8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"20" серпня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/2121/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Пономаренко Т.О.
при секретарі судового засідання Стеріоні В.С.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Харківської окружної прокуратури (61098, м. Харків, Григорівське шоссе, 52; код ЄДРПОУ: 0291010827) в інтересах держави в особі Безлюдівської селищної ради (62489, Харківська обл., Харківський р-н, с. Безлюдівка, вул. Зміївська,48; код ЄДРПОУ: 04396555)
до 1) Фізичної особи-підприємця Чміль Родіона Олександровича ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП: НОМЕР_1 ); 2) Відділу освіти Безлюдівської селищної ради (62489, Харківська обл., Харківський р-н, с. Безлюдівка, вул.Зміївська, 48; код ЄДРПОУ: 44094653)
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів
за участю представників:
прокуратури - Полякової С.О., посвідчення від 01.03.2023;
позивача - не з'явився;
відповідача 1 - не з'явився;
відповідача 2 - не з'явився.
18.06.2025 Харківська окружна прокуратура в інтересах держави, в особі Безлюдівської селищної ради звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Чміль Родіона Олександровича та Відділу освіти Безлюдівської селищної ради, в якій просить суд:
- визнати недійсною Додаткову угоду №3 від 03.04.2024 до Договору про закупівлю товарів №9 від 19.01.2024, укладену між Відділом освіти Безлюдівської селищної ради та фізичною особою-підприємцем Чмілем Родіоном Олександровичем;
- визнати недійсною Додаткову угоду №4 від 04.11.2024 до Договору про закупівлю товарів №9 від 19.01.2024, укладену між Відділом освіти Безлюдівської селищної ради та фізичною особою-підприємцем Чмілем Родіоном Олександровичем;
- стягнути з фізичної особи-підприємця Чміля Родіона Олександровича на користь Безлюдівської селищної ради 755 960,62 грн.;
- судові витрати стягнути з відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на укладання додаткових угод №№ 3, 4 до Договору з порушенням вимог ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.06.2025 прийнято позовну заяву (вх.№2121/25 від 18.06.2025) Харківської окружної прокуратури в інтересах держави, в особі Безлюдівської селищної ради до Фізичної особи-підприємця Чміль Родіона Олександровича та Відділу освіти Безлюдівської селищної ради про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів до розгляду та відкрито провадження у справі №922/2121/25. Вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 23 липня 2025 року.
04.07.2025 через кабінет Електронного суду від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву (вх.№15787 від 04.07.2025)
У відзиві відповідач 1 зазначив, що він не погоджується з позовними вимогами Харківської окружної прокуратури повному обсязі, та вважає їх необґрунтованими.
На переконання відповідача 1, позовні вимоги ґрунтуються на судовій практиці, яка не враховує правовий режим публічних закупівель в умовах воєнного стану, який запроваджений Постановою КМУ №1178 від 12.10.2022 «ОСОБЛИВОСТІ здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (надалі - Особливості), яка є спеціальною нормою та застосовується до здійснення публічних закупівель в умовах воєнного стану, замінюючи або доповнюючи загальні правила, встановлені Законом України "Про публічні закупівлі" (надалі - Закон).
Також відповідач 1 зазначив, що зміни до договору були внесені з дотриманням вимог чинного законодавства на підставі документально підтверджених ринкових коливань цін довідками Харківської торгово-промислової палати. Позивачем не залучено жодного спеціаліста/експерта або незалежного органу оцінки для спростування наданих довідок ТПП. Позивач не навів доказів свідомого заниження ціни на тендері та не довів факт заподіяння шкоди державним інтересам або порушення принципів публічних закупівель.
Разом з цим, як стверджує відповідач 1, позивач не вчинив дій для позасудового врегулювання спору із відповідачем 2, що суперечить принципам добросовісності та економічності процесу, закріпленим у ст.13, 43, 81 ГПК України та свідчить про формальний підхід до ініціювання судового розгляду.
В той же день, через кабінет Електронного суду від представника відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву (вх.№15761 від 04.07.2025).
У відзиві представник відповідача 2 зазначила, що вимоги позивача, викладені в позовній заяві, Відділом освіти Безлюдівської ради не визнаються повністю. З 19.10.2022 року на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов'язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 (із змінами) (далі - Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Порядок внесення змін до істотних умов договору про закупівлю, зокрема про перегляд ціни передбачено пунктом 11.5 розділ ХІ договору №9 від 19.01.2024 між Відділом освіти Безлюдівської селищної ради та ФОП Чміль Родіоном Олексадровичем. В подальшому укладені додаткові угоди №3 від 03.04.2024, №4 від 04.11.2024 з дотриманням таких умов. Додаткові угоди були укладені на підставі звернення постачальника та документального обґрунтування, загальна сума договору залишилась незмінною. Замовник перевірив цінову інформацію, пересвідчився у ринковому зростанні та діяв в інтересах забезпечення безперебійного опалення закладів освіти. Заперечень до якості, обсягу або строків поставки не було з боку жодної зі сторін.
Також представник відповідача 2 зазначила, що під час укладання додаткових угод №3 та №4 враховано пункт 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 Особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої-п'ятої, сьомої-дев'ятої статті 41 Закону, та Особливостей. На сайті Міністерства економіки України у розділі «Консультації з питань публічних закупівель» оприлюднені запити №239/2025; №249/2024 https://me.gov.ua/InfoRez/Details/1c33d93b-cbfd-445e-9601-cef1780111d6?lang=uk-UA та надані відповіді на питання, які виникають щодо зміни істотних умов договору, які виникають у користувачів, підтверджують правильність дій Відділу освіти.
08.07.2025 через кабінет Електронного суду від представника прокуратури надійшла відповідь на відзив (вх.№16058 від 08.07.2025).
У відповіді на відзив прокурор зазначив, що ціна на тонну пелет з лушпиння соняшника станом на травень 2025 року є навіть нижчою ніж визначено сторонами оспорюваних додаткових угод у квітні та листопаді 2024 році. З урахуванням зазначеного, довідки Харківської торгово-промислової палати не є належним доказом на підтвердження коливання ціни на пелети з деревини протягом 2024 року. Відомості зазначені у вказаних довідках не підтверджені жодними матеріалами на підставі яких можна було б пересвідчитися яким чином торгово-промислова палата дійшла відповідних висновків про коливання ціни у бік збільшення. При цьому, жодних належних документальних підтверджень наявності підстав для укладення спірних додаткових угоди до договору відповідачем 1 на момент їх укладення не надано. Водночас, надання відповідачем 1 так званого «економічного обґрунтування зміни ціни за договором №10 від 19.01.2024» немає доказового значення для вирішення даного спору оскільки ґрунтується виключно на доводах самого відповідача 1 та його баченні необхідності укладання спірних додаткових угод. Водночас, встановлення факту зловживання правом відповідачем 1 не входить до предмету доказування у даній справі і не має значення. Таким чином, аргумент відповідача 1 про недоведеність факту зловживання правом відповідачем 1 є неспроможним. За результатами укладення спірних додаткових угод відділом освіти було отримано менший об'єм товарів порівняно із тим, який мав бути поставлений відповідно до Договору. Вказані обставини з повною очевидністю свідчать, що спірні додаткові угоди порушують фінансові інтереси територіальної громади Безлюдівської селищної ради та підлягають захисту. Укладені додаткові угоди суперечать вимогам законодавства та призвели до протиправного фінансування видатків місцевого бюджету на суму 755 960,62 грн., та, як наслідок, порушують фінансово-економічні основи діяльності Безлюдівської селищної ради. Порушення процедури державних закупівель та укладення відповідних додаткових угод унеможливлює раціональне та ефективне використання публічних коштів. Таким чином, аргумент відповідача 1 про відсутність шкоди бюджету Безлюдівської селищної ради є необґрунтованим.
Також прокурор зазначив, що останнім здійснені всі можливі заходи щодо повідомлення уповноваженого органу про виявлені порушення законодавства та надано можливість самостійно захистити інтереси територіальної громади в судовому порядку. За таких умов, бездіяльність уповноваженого державного органу щодо звернення до суду з позовом вказує на нездійснення цим органом захисту інтересів держави та є підставою для представництва прокурором в суді інтересів держави в даному випадку.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.07.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.08.2025.
Присутня в судовому засіданні 20.08.2025 прокурор позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити їх в повному обсязі.
Представник Безлюдівської селищної ради в судове засідання 20.08.2025 не з'явився. 04.08.2025 до суду від представника позивача надійшло клопотання (вх.№17891) про розгляд справи по суті без його участі.
Представники відповідачів в судове засідання 20.08.2025 не з'явились. Про дату, час та місце судового засідання відповідачів було повідомлено належним чином.
Суд зазначає, що процесуальні документи у цій справі направлялись всім учасникам судового процесу, що підтверджуються інформацією із КП "Діловодство спеціалізованого суду" про доставку електронного листа в кабінет Електронного Суду.
Крім цього, процесуальні документи щодо розгляду даної справи офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua) та знаходяться у вільному доступі.
Відтак, відповідачів було належним чином повідомлено про розгляд даної справи, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
За висновками суду, в матеріалах справи достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними матеріалами.
Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.
У судовому засіданні 20.08.2025 судом проголошено скорочене рішення (вступну та резолютивну частини).
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши промову присутніх учасників справи у судових дебатах, суд встановив наступне.
З метою забезпечення захисту інтересів держави у бюджетній сфері при використанні бюджетних коштів під час здійснення закупівель товарів, робіт чи послуг Харківською окружною прокуратурою проведено вивчення інформації оприлюдненої в електронній системі публічних закупівель «Prozorro» (https://prozorro.gov.ua).
Встановлено, що за результатами проведеної закупівлі UА-2024-01-12-010912-а 12.01.2024 Відділом освіти Безлюдівської селищної ради з ФОП «Чміль Родіоном Олександровичем було укладено договір №9 про закупівлю товарів «Код ДК 021:2015 09110000-3 - Тверде паливо (пелети паливні з лушпиння соняшнику)» (далі - Договір).
Відповідно до п.1.1. Договору, продавець зобов'язується поставити покупцеві товари, а саме тверде паливо (код ДК 021:2015 - 09110000-3) (пелети паливні з лушпиння соняшнику), зазначене в Додатку 1 до цього договору в обсягах і порядку, передбачених Договором, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити такі товари у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором.
Обсяги закупівлі товарів можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків (п.1.3.Договору).
Продавець гарантує, що товар не обтяжений ніякими зобов'язаннями перед третіми особами (в тому числі не є об'єктом застави), судових справ щодо товару немає і по відношенню до нього не існує ніяких обставин, що обмежують можливість його використання покупцем (п.1.4.Договору).
Відповідно до п.3.1. Договору, загальна сума цього Договору становить 1 741 500,00 грн.
Загальна сума цього Договору може бути зменшена за взаємною згодою Сторін. У покупця виникають бюджетні зобов'язання за цим Договором виключно у разі наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань (п.3.2.Договору).
Бюджетні зобов'язання виникають у межах кошторисних призначень. Подальше виникнення зобов'язань буде збільшуватися відповідно до кошторисних призначень та регламентуватися шляхом укладення додаткових угод, але в будь-якому разі не може перевищувати загальної суми Договору (п.3.3.Договору).
Відповідно до п.5.1. Договору строк (термін) поставки (передачі) товарів: до 29.02.2024.
Згідно з п.11.5. Договору, Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України. Істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) Особливостей, визначених Постановою КМУ №1178, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; сторони можуть внести зміни до договору у разі зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника, в такому випадку ціна договору зменшується в залежності від зміни таких обсягів;
2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладенню договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення;
3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; сторони можуть внести зміни до договору у випадку покращення якості предмета договору за умови, що така зміна не призведе до зміни предмета договору та відповідає тендерній документації в частині встановлення вимог та функціональних характеристик до предмета закупівлі і є покращенням його якості;
4) продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у різі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; строк дії Договору та виконання зобов'язань щодо виконання робіт може продовжуватись у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сичи, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі. Форма документального підтвердження об'єктивних обставин визначається Замовником з дотриманням законодавства;
5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг); сторони можуть внести зміни до договору у разі погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг). Сума договору зменшуються пропорційно узгодженому зменшенню ціни; зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв'язку із зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування; сторони можуть внести зміни до договору у разі зміни згідно із законодавством ставок податків і зборів, які мають бути включені до ціни договору, та/або зміною умов щодо надання пічьг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв'язку з зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування. Зміна ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів та/або пільг з оподаткування, а також у зв'язку з зміною системи оподаткування може відбуватися як в бік збільшення, так і в бік зменшення, сума договору може змінюватися в залежності від таких змін без зміни обсягу закупівлі;
6) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед», що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; сторони можуть внести зміни до договору у разі зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, регульованих цін (тарифів) і нормативів;
7) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Згідно з Додатком 1 до договору №9 від 12.01.2024 ціна за 1 тонну пелет палевних з лушпиння соняшнику визначена у 3483 гривень.
Додатковою угодою №1 від 19.01.2024 сторони вирішили викласти пункт 5.1. Договору в наступній редакції: «5.1. Строк (термін) поставки (передачі) товарів: до 31.12.2024 року.»
Додатковою угодою №2 від 25.01.2024 сторони на підставі підпункту 4 пункту 19 Особливостей, а саме: продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, викласти пункт 5.1. Договору в наступній редакції: «5.1. Строк (термін) поставки (передачі) товарів: до 31.12.2024 року.»
У подальшому, між сторонами укладено додаткову угоду №3 від 03.04.2024 до вказаного договору, якою ціна за тонну пелетів паливних з лушпиння соняшнику визначена 4353 грн. (збільшено на 25 % від ціни визначеної у Договорі) (надалі - Додаткова угода №3).
Додатковою угодою №4 від 04.11.2024 до Договору ціна за тонну пелетів паливних з лушпиння соняшнику визначена у сумі 7490 грн (збільшено на 115% від ціни визначеної у Договорі) (надалі - Додаткова угода №4).
Додатковою угодою №5 від 26.12.2024 сторони домовились продовжити дію Договору №9 від 19.01.2024 року та викласти пункт 10.1 Договору в такій редакції: «10.1 Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2025 року. Усі інші умови Договору залишаються незмінними.
Пункт 5.1 Договору викласти в наступній редакції: «Строк (термін) поставки (передачі) товарів: до 31.03.2025 року».
Додатковою угодою №6 від 16.01.2025 на підставі підпункту 4 пункту 19 Особливостей, а саме продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, сторони домовились затвердити порядок розрахунків згідно скоригованого календарного плану згідно з обсягами бюджетного фінансування: на 2024 рік -1 242 075,18 (один мільйон двісті сорок дві тисячі сімдесят п'ять грн 18 коп.) на 2025 рік - становить 499 424,82 (чотириста дев'яносто дев'ять тисяч чотириста двадцять чотири грн 82 коп.), без ПДВ.
Відділом освіти відповідно до актів прийому передачі протягом 2024-2025 років прийнято пелети паливні з лушпиння соняшнику та сплачені кошти, зокрема:
- відповідно до видаткової накладної №9 від 22.01.2024 прийнято пелети паливні з лушпиння соняшнику в обсязі 11,96 тонн за ціною 3483 грн. за 1 тонну на загальну суму 41 656,68 грн.;
- відповідно до видаткової накладної №23 від 14.03.2024 прийнято пелети паливні з лушпиння соняшнику в обсязі 11,6 тонн за ціною 3483 грн. за 1 тонну на загальну суму 40 402,80 грн.;
- відповідно до видаткової накладної №21 від 18.03.2024 прийнято пелети паливні з лушпиння соняшнику в обсязі 10,55 тонн за ціною 3483 грн. за 1 тонну на загальну суму 36 745,65 грн.;
- відповідно до видаткової накладної №38 від 25.03.2024 прийнято пелети паливні з лушпиння соняшнику в обсязі 2,45 тонн за ціною 3483 грн. за 1 тонну на загальну суму 8 533,35 грн.;
- відповідно до видаткової накладної №52 від 08.11.2024 прийнято пелети паливні з лушпиння соняшнику в обсязі 3 тонн за ціною 7490 грн. за 1 тонну на загальну суму 22 470,00 грн.;
- відповідно до видаткової накладної №58 від 04.12.2024 прийнято пелети паливні з лушпиння соняшнику в обсязі 11,93 тонн за ціною 7490 грн. за 1 тонну на загальну суму 89 355,70 грн.;
- відповідно до видаткової накладної №58 від 04.12.2024 прийнято пелети паливні з лушпиння соняшнику в обсязі 5 тонн за ціною 7490 грн. за 1 тонну на загальну суму 37 450,00 грн.;
- відповідно до видаткової накладної №61 від 12.12.2024 прийнято пелети паливні з лушпиння соняшнику в обсязі 11 тонн за ціною 7490 грн. за 1 тонну на загальну суму 82 390,00 грн.;
- відповідно до видаткової накладної №62 від 18.12.2024 прийнято пелети паливні з лушпиння соняшнику в обсязі 11 тонн за ціною 7490 грн. за 1 тонну на загальну суму 82 390,00 грн.;
- відповідно до видаткової накладної №64 від 20.12.2024 прийнято пелети паливні з лушпиння соняшнику в обсязі 106,9 тонн за ціною 7490 грн. за 1 тонну на загальну суму 800 681,00 грн.;
- відповідно до видаткової накладної №12 від 17.02.2025 прийнято пелети паливні з лушпиння соняшнику в обсязі 6,13 тонн за ціною 7490 грн. за 1 тонну на загальну суму 45 913,70 грн.;
- відповідно до видаткової накладної №15 від 20.02.2025 прийнято пелети паливні з лушпиння соняшнику в обсязі 10,7 тонн за ціною 7490 грн. за 1 тонну на загальну суму 80 143,00 грн.;
- відповідно до видаткової накладної №17 від 24.02.2025 прийнято пелети паливні з лушпиння соняшнику в обсязі 4,55 тонн за ціною 7490 грн. за 1 тонну на загальну суму 34 079,50 грн.;
- відповідно до видаткової накладної №19 від 27.02.2025 прийнято пелети паливні з лушпиння соняшнику в обсязі 6,75 тонн за ціною 7490 грн. за 1 тонну на загальну суму 50 557,00 грн.;
- відповідно до видаткової накладної №20 від 03.03.2025 прийнято пелети паливні з лушпиння соняшнику в обсязі 11,7 тонн за ціною 7490 грн. за 1 тонну на загальну суму 87 633,00 грн.
Здійснення оплати за вищевказаними видатковими накладними підтверджується платіжними інструкціями №89 від 30.01.2024, 270 від 20.03.2024, №271 від 20.03.2024, №329 від 28.03.2024, №1486 від 13.11.2024, №1592 від 09.12.2024, №1645 від 16.12.2024, №1658 від 19.12.2024, №1719 від 23.12.2024, №1737 від 24.12.2024, №158 від 20.02.2025, №161 від 25.02.2025, №231 від 04.03.2025, №240 від 05.03.2025, №241 від 05.03.2025.
Як стверджує прокурор, перемога у закупівлі з ціною за ціною 3483 грн. за 1 тонну пелет паливних з насіння соняшнику та її подальше підвищення шляхом укладення додаткових угод, що призвело до загального збільшення ціни, без належного обґрунтування та документального підтвердження є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку відповідача.
Необхідність укладення оспорюваних додаткових угод до Договору обґрунтовано відповідачем 1 коливанням ціни товару на ринку, на підтвердження чого надано цінові довідки Харківської торгово-промислової палати.
Цінові довідки №35/24 від 19.01.2024, №133/24 від 28.02.2024 та №1346/24 від 31.10.2024 видані Харківською торгово-промисловою палатою, що стали підставою для укладення додаткових угод №3 від 02.03.2024 та №4 від 04.11.2024 до Договору, містять інформацію щодо вартості пелет паливних з лушпиння соняшника на момент укладання Договору, тобто станом на 19.01.2024, на 28.02.2024 та на 31.10.2024.
Як стверджує прокурор, у вказаних довідках відсутня інформація щодо середньозваженої ціни на пелети паливні з лушпиння соняшника станом на календарні періоди між вказаними датами, не наведено динаміку зміни ціни в бік збільшення або зменшення, що дало б можливість порівняти рівень цін та дійти висновку про зменшення або збільшення ціни протягом усього строку дії Договору. Харківська торгово-промислова палата у своїх довідках вказала, що інформація, зазначена в них, має виключно довідко-інформаційний характер. При цьому, будь-яких документальних підтверджень на обґрунтування висновків Харківської торгово-промислової палати щодо ціни на пелети з лушпиння соняшнику станом на 2024 рік вказані довідки не містять.
Водночас, за актуальними даними інформаційних джерел використаних Харківською торгово-промисловою палатою для складання цінових довідок №35/24 від 19.01.2024, №133/24 від 28.02.2024 та №1346/24 від 31.10.2024 ціна тони пелет з лушпиння соняшника у травні 2025 року складає:
- 5990 грн. (ТОВ «Біоенергобанк» https://bioenergybank.com.ua/uk/pelet-z lushpinnja-sonjashnika/);
- 4000 грн. (Інтернет магазин "Будматеріали Харків": https://budmaterialy.kh.ua/uk/product/pelety-z-lushpynnia-soniashnyka/?srsltid=AfmBOoqjF9aTcxLOsFDRz7rZUvYEc77tIJ9s8nEmMm-O_wOJUZ_yvdUV)
Тобто, ціна на тонну пелет з лушпиння соняшника станом на травень 2025 року є навіть нижчою ніж визначено сторонами оспорюваних Додаткових угод у квітні та листопаді 2024 році.
Як стверджує прокурор, тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб'єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі. Будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки. Постачальник не обґрунтував, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, не навів причини та документально не підтвердив, що виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним.
На переконання прокурора, оскаржувані додаткові угоди №№3, 4 до Договору укладені з порушенням вимог ст. 41 Закону, а тому, з огляду на положення ст.ст. 203, 215 ЦК України підлягають визнанню недійсними в судовому порядку. Разом з цим, на підставі додаткових угод №3,4 до Договору безпідставно відділом освіти Безлюдівської селищної ради сплачено бюджетних коштів на загальну суму 755 960,62 гривень, які підлягають стягненню з ФОП Чміль Р.О.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Щодо здійснення прокуратурою представництва інтересів держави та належного визначення позивачів у цій справі
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Статтею 23 Закону України “Про прокуратуру» визначені підстави представництва прокурором інтересів держави в суді, а саме, у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Частиною 1 статті 24 Закону України “Про прокуратуру» визначено, що право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору України, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Повноваження прокурорів, передбачені цією статтею, здійснюються виключно на підставах та в межах, передбачених процесуальним законодавством (ч.7 ст.24 Закону України “Про прокуратуру»).
Відповідно до частин 3-5 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції" (F. W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, пункт 27).
Водночас ЄСПЛ звертав увагу також на категорії справ, у яких підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява №42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у разі захисту інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси значного числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".
При цьому ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.
У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 №1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не стосуються сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечення обмеження повноважень і функцій прокурорів сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему здійснення кримінального правосуддя, водночас для виконання будь-яких інших функцій має бути засновано окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.
Зважаючи на викладене, з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження зміст пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.
Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).
Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким має бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".
Так, відповідно до частини 1, абзацу 1 частини 3 та абзацу 1 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суд.
Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави".
В Основному Законі та ординарних законах не наведено переліку випадків, за яких прокурор здійснює представництво в суді, однак визначено критерії для оцінки орієнтири та умови, коли таке представництво є можливим.
Наявність інтересу і необхідність його захисту повинні базуватися на справедливих підставах, які мають бути об'єктивно обґрунтовані (доведені) і мати законну мету. Право на здійснення представництва інтересів держави у суді не є статичним, тобто не обмежується тільки зазначенням того, у чиїх інтересах діє прокурор, а спонукає і зобов'язує обґрунтовувати наявності права на таке представництво або, інакше кажучи, вимагає пояснити (засвідчити, аргументувати), чому в інтересах держави звертається саме прокурор. Знову ж таки, це має бути засновано на підставах, за якими можна виявити (простежити) інтерес того, на захист якого відбувається звернення до суду, і водночас ситуацію у динаміці, коли суб'єкт правовідносин, в інтересах якого діє прокурор, неспроможний самостійно реалізувати своє право на судовий захист.
Для представництва у суді інтересів держави прокурор за законом має визначити та описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а й виокремити ті ознаки, за якими його можна вважати винятком, повинен зазначити, що відбулося порушення або є загроза порушення економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
В даному випадку, як зазначив прокурор у позовній заяві, укладені додаткові угоди суперечать вимогам законодавства та призведуть до протиправного фінансування видатків місцевого бюджету на суму 88 453,45 грн., порушують фінансово-економічні основи держави і можуть спричинити істотну шкоду її інтересам. Порушення процедури державних закупівель та укладення відповідних договорів унеможливлює раціональне та ефективне використання державних коштів і створює загрозу інтересам держави у подальшому. Таким чином у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.
Згідно з ст. 5 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Статтею 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (зі змінами та доповненнями) визначено статус сільських, селищних, міських рад, як органів місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно з ч.ч. 1, 9 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Сільські, селищні, міські ради мають печатки із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, рахунки в установах банків України.
Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи (ч. 1 ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
За ст. 18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
Відповідно до розділу 1 Положення про відділ освіти Безлюдівської селищної ради, затвердженого рішенням Безлюдівської селищної ради від 23.02.2022 відділ освіти фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету та є розпорядником місцевого бюджету нижчого рівня, видатки на утримання відділу освіти встановлюються селищною радою.
Відділ освіти підзвітний та підконтрольний селищній раді.
Таким чином, Безлюдівська селищна рада Харківського району Харківської області є органом, уповноваженим державою здійснювати повноваження у спірних правовідносинах.
Отже органом, уповноваженим державою здійснювати функції у спірних правовідносинах як сторона договору та розпорядник коштів місцевого бюджету територіальної громади є Безлюдівська селищна рада.
Підставою для представництва інтересів держави у даному випадку є нездійснення уповноваженим органом - Безлюдівською селищною радою, захисту інтересів держави, а саме невжиття нею заходів цивільно-правового характеру щодо примусового повернення бюджетних коштів у сумі 755 960, 62 грн.
Харківською окружною прокуратурою на адресу Безлюдівської селищної ради 22.05.2025 направлено листа в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» про виявлені порушення та необхідність вжиття відповідних заходів реагування для їх стягнення.
У відповідь Безлюдівська селищна рада листом від 27.05.2025 зазначила, що відділ освіти Безлюдівської селищної ради є окремою юридичною особою та порекомендувала прокурору направити відповідний лист саме на адресу відділу освіти.
Таким чином, наміру Безлюдівської селищної ради самостійно звернутися до суду з позовом про стягнення коштів за вказаних обставин не простежується.
Водночас, прокурором здійснені всі можливі заходи щодо повідомлення уповноваженого органу про виявлені порушення законодавства та можливості захистити інтереси територіальної громади в судовому порядку.
За таких умов, бездіяльність уповноваженого державного органу щодо звернення до суду з позовом вказує на нездійснення цим органом захисту інтересів держави та є підставою для представництва прокурором в суді інтересів держави в даному випадку.
У постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду, надаючи висновок щодо застосування приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру", вказала, що звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме, подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави тощо), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
З огляду на зазначене, звертаючись до суду із цим позовом, прокурор відповідно до вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та статті 53 ГПК України обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави в суді та визначив, у чому саме полягає порушення інтересів держави.
Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з доводами прокурора про необхідність у даній справі здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді.
Щодо вимог про визнання недійсними додаткових угод.
Згідно зі статтями 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно з абзацом 1 частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у статті 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних дітей.
Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
З матеріалів справи вбачається, що за результатами проведеної закупівлі UА-2024-01-12-010912-а 12.01.2024 Відділом освіти Безлюдівської селищної ради з ФОП «Чміль Родіоном Олександровичем було укладено договір №9 про закупівлю товарів «Код ДК 021:2015 09110000-3 - Тверде паливо (пелети паливні з лушпиння соняшнику)».
Закон України «Про публічні закупівлі» визначає правові та економічні засади закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад.
Метою вказаного закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
У статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» зазначено, що договір про закупівлю це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Відповідно до частини першої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно із частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Згідно з частиною першою статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Згідно із частинами третьою, четвертою статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із частинами першою, другою статті 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.
Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 вирішила питання про те, чи дозволяють норми п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» збільшувати ціну товару більш, ніж на 10% від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що із системного аналізу наведених норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі» вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.
Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
В іншому випадку не досягається мета Закону України «Про публічні закупівлі», яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.
Тобто, з огляду на вищевикладену позицію Великої Палати Верховного Суду, ціна за одиницю товару могла бути збільшена лише на 10% протягом дії Договору, та лише у випадку, визначеному ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» - у разі коливання ціни такого товару на ринку.
Аналізуючи укладені між Відділом освіти Безлюдівської селищної ради та ФОП Чміль Родіоном Олександровичем додаткові угоди №3 від 03.04.2024 та №4 від 04.11.2024 до Договору, суд встановив, що вказаними додатковими угодами передбачено збільшення ціни за одиницю товару понад 10% від ціни за одиницю товару, що була визначена сторонами в основному договорі за результатами процедури закупівлі, що суперечить вищенаведеним вимогам Цивільного кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі», а відтак такі додаткові угоди до договору підлягають визнанню недійсними як такі, що не відповідають вимогам п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Наявні в матеріалах справи цінові довідки Харківської торгово-промислової палати, на підставі, зокрема, яких були укладені оскаржувані Додаткові угоди до Договору щодо зміни ціни за одиницю товару, містять дані щодо вартості пелет паливних з лушпиння соняшника на момент укладання Договору, тобто станом на 19.01.2024, на 28.02.2024 та на 31.10.2024, однак не містять даних щодо середньозваженої ціни на пелети паливні з лушпиння соняшника станом на календарні періоди між вказаними датами та не містить належного обґрунтування для зміни істотних умов укладеного між Відділом освіти Безлюдівської селищної ради та ФОП Чміль Родіоном Олександровичем договору №9 про закупівлю товарів від 12.01.2024 на підставі п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Виключно коливання цін на ринку не може бути беззаперечною підставою для автоматичного перегляду (збільшення) погодженої сторонами ціни за одиницю товару. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.02.2023 у справі №903/366/22.
Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які свідчать про те, що невнесення змін до Договору в частині збільшення ціни на тверде паливо (пелети паливні з лушпиння соняшнику) згідно оскаржуваних Додаткових угод було б очевидно невигідним та збитковим для постачальника.
Таким чином, необхідність внесення зазначених вище змін оскаржуваними Додатковими угодами щодо ціни за одиницю товару понад 10% від ціни за одиницю товару, що була визначена сторонами в основному Договорі за результатами процедури закупівлі не підтверджено належними та допустимими доказами.
Відповідно до ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
З урахуванням викладеного, вимоги прокурора про визнання недійсними укладених Додаткових угод №3 від 03.04.2024 та №4 від 04.11.2024 до Договору про закупівлю товарів №9 від 19.01.2024, укладених між Відділом освіти Безлюдівської селищної ради та фізичною особою-підприємцем Чмілем Родіоном Олександровичем є доведеними, обґрунтованими, відповідачами належними чином не спростованими, а відтак підлягають задоволенню.
Згідно із ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Судом встановлено, що на виконання Додаткових угод №3 від 03.04.2024 та №4 від 04.11.2024 до договору Відділом освіти відповідно до актів прийому передачі протягом 2024-2025 років було прийнято пелети паливні з лушпиння соняшнику та сплачені кошти, зокрема:
- відповідно до видаткової накладної №9 від 22.01.2024 прийнято пелети паливні з лушпиння соняшнику в обсязі 11,96 тонн за ціною 3483 грн. за 1 тонну на загальну суму 41 656,68 грн.;
- відповідно до видаткової накладної №23 від 14.03.2024 прийнято пелети паливні з лушпиння соняшнику в обсязі 11,6 тонн за ціною 3483 грн. за 1 тонну на загальну суму 40 402,80 грн.;
- відповідно до видаткової накладної №21 від 18.03.2024 прийнято пелети паливні з лушпиння соняшнику в обсязі 10,55 тонн за ціною 3483 грн. за 1 тонну на загальну суму 36 745,65 грн.;
- відповідно до видаткової накладної №38 від 25.03.2024 прийнято пелети паливні з лушпиння соняшнику в обсязі 2,45 тонн за ціною 3483 грн. за 1 тонну на загальну суму 8 533,35 грн.;
- відповідно до видаткової накладної №52 від 08.11.2024 прийнято пелети паливні з лушпиння соняшнику в обсязі 3 тонн за ціною 7490 грн. за 1 тонну на загальну суму 22 470,00 грн.;
- відповідно до видаткової накладної №58 від 04.12.2024 прийнято пелети паливні з лушпиння соняшнику в обсязі 11,93 тонн за ціною 7490 грн. за 1 тонну на загальну суму 89 355,70 грн.;
- відповідно до видаткової накладної №58 від 04.12.2024 прийнято пелети паливні з лушпиння соняшнику в обсязі 5 тонн за ціною 7490 грн. за 1 тонну на загальну суму 37 450,00 грн.;
- відповідно до видаткової накладної №61 від 12.12.2024 прийнято пелети паливні з лушпиння соняшнику в обсязі 11 тонн за ціною 7490 грн. за 1 тонну на загальну суму 82 390,00 грн.;
- відповідно до видаткової накладної №62 від 18.12.2024 прийнято пелети паливні з лушпиння соняшнику в обсязі 11 тонн за ціною 7490 грн. за 1 тонну на загальну суму 82 390,00 грн.;
- відповідно до видаткової накладної №64 від 20.12.2024 прийнято пелети паливні з лушпиння соняшнику в обсязі 106,9 тонн за ціною 7490 грн. за 1 тонну на загальну суму 800 681,00 грн.;
- відповідно до видаткової накладної №12 від 17.02.2025 прийнято пелети паливні з лушпиння соняшнику в обсязі 6,13 тонн за ціною 7490 грн. за 1 тонну на загальну суму 45 913,70 грн.;
- відповідно до видаткової накладної №15 від 20.02.2025 прийнято пелети паливні з лушпиння соняшнику в обсязі 10,7 тонн за ціною 7490 грн. за 1 тонну на загальну суму 80 143,00 грн.;
- відповідно до видаткової накладної №17 від 24.02.2025 прийнято пелети паливні з лушпиння соняшнику в обсязі 4,55 тонн за ціною 7490 грн. за 1 тонну на загальну суму 34 079,50 грн.;
- відповідно до видаткової накладної №19 від 27.02.2025 прийнято пелети паливні з лушпиння соняшнику в обсязі 6,75 тонн за ціною 7490 грн. за 1 тонну на загальну суму 50 557,00 грн.;
- відповідно до видаткової накладної №20 від 03.03.2025 прийнято пелети паливні з лушпиння соняшнику в обсязі 11,7 тонн за ціною 7490 грн. за 1 тонну на загальну суму 87 633,00 грн.
Здійснення оплати за вищевказаними видатковими накладними підтверджується платіжними інструкціями №89 від 30.01.2024, 270 від 20.03.2024, №271 від 20.03.2024, №329 від 28.03.2024, №1486 від 13.11.2024, №1592 від 09.12.2024, №1645 від 16.12.2024, №1658 від 19.12.2024, №1719 від 23.12.2024, №1737 від 24.12.2024, №158 від 20.02.2025, №161 від 25.02.2025, №231 від 04.03.2025, №240 від 05.03.2025, №241 від 05.03.2025.
Перевіривши здійснений прокурором розрахунок суми коштів, що підлягали сплаті за Договором, судом встановлено, що він є арифметично вірним та відповідає обставинам справи.
Враховуючи, що оскаржувані Додаткові угоди №3 від 03.04.2024 та №4 від 04.11.2024 до Договору про закупівлю товарів №9 від 19.01.2024 визнані судом недійсними та не породжують правових наслідків для сторін Договору, вимога прокурора про стягнення з фізичної особи-підприємця Чміля Родіона Олександровича на користь Безлюдівської селищної ради 755 960,62 грн. є доведеною, обґрунтованою, відповідачами належним чином не спростованою, а тому підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).
Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі “Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 р.).
Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.
Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов'язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.
У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі “Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Питання справедливості розгляду не обов'язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008).
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003).
Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З огляду на зазначене, беручи до уваги принцип змагальності сторін, враховуючи стандарт переваги більш вагомих доказів, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, у відповідності ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідачів у повному обсязі.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, Суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Аналізуючи судову практику, на яку посилаються сторони, суд зазначає, що кожен правовий висновок Верховного Суду було оцінено на релевантність в аспекті подібності до правовідносин, що склалися між учасниками цього спору і застосовано судом при прийнятті рішення у цій справі, якщо було встановлено подібність правовідносин. Проте, виходячи з завдань господарського судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному вирішенні спорів, а не доведенні чи роз'ясненні учасникам провадження змісту постанов суду касаційної інстанції, оцінці правильності розуміння ними висновків суду за результатами розгляду касаційної скарги, враховуючи, що судом була надана відповідь на основні аргументи позову та заперечень щодо нього, суд вважає за недоцільне наводити у судовому рішенні аналіз всієї практики касаційних судів, на яку посилалися сторони.
На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Харківської окружної прокуратури в інтересах держави, в особі Безлюдівської селищної ради до Фізичної особи-підприємця Чміль Родіона Олександровича та Відділу освіти Безлюдівської селищної ради про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів - задовольнити.
Визнати недійсною Додаткову угоду №3 від 03.04.2024 до Договору про закупівлю товарів №9 від 19.01.2024, укладену між Відділом освіти Безлюдівської селищної ради та фізичною особою-підприємцем Чмілем Родіоном Олександровичем.
Визнати недійсною Додаткову угоду №4 від 04.11.2024 до Договору про закупівлю товарів №9 від 19.01.2024, укладену між Відділом освіти Безлюдівської селищної ради та фізичною особою-підприємцем Чмілем Родіоном Олександровичем.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Чміля Родіона Олександровича ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Безлюдівської селищної ради (62489, Харківська обл., Харківський р-н, с. Безлюдівка, вул.Зміївська, 48; код ЄДРПОУ: 44094653) грошові кошти у розмірі 755 960 (сімсот п'ятдесят п'ять тисяч дев'ятсот шістдесят) грн. 62 коп.
Стягнути пропорційно розміру задоволених позовних вимог з фізичної особи-підприємця Чміля Родіона Олександровича ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП: НОМЕР_1 ) та Безлюдівської селищної ради (62489, Харківська обл., Харківський р-н, с. Безлюдівка, вул.Зміївська, 48; код ЄДРПОУ: 44094653) на користь Харківської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ: 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України, код 820172, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 2800) витрати зі сплати судового збору у розмірі 12 102 (дванадцять тисяч сто дві) грн. 02 коп.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено "01" вересня 2025 р.
Суддя Т.О. Пономаренко