вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
про забезпечення позову
"22" серпня 2025 р. Cправа № 902/207/25(902/1101/25)
Господарський суд Вінницької області у складі
головуючого судді Лабунської Т.І.
за участю: секретаря судового засідання - Марчук А.П.
арбітражного керуючого Бобрука Т.В.
представника ТОВ "САНПАРК - В" - Руснака В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про забезпечення позову у справі
за заявою: арбітражного керуючого Бобрука Тараса Володимировича (вул. Пирогова, 131, м. Вінниця, 21037)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕМИРІВ НАФТОБАЗА" (вул. Польова, буд. 3, м. Немирів, Вінницький рн., Вінницька обл., код 24898750)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "САНПАРК - В" (вул. Литвиненко-Вольгемут Марії, буд. 31-А, м. Вінниця, 21018, код 42777749)
про визнання недійсним правочину
в межах справи № 902/207/25
за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРОІЛСИСТЕМ" (вул. Велика Кільцева, буд. 4Б, с. Петропавлівська Борщагівка, Бучанський рн., Київська обл., 08130, код 45488700)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕМИРІВ НАФТОБАЗА" (вул. Польова, буд. 3, м. Немирів, Вінницький рн., Вінницька обл., код 24898750)
про банкрутство
В провадженні Господарського суду Вінницької області знаходиться справа № 902/207/25 за заявою ТОВ "УКРОІЛСИСТЕМ" про банкрутство ТОВ "НЕМИРІВ НАФТОБАЗА".
Ухвалою суду від 17.04.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "НЕМИРІВ НАФТОБАЗА", введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Бобрука Т.В.
08.08.2025 до суду від розпорядника майна ТОВ "НЕМИРІВ НАФТОБАЗА", арбітражного керуючого Бобрука Т.В. надійшла заява про визнання недійсним правочину, в порядку ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду (з присвоєним єдиним унікальним номером судової справи № 902/207/25(902/1101/25), вказану заяву передано на розгляд судді Лабунській Т.І.
Ухвалою суду від 11.08.2025 за вказаною заявою відкрито провадження у справі № 902/207/25(902/1101/25), визначено, що розгляд заяви підлягає здійсненню за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 03.10.2025.
Разом з вказаною заявою арбітражним керуючим також подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвалою суду від 11.08.2025 заяву про вжиття заходів забезпечення позову призначено до розгляду в судовому засіданні на 19.08.2025.
В судовому засіданні 19.08.2025 судом оголошено перерву до 22.08.2025.
В судовому засіданні 22.08.2025 арбітражний керуючий підтримав вказану заяву та просив суд її задовольнити.
Представник ТОВ «САНПАРК-В» заперечив щодо задоволення вказаної заяви, з підстав, наведених у запереченні від 18.08.2025.
Розглянувши заяву розпорядника майна про забезпечення позову суд дійшов висновку про її задоволення з огляду на наступне.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову розпорядник майна вказує, що між ТОВ «НЕМИРІВ НАФТОБАЗА» (Продавець) та ТОВ «САНПАРК-В» (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 09.12.2024, який був засвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Безпалюк Л.С.
Відповідно до якого Продавець продав, а Покупець купив комплекс будівель та споруд, що розташований за номером 3 (третім) по вулиці Польова в місті Немирів. Вінницького району (колишній Немирівський район), Вінницької області.
Відповідно до п. 2.3. Договору розрахунок за цим договором, сторони договору здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування коштів, зазначених в п. 2.1. Договору на розрахунковий рахунок продавця, який зазначений в розділі 9 цього договору, в строк до 01 грудня 2025.
Таким чином, внаслідок укладання вказаного договору, нерухоме майно вибуло з власності боржника в момент укладання договору та реєстрації права власності покупця, в той же час продавець кошти за договором має отримати в строк, що становить більше 1 року з моменту продажу, та які, станом на день звернення до суду з даною заявою, так і не були отримані ТОВ «НЕМИРІВ НАФТОБАЗА».
Вищезазначене нерухоме майно належало ТОВ «НЕМИРІВ НАФТОБАЗА» на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Виконавчим комітетом Немирівської міської ради 14 грудня 2011, згідно рішення № 215 від 12.12.2011у. Право власності було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23 серпня 2018, номер запису про право власності 27625337, зареєстрований номер об'єкта нерухомого майна: 1629009305230.
Відповідно Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 09.12.2024 та інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 25.07.2025, загальна площа об'єкта нерухомого майна становить 617.1 кв.м.
До складу якого увійшли: Адміністративний будинок. А. загальна площа 170.4 кв.м.: тамбур, а. загальна площа 18.7 кв.м.: ганок, аі. ганок. а2. підвал. A/під. загальна площа 59.4 кв.м.: вхід в підвал. аЗ. насосна. Б. загальна площа 21.3 кв.м.: ангар. В. загальна площа 347.3 кв.м.: цистерна. 400 м3. І: цистерна. 400 м3. 2: цистерна. 400 м3. 3; цистерна. 75 м3. 4; цистерна. 75 м3. 5: цистерна. 75 м3. 6: цистерна. 75 м3. 7: цистерна. 75 м3. 8; цистерна. 75 м3. 9: цистерна. 75 м3. 11: цистерна. 75 м3. 12; цистерна. 75 м3. 13: огорожа. 378.3 п.м.14.
Вищезазначене нерухоме майно розташоване на земельній ділянці площею 0.6813 га. кадастровий номер 0523083800:02:001:0729. яка перебуває в користуванні ТОВ «НЕМИРІВ НАФТОБАЗА», згідно договору оренди укладеного 12.10.2010.
Згідно Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 09.12.2024 ТОВ «НЕМИРІВ НАФТОБАЗА» здійснено продаж нерухомого майна ТОВ «САНПАРК-В» по залишковій балансовій вартості за - 5 548 385,64 грн.
Відповідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 22.04.2025 вже 16.12.2024, на зазначене майно набувач ТОВ «САНПАРК-В» уклало іпотечний договір, посвідчений тим же нотаріусом (Безпалюк Ларисою Сергіївною) з ОСОБА_1 , що свідчить про заздалегідь узгоджену та сплановану передачу майна боржника іншим особам.
При цьому слід зазначити, що на момент укладання вказаного договору купівлі- продажу боржник ТОВ «НЕМИРІВ НАФТОБАЗА» було обізнане про наявність у товариства невиконаних грошових зобов'язань перед своїми контрагентами, так зокрема перед ПП «КТ ТРЕЙДИНГ» та ТОВ «КУСТО АГРО ФАРМІНГ».
Таким чином, боржник, будучи обізнаним про існування значної кредиторської заборгованості, не збирався повертати борги, а замість того, вчинив дії з переоформлення нерухомого майна з метою уникнути примусового стягнення та тим самим унеможливити виконання рішення суду в подальшому.
Крім того, після порушення справи про банкрутство ТОВ «НЕМИРІВ НАФТОБАЗА» та на час підготовки арбітражним керуючим позову про визнання недійсним правочину боржника та даної заяви про забезпечення позову, було виявлено, що станом на 08.08.2025 відомості про державну реєстрацію вищезазначеної іпотеки відсутні, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 08.08.2025 та свідчить про наміри здійснити подальше відчуження спірної нерухомості.
Крім того, в ході процедури, арбітражним керуючим була здійснена інвентаризація майна боржника ТОВ «НЕМИРІВ НАФТОБАЗА».
На момент подання цієї заяви залишкова вартість матеріальних активів боржника складає лише - 2 828 439.39 грн.
У той час, як сума заявлених вимог кредиторів до боржника у справі складає 88 294 996,00 грн., з яких визнано боржником та арбітражним керуючим - 41 162 588.40 грн.. ще розглядаються - 47 132 408.50 грн.
Отже сума заявлених вимог кредиторів на багато перевищує суми активів боржника, що створює реальну загрозу неможливості задоволення вимог кредиторів у подальшому.
Таким чином, вищезазначений правочин був укладений ТОВ "НЕМИРІВ НАФТОБАЗА" у період існування у нього невиконаних зобов'язань з погашення заборгованості перед кредиторами, то відповідно такі угоди мають ознаки фраудаторних правочинів. що вчинені боржником на шкоду кредиторам.
Крім цього, ухвалою Чернівецького районного суду міста Чернівців від 03.06.2025 встановлено, що у кримінальному провадженні за оперативними матеріалами перевірки ТОВ «НЕМИРІВ НАФТОБАЗА» та ТОВ «САНПАРК-В» пов'язані між собою, тобто є заінтересованими особами.
На підставі викладених обставин встановлених в межах процедури банкрутства, є підстави вважати, що укладений 09.12.2024 договір купівлі-продажу нерухомого майна між ТОВ "НЕМИРІВ НАФТОБАЗА" та ТОВ "САНПАРК-В" є правочином, вчиненим з метою ухилення від задоволення вимог кредиторів, що може бути визнано недійсним відповідно до статті 42 КУзПБ, а майно - повернуто до активів боржника.
Таким чином, заявник зазначає, що для ефективного захисту та поновлення порушених прав позивача є необхідність застосувати заходи забезпечення позову.
У запереченні від 18.08.2025 на заяву про забезпечення позову, ТОВ "САНПАРК-В" вказано, що заява не містить жодних відомостей про вчинення відповідачем юудб-яких дій, спрямованих на ухилення від виконання рішення суду (у випадку задоволення позову).
Зважаючи на встановлені обставини, суд дійшов до наступних висновків.
За змістом ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Отже, аналізуючи викладене, можна дійти висновку, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (постанова КГС у складі ВС від 08.10.2018 у справі № 913/257/18).
За таких обставин, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд, в першу чергу, повинен оцінити доводи заявника на підтвердження того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
При цьому варто враховувати, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом залежно від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.
Судом встановлено, що в межах справи № 902/207/25 про банкрутство ТОВ "НЕМИРІВ НАФТОБАЗА" розглядається заява у справі № 902/1101/24(902/207/25) про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 01.09.2024, укладеного між ТОВ "НЕМИРІВ-НАФТОБАЗА" та ТОВ "САНПАРК-В" та витребування у власність ТОВ "НЕМИРІВ-НАФТОБАЗА" з незаконного володіння ТОВ "САНПАРК-В" комплексу будівель та споруд, що розташований за номером 3 по вулиці Польова в м. Немирів, Вінницького району (колишній Немирівський район), Вінницької обалсті, загалбною площею 617,10 кв.м. (реєстраційний номер об"єкта нерухомого майна 1629009305230).
Вказана заява мотивована тим, що оспорюваний правочин є фраудаторними і укладеними всупереч ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства.
При цьому відповідно до 3 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства у разі визнання недійсними правочинів боржника з підстав, передбачених частиною першою або другою цієї статті, сторона за таким правочином зобов'язана повернути боржнику майно, яке вона отримала від боржника, а в разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість грошовими коштами за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.
Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Як наголосив Європейський суд у справі "Горнсбі проти Греції" виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.
Так, право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Стгеесе), від 19.03.1997 пункт 40. Reports of Judgments and Decisions 1997-11). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" п Італії (Immobiliare Saffi v. Italy), [GCJ. N 22774/93, n. 66. ECHR 1999-V).
Виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як невід'ємну складову судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якому йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу ("Бурдов проти Росії", комюніке Секретаря Суду 07.05.2002; рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).
У пункті 43 рішення Європейського суду від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд - і водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
Таким чином, господарський суд, будучи органом правосуддя, повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
По суті, забезпечення позову - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову, є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Отже, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду зазначеним вище.
Суд зауважує, що для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду.
В той же час, адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
В ст. 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно, що належить або підлягає передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Арбітражний керуючий просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, а саме: комплекс будівель та споруд загальною площею 617.1 кв.м., розташований за адресою: вул. Польова. 3. м. Немирів. Вінницький район. Вінницька область (зареєстрований номер об'єкта нерухомого майна: 1629009305230), право власності на яке зареєстровано за ТОВ «САНПАРК-В» (код ЄДРПОУ 42777749).
Проаналізувавши доводи заявника, враховуючи можливість відповідача в будь-який момент відчужити майно, яке знаходиться у його власності, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, з урахуванням викладених обставин, суд дійшов висновку, що накладення арешту на спірне майно є ефективним та одночасно співмірним заходом забезпечення позову про визнання недійсним правочину та повернення майна на користь боржника, оскільки відчуження такого майна на користь іншої особи може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а позивач, який є розпорядником майна у справі про банкрутство № 902/207/25, не зможе захистити або поновити права кредиторів чи сприяти відновленню платоспроможності боржника у справі.
Крім того, накладення арешту на спірне майно, щодо якого вирішується спір в межах справи про банкрутство, не позбавляє права власності ТОВ "САНПАРК-В" та не встановлює заборону використання спірного нерухомого майна.
На підставі вищевикладеного, враховуючи відповідність виду заходу забезпечення позовним вимогам, баланс інтересів сторін, суд вважає за необхідне забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно, оскільки вжиття цих заходів не встановлює власнику спірного майна заборони його використання і сприяє виконанню рішення суду у разі задоволення позову.
При цьому суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, оскільки мета забезпечення позову це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу. Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до вирішення спору по суті.
Щодо зустрічного забезпечення, то законом не встановлено обов'язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (ч. 1 ст. 141 ГПК України), відповідна вимога лише може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову.
Згідно із приписами ч. 1 ст. 144 ГПК України ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 144 ГПК України примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Керуючись ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 2, 3, 11, 13, 18, 136, 137, 140, 141, 144, 232, 233, 234, ч. 1 ст. 235, 236, 255, 256, 326 ГПК України, суд -
1. Заяву арбітражного керуючого Бобрука Т.В. від 08.08.2025 про забезпечення позову задовольнити.
2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, а саме: комплекс будівель та споруд загальною площею 617.1 кв.м., розташований за адресою: вул. Польова. 3. м. Немирів, Вінницький район, Вінницька область (зареєстрований номер об'єкта нерухомого майна: 1629009305230). право власності на яке зареєстровано за ТОВ «САНПАРК-В» (код ЄДРПОУ 42777749).
3. Відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення - 22.08.2025.
4. Ухвала суду може бути оскаржена протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду.
5. Повний текст ухвали суду складено та підписано - 29.08.2025.
6. Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", та може бути пред'явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку протягом 3 років.
Стягувач: Арбітражний керуючий Бобрук Тарас Володимирович (вул. Пирогова, 131, м. Вінниця, 21037, РНОКПП НОМЕР_1 );
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "САНПАРК-В" (вул. Литвиненко-Вольгемут Марії, буд. 31-А, м. Вінниця, 21018, код 42777749).
7. Копію ухвали надіслати сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС та на електронні адреси: ТОВ "НЕМИРІВ НАФТОБАЗА" - nvnbaza@ukr.net; арбітражному керуючому - Бобруку Т.В. - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_2
8. Засвідчений гербовою печаткою суду примірник ухвали надіслати арбітражному керуючому Бобруку Т.В.
Суддя Лабунська Т.І.
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2 - ТОВ "НЕМИРІВ НАФТОБАЗА" (вул. Польова, буд. 3, м. Немирів, Вінницький рн., Вінницька обл., 22800);
3 - ТОВ "САНПАРК -В" (вул. вул. Литвиненко-Вольгемут Марії, буд. 31-А, м. Вінниця, 21018);
4 - АК Бобруку Т.В. (вул. Пирогова, 131, м. Вінниця, 21037)