майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"27" серпня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/669/25
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Кравець С.Г.,
за участю секретаря судового засідання: Виговської Д.Ю.,
представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження
справу за позовом: Фізичної особи-підприємця Остудімова Богдана Анатолійовича
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Полісся-10"
про стягнення 118 244,70грн.
Процесуальні дії по справі.
Фізична особа - підприємець Остудімов Богдан Анатолійович (далі - позивач, ФОП Остудімов Б.А.) звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Полісся-10" (далі - відповідач, ТОВ "Форест Полісся-10") про стягнення 118 244,70грн заборгованості, з яких: 98 500,00грн основного боргу, 15 704,85грн інфляційних втрат, 4 039,85грн 3% річних, а також судових витрат.
Ухвалою суду від 27.05.2025 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №906/669/25 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 24.06.2025.
Ухвалою суду від 24.06.2025 підготовче засідання відкладено на 14.07.2025. Зобов'язано позивача виконати вимоги ухвали суду від 27.05.2025.
Ухвалою суду від 27.05.2025 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 27.08.2025.
28.07.2025 на адресу суду повернулося неврученим поштове відправлення, яким ФОП Остудімову Б.А. направлялася ухвала суду від 14.07.2025 з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с.43-45).
27.08.2025 через канцелярію суду представником позивача подано заяву від 27.08.2025, у якій вказано, що платіжні інструкції №629 від 26.12.2023, №693 від 10.02.2024, №682 від 31.01.2024, №666 від 20.01.2024 надсилались відповідачу разом з претензією, яка додана до позовної заяви. Однак в претензії позивачем помилково вказано 2023 рік, тоді як правильно - 2024 рік. У свою чергу відповідач, отримавши претензію, автоматично переписав рік, який зазначений у претензії. Враховуючи наведене, позивач просить суд врахувати, що це є технічною помилкою, яка допущена сторонами (а.с.46-56).
Позивач та відповідач повноважних представників у судове засідання 27.08.2025 не направили, про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином, про що свідчить розписка у справі та довідка про доставку (а.с.40,42).
Згідно з частиною 1 ст.202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Явка представників сторін у судове засідання 27.08.2025 обов'язковою не визнавалась, тому неприбуття сторін, які належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи. Враховуючи наведене, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності сторін, згідно статті 202 ГПК України.
У матеріалах справи міститься заява ТОВ "Форест Полісся-10" від 24.06.2025, у якій відповідач визнає позовні вимоги та просить проводити розгляд справи без їх участі.
Суд враховує, що ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу (частина 4 ст.185 ГПК України).
Частиною 4 статті 185 ГПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.
Враховуючи заяву відповідача від 24.06.2025 про визнання позову, яку підписано та подано представником ТОВ "Форест Полісся-10" - Андрієм Сачком, що діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АМ №1136721 від 24.06.2025, відповідно до якого повноваження адвоката не обмежуються (а.с.30-31), суд прийшов до висновку про ухвалення рішення в підготовчому засіданні.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення (частина 4 ст.240 ГПК України).
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позовні вимоги позивача обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором №2 від 26.09.2023 про надання поворотної фінансової допомоги, в частині повернення отриманої суми коштів у розмірі 98 500,00грн. У зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем грошових зобов'язань, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 15 704,85грн інфляційних втрат та 4 039,85грн 3% річних (а.с.1-3).
ТОВ "Форест Полісся-10" у заяві від 24.06.2025 визнає позовні вимоги (а.с.30).
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
26.09.2023 між Фізичною особою-підприємцем Остудімовим Богданом Анатолійовичем (позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Форест Полісся-10" (позичальник) укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги №2 від 26.09.2023 (далі - договір), згідно з п.1.1 якого, позикодавець зобов'язується передати на строк позичальнику грошові кошти в розмірі, за заявками останнього, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (а.с.10-12).
Пунктами 2.1, 2.2 договору передбачено, що сума договору складається з сум всіх наданих позичальнику траншів. За цим договором проценти не нараховуються та не сплачуються.
Позикодавець зобов'язаний впродовж трьох календарних днів з моменту отримання усного замовлення від позичальника надати грошові кошти у безготівковій формі платіжним дорученням шляхом перерахування на поточний рахунок позичальника. Позика може бути надана періодичними траншами у сумах згідно усних заявок позичальника. Кошти вважаються переданими позичальникові в момент їх зарахування на поточний рахунок позичальника (п.п.3.1, 3.2 договору).
Згідно п.4.1 договору, позичальник зобов'язаний повернути всю фактично отриману суму коштів на протязі трьох днів з дня отримання вимоги від позикодавця.
Сума коштів підлягає поверненню шляхом її перерахування на поточний рахунок позикодавця. Днем повернення коштів вважається день зарахування грошової суми, що надавалась, на поточний рахунок позикодавця. У будь-який момент суму коштів може бути достроково повернено на поточний рахунок позикодавця (п.п.5.1, 5.2, 5.3 договору).
Відповідно до п.6.1 договору, він набуває чинності з моменту укладення та діє до 31.12.2025, але до повного виконання зобов'язань.
Договір скріплено підписами сторін та печаткою відповідача.
На виконання умов договору №2 від 26.09.2023 позивач перерахував на рахунок відповідача поворотну фінансову допомогу у розмірі 98 500,00грн, згідно з платіжними інструкціями №455 від 26.09.2023 на суму 40 000,00грн, №561 від 25.11.2023 на суму 7 500,00грн, №629 від 26.12.2023 на суму 22 000,00грн, №666 від 20.01.2024 на суму 13 000,00грн, №682 від 31.01.2024 на суму 1 000,00грн, №693 від 10.02.2024 на суму 15 000,00грн (а.с.13-18).
Позивач звернувся до відповідача з претензією від 19.12.2023 про повернення поворотної фінансової допомоги за договором №2 від 26.09.2023, у якій вимагав перерахувати на рахунок позивача 98 500,00грн (а.с.19).
Відповідач направив позивачу лист №2 від 29.12.2023 у якому вказано, що відповідач не заперечує факт укладання між сторонами договору №2, згідно якого позивач перерахував відповідачу грошові кошти у розмірі 98 500,00грн. Відповідач повідомляє, що визнає вказану заборгованість, однак через введення воєнного стану в Україні ТОВ "Форест Полісся-10" з 01.11.2023 зупинило роботу, у зв'язку з чим не може повернути поворотну фінансову допомогу (а.с.20).
Позивач доводить, що відповідач не виконав зобов'язання за договором №2 від 26.09.2023, поворотну фінансову допомогу у розмірі 98 500,00грн не повернув, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом. За несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань, позивач заявив до стягнення 15 704,85грн інфляційних втрат та 4 039,85грн 3% річних.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Відповідно до пункту 1 частини 2 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Згідно зі статтею 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів: цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною 1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору №2 від 26.09.2023 року про надання поворотної фінансової допомоги.
Згідно із визначенням, наведеним у абзаці 8 підпункту 14.1.257 пункту 14.1 ст.14 Податкового кодексу України, поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.
За своєю правовою природою договір №2 від 26.09.2023 року про надання поворотної фінансової допомоги є договором позики.
Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з частиною 1 ст.1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, незалежно від суми.
За приписами частин 1, 3 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Судом встановлено, що на виконання умов договору №2 від 26.09.2023, позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти у загальному розмірі 98 500,00грн, згідно з платіжними інструкціями №455 від 26.09.2023 на суму 40 000,00грн, №561 від 25.11.2023 на суму 7 500,00грн, №629 від 26.12.2023 на суму 22 000,00грн, №666 від 20.01.2024 на суму 13 000,00грн, №682 від 31.01.2024 на суму 1 000,00грн, №693 від 10.02.2024 на суму 15 000,00грн (а.с.13-18).
Позивач звертався до відповідача з претензією від 19.12.2023 про повернення поворотної фінансової допомоги за договором №2 від 26.09.2023, у якій вимагав перерахувати на рахунок позивача 98 500,00грн (а.с.19).
У претензії вказано, що дана вимога отримана відповідачем - 20.12.2023, про що свідчить підпис та печатка товариства.
Водночас, позивач у заяві від 27.08.2025 повідомляє, що у претензії позивачем помилково вказано 2023 рік, тоді як правильно 2024 рік, у свою чергу відповідач, отримавши претензію, автоматично переписав рік, який зазначений у претензії. Позивач просить суд врахувати, що це є технічною помилкою, яка була допущена сторонами (а.с.46-56).
Згідно з частинами 1, 2 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно п.4.1 договору №2 від 26.09.2023, позичальник зобов'язаний повернути всю фактично отриману суму коштів на протязі трьох днів з дня отримання вимоги від позикодавця.
Сума коштів підлягає поверненню шляхом її перерахування на поточний рахунок позикодавця. Днем повернення коштів вважається день зарахування грошової суми, що надавалась, на поточний рахунок позикодавця. У будь-який момент суму коштів може бути достроково повернено на поточний рахунок позикодавця (п.п.5.1, 5.2, 5.3 договору).
Матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем на рахунок позивача грошових коштів у строк, визначений договором.
Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу приписів статті 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Враховуючи умови договору щодо строку повернення поворотної фінансової допомоги, положення статті 1049 ЦК України та факт звернення позивача з претензією про повернення поворотної фінансової допомоги за договором №2 від 26.09.2023, у якій останній вимагав від відповідача перерахувати на рахунок позивача 98 500,00грн (з урахуванням пояснень щодо помилково зазначеного 2023 року замість 2024 року), строк повернення поворотної фінансової допомоги у загальному розмірі 98 500,00грн є таким, що настав.
Представник ТОВ "Форест Полісся-10" Сачок А.В. у заяві від 24.06.2025 визнає позовні вимоги позивача (а.с.30). Також генеральний директор ТОВ "Форест Полісся-10" Муравська В.А. у заяві від 14.08.2025 №1 визнає заборгованість перед ФОП Остудімовим Богданом Анатолійовичем у розмірі 98 500,00грн згідно договору №2 від 26.09.2023 (а.с.50).
Дослідивши фактичні обставини справи та з'ясувавши зміст спірних правовідносин, суд прийшов до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 98 500,00грн поворотної фінансової допомоги за договором №2 від 26.09.2023 є правомірною та такою, що підлягає задоволенню судом у повному обсязі.
За несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань позивач заявив до стягнення 15 704,85грн інфляційних втрат та 4 039,85грн 3% річних.
Відповідно до частини 2 ст.625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Водночас, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану" від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)".
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється:
(1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;
(2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит, тобто договори, відповідно до яких позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем);
(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Тобто, в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 12.06.2024 у справі №910/10901/23 наголосив, що тлумачення наведеної норми свідчить про те, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення саме позичальником виконання (невиконання, часткового виконання) грошових зобов'язань за договором, відповідно до якого позичальнику було надано позику.
З аналізу положень пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" та ст.ст.1046, 1049 ЦК України, суд дійшов висновку про те, що на правовідносини, що виникли на підставі договору про надання поворотної фінансової допомоги №2 від 26.09.2023, розповсюджується дія пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України.
Враховуючи наведене, господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 15 704,85грн інфляційних втрат та 4 039,85грн 3% річних, нарахованих за період з 26.12.2023 по 08.05.2025 (розрахунок а.с.21).
Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги ФОП Остудімова Богдана Анатолійовича підлягають частковому задоволенню, а саме: стягненню з ТОВ "Форест Полісся-10" на користь ФОП Остудімова Б.А. підлягає 98 500,00грн основного боргу. В частині стягнення 15 704,85грн інфляційних втрат та 4 039,85грн 3% річних, суд відмовляє.
Судові витрати за результатами розгляду справи.
При зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено 3 028,00грн судового збору, згідно з платіжною інструкцією №1230 від 10.05.2025 (а.с.4).
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів, та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Водночас, ч. 9 ст. 129 ГПК України унормовано, що у випадку, зокрема, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Спір у справі виник у зв'язку з неповерненням відповідачем поворотної фінансової допомоги.
За приписами частини 1 ст.130 ГПК України, яка кореспондується зі змістом частини 3 ст.7 Закону України "Про судовий збір", у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Таким чином, у зв'язку з визнанням відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, стягненню з відповідача підлягає 1 514,00грн судового збору (50% від сплаченого позивачем судового збору).
При цьому суд роз'яснює, що позивач має право на повернення 50% судового збору. Однак наразі дане питання судом не вирішується, у зв'язку з відсутністю відповідного клопотання.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Полісся-10" (Україна, 12700, Житомирська область, Баранівський район, місто Баранівка, вулиця Шевченка, будинок 178; код ЄДРПОУ 36575849) на користь Фізичної особи-підприємця Остудімова Богдана Анатолійовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ):
- 98 500,00грн - основного боргу,
- 1 514,00грн - витрат по сплаті судового збору.
3. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено: 01.09.25
Суддя Кравець С.Г.
Направити:
1 - позивачу (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) - (рек. з пов.),
2 - відповідачу - електронний кабінет.