Рішення від 01.09.2025 по справі 910/6768/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.09.2025Справа № 910/6768/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирський М'ясокомбінат» (вул. Сергія Параджанова, буд.127, м. Житомир, Житомирської обл.,10025; ідентифікаційний код 32122069)

до Фізичної особи-підприємця Ширеніної Інни Валеріївни ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )

про стягнення 32 880, 26 грн,

без виклику представників учасників справи,

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивача

До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Житомирський М'ясокомбінат» (далі за текстом - ТОВ «Житомирський М'ясокомбінат», Позивач) з позовом до Фізичної особи-підприємця Ширеніної Інни Валеріївни (далі за текстом - ФОП Ширеніна І.В., Відповідач) про стягнення 39 400 грн заборгованості за поставлений товар.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначає, що ним поставлено Відповідачу товар, який останнім оплачено лише частково, що стало підставою для звернення до суду з позовом.

В подальшому Позивачем зменшено позовні вимоги до суми 32 880, 26 грн.

2. Стислий виклад позиції Відповідача

У поданому відзиві Відповідач не погоджується із сумою заявлених вимог та стверджує, що сума боргу становить 37 400 грн без урахування повернутої ним простроченої продукції на суму 6 107, 26 грн.

3. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 позовну заяву ТОВ «Житомирський М'ясокомбінат» залишено без руху, Позивачу встановлено п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду договору поставки № 74 від 02.02.2017.

04.06.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Позивача про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

05.08.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, який приймається судом до розгляду при вирішенні спору по суті оскільки докази отримання Відповідачем ухвали суду від 09.06.2025 відсутні, в силу чого процесуальний строк Відповідачем на подання відзиву не пропущено.

13.08.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Позивача про зменшення позовних вимог з огляду на аргументи Відповідача викладені у відзиві.

З огляду на те, що подана Позивачем заява про зменшення розміру позовних вимог подана за наслідками поданого Відповідачем відзиву та впливає на результати розгляду даної справи, суд дійшов висновку її прийняти, а подальший розгляд справи здійснювати з її урахуванням.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

02.02.2017 між Позивачем (Постачальник) та Відповідачем (Покупець) укладено договір поставки № 74 (далі за текстом - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого Постачальник зобов'язується передати у встановлені строки продукти харчування, а Покупець зобов'язується їх оплатити.

Пунктом 3.2 Договору вказано, що за домовленістю сторін оплата за товар може здійснюватися шляхом передплати за товар або з відстрочкою платежу але не пізніше строку зазначеного в накладній. Якщо термін оплати не вказано в накладній, розрахунок за товар здійснюється Покупцем у строк, що складає не більше 7-ми календарних днів за товар з моменту його отримання.

Згідно пункту 6.1 Договору останній набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2018, а по грошовим зобов'язанням - до повного їх виконання.

З матеріалів справи вбачається, що Позивачем на користь Відповідача за Договором здійснено поставку товару згідно наступних видаткових накладних:

- № Ж-00219104 від 30.11.2024 на суму поставки 3 087,76 грн.;

- № Ж-00219136 від 30.11.2024 на суму поставки 3 526,18 грн;

- № Ж-00219139 від 30.11.2024 на суму поставки 13 695,77 грн.;

- № Ж-00219140 від 30.11.2024 на суму поставки 2 888,04 грн.;

- № Ж-00219358 від 30.11.2024 на суму поставки 1 827,05 грн.;

- № Ж-00221186 від 04.12.2024 на суму поставки 1 475,86 грн.;

- № Ж-00222034 від 05.12.2024 на суму поставки 4 792,09 грн.;

- № Ж-00222035 від 05.12.2024 на суму поставки 2 597,22 грн.;

- № Ж-00222074 від 05.12.2024 на суму поставки 4 547,23 грн.;

- № Ж-00222149 від 05.12.2024 на суму поставки 3 773,87 грн.;

- № Ж-00222443 від 05.12.2024 на суму поставки 1 841,58 грн.;

- № Ж-00223721 від 07.12.2024 на суму поставки 2674,36 грн.

Судом встановлено, що вказані вище видаткові накладні на суму 46 727,01 грн підписані обома сторонами без зауважень та претензій, що підтверджує факт виконання Позивачем свого обов'язку з поставки та виникнення у Відповідача обов'язку здійснити розрахунок за такий товар.

У поданому позові Позивач вказує, що станом на 30.11.2024 Відповідачем сплачено заборгованість на суму 7,73 грн.

В період з 04.12.2024 року по 07.12.2024 року Відповідачем повернуто Позивачу товар на загальну суму 3 834, 43 грн. згідно долучених до позову накладних на повернення.

За період з 14.02.2025 року по 14.03.2025 року Відповідачем здійснено оплату товару на загальну суму 3 484,85 грн.

В силу викладеного, станом на дату звернення до суду з позовом у Відповідача існує борг в розмірі 39 400 грн.

В подальшому Позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, з якої вбачається, що в період з 08.04.2025 по 29.04.2025 Відповідачем сплачено 2 000 грн, які згідно доводів Позивача зараховано за видатковою накладною № Ж-00219139 від 30.11.2024 в силу чого борг склав 37 400 грн.

Згідно доводів Позивача, 17.07.2025 Відповідачем здійснено повернення товару на загальну суму 4 519, 74 грн. (докази такого повернення в матеріалах справи відсутні) в силу чого станом на дату звернення до суду із заявою про зменшення розміру позовних вимог борг становить 32 880, 26 грн., а неоплаченими залишаються наступні видаткові накладні:

№Ж-00221186 від 04.12.2024 на суму - 1 475, 86 грн.;

№ Ж-00222034 від 05.12.2024 на суму - 4 792, 09 грн.;

№ Ж-00222035 від 05.12.2024 на суму - 2 597, 22 грн.;

№Ж-00222074 від 05.12.2024 на суму - 4 547, 23 грн.;

№Ж-00222149 від 05.12.2024 на суму - 3 773, 87 грн.;

№Ж-00222443 від 05.12.2024 на суму - 1 841, 58 грн.;

№Ж-00223721 від 05.12.2024 на суму - 2 674, 36 грн.

До поданого відзиву Відповідачем додано акти простроченої продукції у кількості 3 шт та лист щодо оформлення повернення на суму 6 107, 26 грн, який направлено 01.07.2025 Позивачу.

Позивач вважає, що зазначений аргумент не може братись судом до уваги при винесенні рішення по суті з огляду на те, що Позивач не брав на себе зобов'язань безумовного прийняття 100% поверненого товару.

Позивач стверджує, що він здійснював поставки ковбасних виробів, які мають обмежені терміни придатності до споживання, а Відповідач мав самостійно планувати свою діяльність таким чином, щоб мати можливість реалізувати товар, який поставлено Позивачем у межах термінів його придатності. За згодою Позивача можливо повернути товар, терміни споживання якого не закінчились, однак такий обов'язок Договором не закріплено.

Так, Позивач вважає, що в нього відсутній обов'язок зменшувати суму заборгованості на той товар, який не був проданий Позивачем у межах термінів придатності товару.

Що стосується наданих до справи актів взаємозвірки розрахунків суд зазначає, що останні не містять доказів їх підписання, а відтак такі докази не можуть братися судом до уваги.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою від є договором поставки.

При цьому суд звертає увагу на те, що пунктом 6.1 Договору зафіксовано строк його дії - до 31.12.2018, а умовами такого Договору не передбачено автоматичну пролонгацію.

Водночас, з огляду на зазначення у видаткових накладних, які входять до предмету доказування по даній справі та які є підставою виникнення даного спору, посилання на Договір, суд презюмує, що сторонами продовжувалась дія останнього в силу чого такий Договір був чинним зокрема і у спірний період.

Як вбачається зі змісту частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).

Частиною 1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини 1 статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу викладеного вище, враховуючи надані Позивачем докази постачання товару, відсутність доказів оплати Відповідачем такого товару в межах заявленої до стягнення суми, суд дійшов висновку, що Відповідачем допущено порушення господарського зобов'язання в силу чого вимоги Позивача в розмірі суми 32 880, 26 грн є обґрунтованим.

Що стосується заперечень Відповідача, то в даному випадку суд погоджується з доводами Позивача, що умовами Договору не закріплено обов'язок з прийняття Постачальником повернутого товару, зокрема простроченого.

Відтак, зменшення суми заборгованості може бути виключно на суму прийнятого повернутого товару за погодженням Постачальника, що і здійснено Позивачем до подачі заяви про зменшення розміру позовних вимог.

При цьому, надані Відповідачем акти прострочення не містять дати, що унеможливлює суд встановити їх відношення до спірного періоду поставки.

Крім того, навіть у випадку постачання Позивачем простроченої продукції Відповідачем не надано акт, як це визначено пунктом 2.12 Договору, який би міг бути підставою для заміни товару, в силу чого зменшення суми боргу на суму 6 107, 26 грн є безпідставним.

При цьому судом враховано, що аргументи Позивача викладені у заяві про зменшення розміру позовних вимог не спростовані Відповідачем.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Підсумовуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що Позивачем належними та достатніми доказами підтверджено існування заборгованості за поставлений товар, в силу чого позов підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладається на Відповідача.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирський М'ясокомбінат» - задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ширеніної Інни Валеріївни ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирський М'ясокомбінат» (вул. Сергія Параджанова, буд.127, м. Житомир, 10025; ідентифікаційний код 32122069) заборгованість в розмірі 32 880 (тридцять дві тисячі вісімсот вісімдесят) грн 26 коп та судовий збір - 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 01.09.2025

Суддя Антон ПУКАС

Попередній документ
129851052
Наступний документ
129851054
Інформація про рішення:
№ рішення: 129851053
№ справи: 910/6768/25
Дата рішення: 01.09.2025
Дата публікації: 03.09.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (01.09.2025)
Дата надходження: 29.05.2025
Предмет позову: стягнення 39 400,00 грн