28 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 382/449/25
провадження № 61-10984ск25
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 22 липня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Яготинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, про оголошення особи померлою,
У березні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про оголошення особи померлою, заінтересовані особи: Яготинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ), військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, в якій просила оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Яготин Київської області, громадянина України, померлим, у віці 25 років.
Яготинський районний суд Київської області рішенням від 28 квітня 2025 року заяву задовольнив. Оголосив ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Яготин Київської області, померлим, у віці 25 років. Датою смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнав 24 липня 2022 року, а місце смерті - село Семигір'я Бахмутського району Донецької область, Україна.
Київський апеляційний суд постановою від 22 липня 2025 року рішення Яготинського районного суду Київської області від 28 квітня 2025 року скасував і постановив нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви.
23 серпня 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку направила до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 22 липня 2025 року у вказаній справі.
Як підставу для касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Суд установив, що відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 від 19 листопада 1996 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
З витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань від 04 липня 2023 року встановлено, що 02 серпня 2022 року зареєстроване кримінальне провадження за № 12022100070001506 за статтею 115 КК України за заявою ОСОБА_1 за обставинами - 24 липня 2022 року син, військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зник в районі смт Семигір'я, Бахмутського району Донецької області.
Із копії повідомлення начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , встановлено що ОСОБА_2 у результаті здійснення противником танкового обстрілу позицій підрозділу, поблизу н. п. Семигір'я Бахмутського району Донецької області, 24 липня 2022 року зник безвісти. Тривають розшукові заходи.
Згідно акта службового розслідування від 22 вересня 2022 року за фактом зникнення безвісти солдата ОСОБА_5 , солдата ОСОБА_6 та солдата ОСОБА_2 24 липня 2022 року, близько 14 години 40 хвилин, було втрачено зв'язок з однією позицією поблизу с. Семигір'я Донецької області.
На даній позиції, за GPS координатами: НОМЕР_3, перебували солдат ОСОБА_5 , солдат ОСОБА_6 і солдат ОСОБА_2 . Для відновлення зв'язку та встановлення ситуації, старший лейтенант ОСОБА_7 організував відновлювальну групу, з числа військовослужбовців 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону та разом з нею висунувся до позиції, зв'язок з якою було втрачено. На під'їзді до позиції, противник розпочав обстріл позицій 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону з танку Т-72. Опинившись на позиції, старший лейтенант ОСОБА_7 , побачив знищене вогневим ураженням противника з танку Т-72 укриття, в якому перебували солдат ОСОБА_5 , солдат ОСОБА_6 і солдат ОСОБА_2 . Тіла були без ознак життя, з осколковими пораненнями, які точно несумісні із життям. Оскільки, у цей час, противник почав наступальні дії, надійшов наказ від командира 1 механізованого батальйону капітана ОСОБА_8 на відступ. У зв'язку з потужним ворожим обстрілом та повною втратою контролю над територіями, поблизу с. Семигір'я Донецької обл., здійснити пошукові дії та евакуацію постраждалих було неможливо. На момент події, солдат ОСОБА_5 , солдат ОСОБА_6 і солдат ОСОБА_2 перебували у засобах захисту та без ознак алкогольного чи наркотичного сп'яніння. З пояснення старшого медика взводу 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_9 стало відомо, що 24 липня 2022 року, близько 14 години 40 хвилин, було втрачено зв'язок з однією позицією поблизу с. Семигір'я Донецької обл. На даній позиції, за GPS координатами: НОМЕР_3, перебували солдат ОСОБА_5 , солдат ОСОБА_6 і солдат ОСОБА_2 . Для відновлення зв'язку та встановлення ситуації, старший лейтенант ОСОБА_7 організував відновлювальну групу, з числа військовослужбовців 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону та разом з нею висунувся до позиції, зв'язок з якою було втрачено. На під'їзді до позиції, противник розпочав обстріл позицій 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону з танку Т-72. Опинившись на позиції, старший лейтенант ОСОБА_7 і старший солдат ОСОБА_9 , побачили знищене вогневим ураженнями противника з танку Т-72 укриття, в якому перебували солдат ОСОБА_5 , ОСОБА_6 і солдат ОСОБА_2 . Тіла були без ознак життя, з осколковими пораненнями, які точно несумісні із життям. Оскільки, в цей час, противник почав наступальні дії надійшов наказ від командира 1 механізованого батальйону капітана ОСОБА_8 на відступ. У зв'язку з потужним ворожим обстрілом і повною втратою контролю над територіями, поблизу с. Семигір'я Донецької обл., здійснити пошукові дії та евакуацію постраждалих було неможливо.
Відповідно до витягу із наказу № 2432 від 21 вересня 2022 року призначено службове розслідування за фактом зникнення безвісти солдата ОСОБА_2 .
Згідно доповіді №1228 про факт зникнення безвісти солдата по мобілізації ОСОБА_2 , 24 липня 2022 року о 14.40-16.10 противник здійснив танковий обстріл позицій РОП 7262 район ОСОБА_10 з напрямку Відродження. У результаті чого, зник безвісти солдат ОСОБА_2 .
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 2436 від 22 вересня 2022 року ОСОБА_2 , оператора-топогеодезиста мінометної батареї 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 , визнано таким, що зник безвісти за особливих обставин під час забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації під час воєнних дій на території України.
Із пояснення старшого медика взводу 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_9 вбачається, що 24 липня 2022 року, близько 14 год 40 хв, було втрачено зв'язок з однією позицією поблизу с. Семигір'я Донецької обл. На даній позиції, за GPS координатами: НОМЕР_3, перебували солдат ОСОБА_5 , солдат ОСОБА_6 і солдат ОСОБА_2 . Для відновлення зв'язку та встановлення ситуації, старший лейтенант ОСОБА_7 організував відновлювальну групу, з числа військовослужбовців 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону та разом з нею висунувся до позиції, зв'язок з якою було втрачено. На під'їзді до позиції, противник розпочав обстріл позицій 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону з танку Т-72. Опинившись на позиції, старший лейтенант ОСОБА_7 і старший солдат ОСОБА_9 , побачили знищене вогневим ураженнями противника з танку Т-72 укриття, в якому перебували солдат ОСОБА_5 , ОСОБА_6 і солдат ОСОБА_2 . Тіла були без ознак життя, з осколковими пораненнями, які точно несумісні із життям. Оскільки у цей час, противник почав наступальні дії надійшов наказ від командира 1 механізованого батальйону капітана ОСОБА_8 на відступ. У зв'язку з потужним ворожим обстрілом та повною втратою контролю над територіями, поблизу с. Семигір'я Донецької обл., здійснити пошукові дії та евакуацію постраждалих було неможливо.
Із відповіді ДП «Український національний центр розбудови миру» від 27 грудня 2024 року встановлено, що за наявною у нашому розпорядженні інформацією відомості про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внесені до реєстру НІБ, однак відомості про перебування запитуваної особи в полоні відсутні. Станом на дату вашого звернення, інформація від держави-агресора через Центральне агентство з розшуку Міжнародного Комітету Червоного Хреста про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до НІБ не надходила.
Із відповіді командування військової частини НОМЕР_1 на адвокатський запит встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 147 від 12 червня 2022 року, солдат ОСОБА_2 прийнятий на військову службу по мобілізації та зарахований у списки особового складу військової частини НОМЕР_1 . Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 189 від 24 липня 2022 року солдат ОСОБА_2 визнаний зниклим безвісти за особливих обставин.
Відповідно до виписки з реєстру оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора, щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інформація про перебування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у полоні та стан його здоров'я від держави-агресора через Центральне агентство з розшуку Міжнародного комітету Червоного Хреста, а також підтвердження про перебування у полоні держави-агресора з інших відкритих джерел відсутня.
Оголошення фізичної особи померлою (смерть in absentia) - це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку.
У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті (praesumptio mortis), що має наслідком припинення правосуб'єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв'язку із тривалою безвісною відсутністю.
Оголошення фізичної особи померлою є юридичною фікцією, техніко-правовим прийомом, за якого суд визнає дійсними юридичні факти і обставини, які не підтверджуються неспростовними доказами через брак останніх або їх недостатність.
Відповідно до частини першої статті 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
За змістом частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Приписи частини другої статті 46 ЦК України пов'язують оголошення фізичної особи померлою у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, а не у зв'язку з воєнним станом як таким.
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану»).
За змістом статті 1 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України» (станом на час виникнення правовідносин у цій справі):
- воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень;
- бойові дії - форма застосування з'єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння);
- воєнні дії - організоване застосування сил оборони та сил безпеки для виконання завдань з оборони України;
- район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.
Відповідно бойові дії є однією із форм воєнних дій. Ці категорії співвідносять як ціле (воєнні дії) та частина (бойові дії). Тому воєнні дії, які законодавець згадує у частині другій статті 46 ЦК України, не обмежуються лише бойовими діями.
Збройний конфлікт - це збройне зіткнення між державами (міжнародний збройний конфлікт, збройний конфлікт на державному кордоні) або між ворогуючими сторонами в межах території однієї держави, як правило, за підтримки ззовні (внутрішній збройний конфлікт) (пункт 7 частини першої статті 1 Закону України від 21 червня 2018 року № 2469-VIII «Про національну безпеку України»).
Законодавець розмежовує категорії «воєнні дії», «збройний конфлікт» і «воєнний стан».
Частина друга статті 46 ЦК України послуговується категоріями «воєнні дії» і «збройний конфлікт», а не «воєнний стан». Тому немає підстав пов'язувати початок перебігу строків, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, із введенням, припиненням або скасуванням воєнного стану в Україні.
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі 755/11021/22 (провадження № 14-94цс24).
У постанові від 11 грудня 2024 року у справі 755/11021/22 (провадження № 14-94цс24) Велика Палата Верховного Суду виснувала, що шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв'язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.
Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309.
У цьому Наказі зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані рф території України. До того ж цей Наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території.
Отже, суди можуть використовувати дані, зокрема з вказаного Наказу, для визначення часових характеристик ведення воєнних дій на конкретній території України.
Велика Палата Верховного Суду наголошувала на тому, що обчислення шестимісячного строку, зазначеного у реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, від дня припинення або скасування воєнного стану в Україні загалом або закінчення воєнних дій, збройного конфлікту на усій її території суперечило б принципу правовладдя (верховенства права) та його складовій - правовій визначеності.
У частині другій статті 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на усій території України.
Також не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною. Зокрема, зв'язок із особою може перерватися з різних причин, особа може бути змушена змінити місце постійного проживання, перебування або потрапити в полон, що ускладнює встановлення обставин її зникнення. В умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює навіть гіпотетичне визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об'єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою.
Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв'язок з різних причин, пов'язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з'ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом.
Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може розпочати відлік шестимісячного строку для оголошення особи померлою від дня настання події, яка спричинила загибель фізичної особи, у разі якщо ця подія відбулася за межами території ведення активних бойових дій, проте є наслідком воєнних дій.
У такому випадку у разі подій (наприклад, авіаударів, ракетних обстрілів, терактів, підривів на мінах, загибелі під час евакуації чи гуманітарної місії) на територіях, які формально не є зоною активних бойових дій, але мають прямий зв'язок з воєнними діями, збройним конфліктом, суд має право розпочати відлік шестимісячного строку з моменту такої події. Якщо докази, як-от: відеоматеріали, документи або показання свідків тощо, дозволяють з високим ступенем вірогідності припустити ймовірну загибель особи, зволікання у визнанні фізичної особи померлою стає невиправданим і не відповідає принципу правової визначеності.
Вказані висновки викладені в постанові Верховного Суду від 04 червня 2025 року у справі № 753/8049/24 (провадження № 61-17498св24).
У цій справі ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про оголошення її сина ОСОБА_2 , померлим, у зв'язку із виконанням бойового завдання в населеному пункті с. Семигір'я Бахмутського району Донецької області.
Встановлено, що ОСОБА_2 у результаті здійснення противником танкового обстрілу позицій підрозділу, поблизу н. п. Семигір'я Бахмутського району Донецької області, 24 липня 2022 року зник безвісти. Тривають розшукові заходи.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф спочатку був затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 із змінами і доповненнями, а тепер - наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376.
Так, село Семигір'я Світлодарської міської територіальної громади Бахмутського району Донецької області з 20 травня 2022 року по 08 серпня 2022 року було територією бойових дій, а з 09 серпня 2022 року - перебуває в тимчасовій окупації.
Враховуючи викладене, апеляційний суд прийшов до правильного висновку про необхідність відмови в задоволенні заяви про оголошення особи померлою з тих підстав, що таку заяву подано до суду передчасно.
Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року в справі № 373/2054/16-ц вказано, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справі «Пономарьов проти України» та ін.) повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію.
Наведені норми закону та позиція Верховного Суду дають підстави для висновку про законність оскаржуваних судових рішень.
Згідно з положеннями пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу суд може визнати таку касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).
Таким чином, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою необхідно відмовити, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною шостою статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
Керуючись пунктом 5 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 22 липня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Яготинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, про оголошення особи померлою.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко
Є. В. Петров