25.08.2025м. СумиСправа № 920/678/25
Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи № 920/678/25
за позовом Управління комунального майна Сумської міської ради (вул.Воскресенська, буд. 8А, м. Суми; 40000 код за ЄДРПОУ 45068823),
до відповідача фізичної особи - підприємця Проценка Олександра Володимировича ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ),
про стягнення 12593,51 грн, дострокове розірвання договору оренди та виселення
установив:
16.05.2025 позивач звернувся з позовом, відповідно до якого просить:
1)стягнути з відповідача 10623,92 грн (десять тисяч шістсот двадцять три грн 92коп) орендної плати та 1969,59 грн (одна тисяча дев'ятсот шістдесят дев'ять грн 59коп.) пені;
2)достроково розірвати договір оренди №УМКВ-0006 від 05.03.2007 в редакції 16.02.2022, укладений з фізичною особою - підприємцем Проценко Олександром Володимировичем на нежитлові підвальні приміщення, які розташовані у дев'ятиповерховому житловому будинку за адресою: м. Суми, вул. Харківська, буд.30/2, загальною площею 32,65 м2;
3)виселити фізичну особу-підприємця Проценка Олександра Володимировича з нежитлових підвальних приміщень, які розташовані у дев'ятиповерховому житловому будинку за адресою: м. Суми, вул. Харківська, буд. 30/2, загальною площею 32,65 м2;
4)стягнути з відповідача судові витрати, пов'язані із розглядом справи.
16.05.2025 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №920/678/25 призначено судді Котельницькій В.Л.
19.05.2025 за електронним запитом суду сформований витяг з ЄДРПОУ №35154795, відповідно до якого відповідач - Проценко Олександр Володимирович, зареєстрований як фізична особа - підприємець з місцезнаходженням: АДРЕСА_1 .
Ухвалою від 20.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/678/25; постановлено справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами; установлено учасникам справи строки для надання заяв по суті справи.
Копію зазначеної ухвали надіслано відповідачу відповідно до вимог частин 6-7 статті 6 ГПК України (в т.ч.: на електронну адресу відповідача за даними ЄДРПОУ - ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
04.08.2025 копія ухвали від 20.05.2025 у справі №920/678/25, надіслана відповідачу на адресу його місцезнаходження за даними ЄДРПОУ (ФОП Проценко О.В., АДРЕСА_1 ), була повернута відділенням поштового зв'язку із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Частиною четвертою статті 89 Цивільного кодексу України визначено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами частини першої статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Згідно з пунктами 4, 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення, зокрема, є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 за № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.
У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі №910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).
Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду не надходило.
За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (Постанова Верховного Суду від 11.12.18р. у справі № 921/6/18.).
Суд наголошує на тому, що судом вжиті всі можливі заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час розгляду справи та відповідач є таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи Господарським судом Сумської області.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
Згідно з ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 252-1 цього Кодексу.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України.
Судовий процес на виконання ч. 3 ст. 222 ГПК України не фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Відповідно до статті 233 ГПК України за результатами оцінки доказів, поданих сторонами судом ухвалене рішення у даній справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд установив наступне.
05.03.2007 між Управлінням майна комунальної власності Сумської міської ради та підприємцем Проценко Олександром Володимировичем був укладений договір оренди нерухомого майна УМКВ-0006, відповідно до якого орендарю в оренду було передано нежитлове приміщення у будинку за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 30/2 площею 32,65 м2 для розміщення мистецького центру.
Факт передачі нежитлового приміщення в оренду підтверджується актом прийому-передачі від 05.03.2007, що є додатком до договору.
Рішенням Сумської міської ради від 04.05.2016 № 73 5-МР Управління майна комунальної власності Сумської міської ради було реорганізовано шляхом приєднання його до Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради.
16.02.2022 між Департаментом ресурсних платежів Сумської міської ради та Відповідачем була укладена зміна № 8 до договору оренди нерухомого майна № УМКВ-0006 від 05.03.2007, де умови договору були викладені в новій редакції.
Розділом 3 договору передбачено, що Орендар сплачує орендну плату до бюджету Сумської міської ТГ у 100%-му розмірі щомісяця, до 15 числа місяця наступного за звітним місяцем оренди (п.3.3 договору). Орендна плата, не перерахована своєчасно або не в повному обсязі, стягується орендодавцем (п.3.7 договору). На суму заборгованості орендаря зі сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати (п.3.8 договору).
Згідно п. 12.1 розділу «А. Змінювані умови договору» строк дії договору п'ять років з 04.12.2021 по 03.12.2026.
Підпунктом 1.1. пункту 1 рішення Сумської міської ради від 03.11.2022 № 3173-МР «Про внесення змін до структури апарату та виконавчих органів Сумської міської ради, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 27 липня 2016 року № 1031-МР «Про затвердження структури апарату та виконавчих органів Сумської міської ради, їх загальної чисельності» (зі змінами) утворено Управління комунального майна Сумської міської ради (з правом юридичної особи) шляхом виділення з департаменту забезпечення ресурсних платежів.
Управління комунального майна Сумської міської ради, відповідно до п. 1.6 та 1.10. розділу 1 Положення, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 09.08.2023 №4100-МР, здійснює управління та розпорядження майном комунальної власності Сумської міської територіальної громади (далі - майно комунальної власності) у межах, визначених чинним законодавством України, Сумською міською радою та цим Положенням, і є її уповноваженим органом з питань управління та розпорядження майном комунальної власності, а також є правонаступником департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради по всіх майнових та немайнових правах та обов'язках в частині здійснення повноважень, визначених у пункті 1.11 розділу 1 цього Положення.
Підпунктом 1 пункту 1 рішення Сумської міської ради від 11.01.2023 № 3393-МР «Про внесення змін до рішення Сумської міської ради від 23 вересня 2020 року № 7378-МР «Про деякі питання оренди майна комунальної власності Сумської міської територіальної громади» (зі змінами) орендодавцем майна комунальної власності Сумської міської територіальної громади є уповноважений орган Сумської міської ради - Управління комунального майна Сумської міської ради.
Отже, Управління комунального майна Сумської міської ради є належним позивачем за цим позовом.
Позивач відповідно до поданого розрахунку суми позову зазначає, що відповідач за договором № УМКВ-0006 від 05.03.2007 за період з 01.04.2023 по 01.04.2025 має заборгованість у розмірі 10623,92 грн. по орендній платі та 1969,59 грн по пені.
Відповідач відзиву на позов не подав, обставин, наведених позивачем у позову, не спростував належними та допустимими доказами, які б свідчили про виконання умов укладеного договору з його боку.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У силу вимог частини першої статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно вимог статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статей 759, 762 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до ст. 526, 629 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом встановлено факт наявності заборгованості відповідача по орендній платі, який підтверджується матеріалами справи та розрахунком суми позову. Відповідач не подав доказів сплати боргу у повному обсязі чи аргументованих заперечень проти позову.
Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо сплати орендної плати, суд вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 10623,92 грн заборгованості зі сплати орендної плати за період з 01.04.2025 по 01.04.2025.
Щодо вимоги позивача про стягнення пені суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.
У пункті 3.8 сторони погодили, що на суму заборгованості орендаря зі сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.
Згідно з поданим розрахунком, відповідно до п. 3.8 договору, відповідачеві нарахована пеня в сумі 1939,59грн за період з 01.04.2023 по 01.04.2025, з урахуванням строків розрахунків, визначених договором.
Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасної та у повному обсязі сплати орендної плати, перевіривши розрахунок пені за допомогою інструменту "Калькулятори" системи інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН", можливість використання якого визнано Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 14 лютого 2018 року у справі №917/1622/16, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 1939,59грн пені за період з 01.04.2023 по 01.04.2025.
Щодо вимоги позивача про дострокове розірвання договору та виселення відповідача з нежитлового приміщення, що є об'єктом оренди суд зазначає наступне.
Статтею 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.
Відповідно до пункту 12.7 укладеного договору договір може бути достроково припинений на вимогу орендаря, якщо орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців або сумарна заборгованість з орендної плати становить більше, ніж плата за 3 місяці.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.
Відповідно до ч. 1 ст. 782 Цивільного кодексу України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Відповідно до ч. 3 ст. 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
На підставі вищенаведеного, враховуючи, що відповідач тривалий час неналежно виконував умови договору щодо своєчасної та повної оплати орендної плати, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для дострокового розірвання договору та виселення відповідача з нежитлового приміщення, що є об'єктом оренди за договором.
Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.
Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу позову, у зв'язку з чим суд задовольняє позовні вимоги як законні, обґрунтовані та доведені матеріалами справи.
При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
У поданому позові позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з судового збору.
Відповідно до платіжної інструкції від 12.05.2025 №13, доданої позивачем до матеріалів справи як доказ сплати судового збору, позивач сплатив 9084,00 грн судового збору.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, позивачу за рахунок відповідача відшкодовується 9084,00 грн судового збору.
Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
вирішив:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця Проценка Олександра Володимировича ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) на користь Управління комунального майна Сумської міської ради (вул. Воскресенська, буд. 8А, м. Суми; 40000 код за ЄДРПОУ 45068823) 10623,92 грн (десять тисяч шістсот двадцять три грн 92 коп) орендної плати, 1969,59 грн (одна тисяча дев'ятсот шістдесят дев'ять грн 59 коп.) пені, а також 9084,00 грн (дев'ять тисяч вісімдесят чотири грн 00 коп.) судового збору.
3. Достроково розірвати договір оренди №УМКВ-0006 від 05.03.2007 в редакції 16.02.2022 (орендодавець - Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, орендар - фізична особа - підприємець Проценко Олександр Володимирович ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) нежитлових підвальних приміщень, які розташовані у дев'ятиповерховому житловому будинку за адресою: м. Суми, вул. Харківська, буд. 30/2, загальною площею 32,65 м2.
4. Виселити фізичну особу-підприємця Проценка Олександра Володимировича ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) з нежитлових підвальних приміщень, які розташовані у дев'ятиповерховому житловому будинку за адресою: м. Суми, вул. Харківська, буд. 30/2, загальною площею 32,65 м2.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256, ст. 257 ГПК України).
Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Повне рішення складено та підписано 01.09.2025.
Суддя В.Л. Котельницька