вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"19" серпня 2025 р. Cправа № 902/583/25
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,
за участю секретаря судового засідання Литвиненко О.Р.,
у відсутності учасників справи,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом: Акціонерного товариства "Житомиробленерго" (вул. Косенка Віктора, буд. 32/8, м. Житомир, Житомирська область, 10008)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" (вул. Привокзальна, 3Б, м. Вінниця, 21001)
про стягнення 3 051 725,06 грн,
На розгляд Господарського суду Вінницької області в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Житомиробленерго" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" 3 051 725,06 грн.
В обґрунтування заявленого позову позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором №СК03/0098/23-"Т-І" про закупівлю товарів від 27.11.2023 в частині своєчасної поставки обумовленого Товару, внаслідок чого Акціонерним товариством "Житомиробленерго" заявлено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" 3 051 725,06 грн, з яких: 2 859 657,9 грн - основного боргу (попередньої оплати); 136 010,03 грн - пені; 13 162,26 грн - 3% річних та 42 894,87 грн - інфляційних втрат.
Ухвалою суду від 07.05.2025 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/583/25 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 03.06.2025. Зазначеною ухвалою встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій, зокрема на подання заяв по суті спору.
За результатами слухання справи 03.06.2025 суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 31.07.2025 о 09:30 год., про що постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі. Поряд з цим у судовому засіданні 31.07.2025 в межах розгляду справи по суті оголошено перерву до 11:00 год. 19.08.2025, про що постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі.
На визначений час у судове засідання 19.08.2025 повідомлені належним чином учасники справи (шляхом доставки ухвали від 05.08.2025 до Електронних кабінетів ЄСІТС, про що в матеріалах справи містяться відповідні довідки) правом участі у судовому засіданні не скористалися. При цьому в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" надійшла заява представника позивача про проведення судового засідання 19.08.2025 без участі Акціонерного товариства "Житомиробленерго", за змістом якої позивач позовні вимоги підтримує повністю.
Відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.
За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
27.11.2023 між Акціонерним товариством "Житомиробленерго" (Покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" (Постачальник, відповідач) укладено Договір №СК03/0098.23-"Т-І" про закупівлю товарів (Договір), відповідно до п.1.1. якого в порядку, на умовах та у визначені цим Договором строки, Постачальник зобов'язується поставити Покупцю дизельне паливо (паливні талони-картки) для потреб структурних підрозділів АТ "Житомиробленерго" (Лот 3), код 09130000-9 за ДК 021:2015 "Нафта і дистиляти" (далі - Товар), в кількості, комплектності зазначеній в Додатку №1 (Специфікації), що є невід'ємною частиною Договору, а Покупець прийняти і оплатити такий Товар, на умовах даного договору.
Найменування, одиниці вимірювання Товару, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються в Додатку №1 (Специфікації) до даного Договору (п. 1.2. Договору).
Відповідно до п. 3.1. Договору сума договору становить 23 200 000,00 грн у тому числі ПДВ - 3 866 666,67 грн.
11.12.2024 між Покупцем та Постачальником було укладено додаткову угоду №1 до Договору, відповідно до якої суму Договору було встановлено у розмірі 27 840 000 грн в т.ч. ПДВ.
Згідно із п. 5.4.2. Договору факт передачі Товару (паливних талонів-карток) від Постачальника Покупцю підтверджується підписанням Сторонами видаткової накладної на Товар.
Пунктом 5.4.3. Договору визначено, що право власності на Товар переходить до Покупця з моменту підписання Сторонами видаткової накладної на Товар.
Відповідно до п. 5.5. Договору Товар вважається переданим на безоплатне зберігання Покупцем Постачальнику з дати підписання Сторонами відповідної видаткової накладної на Товар.
Згідно із п. 5.6. Договору Товар повертається (видається) Покупцю із безоплатного зберігання лише на підставі та в обмін на паливні талони-картки на пальне, виданих Постачальником Покупцю на умовах передбачених даним Договором, шляхом завантаження (відпуску) Товару Постачальником в автомобільний транспорт Покупця.
Пунктом 5.6.1. Договору визначено, що товар вважається повернутим зі безплатного зберігання Постачальником Покупцю лише за умови наявності чека(ів) касового апарату.
Сторони погодили, що паливні талони-картки є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки Товару, після чого всі обов'язки Сторін по погашених паливних талонів-карток вважаються виконаними, при цьому Постачальник не може передати Покупцю Товар іншої, нижчої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в паливній талоні-картці (п. 5.7.1. Договору).
Згідно із п. 5.7.2. Договору паливні талони-картки є товарно-розпорядчим документом на Товар, на підставі якого здійснюється видача (повернення) Товару.
Відповідно до п. 7.2. Договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при закупівлі товарів Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасного постачання товару за кожен день прострочення.
Цей Договір набирає чинності з моменту укладення і діє до 31.12.2024 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань (п. 10.1. Договору).
Специфікацією до Договору (Додаток №1) визначено, що предметом поставки є дизельне паливо (паливні талони-картки) в кількості 400 000 літрів.
На виконання умов Договору Акціонерне товариство "Житомиробленерго" отримало від відповідача талони на пальне відповідно до погоджених Специфікацій, що підтверджується видатковими накладними: №0003/0000168 від 30.11.2023, №0003/0000135 від 28.12.2023, №0003/0000010 від 08.01.2024, №0003/0000062 від 25.01.2024, №0003/0000106 від 05.02.2024, №0003/0000178 від 23.02.2024, №0003/0000192 від 28.02.2024, №0003/0000288 від 25.03.2024, №0003/0000299 від 26.03.2024, №0003/0000395 від 16.04.2024, №0003/0000447 від 29.04.2024, №0003/0000518 від 15.05.2024, №0003/0000550 від 23.05.2024, №0003/0000579 від 30.05.2024, №0003/0000626 від 07.06.2024, №0003/0000627 від 07.06.2024, №0003/0000628 від 07.06.2024, №0003/0000629 від 07.06.2024, №0003/0000630 від 07.06.2024, №0003/0000631 від 07.06.2024, №0003/0000698 від 25.06.2024, №0003/0000699 від 25.06.2024, №0003/0000870 від 22.08.2024, №0003/0000955 від 12.09.2024, №0003/0000953 від 12.09.2024, №0003/0001008 від 02.10.2024, №0003/0001078 від 18.10.2024, №0003/0001074 від 18.10.2024.
Вартість талонів позивачем сплачена в повному обсязі на суму 21 954 705 грн з ПДВ відповідно до наявних у матеріалах справи копій платіжних інструкцій.
Як стверджує позивач, Постачальником фактично не було здійснено поставку дизельного палива в кількості 59 980 літрів на суму 2 859 657,9 грн, враховуючи припинення відвантаження пального на автозаправних станціях Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл".
За таких обставин позивач звернувся до відповідача із вимогою №010/3389 від 24.01.2025 відвантажити переданий на зберігання товар. Реагування Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" на таку вимогу матеріали справи не містять.
За відсутності поставки Товару за рядом укладених між сторонами договорів, зокрема і за Договором №СК03/0098/23-"Т-І" про закупівлю товарів від 27.11.2023, Акціонерне товариство "Житомиробленерго" звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" із альтернативною вимогою №08/6647 від 20.02.2025 про повернення непоставленого товару або у місячний термін повернути сплачені кошти за відповідний товар. Реагування відповідача на таку вимогу матеріали справи також не містять.
Внаслідок невиконання відповідачем зобов'язання за Договором щодо повної і своєчасної поставки обумовленого Договором товару Акціонерне товариство "Житомиробленерго" звернулося із відповідним позовом до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" 2 859 657,9 грн - основного боргу (попередньої оплати). При цьому позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 136 010,03 грн - пені; 13 162,26 грн - 3% річних та 42 894,87 грн - інфляційних втрат внаслідок прострочення виконання зобов'язання.
З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
В силу приписів ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
Згідно із ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За своєю правовою природою правовідносини між позивачем та відповідачем в межах даного спору врегульовано положеннями глави 54 Цивільного кодексу України, враховуючи укладений Договір №СК03/0098.23-"Т-І" про закупівлю товарів.
Згідно із ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).
У відповідності зі ст.ст. 662, 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, та у встановлений договором строк.
Судом встановлено, що Акціонерним товариством "Житомиробленерго" на виконання умов Договору оплачено вартість дизельного палива на загальну суму 21 954 705 грн.
Відповідачем за видатковими накладними з додатком відповідних Специфікацій до відпущених скретч-карток на нафтопродукти по купюрах передано відповідні талони.
Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому (пункт 3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємства і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 281/171/578/155 від 20.05.2008).
Отже, факт підписання Акціонерним товариством "Житомиробленерго" видаткових накладних не свідчить про факт передачі Товару позивачу, а лише підтверджує факт передачі талонів, які надають позивачу право на отримання відповідної кількості Товару у майбутньому.
Матеріали справи не містять доказів фактичної передачі позивачу Товару за Договором на суму 2 859 657,9 грн.
Суд враховує висновки КГС ВС від 06.06.2023 у справі №903/666/22, що за загальним правилом для отримання товару на АЗС покупець пред'являє оператору АЗС картку на пальне. Оператор АЗС здійснює відповідну ідентифікацію картки на пальне, здійснює фактичну передачу (видачу) товару відповідної марки та кількості, після чого картка на пальне залишається у оператора, що є підтвердженням факту отримання покупцем товару зі зберігання відповідного асортименту та кількості.
Враховуючи сукупність доказів в матеріалах справи, зокрема наявні копії невикористаних скретч-карток відповідного номіналу на дизпаливо, суд, керуючись ст. 79 ГПК України, дійшов висновку, що обставина непоставки 59 980 л пального вартістю 2 859 657,9 грн є доведеною.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (ч. 1 ст. 670 ЦК України).
Як уже зазначалося, відповідно до ч. 1 ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а згідно з ч. 1 ст. 664 цього ж Кодексу - зобов'язання вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.
Визначаючись із правовою природою здійснених позивачем платежів за Договором відповідно до платіжних інструкцій на суму 21 954 705 грн, суд враховує таке.
Згідно із ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
За приписами ч.1 ст. 571 ЦК України якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора. Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.
Ознакою завдатку є те, що він слугує доказом укладення договору, на забезпечення якого його видано, одночасно є способом платежу та способом забезпечення виконання зобов'язання.
На відміну від завдатку, аванс - це лише спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції, а виконує функцію попередньої оплати, яка підлягає поверненню у випадку не виконання зобов'язання.
Такі ж висновки підтримав Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 01.10.2020 по справі № 361/8331/18.
Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17 та підтриманий у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19).
Враховуючи викладене, здійснені позивачем платежі відповідно до платіжних інструкцій на суму 21 954 705 грн слід вважати саме авансом, а не завдатком, позаяк такі платежі не є способом виконання зобов'язання, а лише є способом платежу.
Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. При цьому суд враховує позицію Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 08.02.2019 у справі №909/524/18, що ст. 693 ЦК України наділяє особу саме правом самостійно визначити спосіб захисту свого порушеного права.
Оскільки у Договорі строк постачання дизельного палива за талонами не визначений певною датою, застосуванню підлягають приписи ч. 2 ст. 530 ЦК України, відповідно до яких боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відтак зобов'язання відповідача щодо повернення суми попередньої оплати виникло з 07.03.2025 (за спливом семиденного строку від дня отримання Постачальником (27.02.2025) вимоги №08/6647 від 20.02.2025 в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України).
У зв'язку з цим суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 2 859 657,9 грн, відтак і про задоволення позову в цій частині.
Окрім суми основного боргу, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 136 010,03 грн - пені; 13 162,26 грн - 3% річних та 42 894,87 грн - інфляційних втрат.
Згідно із п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
За приписами ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.
У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Пунктом 7.2. Договору сторони погодили, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при закупівлі товарів Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасного постачання товару за кожен день прострочення.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
Перевіривши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "LІGA 360" здійснений позивачем розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат за період прострочення з 07.03.2025 до 01.05.2025 на суму 2 859 657,9 грн, судом встановлено, що розрахунок позивача перебуває в межах розрахунку суду.
Отже, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача 136 010,03 грн - пені; 13 162,26 грн - 3% річних та 42 894,87 грн - інфляційних втрат.
Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно із положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
Разом з тим відповідачем не подано до суду жодних доказів в підтвердження або спростування заявлених позовних вимог.
За приписами ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши усі обставини та надавши оцінку наявним у справі доказам в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволено повністю, то витрати позивача на сплату судового збору покладаються на відповідача в сумі 36 620,7 грн. При обрахунку ставки судового збору відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" застосовано коефіцієнт пониження 0,8, оскільки позовну заяву подано в електронній формі в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".
Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" (вул. Привокзальна, 3Б, м. Вінниця, 21001, код ЄДРПОУ 44618933) на користь Акціонерного товариства "Житомиробленерго" (вул. Косенка Віктора, буд. 32/8, м. Житомир, Житомирська область, 10008, код ЄДРПОУ 22048622) 2 859 657,9 грн - основного боргу (попередньої оплати); 136 010,03 грн - пені; 13 162,26 грн - 3% річних; 42 894,87 грн - інфляційних втрат та 36 620,7 грн - витрат на сплату судового збору.
3. Згідно із приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
4. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи до Електронних кабінетів ЄСІТС.
Повне рішення складено 29 серпня 2025 р.
Суддя А.А. Тварковський
віддрук. прим.:
1 - до справи.