65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про відмову у видачі судового наказу
"01" вересня 2025 р. Справа № 916/3409/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Мусієнко О.О.,
розглянувши заяву Херсонського державного аграрно-економічного університету про видачу судового наказу за вх. № 3497/25 від 25.08.2025
до боржника: Фізичної особи-підприємця Лелюк Віталія Анатолійовича ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 22 102, 37 грн
Херсонський державний аграрно-економічний університет звернувся із заявою від 20.08.2025 (вх. № 3497/25 від 25.08.2025), про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з фізичної особи - підприємця Лелюка Віталія Анатолійовича у розмірі 22 102, 37 грн, яка виникла у зв'язку з невиконанням зобов'язання за договором оренди індивідуального визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № П290819 від 29.08.2019 за період з 01.03.2022 - 31.08.2022, а також 7166, 77 грн інфляційного збільшення боргу, 1967, 41 грн 3% річних, що загалом - 31 236, 55 грн; стягнення судових витрат по сплаті судового збору.
До заяви про видачу судового наказу заявник додав: платіжну інструкцію № 1888 від 20.08.2025; наказ Міністерства освіти і науки України № 210 від 14.02.2020 «Щодо перейменування Державного вищого навчального закладу «Херсонський державний агарний університет»; Статут Херсонського державного аграрно-економічного університету; договір № П290819 від 29.08.2019 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю; акти надання послуг № 304 від 01.03.2022, № 495 від 01.04.2022, № 698 від 01.05.2022, № 880 від 01.06.2022, № 1053 від 01.07.2022, № 1243 від 01.08.2022; претензію № 164 від 05.01.2023; рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення; претензію № 588 від 05.06.2024; конверт із довідкою АТ «Укрпошта» про повернення із зазначенням причини такого повернення адресат відсутній за вказаною адресою; претензія № 806 від 10.02.2025; конверт із довідкою АТ «Укрпошта» про повернення із зазначенням причини такого повернення адресат відсутній за вказаною адресою; витяг із договору № 10 від 15.01.2025 про надання правничої допомоги адвоката; ордер на надання правничої допомоги; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.
Згідно зі ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Ч. 2 ст. 12 ГПК України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Тобто, однією з основних умов задоволення заяви про видачу судового наказу у розумінні ст. 12 ГПК України є безспірність предмету заявлених вимог. У той самий час заявлення вимог конкретно неузгоджених сторонами ( у тому числі їх розміру) призводить до виникнення між ними відповідного спору.
При цьому, процесуальними нормами не передбачено стягнення з боржника у наказному провадженні сум, відмінних від неоспорюваної заборгованості.
Наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні. Разом із тим лише той факт, що договірні зобов'язання не виконуються, без обґрунтування причин, не вважається наявністю спору про право.
Таким чином, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів. Звертаючись із заявою про видачу судового наказу, заявник повинен, у тому числі, подати документи, що свідчать про безспірність його вимог.
Наведене зумовлено тим, що під час розгляду заяви про видачу судового наказу суд не розглядає справу по суті, не встановлює обставин справи та не здійснює оцінку доказів щодо їх змагальності та достовірності, адже наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у господарському судочинстві, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За загальним правилом, обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Доказування повинно здійснюватись за загальними правилами відповідно до статті 74 ГПК України, яка передбачає обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин.
В обґрунтування поданої заяви заявник зазначає, що за період з 01.03.2022 по 31.08.2022 утворилась заборгованість в сумі 22 102, 37 грн, яка до теперішнього часу не сплачена; з серпня 2022 року відшкодування комунальних та експлуатаційних послуг не нараховується. Повідомляє, що з метою досудового врегулювання спору було направлено ряд претензій, однак борг станом на дату звернення з цією заявою не погашено; боржник в усному порядку повідомив, що він є військовослужбовцем, тому заборгованість погасить після припинення воєнного стану.
У відповідності до п. 2.2.3 договору № П290819 від 29.08.2019 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю останній зобов'язується протягом 5 банківських днів з моменту виписки рахунку, але не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем, орендар вносить плату на рахунок балансоутримувача за: санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі; технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщення; поточний ремонт; капітальний ремонт будівлі відповідно щодо балансової вартості; а також за комунальні послуги та експлуатаційні витрати: водопостачання та водовідведення - за фактичними показниками лічильника; електропостачання - за фактичними показниками лічильника; витрати реактивної електроенергії та втрат по активу та реактиву - розрахунково пропорційно фактичним витратам спожитої активної енергії щомісячно на підставі наданого додатку до рахунку ПАТ «ЕК Херсонобленерго» Херсонське МВЕ про споживання активних точок обліку; збір та вивіз твердих побутових відходів, послуг з видаляння на міському звалищі молонебезпечних побутових відходів - пропорційно орендованій площі, з урахуванням фактично понесених витрат; відшкодовувати балансоутримувачу видатки: по оплаті земельного податку; збір за спеціальне використання води.
Згідно актів надання послуг № 304 від 01.03.2022, № 495 від 01.04.2022, № 698 від 01.05.2022, № 880 від 01.06.2022, № 1053 від 01.07.2022, № 1243 від 01.08.2022 були виконані наступні роботи (надані такі послуги):
- відшкодування вартості електроенергії;
- відшкодування послуги з компенсації перетікань реактивної електричної енергії;
- відшкодування вартості водопостачання;
- відшкодування вартості водовідведення;
- відшкодування вартості ПММ;
- відшкодування вартості послуги захоронення на міському сміттєзвалищі сортованих твердих побутових відходів IV класу небезпеки;
- відшкодування зарплат обслуговуючого персоналу;
- відшкодування нарахувань на зарплату;
- відшкодування вартості розподілу електроенергії;
- відшкодування вартості земельного податку за 1 кв. 2022р.
Тобто, акти надання послуг містять перелік виконаних робіт (наданих послуг), які не передбачені умовам п. 2.2.3 договору та згідно п. 2.1.1. договору перелік таких робіт та послуг, порядок та умови їх оплати встановлюється цим договором.
При цьому, заявником не надано описи вкладення, що унеможливлює встановити, що саме було направлено боржнику.
Додані до заяви про видачу судового наказу документи не містять виписки рахунку, з моменту яких боржник вносить плату на рахунок балансоутримувача (п. 2.2.3 договору).
З наданих заявником документів неможливо перевірити наведену суму заборгованості у розмірі 22 102, 37 грн, оскільки розмір витрат балансоутримувача, який підлягає відшкодуванню орендарем, у наданих заявником договорах не був визначений як фіксований, оскільки у відповідності до п. 2.1.1. договору розмір плати за обслуговування і ремонт будівлі, прибудинкової території, утримання допоміжних приміщень будівлі залежить від складу робіт і послуг, які надаються балансоутримувачу житлово-експлуатаційними, ремонтно-будівельними організаціями та іншими суб'єктами господарювання, і визначаються розрахунком щомісячних платежів за обслуговування та ремонт будівлі, комунальні та експлуатаційні послуги балансоутримувача.
Тобто, розмір витрат балансоутримувача по кожному окремому зобов'язанню має підтверджуватися відповідними доказами.
Між тим, заявником до заяви не додано доказів виставлення боржнику розрахунків на відшкодування витрат балансоутримувача.
Вищенаведене у сукупності свідчить про відсутність належних доказів на підтвердження наявності у боржника заборгованості з відшкодування витрат балансоутримувача у визначеному заявником розмірі 22 102, 37 грн, а отже, вказує і про можливість існування спору між сторонами з даного питання.
До того ж, заявником не підтверджено формування баласоутримувачем та виставлення орендарю розрахунків на сплату комунальних послуг та витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та компенсації витрат (плати за землю, вивіз сміття, інші витрати), що позбавляє суд можливості встановити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу. Зазначене, в свою чергу, виключає правильність і безспірність здійснених розрахунків.
А відтак вимоги за заявою про видачу судового наказу не мають ознак безспірності в розумінні ч. 1 ст. 12 ГПК України.
Суд наголошує, що при зверненні із заявою про видачу судового наказу заявник повинен надати документи, які підтверджують як наявність заборгованості (період виникнення, розмір, настання строку виконання зобов'язання), так і безспірність його вимог до боржника.
При цьому суд враховує, що безспірність передбачає не лише те, що боржник не оспорює вимог заявника, оскільки боржник має право подати заяву про скасування судового наказу, а й те, що у суду не повинно виникати будь-якого сумніву у відсутності спору про право та належності заявнику права вимоги до боржника. Вимоги заявника повинні бути документально підтвердженими та безспірними, тобто не може викликати сумнівів ані момент настання права вимоги, ані сума грошових коштів, ані те, що вимоги пред'явлені відповідно до умов договору.
Отже, для задоволення заяви про видачу судового наказу суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, без розгляду справи по суті на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів, які підтверджують обґрунтованість та безспірність таких вимог. З цією метою, на підтвердження факту наявності заборгованості судом суд має перевірити наявність обставин щодо факту виникнення, розміру заборгованості та настання строку виконання боржником зобов'язання, що вбачається за можливе встановити за результатом дослідження відповідних актів надання послуг, рахунків, виставлених на оплату заявником тощо.
Місцезнаходження боржника - Херсонська обл., Білозерський р-н, селище Дніпровське, вул. Білозерське шосе, буд. 11, кв. 6.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено військовий стан в Україні. В подальшому військовий стан в Україні неодноразово продовжувався. Зокрема Указом Президента України № 478/2025 строк дії воєнного стану в Україні продовжено до 05.11.2025.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1364 від 06.12.2022 “Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» установлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України “Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» від 28.02.2025 № 376, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, згідно якого Білозерська селищна територіальна громада з 10.03.2022 по 11.11.2022 була тимчасово окупована та 11.11.2022 по 01.05.2023 була територією виникнення можливих бойових дій.
Тобто, Білозерська селищна територіальна громада, до якої входить селище Дніпровське, та є місцезнаходження боржника, з 10.03.2022 по 11.11.2022 була тимчасово окупована та 11.11.2022 по 01.05.2023 була територією виникнення можливих бойових дій.
Згідно з п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 206 від 05.03.2025 «Про деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» установити, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, утвореної після 24 лютого 2022 р. з дати виникнення можливості бойових дій/початку бойових дій по дату припинення можливості бойових дій/завершення бойових дій на територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій, споживачів та/або членів їх сімей, які покинули своє місце проживання та надали виконавцю комунальних послуг, управителю багатоквартирного будинку, іншій уповноваженій співвласниками особі у паперовій або електронній формі довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи згідно з додатком 2 до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 “Про облік внутрішньо переміщених осіб» (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312; 2016 р., № 46, ст. 1669; 2022 р., № 26, ст. 1418), або інші документи, що підтверджують їх відсутність у житловому та/або нежитловому приміщенні, будинку, в яких вони є споживачами на підставі укладених договорів (довідки з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби (у тому числі отримані в іноземній державі), відбування покарання тощо, документи, що підтверджують факт перетину державного кордону України (на виїзд з України і в'їзд в Україну) у відповідний період часу), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285).
З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги те, що воєнний стан в Україні триває, заявником заявлена заборгованість за період з 01.03.2022 по 31.08.2022 під час перебування боржника на території, яка була тимчасова окупованою та перебувала під час виникнення можливих бойових дій, - стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги забороняється.
Згідно з ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: 1) заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу; 2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; 2-1) заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його; 3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу; 4) наявні обставини, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу; 5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою; 6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ; 7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 цієї частини; 8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Приймаючи до уваги вищевикладене, господарський суд доходить висновку, що заява про видачу судового наказу не відповідає вимогам ст. 148 ГПК України, що відповідно до п. п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України є підставою для відмови у видачі судового наказу.
Відповідно до ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків. Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись ст. ст. 147, 148, 150-154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити Херсонському державному аграрно-економічному університету у видачі судового наказу про стягнення заборгованості з фізичної особи - підприємця Лелюка Віталія Анатолійовича у розмірі 22 102, 37 грн, яка виникла у зв'язку з невиконанням зобов'язання за договором оренди індивідуального визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № П290819 від 29.08.2019 за період з 01.03.2022 - 31.08.2022, а також 7166, 77 грн інфляційного збільшення боргу, 1967, 41 грн 3% річних, що загалом - 31 236, 55 грн; стягнення судових витрат по сплаті судового збору.
Ухвала набирає законної сили 01 вересня 2025 року у відповідності до ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів відповідно до ст. ст. 255 - 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.О. Мусієнко