Справа №135/1265/25
Провадження №1-кп/135/152/25
іменем України
01.09.2025 м. Ладижин
Ладижинський міський суд Вінницької області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного судового провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025020240000139 від 16.07.2025, відносно:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Заозерне Тульчинського району Вінницької області, українця, громадянина України, маючого середню освіту, неодруженого, військовослужбовця - солдата військової частини НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.125 КК України, -
Солдат ОСОБА_2 будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, перебуваючи на посаді солдата військової частини НОМЕР_1 , у порушення вимог ст.ст.11, 16, 49, 127-128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Конституції України та законів України, статтями 3-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 15.07.2025 приблизно о 18-00 год, перебуваючи в приміщенні магазину «Кантер», що розташований по вул. Молодіжна в с. Заозерне Гайсинського району Вінницької області, на ґрунті раптово виниклого словесного конфлікту з колишньою співмешканкою ОСОБА_3 , реалізуючи свій кримінально-протиправний намір, спрямований на умисне спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи небезпеку своїх дій для життя і здоров'я потерпілої, та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, підійшов до ОСОБА_3 , схопив її своїми руками за плечі та почав їх здавлювати, завдаючи їй фізичного болю, після чого витягнув ОСОБА_3 з приміщення магазину на вулицю. Своїми діями ОСОБА_2 заподіяв ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді синців в ділянках обох плеч, які відносяться до категорії тегких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я.
Своїми діями ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч.1 ст.125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.
Згідно з ч.2 ст.381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.
Прокурор в порядку ст.302 КПК України звернувся до суду з клопотанням про розгляд обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, повністю згоден із встановленими під час дізнання обставинами скоєного ним кримінального проступку, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченого ч.1 ст.394 КПК України, і у присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 подав письмову заяву про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку, без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Потерпіла ОСОБА_3 надала заяву про надання нею згоди на розгляд обвинувального акту в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні та ознайомлена з обмеженням права оскарження вироку згідно з ч.2 ст.302 КПК України.
Таким чином, суд вважає встановленим та доведеним, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч.1 ст.125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винного, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, що відповідно до положень ст.66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , є щире каяття.
Обставин, що відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , судом не встановлено.
Відповідно до ст.65 КК України, пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.
Призначаючи покарання за скоєне, суд керується ч.2 ст.50 КК України, згідно якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
При призначені покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує обставини вчиненого ним кримінального проступку, його наслідки, які не є тяжкими, спосіб вчинення такого і його мотиви, форму вини, обстановку вчинення кримінального проступку, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, проте вчинив кримінальне правопорушення проти життя та здоров'я особи та який, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії кримінальних проступків. Разом з тим, обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального проступку визнав повністю, у скоєному щиро розкаявся, що суд відносить до обставин, які пом'якшують покарання. Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
Крім того, ОСОБА_2 є військовослужбовцем, на обліку у нарколога, психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно, раніше притягувався до адміністративної відповідальності, за місцем проходження військової служби характеризується посередньо.
З урахуванням тяжкості та обставин вчинення кримінального проступку, а також враховуючи особу обвинуваченого, його вік, стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, а також щире каяття у скоєному, відсутність на теперішній час матеріальних та/або моральних претензій до обвинуваченого з боку потерпілої, тому суд вважає необхідним та достатнім призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді штрафу, передбаченого санкцією ч.1 ст.125 КК України.
При цьому, суд приходить до висновку, що даний вид покарання є достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, відповідає тяжкості кримінального правопорушення (проступку) та особі обвинуваченого ОСОБА_2 .
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні, заходи забезпечення кримінального провадження в ході досудового розслідування не застосовувались.
Речові докази у даному кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 в ході досудового розслідування не обирався.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.302, 368, 370, 374, 381-382 КПК України, суд, -
Визнати винуватим ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу на користь держави в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 381, 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду через Ладижинський міський суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. У разі, якщо вирок було постановлено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст.382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Ладижинського міського суду
Вінницької області ОСОБА_1