65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"01" вересня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2041/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Д'яченко Т.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу №916/2041/25
За позовом: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1; код ЄДРПОУ 26302595)
До відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення 8981,06 грн.
Встановив: Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення 8981,06 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.06.2025р. прийнято позовну заяву Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2041/25. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у порядку письмового провадження. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст.166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив. Роз'яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.
Позивач підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.
Відповідачем відзиву на позовну заяву не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідання суду, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового підправлення з відміткою про отримання ухвали суду. (а.с. 56, т.1).
Клопотання про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України, від сторін до суду також не надходило.
Згідно ст.248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, враховуючи, вжиття господарським судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд даної справи, та забезпечення реалізації відповідачем своїх прав на судовий захист, в тому числі шляхом надання відповідних заяв по суті справи, а також враховуючи строки розгляду даної справи, господарський суд визнав за можливе вирішити справу за наявними матеріалами справи відповідно до ч. 9 ст.165 ГПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив.
Позивачем було зазначено суду, що 06.05.1998р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та Балабан Опанасом Миколайовичем було укладено Договір оренди №4009 нерухомого майна, а саме: нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 30,6 кв.м, за адресою: м. Одеса, вул. Слобідська, 22, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Одеси на підставі свідоцтва про право власності №501 від 15.01.2009р.
Додатковим погодженням від 25.12.2008р. до Договору оренди змінено п. 1.2. договору в частині строку його дії до 31.12.2011р.
За поясненнями позивача, 25.12.2008p. між Представництвом по управлінню комунальною власністю міськради (Орендодавець) та приватним підприємцем Балабан О.М. (Орендар) було укладено у новій редакції Договір №4009 оренди нежитлового приміщення щодо нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 31,2 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Слобідська, 22, з метою використання під майстерню по технічному обслуговуванню та ремонту автомобілів, зі строком дії до 31.12.2011р.
В обґрунтування поданого позову позивачем зазначалось, що у подальшому до Договору вносились зміни, а саме: додатковим погодженням №1 від 19.08.2011р. за взаємною згодою сторін, було змінено назву орендодавця, а саме на Департамент комунальної власності Одеської міської ради, також змінено строку дії, а саме до 18.07.2014р. та змінено розмір орендної плати, додатковим договором №2 від 21.07.2014р. сторонами продовжено термін дії Договору до 21.06.2017р. та внесено зміни у частині розрахунку орендної плати, додатковим договором №3 від 17.07.2017р. сторонами продовжено термін дії Договору до 17.06.2020р. та змінено розмір орендної плати, додатковим договором ;4 від 28.11.2019р. сторонами продовжено термін дії Договору до 28.10.2022р. та внесено зміни у частині розрахунку орендної плати, яка з 28.11.2019р. становить 2712 грн 85 коп. (без урахування ПДВ та індексу інфляції).
02.09.2024р. між сторонами було укладено Додатковий договір про розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 25.12.2008 № 4009, відповідно до якого договір оренди припинив свою дію з 02 вересня 2024 року.
За посиланням позивача, на виконання умов договору, відповідач здав, а Департамент комунальної власності Одеської міської ради прийняв нежитлове приміщення першого поверху загальною площею 31,2 кв.м, за адресою: м. Одеса, вул. Слобідська, 22 що підтверджується актом прийому-передачі від 02.09.2024р.
Згідно з п. 2.2 Договору оренди у новій редакції, Орендар зобов'язується сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку приведеного у додатку 1 до договору, що становить за перший після підписання місяць 1279 грн. 85 коп. (без ПДВ та індексу інфляції). Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається, шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України.
Пунктом 2.4 Договору оренди у новій редакції визначено зобов'язання вносити орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів господарської діяльності.
При цьому, за несвоєчасне внесення орендної плати п. 5.2 Договору у новій редакції , визначено зобов'язання сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.
Позивачем було зазначено суду, що відповідно до рішення Господарського суду Одеської області від 27.01.2025 по справі №916/3351/24 з відповідача стягується заборгованість з орендної плати у розмірі 81953,59 грн. та пеня у розмірі 3608,18 грн. (за період з 24.02.2022р. по 31.05.2024р. ).
Разом з тим, в порушення умов Договору, визначених у п, 2.2, 2.4. Договору та вимог ст. ст. 525, 526, 530, 629, 762 ЦК України, Орендарем неналежним чином не виконувались взяті на себе за Договором зобов'язання, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість по орендній платі за Договором оренди, яка складає 7 934,36 грн. (за період з 01.06.2024 по 02.09.2024) та на підставі пункту 5.2. Договору оренди орендарю нарахована пеня за несвоєчасне внесення орендної плати у розмірі 1046,70 грн.
Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом, 25.12.2008p. між сторонами було укладено у новій редакції Договір №4009 оренди нежитлового приміщення.
За час дії договору сторонами укладались додаткові угоди: додатковим погодженням №1 від 19.08.2011р. було змінено назву орендодавця, також змінено строку дії, а саме до 18.07.2014р. та змінено розмір орендної плати, додатковим договором №2 від 21.07.2014р. продовжено термін дії Договору та внесено зміни у частині розрахунку орендної плати, додатковим договором №3 від 17.07.2017р. продовжено термін дії Договору та змінено розмір орендної плати, додатковим договором №4 від 28.11.2019р. продовжено термін дії Договору до 28.10.2022р. та внесено зміни у частині розрахунку орендної плати.
02.09.2024р. між сторонами було укладено Додатковий договір про розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 25.12.2008 № 4009, відповідно до якого договір оренди припинив свою дію з 02 вересня 2024 року та відповідач повернув нежитлове приміщення, що підтверджується актом прийому-передачі від 02.09.2024р.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Статтею 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Відповідно до ч.1 ст. 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за умовами договору щодо своєчасної сплати орендної плати, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, не спростовано з боку відповідача належними та допустимими доказами за час розгляду справи, у зв'язку з чим вимоги про стягнення боргу з орендної плати у розмірі 7934,36 грн. підлягають задоволенню судом.
Також суд зазначає, що враховано, що відповідно до рішення Господарського суду Одеської області від 27.01.2025 по справі №916/3351/24 з відповідача було стягнуто борг за період з 24.02.2022р. по 31.05.2024р., тоді як у даній справі нарахування боргу починається з 01.06.2024р.
Статтями 610, 612 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Приймаючи до уваги наведене, а також враховуючи несвоєчасне внесення відповідачем орендної плати, позивач правомірно нарахував та заявив до стягнення пеню у розмірі 1046,70грн.
Перевіривши запропонований позивачем розрахунок пені, суд вважає його правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає приписам законодавства та умовам Договору, у зв'язку з чим позовні вимоги у відповідній частині підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача боргу у розмірі 77168,13 грн.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 3028,00 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позовну заяву Департаменту комунальної власності Одеської міської ради - задовольнити повністю.
2.Стягнути з Балабан Опанаса Миколайовича ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1; код ЄДРПОУ 26302595) заборгованість за Договором оренди №4009 від 25.12.2008р. у розмірі 8981 (вісім тисяч дев'ятсот вісімдесят одну) грн. 06 коп., яка складається з основного боргу у розмірі 7934 (сім тисяч дев'ятсот тридцять чотири) грн. 36 коп. та пені у розмірі 1046 (одна тисяча сорок шість) грн. 70 коп., та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
Повне рішення складено 01 вересня 2025 р.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Т.Г. Д'яченко