Справа № 643/14271/25
Провадження № 1-кс/643/4764/25
28.08.2025 м. Харків
Слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12024221170000388, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.01.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -
встановив:
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова з клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12024221170000388, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.01.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
В обґрунтування заявлених вимог вказав, що станом на момент звернення зазначене у клопотанні майно не є доказом у справі і не має процесуального значення для розслідування, а процесуальний статус заявника клопотання у вказаному кримінальному провадженні органом досудового розслідування не визначений. Також заявник просив слідчого суддю врахувати, що на даний час не є працевлаштованим, підприємницьку діяльність не веде, а грошові кошти, на які накладено арешт, були здобуті в результаті праці та заощаджень.
Ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 26.08.2025 за клопотанням відкрито провадження, призначено судове засідання, витребувано матеріали кримінального провадження, в судове засідання викликано учасників судового розгляду.
Витребувані матеріали кримінального провадження № 12024221170000388 від 25.01.2024 надійшли через канцелярію суду 28.08.2025 (вх. № 44361/25).
Особа, яка заявила клопотання, в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце проведення повідомлена належним чином, клопотань та заяв до слідчого судді не надходило.
Представник органу досудового розслідування в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення повідомлені належним чином, клопотань, заяв та заперечень до слідчого судді не надходило.
Неявка учасників судового розгляду не перешкоджає проведенню судового засідання відповідно до норм ст. 174 КПК України.
У зв'язку з розглядом клопотання за відсутності учасників кримінального провадження, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, відповідно до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України.
Дослідивши матеріали клопотання, ознайомившись з матеріалами витребуваного кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про скасування арешту майна підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 18.06.2025 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12024221170000388від 25.01.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, був накладений арешт на виявлені та вилучені в ході проведення обшуку 12.06.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: грошові кошти номіналом 1000 гривень у кількості 122 одиниці (загальна сума коштів складає 122000 гривень) (серії та номери купюр зазначені); грошові кошти номіналом 500 гривень у кількості 73 одиниці (загальна сума коштів складає 36500 гривень) (серії та номери купюр зазначені); мобільний телефон «Iphone 16 Pro Max» чорного кольору, в прозорому силіконовому чохлі, з ідентифікуючими ознаками імеі 1: НОМЕР_1 , імеі 2 : НОМЕР_2 із е sim НОМЕР_3 ; системний комп'ютерний блок чорного кольору з ім'ям пристрою «DESK-TOP 8E27CBG»; планшет марки та моделі «Ipad 10» із серійним номером F27KXF9X5T синього кольору.
Власник вказаного майна ОСОБА_3 не є підозрюваним у вказаному кримінальному провадженні.
Згідно ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ст. 16 КПК України, - позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Пунктом 2 частини 1 статті 174 КПК України встановлено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно статті 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
За загальним правилом, закріпленим у ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі і арешт майна, допускається тільки у разі коли потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора та одночасно з цим може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься верховенство права, законність та недоторканність права власності.
Засада недоторканності права власності у кримінальному провадженні випливає із поваги до права власності, позбавлення права власності та контролю з боку держави щодо використання власності, які закріплені у ст. 1 Протоколу. Особливе значення цього принципу пояснюється і закріпленням його серед загальних засад кримінального провадження (п. 9 ч. 1 ст. 7, ст. 16 КПК України).
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Тлумачення цього положення як захисту права власності було здійснено ЄСПЛ у рішенні по справі Маркс проти Бельгії (Marckx v. Belgium), заява № 6833/74, від 13.07.1979, в якому суд зазначив: «Визнаючи, що кожен має право мирно володіти своїм майном, ст. 1 у своїй суті забезпечує право власності». Обмеження права власності не тільки має ґрунтуватися на законі, а знаходитись під дією судового контролю і мати тимчасовий характер.
Європейським судом з прав людини у справі "Смирнов проти України", заява № 36853/09, від 18.12.2018 було висловлено правову позицію про те, що під час вирішення питання щодо можливості утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом і правомірною метою, а з іншого вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою в кожному випадку має бути очевидна істотна причина.
У справі "Свіргунець проти України", заява № 38262/10, від 30.04.2020, ЄСПЛ навів висновки про те, що будь-яке втручання в мирне володіння майном має супроводжуватися процесуальними гарантіями, які надають відповідній фізичній чи юридичній особі обґрунтовану можливість звернутися зі своєю справою до компетентних органів державної влади для ефективного оскарження заходів, які становлять втручання у права, гарантовані цим положенням. Під час оцінки дотримання цієї умови необхідно здійснити комплексний розгляд відповідних судових та адміністративних процедур.
Власник майна, ініціюючи перед слідчим суддею питання щодо здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, а саме, звернувшись до слідчого судді з даним клопотанням, має обґрунтовані підстави, вважати, що такий спосіб захисту його прав є належним.
Об'єктом судового контролю слідчого судді, серед іншого, є оцінка того, чи відповідні процесуальні дії не мають характер надмірного втручання у право власності володільця майна.
З аналізу зазначених вище норм процесуального законодавства вбачається, що навіть якщо ухвалою слідчого судді про обшук надано дозвіл на вилучення певного майна, яке у подальшому було арештоване, це не може бути перешкодою для перевірки наявності підстав для обмеження власника майна у його конституційному праві володіти, користуватися та розпоряджатися майном.
У цій ситуації, не можна залишити поза увагою і те, що застосовуючи відповідні обмеження, орган досудового розслідування, повинен перевірити і довести те, що вилучене майно відповідає критеріям, визначеним у статті 98 КПК України. Слідчому судді не надано переконливих доказів на підтвердження того, що таке майно має доказове значення у кримінальному провадженні і у разі задоволення клопотання заявника таке майно буде втрачено.
Наведене, за переконанням слідчого судді, не може бути залишено без належної процедури судового контролю, зокрема в частині наявності законних підстав для обмеження права власності, який гарантовано статтею 16 КПК України.
У рішенні ЄСПЛ від 02.11.2006 у справі «Волохи проти України», заява N 23543/02, від 02.11.2006, серед іншого, Суд прийшов до висновку про те, що верховенство права між іншим (inter alia) передбачає, що втручання органів виконавчої влади у права осіб має підлягати ефективному контролю, який зазвичай має здійснюватися судовим органом, щонайменше як останньою інстанцією, оскільки судовий контроль дає найбільші гарантії незалежності, безсторонності та здійснення належного провадження.
Наведена справа стосувалася оцінки питання втручання у приватне життя, а отже таку позицію можна вважати дотичною і до питання вилучення майна у кримінальному провадженні, тобто мирного володіння таким майном.
Норми ч. 2 ст. 19 Конституції України, вказують на те, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При ухвалені судового рішення враховано, що до особи яка є власником або володільцем майна, має бути застосована належна правова процедура.
В ході розгляду клопотання даних про те, що арештоване майно має незаконне походження не здобуто.
Також слідчим суддею враховано і те, що у кримінальному провадженні має існувати розумне співвідношення пропорційності між засобами, що застосовуються, і метою, яку прагнуть досягти будь-які заходи, що застосовуються державою, у тому числі заходи, спрямовані на контроль за використанням майна приватної особи. Ця вимога виражається у понятті "справедливого балансу", який повинен бути досягнутий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав особи. Для того, щоб визначити пропорційність відповідного заходу, необхідно враховувати його тривалість, а також його необхідність з огляду на хід кримінального провадження, наслідки для особи.
Таким чином, виходячи з наведених вище доводів та мотивів, слідчий суддя приходить до висновку, що подальше обмеження власника у праві використання майна, суперечить наведеним положенням Конституції України, КПК України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
На підставі наведеного вище, керуючись загальними засадами кримінального провадження, з метою виконання його завдань, в рамках застосування належної правової процедури, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про скасування арешту майна підлягає задоволенню повністю.
Керуючись ст. 2, 7, 16, 22, 26, 132, 174, 309 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Клопотання задоволити.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 18.06.2025 у межах кримінального провадження № 12024221170000388 від 25.01.2024 на майно, котре було вилучено в ході обшуку 12.06.2025 у квартирі, за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- грошові кошти номіналом 1000 гривень у кількості 122 одиниці (загальна сума коштів складає 122000 гривень) ЄТ 5473709, ЄТ 5473711, ЄТ 5473712, ЄТ 5473713, ЄТ 5473714, ЄТ 5473715, ЄТ 5473716, ЄТ 5473717, ЄТ 5473718, ЄТ 5473719, ЄТ 4849293, ЄТ 4849294, ЄТ 4849295, ЄТ 4849297, ЄТ 4849298, ЄТ 4849299, ЄТ 4537375, ЄТ 4537376, ЄТ 4537378, ЄТ 4537379, ЄТ 4537380, ЗН 2966609, ГЛ 8356607, ЕД 3707611, ЗТ 5864521, ЗС 4741869, ЗС 4741868, ГР 9459263, ГР 9459264, БР 2461041, ГС 7414899, ГК 1657137, ВТ 7591569, АТ 8546980, ГС 2350434, АБ 8840664, АН 5202382, ЄУ 1480199, ЗП 9537290, ЗП 1247840, ЗП 1247835, ЗП 9482548, ЄТ 2040362, ЄТ 2040361, ЄТ 2040360, ЄТ 2040359, ЄТ 2040358, ЄТ 2040357, ЄТ 2040356, ЄТ 2040355, ЄТ 2040354, ЄТ 2040353, ЄТ 2040352, ЗС 3178202, ЗС 3178203, ЗС 3178204, ЗС 3178205, ЗС 3178206, ЗС 3178207, ЗС 3178208, ЗС 3178209, ЗС 3178210, ЗС 3178211, ЗС 3178212, ЗС 3178213, ЗС 3178214, ЗС 3178215, ЗС 3178216, ЗС 3178217, ЗС 3178218, ГП 0891754, ГП 0891755, ГТ 8284323, ГП 9570810, ГН 8320145, АН 7918079, ВТ 4307358, ВТ 0553508, ГН 3261664, ГТ 0174170, АВ 0484200, ЗМ 0860222, ЗМ 0860221, ЗМ 0860220, ЗМ 0860219, ЗМ 0860218, ЗМ 0860217, ЗМ 0860216, ЗМ 0860215, ЗМ 0860214, ЗМ 0860213, ЗМ 0860212, ЗМ 0860211, ЗМ 0860210, ЗМ 0860209, ЗМ 0860208, ЗМ 0860207, ЗМ 0860206, ЗМ 0860205, ЄТ 2353577, ЄТ 2353578, ЄТ 2353579, ЄТ 2353580, ЄТ 2353581, ЄТ 2353582, ЄТ 2353583, ЄТ 2353584, ЄТ 2353585, ЄТ 2383586, ЄТ 2353587, АМ 7855453, АМ 7855452, АМ 7855457, АМ 7855458, АМ 7855456, ЗС 7860469, ЗС 7860468, ЗС 7860466, ЗС 7860465, ЗС 7860464, ЗС 7860463, ЗС 7860462;
- грошові кошти номіналом 500 гривень у кількості 73 одиниці (загальна сума коштів складає 36500 гривень) ЛВ 9327116, ЛВ 9327117, ЛВ 9327118, ЛВ 9327119, ЛВ 9327120, ЛВ 9327121, ЛВ 9327122, ЛВ 9327124, ЛВ 9327125, ЛВ 9327126, ЛВ 9327127, ЛВ 9327128, КВ 2897968, КВ 2896967, КВ 1657941, КВ1657946, КВ 1657945, КВ 1657948, ЄН 1580521, ЄЛ 5032214, ЕИ 7762926, ЄТ 9214064, ГК 2434707, ГЛ 4983138, КД 5326526, ЄМ 6759278, КЕ 4201853, КЕ 4201802, ЄП 0127540, КБ 8533572, ЄР 0323777, КА 0403955, КА 0403956, КА 0403957, КЕ 8913616, ЄР 5854367, КД 2843165, КД 0363190, КД 5571247, КГ 7745314, ЄН 8976834, ЕВ 6381175, АЛ 6391049, АР 6163630, ЕП 2054092, ЗН 7246791, ГК 7976188, ЕБ 1821335, ЕИ 6780708, ЄП 0799261, ЕР 2350454, ЄС 1981061, КВ 4084550, ЄБ 8444973, ЄТ 0936797, ЄП 7324402, КБ 1146637, ЕУ 0209570, ЗГ 3298553, ВУ 0106457, ЕС 2008144, ЕИ 4191853, ЕР 8717368, ЄС 3422675, АЛ 4795708, КЕ 2763737, КВ 9180560, ЄС 2246013, КВ 4484799, АЗ 5770006, АН 1770732, ЕИ 1945832, ХД 933209;
- мобільний телефон «Iphone 16 Pro Max» чорного кольору, в прозорому силіконовому чохлі, з ідентифікуючими ознаками імеі 1: НОМЕР_1 , імеі 2 : НОМЕР_2 із е sim НОМЕР_3 ;
- системний комп'ютерний блок чорного кольору з ім'ям пристрою «DESK-TOP 8E27CBG»;
- планшет марки та моделі «Ipad 10» із серійним номером F27KXF9X5T синього кольору, - скасувати повністю.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошено 01.09.2025 о 10:45.
Слідчий суддя ОСОБА_1