 вказано, що тимчасове перебування громадян України за межами України не є підставою для визначення підсудності судових справ за їх участю Верховним Судом.
Оскільки в матеріалах справи немає належних та допустимих доказів на підтвердження факту належності відповідача до громадянства України, а також доказів проживання позивача та відповідача як громадян Україниза її межами,немає підстав для визначення Верховним Судом підсудності цієї справи.
Керуючись статтею 29 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Відмовити у визначенні підсудності справи за позовом за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Матеріали справи повернути Шевченківському районному суду м. Запоріжжя.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. О. Карпенко