26 серпня 2025 року
м. Київ
cправа №910/6760/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г.О. - головуюча, Баранець О.М., Студенець В.І.,
за участю секретаря судового засідання Дуб С.І.,
представників учасників справи:
від позивача: Головко Ю.А.,
від відповідача: Мартьянова Л.В.,
від третьої особи на стороні позивача: не з'явився,
від третьої особи-1 на стороні відповідача: не з'явився,
від третьої особи-2 на стороні відповідача: не з'явився,
від третьої особи-3 на стороні відповідача: Франюк А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КД Енерджі 2"
на рішення Господарського суду міста Києва (Привалов А.І.)
від 31.10.2024
та постанову Північного апеляційного господарського суду (Коротун О.М., Кравчук Г.А., Сітайло Л.Г.)
від 07.04.2025 (повний текст складений 21.04.2025)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КД Енерджі 2"
до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "НІК",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,
2. Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго",
3. Державне підприємство "Гарантований покупець",
про визнання неправомірними дій та зобов'язання поновити становище, яке існувало до порушення,
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "КД Енерджі 2" (далі - Позивач, Скаржник) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - Відповідач) про:
- визнання неправомірними дій Відповідача у частині коригування в системі Market Managment Systems (далі - ММS) даних комерційного обліку електричної енергії щодо фотогальванічної електростанції Позивача за період 01 липня 2022 року до 31 травня 2023 року;
- зобов'язання Відповідача відобразити (поновити) в системі ММS фактичні передані дані комерційного обліку електричної енергії щодо фотогальванічної електростанції Позивача за період 01 липня 2022 року до 31 травня 2023 року.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.10.2024 у справі №910/6760/24 у задоволенні позову відмовлено повністю.
3. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
4. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2025 до участі у справі №910/6760/24 залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "НІК" (далі - Третя особа на стороні Позивача).
Північний апеляційний господарський суд також залучив у справу №910/6760/24 третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Відповідача: Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Третя особа-1 на стороні Відповідача), Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" (далі - Третя особа-2 на стороні Відповідача), Державне підприємство "Гарантований покупець" (за власною ініціативою) (далі - Третя особа-3 на стороні Відповідача).
5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2025 апеляційну скаргу Позивача залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2024 - залишено без змін.
6. Судові рішення, зокрема, мотивовані таким.
7. Суд першої інстанції дійшов висновку, що, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, позовні вимоги про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії не підлягають задоволенню через, зокрема, неефективність обраного способу захисту.
8. Суд апеляційної інстанції погодився з цією позицією та урахував правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 12.02.2025 у справі №910/19641/23, - питання законності зміни сертифікованих даних комерційного обліку не позбавляє особу права доводити протиправність зміни цих даних у спорі, де на підставі указаних змінених даних до особи заявляються грошові вимоги. Суд апеляційної інстанції відповідно до вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) частково врахував доводи сторін з посиланням на іншу господарську справу №908/3830/23, в межах якої Державне підприємство "Гарантований покупець" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КД Енерджі 2", треті особи: 1) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго"; 3) Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго"; 4) Товариство з обмеженою відповідальністю "НІК", про стягнення коштів за договором від 26.09.2012 №748/01 у розмірі 16 374 642,86 грн, а Товариство з обмеженою відповідальністю "КД Енерджі 2" обґрунтовувало свою позицію протиправними діями Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" щодо обнулення даних комерційного обліку за період квітень-травень 2023 року, наданих Товариством з обмеженою відповідальністю "НІК" (оператором Автоматизованої системи комерційного обліку електричної енергії (АСКОЕ), який діє у ролі постачальника послуг комерційного обліку (ППКО) та надає послуги з дистанційного збору даних із АСКОЕ з формуванням, обробкою та передачею даних комерційного обліку до Державного підприємства "Гарантований покупець".
9. З урахуванням викладеної вище позиції Верховного Суду та наявності спору між сторонами щодо стягнення коштів за договором від 26.09.2012 №748/01 у розмірі 16 374 642,86 грн в межах справи №908/3830/23, суд апеляційної інстанції вказав, що питання законності зміни сертифікованих даних комерційного обліку входить до предмета дослідження у згаданій справі, де з урахуванням указаних змінених даних до особи заявляються грошові вимоги. В цій частині суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо обґрунтованості доводів Третьої особи-3 на стороні Відповідача, за якими Позивач намагається встановити факти та обставини, що можуть бути використані при розгляді справи №908/3830/23.
Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та стислий виклад позиції інших учасників справи
10. 09 травня 2025 року Позивач (Скаржник) із використанням підсистеми "Електронний суд" подав касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2025, у якій просить скасувати їх і ухвалити нове рішення - про задоволення позову повністю.
11. У тексті касаційної скарги Скаржник посилається на підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, - суди попередніх інстанцій за відсутності висновку Верховного Суду щодо належного та ефективного способу захисту постачальників електричної енергії в умовах обнулення даних комерційного обліку у зв'язку з військовою агресією з боку російської федерації неправильно застосували статі 13, 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статтю 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статті 30, 65 Закону України "Про ринок електричної енергії", а також статті 86, 236 ГПК України.
12. Скаржник зазначає про необхідність формування Верховним Судом висновку щодо належних та ефективних способів захисту порушених прав та інтересів у випадках обнулення (коригування) АКО вже сертифікованих даних комерційного обліку - як у випадку пред'явлення до суб'єкта грошових вимог, так і в разі, коли такі вимоги ще не заявлено, проте факт незаконного втручання у сертифіковані дані став відомий постачальнику / виробнику. На думку Скаржника, вказаний висновок матиме суттєве значення для подальшого правозастосування, заповнення існуючої правової прогалини та забезпечення правової визначеності у відносинах на ринку електричної енергії.
13. 20 липня 2025 року Третя особа-3 на стороні Відповідача із використанням підсистеми "Електронний суд" подала письмові пояснення, у яких просить відмовити у задоволенні касаційної скарги; вказує на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень.
Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
14. Відповідач листом від 25.05.2023 №01/25819 звернувся до операторів систем: Акціонерного товариства "Херсонобленерго", Акціонерного товариства "Харківобленерго", Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго", Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання", Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі", Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі", Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля", Акціонерного товариства "Миколаївобленерго", Акціонерного товариства "Українська залізниця", Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", Національної енергетичної компанії "Укренерго", яким повідомив, що упродовж останнього часу АКО (Відповідач) почав отримувати звернення від операторів щодо підозр у несинхронній роботі з ОЕС деяких електроустановок генерації та перетікань між ОС у несинхронних зонах, без зазначення інформації щодо дати початку такого режиму. З метою коректного розрахунку балансу торгової зони ОСЕ України та відображення в ММS (система управління ринком) відповідних ДКО операторам систем у ролі АТКО необхідно:
1. В співпраці з суміжними операторами систем забезпечити процес формування та документування інформації щодо топології власних мереж в частині статусу їх несинхронної роботи з ОЕС, включно зі статусом несинхронної роботи приєднаних до них площадок обліку електростанцій та об'єктів споживачів.
2. Забезпечити постійне інформування АКО, виробників, електропостачальників та ППКО зміни стану синхронної роботи пов'язаних з ними об'єктів та площадок обліку. 3. До 31.05.2023 надати АКО листом інформацію щодо переліку об'єктів виробників, що приєднанні до електричних мереж та наразі працюють несинхронно, з зазначенням дати початку такого режиму роботи.
15. Третя особа-2 на стороні Відповідача листом від 30.05.2023 №007-63/3069 надала перелік виробників, розташованих на тимчасово непідконтрольній території, що приєднані до електричної мережі та працюють несинхронно з ОЕС України, серед яких було зазначено об'єкти Скаржника із зазначенням про те, що втрата контролю по об'єктах відбулася у липні 2022 року.
16. Публічне акціонерне товариство "Херсонобленерго" у листі від 01.06.2023 №01-001280 надало перелік виробників, розташованих на тимчасово непідконтрольній території, що приєднані до електричної мережі та працюють несинхронно з ОЕС України.
17. Відповідно до Протоколу НКРЕКП від 03.07.2023 №48, складеного за результатами наради щодо сертифікації даних комерційного обліку по електроустановках, що приєднані до елементів систем передачі / розподілу, які працюють (працювали) несинхронно з ОЕС України за участю представників НКРЕКП, Кабінету Міністрів України, Відповідача, Третьої особи-3 на стороні Відповідача, було прийнято таке рішення:
1. Адміністратору комерційного обліку сертифікувати та передавати дані комерційного обліку для проведення розрахунків між учасниками ринку за умови наявності перевіреної інформації, яка підтверджує роботу відповідних електроустановок у синхронному з ОЕС України режимі.
2. Для електроустановок, які працюють (працювали) несинхронно з ОЕС України, адміністратор комерційного обліку має забезпечити збереження відповідних даних комерційного обліку в Датахаб для можливості здійснення подальших розрахунків після деокупації відповідних територій та отримання перевірених даних щодо роботи цих електроустановок.
3. Направити цей протокол Відповідачу, Третій особі-3 на стороні Відповідача та відповідним операторам систем розподілу для врахування в роботі.
4. НКРЕКП звернутися до Кабінету Міністрів України та Ради національної безпеки і оборони України щодо необхідності прийняття рішень для врегулювання діяльності суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або тимчасово окупованих російською федерацією після 24 лютого 2022 року.
18. Згідно з листом від 10.08.2023 №01/38972 Відповідач повідомив Скаржника, що з 14 червня 2023 року ДКО, які завантажуються до ПК "Датахаб" за об'єктами електроенергетики, що не працюють синхронно з ОЕС України, не передаватимуться в систему MMS до моменту надання ОС інформації щодо відновлення синхронної роботи об'єктами генерації.
19. У листі від 06.09.2023 №22022/1-23 Відповідач повідомив НКРЕКП (Третю особу-1 на стороні Відповідача) перелік ресурсних об'єктів генерації, які не здійснюють синхронну роботу з ОЕС України.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
20. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, перевірив у межах доводів та вимог касаційної скарги, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, з урахуванням викладеного у письмових поясненнях, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, виходячи зі встановлених фактичних обставин справи, та дійшов таких висновків.
21. Стаття 4 ГПК України закріплює право юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, фізичних осіб, які не є підприємцями, державних органів, органів місцевого самоврядування на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
22. Звертаючись до суду з позовом у цій справі, Скаржник зазначив, що вважає протиправними й такими, що порушують його права, дії Відповідача з проведення коригування даних комерційного обліку щодо ФЕС Позивача та встановлення їх на рівні "0" на підставі роз'яснення НКРЕКП у вигляді протоколу від 03.07.2023 №48-п, який, на його думку, згідно з нормами права не є нормативно-правовим актом, в односторонньому порядку, без наявності будь-якої перевіреної інформації та без встановлення обставин "несинхронної роботи" ФЕС з ОЕС України за відсутності на те правових підстав.
23. Обґрунтовуючи позовні вимоги, Скаржник зауважив, що Відповідач здійснив обнулення даних комерційного обліку в системі Market Management System (MMS) виробників електроенергії лише на підставі листа оператора системи розподілу Акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго", який не містить інформації про проблеми в роботі станції чи обставини, як було встановлено вказану несинхронну роботу з ОЕС України. Передумовою для коригування даних АКО та підписання відповідних актів коригування має бути первинне коригування даних ППКО, яким для Скаржника є Третя особа на стороні Позивача, проте Відповідачем вказаного зроблено не було. З урахуванням викладеного, Скаржник просив суд визнати неправомірними дії Відповідача в частині коригування в системі Market Management System (MMS) даних комерційного обліку електричної енергії щодо фотогальванічної електростанції Скаржника за період з 01 липня 2022 року до 31 травня 2023 року та зобов'язати Відповідача відобразити (поновити) в системі Market Management System (MMS) фактичні передані дані комерційного обліку електричної енергії щодо фотогальванічної електростанції Скаржника за період з 01 липня 2022 до 31 травня 2023 року.
24. Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, виходив з обрання Скаржником неефективного способу захисту. З цим також погодився суд апеляційної інстанції.
25. Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша, друга статті 5 ГПК України).
26. Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
27. Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.
28. Порушенням вважається такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
29. При цьому позивач самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту.
30. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюється судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
31. Близькі за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2022 у справі №806/5244/15, постановах Верховного Суду від 10.01.2024 у справі №489/742/20, від 21.02.2024 у справі №918/1130/22.
32. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зауважувала, що, як правило, суб'єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (постанови від 22.08.2018 у справі №925/1265/16, від 22.09.2020 у справі №910/3009/18, від 22.06.2021 у справі №334/3161/17, від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22).
33. Способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16). Тобто це дії, спрямовані на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі №310/11024/15-ц та від 01.04.2020 у справі №610/1030/18).
34. Велика Палата Верховного Суду також вказує, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі №910/3907/18, від 09.02.2021 у справі №381/622/17, від 02 .02.2021 у справі №925/642/19).
35. Застосований спосіб захисту права чи інтересу повинен бути ефективним - таким, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект, повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам (пункт 74 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2024 у справі №757/23249/17).
36. Отже, звернення до суду з позовною вимогою, задоволення якої не здатне поновити права позивача, не буде практичним та ефективним, а суди, розглядаючи таку вимогу, фактично здійснюватимуть "розгляд заради розгляду".
37. Розглядаючи справу, суд має з'ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 .01.2021 у справі №916/1415/19 та від 20.07.2022 у справі №806/5244/15).
38. Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. The United Kingdom) Європейський суд з прав людини виснував, що зазначена норма Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення саме порушеного права особи, яка звернулася за судовим захистом.
39. Звертаючись до суду з цим позовом, Скаржник просив визнати неправомірними дії Відповідача у частині коригування в системі Market Management System (MMS) даних комерційного обліку електричної енергії Скаржника за липень 2022 - травень 2023 року за спірний період; зобов'язати Відповідача відобразити (поновити) в системі Market Management System (MMS) фактичні передані дані комерційного обліку електричної енергії Скаржника з-а вказаний період.
40. Водночас Скаржник не навів, яким чином визнання неправомірним коригування даних комерційного обліку в системі ММS відновить його попереднє становище.
41. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції у цій справі, дійшов обґрунтованого висновку, що обраний Позивачем (Скаржником) спосіб захисту не призводить до захисту прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських відносин, оскільки задоволення заявлених у цій справі позовних вимог не призведе до відновлення прав Скаржника (Позивача), а рішенням суду має вирішуватися саме питання про захист прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських правовідносин.
42. Суди попередніх інстанцій частково врахували посилання Скаржника на рішення Господарського суду Запорізької області від 25.04.2024 у справі №908/3830/23 за позовом Державного підприємства "Гарантований покупець" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КД Енерджі 2" (Скаржника у цій справі) про стягнення коштів за договором від 26.09.2012 №748/01 в розмірі 16 374 642,86 грн.
43. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що заявлена Скаржником вимога у частині визнання дій неправомірними не призведе до поновлення його порушеного права; у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.
44. Наведений висновок узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 17.01.2024 року у справі №916/2248/22.
45. Суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що, звертаючись до суду з відповідним позовом, Скаржник мав на меті домогтися не лише вчинення дій з боку Відповідача щодо коригування даних комерційного обліку у спірний період, але і одночасно вирішити спір щодо обсягів виробництва (відпуску та споживання) електричної енергії Скаржником у цей період. Водночас, ураховуючи правові висновки, викладені Верховним Судом у постановах від 14.05.2025 у справі №910/1799/24, від 04.09.2020 у справі №910/10764/19, від 24.05.2023 у справі №910/3232/22, вимога щодо встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду господарським судом, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення.
46. Розгляд по суті позову, який пред'явлений з обранням неефективного способу захисту, може не узгоджуватися з вимогами реального поновлення порушених прав, реалізації (виконання) судового рішення. Це також створює невиправдане навантаження на судові органи, які вимушені розглядати справи, що завчасно позбавлені юридичної перспективи. Вочевидь, вказане не відповідає принципу процесуальної економії, породжує питання ефективності використання ресурсів правосуддя та часового параметру ефективності судового захисту.
47. Ураховуючи викладене, зважаючи на висновки Верховного Суду, викладені у справі №910/19641/23, суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано вказали про обрання Скаржником неефективного способу захисту.
48. Суд також ураховує правові позиції, викладені у постановах від 28.01.2020 у справі №50/311-б, від 22.09.2020 у справі №910/3009/18, від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц, у яких Велика Палата Верховного Суду зазначила про важливість дотримання принципу процесуальної економії, відповідно до якого штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим.
49. Доводи Скаржника про те, що неправильні нульові дані у системі управління ринком не дозволять учасникам ринку здійснити правильні розрахунки у порядку, встановленому законом, не впливають на правильність висновків суду апеляційної інстанції щодо обрання Скаржником неефективного способу захисту.
50. Обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, від 02.02.2021 у справі №925/642/19, від 22.06.2021 у справі №200/606/18 та від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц). Вказане логічно вичерпує потребу дослідження інших доводів Скаржника.
51. Так, підставою касаційного оскарження Скаржник визначив пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України.
52. Згідно з пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
53. Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
54. Скаржник стверджує, що ключове питання, з якого відсутній висновок Верховного Суду, полягає у визначенні належних та ефективних способів захисту порушених прав та інтересів у випадках обнулення (коригування) АКО вже сертифікованих даних комерційного обліку - як у випадку пред'явлення до суб'єкта грошових вимог, так і в разі, коли такі вимоги ще не заявлено, проте факт незаконного втручання у сертифіковані дані став відомим постачальнику / виробнику електричної енергії.
55. На думку Скаржника, суди попередніх інстанцій не вказали, який саме спосіб захисту є ефективним у подібних правовідносинах; яким чином обраний Позивачем спосіб захисту не відповідає вимогам ефективності; чому задоволення позову не забезпечить відновлення порушеного права, хоча, навпаки, усунення правової невизначеності щодо правомірності коригування вже сертифікованих даних комерційного обліку фактично нівелює існування спорів про повернення "передплати" на користь Третьої особи-3 на стороні Відповідача.
56. Верховний Суд вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі щодо неефективності обраного Позивачем способу захисту відповідають правовим позиціям, наведеним у постановах Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду. Питання законності зміни сертифікованих даних комерційного обліку не позбавляє особу права доводити протиправність зміни цих даних у спорі, де на підставі указаних змінених даних до особи заявляються грошові вимоги.
57. Верховний Суд погоджується з аргументами, що наведені у письмових поясненнях Третьої особи-3 на стороні Відповідача, у тому обсязі, в якому вони узгоджуються з мотивами цієї постанови.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
58. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.
59. Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
60. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, вважає, що вони ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для їх зміни чи скасування немає.
Судові витрати
61. Понесені Скаржником у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на Скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.
Керуючись статтями 300, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КД Енерджі 2" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Господарського суду міста Києва від 31.10.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2025 у справі №910/6760/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуюча Г. Вронська
Судді О. Баранець
В. Студенець