майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"25" серпня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/952/23
Господарський суд Житомирської області у складі судді Сікорської Н.А.,
розглядаючи справу
за позовом: фізичної особи-підприємця Петрова Євгенія Леонідовича
до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - торгова фірма "Мар"ян"
про стягнення 4064016,24 грн.,
за участю представників сторін:
від позивача: Войтенко В.В. - адвокат, ордер серія АІ №1426083 від 15.07.2023р.
від відповідача: Сачок А.В. - адвокат, ордер серія АМ №1128352 від 08.05.2025 р.
Фізична особа-підприємець Петров Євгеній Леонідович звернувся до суду з вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгова фірма "Мар'ян" 4064016,24 грн.
Ухвалою суду від 30.04.2024р. призначено у справі судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.
13.01.2025 р. відповідачем до суду подано клопотання про призначення технічної експертизи документів ( т. 10 а.с. 68-75).
13.01.2025р. позивачем подано клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів, з одночасно заявленим клопотанням про поновлення строку для їх подання (т. 10 а.с. 80-92).
Ухвалою суду від 24.07.2025р. поновлено провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 25.08.2025р.
30.07.2025р. від відповідача надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, з одночасно заявленим клопотанням про поновлення строку для їх подання (т. 11 а.с. 84-93).
04.08.2025р. до суду від позивача заява надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог та клопотання про відстрочення сплати судового збору (т. 11 а.с.169-327).
Обґрунтовуючи клопотання про відстрочення сплати судового збору позивач вказав, що розмір судового збору перевищує 5% річного сукупного доходу позивача - фізичної особи за попередній 2024 рік, який у відповідності до ст. 177 Податкового кодексу України склав 12000,00 грн.. Разом з тим, на день подання заяви про збільшення розміру позовних вимог позивач є військовослужбовцем та проходить військову службу.
Розглянувши вищевказане клопотання , суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі ст. 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Питання відстрочення сплати судового збору врегульоване ст. 8 зазначеного Закону, норма якої є спеціальною.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
З наведеного вбачається, що відстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.
У свою чергу, особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, повинна навести доводи того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору та підтверджували можливість сплати судового збору до ухвалення рішення у справі.
Суд зауважує, що Закон України "Про судовий збір" не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі Kniat v. Poland; пункти 63, 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі Jedamski and Jedamska v. Poland).
Стосовно застосування критеріїв, наведених в п. 1 ч. 1 вказаної статті Закону, у даній справі суд зауважує, що позивачем до заяви надано лише податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2024 рік, згідно з якою загальна сума річного доходу ФОП ОСОБА_1 склала 12000,00 грн.
Разом з тим, позивачем не надано доказів на підтвердження відсутності інших доходів, зокрема, довідки Пенсійного фонду України форми ОК-5 або ОК-7, а також документів щодо наявності банківських рахунків із зазначенням коштів на них, тощо.
На підтвердження свого майнового стану позивачем долучено лише податкову декларацію про майновий стан і доходи як фізичної особи, тоді як у даній справі він бере участь як фізична особа-підприємець.
Оскільки позивачем у справі є фізична-особа підприємець і позов стосується правовідносин, які виникли в процесі здійснення ОСОБА_2 підприємницької діяльності, тому суд не приймає до уваги статус Петрова Є.М. як війсковослужбовця, що наділяє його правом на відстрочення сплати судового збору ? відповідно до пп. а) п.2 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір".
За таких обставин, протокольною ухвалою суд відмовив у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та залишив без розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог.
Згідно ст. 169 ГПК України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
13.01.2025 р. відповідачем до суду було подано клопотання про призначення технічної експертизи документів ( т. 10 а.с. 68-75).
В підготовчому судовому засіданні від 25.08.2025 р. суд розглянув клопотання відповідача про призначення технічної експертизи документів.
Так, обґрунтовуючи підстави звернення з вищевказаним клопотанням, відповідач зазначає, що 16.01.2024 р. СУ ГУНП в Житомирській області відкрите кримінальне провадження № 12024060000000037 за ч. 5 ст. 190 КК України щодо неправомірних дій ФОП ОСОБА_1 , які виразились в незаконному заволодінні майном ТОВ "ВТФ "Мар'ян" шляхом обману та зловживання довірою, у особливо великих розмірах. В даному кримінальному провадженні розслідується факт підробки ОСОБА_1 документів, круглої печатки ТОВ ВТФ "Мар'ян", створення фіктивної заборгованості з метою подальшого заволодіння майном Відповідача.
Спростовуючи факт використання печатки для засвідчення своєї участі у спірних правовідносинах, відповідач після відкриття провадження у даній справі звернувся до правовохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення, в якій просив встановити осіб, які використали завідомо підроблені документи.
Відповідач вказав, що висновок судової технічної експертизи документів щодо справжності відтиску печатки відповідача на видаткових накладних є необхідним для повного і об'єктивного розгляду обставин справи.
Заслухавши пояснення представника відповідача та думку представника позивача, суд дійшов висновку, що клопотання про призначення технічної експертизи документів задоволенню не підлягає. Ухвала суду про відмову в задоволенні клопотання занесена до протоколу судового засідання.
Вказаного висновку суд дійшов, враховуючи, що аналогічне за змістом клопотання відповідача уже було предметом розгляду господарського суду, про що постановлено ухвалу від 30.04.2024р. Зазначена ухвала залишена без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22 липня 2024 року.
В ухвалі від 30.04.2024 р., суд, зокрема, вказав: "Судом встановлено, що видаткові накладні, отримання товару за якими заперечує відповідач, містять такі обов'язкові реквізити, як дату їх складання; назву підприємства, від імені якого складено документи і якому здійснюється поставка за цими накладними; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка приймала товар, засвідчений відтиском печатки сторін.
Відповідач вказує, що проставлений на видаткових накладних відтиск печатки візуально відрізняється від відбитку печатки, якою користується ТОВ "Виробничо-торгова фірма "Мар'ян", що може свідчити про її підроблення.
Заслухавши пояснення представника відповідача та дослідивши надані на вимогу суду копії журналу обліку та видачі печаток ТОВ "Виробничо-торгова фірма "Мар'ян", наказу "Про використання та зберігання печаток" від 13.11.2023р., наказу від 25.01.2024р. №3 "Про здійснення перевірки наявності печаток та штампів", акту про наявність печаток та штампів від 31.01.2024р. (т.8, а.с.186-195), суд встановив, що дані документи виготовлені в період 2023-2024р.р. і після відкриття провадження у даній справі.
Доказів існування обліку печаток та штампів на товаристві в період поставки товару по видатковим накладним матеріали справи не містять.
Також, суд звертає увагу, що згідно п.3.6 Статуту ТОВ "Виробничо-торгова фірма "Мар'ян" Товариство має круглу печатку та штамп зі своїм повним найменуванням, інші бланки, емблеми та інші засоби візуальної ідентифікації. Товариство може мати і інші печатки та штампи на підставі окремих письмових наказів директора Товариства.
Наведене свідчить, що Товариство мало змогу користуватися кількома круглими печатками. Докази протилежного матеріали справи не містять.
Також, судом враховується, що норми ст.9 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", які визначають обов'язкові реквізити первинних документів, не містять вказівки на обов'язкову наявність відбитку печатки учасників господарської операції.
Відносно посилань відповідача на практику Верховного Суду у справах №№909/1073/17, 909/269/18, 914/2197/18, суд зауважує , що дані постанови приймалися за інших фактичних обставин справи, у залежності від яких й застосовувалися судом норми процесуального права, та іншої доказової бази, ніж у даній справі.
Окрім того, у справі №909/1073/17, на яку посилається відповідач, Верховний Суд вказував, що встановивши наявність відбитку печатки відповідача на спірних документах та, враховуючи, що відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні відбитків на договорах, актах, суди мають дослідити питання встановлення обставин, що печатка була загублена відповідачем, викрадена в нього або в інший спосіб вибула з його володіння, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа.
Тобто, відповідач трактує висновки Верховного Суду, виходячи з власної суб'єктивної думки та помилково вважає, що призначення експертизи відбитку печатки є обов'язковим, в той час як правова позиція Верховного Суду стверджує про необхідність дослідження додаткових обставин (втрата, викрадення печатки та ін.) для вирішення питання про призначення експертизи.
За викладених обставин, суд не вбачає необхідним призначення технічної експертизи відбитку печатки ТОВ "Виробничо-торгова фірма "Мар'ян" на видаткових накладних та відмовляє в задоволенні клопотання відповідача в цій частині.
Також, суд звертає увагу, що згідно п.3.6 Статуту ТОВ "Виробничо-торгова фірма "Мар'ян" Товариство має круглу печатку та штамп зі своїм повним найменуванням, інші бланки, емблеми та інші засоби візуальної ідентифікації. Товариство може мати і інші печатки та штампи на підставі окремих письмових наказів директора Товариства.
Наведене свідчить, що Товариство мало змогу користуватися кількома круглими печатками. Докази протилежного матеріали справи не містять.
Також, судом враховується, що норми ст.9 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", які визначають обов'язкові реквізити первинних документів, не містять вказівки на обов'язкову наявність відбитку печатки учасників господарської операції."
В судовому засіданні від 25.08.2025 р. суд розглянув клопотання позивача, подане до суду 13.01.2025р., про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів, з одночасно заявленим клопотанням про поновлення строку для їх подання (т. 10 а.с. 80-92).
В клопотанні позивач зазначив, що відповідач, заперечуючи проти позову вказав, що товар не отримував, а первинні документи його представники не підписували.
У заяві свідка від 28.11.2023 р. Шимко І.В., який був директором відповідача, вказав, що жодних замовлень від ТОВ "ВТФ "Мар'ян" на поставку товару позивачем в період з 07.11.2022 по 25.06.2023 р. не було.
З метою спростування вказаних тверджень відповідача, повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, позивач вважає за необхідне клопотати про приєднання додаткових доказів, а саме висновку експерта від 09.12.2024 р. щодо проведення комп'ютерно-технічної експертизи матеріалів фіксації сеансів зв'язку, листувань та медіафайлів, які знаходяться в запам'ятовуючому пристрої терміналу рухомого зв'язку (Samsung Galaxy S21 Ultra 5G, серійний номер R5CR70DQVDP), наданого судовим експертом Усковим К.Ю.
Вказав, що цими доказами спростовуються твердження відповідача про відсутність спілкування посадових осіб відповідача з позивачем на предмет замовлення продукції та не отримання товару від позивача за договором поставки у період з 01.11.2022 р. по 25.06.2023 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 ГПК України учасники справи зобов'язані подати всі наявні у них докази разом із поданням позовної заяви чи відзиву на позов. Докази, які подані з порушенням установлених строків, суд залишає без розгляду, якщо сторона не обґрунтує неможливість їх подання у встановлений процесуальний строк з причин, що не залежали від неї.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач у своєму клопотанні не навів належних та переконливих обґрунтувань, які б свідчили про об'єктивну неможливість подати відповідні докази у встановлений законом строк.
Наведені ним доводи носять загальний характер та зводяться до того, що представник відповідача поставив під сумнів, надані позивачем скріншоти переписки між ФОП Петровим Є.Л. та директором ТОВ "ВТФ "Мар'ян" Шимко І.В., у зв'язку з цим позивач звернувся до експертних установ з метою проведення комп'ютерно-технічної експертизи власного мобільного телефону. Однак через завантаженість експертних установ та високу вартість експертизи судова експертиза була проведена у більш тривалий час.
Вказані позивачем обставини суд не розцінює як такі, що можуть бути підставою для поновлення строку для подачі доказів.
Відповідно до ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України докази, які подані з пропуском установленого процесуальним законом строку без поважних причин, залишаються судом без розгляду.
З огляду на викладене, клопотання позивача про поновлення строку для подання доказів не підлягає задоволенню, а подані з порушенням строку додаткові докази залишаються без розгляду.
В судовому засіданні суд розглянув клопотання відповідача про приєднання доказів до матеріалів справи, яке надійшло до суду 30.07.2025 р. (т. 11 а.с. 84-99) .
У своєму клопотанні від 30.07.2025р., відповідач просить суд визнати поважними причини пропуску строку на подання доказів, посилаючись на те, що лише 04.07.2025р. було отримано дозвіл на використання матеріалів кримінального провадження.
Статтею 113 ГПК України визначено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Отже, однією з умов поновлення або продовження процесуального строку є наявність поважних причин, які призвели до неможливості вчасного виконання процесуальної дії.
Разом з тим, зазначені відповідачем обставини та надані докази не є новими, вони існували на момент подання відзиву у справі, а тому не можуть розцінюватися судом як поважна причина пропуску строку на їх подання.
За таких обставин, суд відмовив відповідачу у продовженні строку на подання доказів до матеріалів справи.
За приписами ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, суд протокольною ухвалою повернув без розгляду клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, враховуючи приписи ст. 118 ГПК України.
Згідно ч. 5 ст. 233 ГПК України ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом без оформлення окремого документа, зазначаються у протоколі судового засідання. Суд може оформити такі ухвали окремим документом після закінчення судового засідання.
З огляду на вищевказану норму права, ухвали, занесені до протоколу судового засідання, суд вважає за необхідне оформити окремим документом.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 118, 119, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити у задоволенні клопотання фізичної особи-підприємця Петрова Євгенія Леонідовича про відстрочення сплати судового збору та повернути без розгляду заяву про збільшення позовних вимог від 04.08.2025р.
2. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - торгова фірма "Мар'ян" про призначення технічної експертизи документів від 13.01.2025р.
3. Відмовити фізичній особі-підприємцю Петрову Євгенію Леонідовичу в поновлені процесуального строку на подання доказів та залишити без розгляду клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи від 13.01.2025р.
4. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю виробничо - торгова фірма "Мар'ян" в поновлені процесуального строку на подання доказів та залишити без розгляду клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи від 30.07.2025р.
Ухвала набирає законної сили після її підписання та може бути оскаржена.
Ухвала складена: 29.08.2025 р.
Суддя Сікорська Н.А.
1 - в справу