18.08.2025 року м.Дніпро Справа № 904/2412/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач)
суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,
при секретарі судового засідання: Логвиненко І.Г.
представники сторін:
від позивача: Демченко А.Г. (власні засоби);
від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Клєвакіної Валерії Валеріївни на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2024 (суддя Фещенко Ю.В., повний текст якого підписаний 31.07.2024) у справі №904/2412/24
за позовом Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" м. Кривий Ріг
до Фізичної особи - підприємця Клєвакіної Валерії Валеріївни м. Кривий Ріг
про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії у загальному розмірі 164 254 грн. 98 коп.
04.06.2024 Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Фізичної особи - підприємця Клєвакіної Валерії Валеріївни (далі - відповідач) заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії у загальному розмірі 164 254 грн. 98 коп., з яких:
- 152 518 грн. 13 коп. - заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії;
- 548 грн. 95 коп. - заборгованість за абонентське обслуговування;
- 347 грн. 47 коп. - пеня;
- 6 474 грн. 77 коп. - інфляційні втрати;
- 4 365 грн. 66 коп. - 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань, зокрема, за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 05.10.2021 в частині повного та своєчасного розрахунку: 1) за надані позивачем період з 30.10.2021 по 04.11.2021 послуги з постачання теплової енергії, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 914 грн. 55 коп.; 2) за надані позивачем період з 05.11.2021 по 28.03.2024 послуги з постачання теплової енергії, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 151 603 грн. 58 коп.; 3) за надані в період з 05.11.2321 по 31.03.2024 послуги абонентського обслуговування, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 548 грн. 95 коп. За прострочення виконання зобов'язання, на підставі пункту 45 договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 01.08.2023 по 14.05.2024 в сумі 347 грн. 47 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з січня 2023 року по квітень 2024 року в сумі 6 474 грн. 77 коп., а також 3% річних за загальний період прострочення з 03.01.2023 по 14.05.2024 у сумі 4 365 грн. 66 коп.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь сплачений судовий збір у сумі 2 422 грн. 40 коп.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2024 у справі №904/2412/24 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
Стягнуто з Фізичної особи - підприємця Клєвакіної Валерії Валеріївни м. Кривий Ріг на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" м. Кривий Ріг 152 518 грн. 13 коп. - заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії; 548 грн. 95 коп. - заборгованості за абонентське обслуговування; 347 грн. 47 коп. - пені; 6 474 грн. 77 коп. - інфляційних втрат; 4 365 грн. 66 коп. - 3% річних та 2 422 грн. 40 коп. - витрат по сплаті судового збору.
Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулась Фізична особа - підприємець Клєвакіна Валерія Валеріївна м. Кривий Ріг в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтуванні апеляційної скарги посилається на те, що:
- власниками приміщення є саме фізичні особи - Клєвакіна В.В. та Панченко К.В., а не фізична особа-підприємець Клєвакіна В.В.; тобто, Комунальним підприємством теплових мереж «Криворіжтепломережа» було обрано неналежного Відповідача через різні правові статуси Відповідача, оскільки позов поданий до ФОП, а власниками приміщення є фізичні особи, про що мною неодноразово було повідомлено Суд;
Відтак, вважає, що судом першої інстанції розглянуто справу, яка підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та винесено рішення по справі, незважаючи на те, що суду було достеменно відомо, що дана справа не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства;
- Позивач вже звертався за аналогічних обставин до місцевого суду в порядку цивільного судочинства до Клєвакіної В.В. як до фізичної особи;
- наявний судовий наказ у справі за аналогічних обставин до того самого Відповідача;
- відсутні будь-які правовідносини між ФОП Клєвакіна В.В. та Комунальним підприємством теплових мереж «Криворіжтепломережа»;
- відсутній факт надання та користування Клєвакіною В.В. послугами Позивача; відтак, розрахунки здійснені неправильно.
Посилаючись на постанову КМУ «Про деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» від 5.03.2022 № 206 та постанову КМУ № 1405 від 29.12.2023 якими встановлено заборону на нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), вважає, що позивачем невірно зроблені розрахунки, а судом вони стягнені.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти її задоволення заперечив, рішення вважає законним і обґрунтованим, ухваленим відповідно до норм процесуального права на підставі здійсненої оцінки доказів у справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.
З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 03.09.2024 здійснено запит матеріалів справи із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
09.09.2024 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.09.2024 відкрито апеляційне провадження; судове засідання з розгляду апеляційної скарги призначено на 26.11.2024.
17.09.2025 від представника позивача - адвоката Демченко А.Г. надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
22.11.2024, 20.02.2025 та 11.03.2025 від представника відповідача (апелянта) адвоката Данило Сергія Михайловича до суду через підсистему ЄСІКС "Електронний суд» надійшли клопотання про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.
25.11.2024 до суду від іншого представника відповідачки - адвоката АБ “Сергія Данило» Морозової Наталі Романівни також надійшло клопотання про її участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.
Розгляд справи, призначений у судовому засіданні на 26.11.2024 не відбувся у зв'язку з перебуванням судді-члена колегії Паруснікова Ю.Б. на навчанні (підвищення кваліфікації).
Ухвалою суду від 03.12.2025 розгляд справи призначений на 17.03.2025.
17.03.2025 до суду від представника відповідача Данило С.М. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з хворобою і перебуванням в Інституті серця МОЗ України на обстеженні; до клопотання надані відповідні докази.
Ухвалою від 17.03.2025 розгляд справи відкладено на 18.08.2025.
06.08.2025 до суду від представника відповідачки адвоката Данило С.М. надійшло клопотання про проведення засідання в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.
14.08.2025 до суду від представника відповідачки Данило С.М. надійшло повторне клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтоване неможливістю його явки у засідання у зв'язку з участю в іншій справі - №567/1983/24 (додана повістка про виклик).
Розглянувши у судовому засіданні 14.08.2025 зазначене клопотання, суд протокольною ухвалою відмовив у його задоволенні, з огляду на те, що:
- згідно матеріалів справи ухвалою суду у цій справі від 17.03.2025 розгляд справи відкладений на 18.08.2025, в той час, як повістка про виклик у справі №567/1983/24 датована 22.07.2025, отже, представник вже був обізнаним із зайнятістю в цьому засіданні, обравши для себе пріоритетну справу, що є суб'єктивною підставою неявки;
- за приписами ч.ч.11, 12 ст.270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними; неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Згідно з ч.7 ст.242 ГПК України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Так, колегія суддів зауважує, що ухвалу про відкладення розгляду справи від 17.03.2025 було направлено позивачу і представнику відповідачки - адвокату Данило С.М. в електронні кабінети ЄСІКС і отримано останніми 19.03.2025 о 14:35 годині. Відтак, апелянт був обізнаний з датою судового засідання.
У наведеній ухвалі явка сторін не визнавалась обов'язковою. При цьому, ухвалою від 17.03.2025 задовольнялось клопотання цього ж представника про відкладення розгляду справи. Отже, подане клопотання є повторним, через що суд має право розглянути справу без відповідної сторони незалежно від поважності причин її неявки.
Крім того, суд зауважує, що згідно наявного у справі клопотання про проведення засідання в режимі відеоконференції у відповідачки наявний ще один представник - адвокат Морозова Н.Р., яка згідно акту суду від 14.08.2025 на зв'язок для участі у засіданні в режимі відеоконференції також не вийшла.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи позову і заперечив доводи скарги.
14.08.2025 Центральним апеляційним господарським судом оголошена вступна і резолютивна частина постанови у справі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з наявністю договору про надання послуг з постачання теплової енергії, строк дії договору, умови постачання теплової енергії та її оплати, факт постачання теплової енергії, факт надання послуг з абонентського обслуговування, їх загальна вартість, настання строку їх оплати, наявність часткової чи повної оплати, допущення прострочення оплати, правомірність заявлених до стягнення сум пені, інфляційних втрат та 3% річних.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі - позивач) є надавачем послуги з постачання теплової енергії у місті Кривому Розі.
КПТМ “Криворіжтепломережа» відповідно до приписів Закону України “Про природні монополії» відноситься до суб'єктів природної монополії. Як монополіст такої природної монополії позивач не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності можливостей на приєднання споживача до теплової енергії. Таким чином, в силу законодавства позивач не може відмовитися від надання послуг з теплопостачання споживачам.
У свою чергу Фізична особа - підприємець Клєвакіна (Панченко) Валерія Валеріївна (далі - відповідач) є співвласником багатоквартирного будинку № 3 по вулиці Комерційній, у м.Кривому Розі, в якому має на підставі права власності 1/2 частину нежитлового приміщення № 26, загальною площею 212, 2 кв. м., що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 376531847 (а.с.23).
Нежитлове приміщення відповідача є невід'ємною частиною житлового багатоквартирного будинку.
Постачання теплоносія проводилось не порушуючи щорічні розпорядження Виконавчого комітету Криворізької міської Ради Дніпропетровської області «Про початок та закінчення опалювального періоду».
Доказами подачі теплової енергії до будинку є акти про подачу теплоносія та про його відключення, акт розмежування балансової належності теплових мереж, звіти про споживання теплової енергії тощо (копії яких додаються).
При цьому будинок № 3 по вулиці Комерційній є багатоквартирним, подання теплоносія до будинку здійснюється від теплових мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) позивача (у відповідності до пункту 5.23 наказу Державного комітету України з будівництва та архітектури № 80 від 18.05.2005 "Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення ДБН В.2.2-15-2005", де зазначено, що житлові будинки повинні обладнуватися опаленням і вентиляцією, що проектуються згідно зі СНиП 2.04.05), які є внутрішньобудинковим комплексом трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення споживачів житлового будинку, в тому числі приміщення № 26.
На вищевказаний багатоквартирний будинок встановлено прилад комерційного обліку, яким здійснюється облік всієї загальної кількості послуги з постачання теплової енергії (відповідно яку було подано на багатоквартирний будинок та яку було спожито всіма співвласниками будинку). Кількість постачання теплової енергії до будинку фіксується показами вищевказаного лічильника, звітами про споживання теплової енергії за період споживання теплової енергії по приладу обліку тощо.
Обсяг спожитої споживачем послуги, визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 22.06.2017 №2119-VIII.
З 05.11.2021 договірні відносини між КПТМ "Криворіжтепломережа" та споживачами - власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку врегульовані індивідуальним договором (який в силу законодавства є публічним договором приєднання, текст якого розміщено на сайті КПМ "Криворіжтепломережа", режим доступу http://spts.ap.ua/dogovorte.php) про надання послуги з постачання теплової енергії від 05.10.2021, що укладений в порядку частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VII, (далі - індивідуальний договір). Індивідуальний договір згідно з частиною 2 договору набуває чинності після 30 днів з моменту розміщення його на офіційному веб-сайті Виконавця (КПТМ "Криворіжтепломережа"). Розміщення тексту договору на сайті виконавця було здійснено 05.10.2021.
На адресу позивача документів про рішення власників багатоквартирного будинку про обрання моделі договірних відносин не надходило.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Тобто внесення змін до публічного договору приєднання законодавством не допускається через те, що вказане призведе до порушення прав інших суб'єктів імперативно визначених відносин.
Відповідно до статті 634 Цивільного кодексу України, договір приєднання може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати своєї умови договору.
Пунктом 5 індивідуального договору встановлено, що виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", та складається з:
- обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача;
- частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку;
- обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.
Згідно з пунктами 11, 12 індивідуального договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 315 від 22.11.2018 (далі - Методика розподілу).
Якщо будинок оснащено двома та більше вузлами комерційного обліку теплової енергії відповідно до вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", обсяг спожитої послуги у будинку визначається як сума показань таких вузлів обліку. За рішенням співвласників багатоквартирного будинку розподіл обсягу спожитої теплової енергії здійснюється для кожної окремої частини будинку, обладнаної вузлом комерційного обліку послуги. Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал).
У разі коли будинок на дату укладення цього договору не обладнаний вузлом (вузлами) комерційного обліку теплової енергії, до встановлення такого вузла (вузлів) обліку обсяг споживання послуги у будинку визначається відповідно до Методики розподілу.
Згідно з пунктом 3 розділу І Методики розподілу розподіл між споживачами обсягу спожитих комунальних послуг здійснюється на підставі визначених на розрахункову дату споживання (фактичних, розрахункових або скоригованих (приведених)) обсягів комунальної послуги за відповідний розрахунковий період. Розрахунковою датою є останній день розрахункового періоду.
Розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об'єктами нерухомого майна, не є самостійними об'єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг, та власниками майнових прав на об'єкти нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано.
Розподіл між споживачами загального обсягу спожитої комунальної послуги у будівлі/будинку за відповідний розрахунковий період (далі - розподіл) здійснюється з урахуванням показань вузлів комерційного та розподільного обліку (теплолічильників, лічильників холодної води, лічильників гарячої води), установлених як у приміщеннях, так і за їх межами, або приладів-розподілювачів теплової енергії, установлених на опалювальних приладах опалюваних приміщень, а в окремих випадках - розрахунково.
Пунктом 16 Індивідуального договору передбачено, що на час відсутності вузла комерційного обліку у зв'язку з його ремонтом, проведенням повірки засобу вимірювальної техніки, який є складовою частиною вузла обліку, ведення комерційного обліку здійснюється відповідно до Методики розподілу.
У пункті 30 Індивідуального договору зазначено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:
1) плати за послугу з теплопостачання, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 8 (Офіційний вісник України, 2019, № 71, ст. 2507), в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022, та Методики розподілу № 315, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;
2) плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не від граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті виконавця http://www.kpts.dp.ua/.
У пункті 31 Індивідуального договору зазначено, що вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або офіційному веб-сайті Виконавця http://www.kpts.dp.ua/.
Пунктом 32 договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
У пункті 34 Індивідуального договору зазначено, що споживач здійснює оплату за договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Відповідно до пункту 45 договору, у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Згідно з пунктом 47 договору оформлення претензій споживача щодо ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості здійснюється в порядку, визначеному статтею 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
У пунктах 51, 52 договору визначено, що договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше, ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом 1 року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.
Тариф на послуги теплопостачання для нежитлових приміщень був передбачений: за період з 25.10.2021 по 17.10.2023 тариф за 1 Гкал 5 065, 99 грн. (з ПДВ) (згідно рішення Криворізької міської ради від 22.10.21 № 530 п.1.1.2 для потреб категорії «інші споживачі» КПТМ «Криворіжтепломережа).
В результаті чого за період з 30.10.2020 по 04.11.2021 заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію складає 914, 55 грн.
За період з 18.10.2023 по теперішній час тариф за 1 Гкал становить 3 481,81грн. (з ПДВ) (згідно Рішення Виконавчого комітету Криворізької міської ради від 18.10.2023 №1272 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послугу з постачання теплової енергії Комунальному підприємству теплових мереж «Криворіжтепломережа», для потреб інших споживачів).
Нарахування за обсяги спожитої теплової енергії відповідно до положень індивідуального договору та приписів Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", Методики розподілу № 315 (зі змінами) після опломбування лічильника (та або встановленого автономного опалення в приміщенні) проводяться з урахуванням:
- нарахування плати за місця загального користування (далі - МЗК - загальнодоступні місця у будівлі/будинку (вестибюль, загальний коридор, сходова клітка, загальні кухні, спільні душові та санвузли, загальні пральні, передпокій квартири тощо), окрім допоміжних приміщень);
- нарахування плати на загальнобудинкові потреби (далі - ЗБП на опалення - витрати на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку, без врахування обсягу теплової енергії, витраченої функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, та обсягу теплової енергії, який надходить від ділянок транзитних трубопроводів до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення);
- втрати від транзиту.
Згідно з частинами 32, 33 Правил 830 плата за послугу розраховується виходячи з розміру встановленого тарифу та обсягу спожитої послуги, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства. У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду) та умовно-постійної частини тарифу (протягом року).
Плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем складається з:
- плати за послугу, визначеної відповідно до цих Правил та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;
- плати за абонентське обслуговування, визначеної виконавцем, розмір якої не може перевищувати граничного розміру, встановленого Кабінетом Міністрів України;
- плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної послуги, що визначається окремим договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку.
Плата за послугу, абонентське обслуговування та плата за обслуговування, поточний ремонт внутрішньобудинкової системи теплопостачання багатоквартирного будинку вноситься споживачем виконавцю щомісяця однієї сумою в порядку та розмірах, визначених договором.
Плата за абонентське обслуговування, визначається відповідно до:
1. ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VII від 09.11.2017;
2. Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії затверджених Постановою КМУ № 830 від 21.08.201;
3. Постанови КМУ від 21.08.2019 № 808 «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг» із змінами згідно постанови КМУ від 01.09.2021 № 928.
При цьому, Постачальник (позивач) згідно приписів законодавства має право здійснювати нараховування відповідачу виходячи із загального обсягу спожитої теплової енергії Q опал. буд. на опалення будівлі/будинку у розрахунковому періоді, який (обсяг) визначається за показаннями вузла комерційного обліку теплової енергії (теплолічильника) багатоквартирного будинку та розподіляється, згідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг:
- на потреби опалення житлових/нежитлових приміщень (Q прим.) (у разі наявності);
- опалення місць загального користування (МЗК) та забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення (до 31.12.2021);
- на забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення (ЗБП) (з 01.01.2022),
- втрати від транзитних мереж (з 01.01.2022) (у разі наявності), про що вказано позивачем у порядку нарахування заборгованості (який додається).
Відповідачу було здійснено нарахування на:
- на потреби опалення нежитлового приміщення відповідача (Q прим.) (централізоване опалення наявне в приміщеннях відповідача)
- опалення місць загального користування (МЗК) та забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення (до 31.12.2021);
- забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення (ЗБП) (з 01.01.2022);
- абонентське обслуговування (абонплату).
Свої договірні зобов'язання заявник виконав, а саме: постачання теплоносія, передбаченого договором, проводилось у відповідності до щорічних розпоряджень Виконавчого комітету Криворізької міської Ради Дніпропетровської області "Про початок та закінчення опалювального періоду". Також протягом всього часу надання послу проводилось абонентське обслуговування.
Визначальним для вибору виду договору для укладення між теплопостачальною організацією та споживачем, і, як наслідок, тарифу, який застосовуватиметься у розрахунках між сторонами, є саме визначення категорії, до якої відноситься споживач: фізичні особи-підприємці, які використовують, зокрема, нежитлові приміщення у структурі багатоквартирних житлових будинків для здійснення у них підприємницької діяльності, укладають з теплопостачальними організаціями договори купівлі-продажу теплової енергії із зазначенням у них встановленого тарифу для "інших споживачів".
Теплове навантаження на опалення об'єкту по вулиці Комерційна, 3, приміщення 26, становить 0,0128 Гкал./год., згідно з теплотехнічним розрахунком теплових навантажень, виконаним та затвердженим Лабораторією режимної наладки КПТМ "Криворіжтепломережа" за № 1843 від 06.09.2017.
Виходячи з вищенаведеного, теплове навантаження на опалення об'єкту за адресою: вулиця Комерційна, будинок 3, приміщення 26, визначено розрахунковим методом, виходячи з опалювальної площі та теплового навантаження приміщення:
- 0,0128 Гкал/год - теплове навантаження нежитлового приміщення № 26;
- 212,2 м2 - загальна площа нежитлового приміщення № 26;
- 106,1 м2 - площа частини приміщення № 26;
- 0,0064 Гкал/год - частина теплового навантаження на приміщення № 26.
Тариф на послуги теплопостачання для нежитлових приміщень передбачений з 25.10.2021 за 1 Гкал - 5 065 грн. 99 коп. (з ПДВ) (згідно з рішенням Криворізької міської ради від 22.10.2021 № 530, пункт 1.1.2 для потреб категорії "інші споживачі" КПТМ "Криворіжтепломережа").
Згідно з додатком № 1 до рішення Криворізької міської ради від 18.10.2023 № 1272 тариф на теплову енергію без урахування витрат на утримання та ремонт центральних теплових пунктів у період з 18.10.2023 по теперішній час складає 3 481 грн. 81 коп. (з ПДВ) за 1 Гкал.
Плата за абонентське обслуговування визначається відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 2189-VІІ від 09.11.2017, Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019, Постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 808 "Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг" із змінами згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 01.09.2021 № 928.
Плата за абонентське обслуговування, визначається відповідно до:
1) Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 2189-VII від 09.11.2017;
2) Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019;
3) Постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 808 "Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг" із змінами згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 01.09.2021 № 928.
Відповідно до пунктів 36, 37 Постанови Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 "Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії", споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором. Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору. Споживач не звільняється від оплати послуги за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (на іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб.
Позивачем було складено та долучено до матеріалів справи Розрахунки обсягу послуги з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування у спірному періоді, відповідно до якого у період з 30.10.2021 по 04.11.2021 позивачем були надані відповідачу послуги з постачання теплової енергії на суму 914 грн. 55 коп.; у період з 05.11.2021 по 28.03.2024 позивачем були надані відповідачу послуги з постачання теплової енергії на суму 151 603 грн. 58 коп. та в період з 05.11.2021 по 31.03.2024 позивачем були надані відповідачу послуги абонентського обслуговування на суму 548 грн. 95 коп. (а.с.18-21).
Так, у період з жовтня 2021 року по березень 2024 року позивачем щомісяця складались та надсилались для оплати відповідачу рахунки-фактури, копії яких наявні в матеріалах справи, а саме:
- рахунок-фактура № 12107 від 30.11.2022 на суму 68 903 грн. 69 коп. (а.с. 38);
- рахунок-фактура № 12107 від 31.12.2022 на суму 80 921 грн. 52 коп. (а.с. 38, на звороті);
- рахунок-фактура № 12107 від 31.01.2023 на суму 91 527 грн. 13 коп. (а.с. 39);
- рахунок-фактура № 12107 від 28.02.2023 на суму 100 967 грн. 58 коп. (а.с. 39, на звороті);
- рахунок-фактура № 12107 від 31.03.2023 на суму 104 075 грн. 53 коп. (а.с. 40);
- рахунок-фактура № 12107 від 30.04.2023 на суму 83 811 грн. 57 коп. (а.с. 40, на звороті);
- рахунок-фактура № 12107 від 31.05.2023 на суму 83 829 грн. 27 коп. (а.с. 41);
- рахунок-фактура № 12107 від 30.06.2023 на суму 83 846 грн. 97 коп. (а.с. 41, на звороті);
- рахунок-фактура № 12107 від 31.07.2023 на суму 84 112 грн. 55 коп. (а.с. 42);
- рахунок-фактура № 12107 від 31.08.2023 на суму 84 130 грн. 25 коп. (а.с. 42, на звороті);
- рахунок-фактура № 12107 від 30.09.2023 на суму 84 147 грн. 95 коп. (а.с. 43);
- рахунок-фактура № 12107 від 31.10.2023 на суму 84 165 грн. 65 коп. (а.с. 43, на звороті);
- рахунок-фактура № 12107 від 30.11.2023 на суму 87 580 грн. 95 коп. (а.с. 44);
- рахунок-фактура № 12107 від 31.12.2023 на суму 121 250 грн. 27 коп. (а.с. 43, на звороті);
- рахунок-фактура № 12107 від 31.01.2024 на суму 135 584 грн. 23 коп. (а.с. 45);
- рахунок-фактура № 12107 від 29.02.2024 на суму 144 333 грн. 73 коп. (а.с. 46);
- рахунок-фактура № 12107 від 31.03.2024 на суму 152 152 грн. 53 коп. (а.с. 46, на звороті).
Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач не виконав зобов'язань по повній та своєчасній оплати наданих позивачем послуг з постачання теплової енергії, а саме не здійснив оплату: 1) за надані позивачем період з 30.10.2021 по 04.11.2021 послуги з постачання теплової енергії, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 914 грн. 55 коп.; 2) за надані позивачем період з 05.11.2021 по 28.03.2024 послуги з постачання теплової енергії, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 151 603 грн. 58 коп.; 3) за надані в період з 05.11.2321 по 31.03.2024 послуги абонентського обслуговування, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 548 грн. 95 коп. За прострочення виконання зобов'язання, на підставі пункту 45 договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 01.08.2023 по 14.05.2024 в сумі 347 грн. 47 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з січня 2023 року по квітень 2024 року в сумі 6 474 грн. 77 коп., а також 3% річних за загальний період прострочення з 03.01.2023 по 14.05.2024 у сумі 4 365 грн. 66 коп.
Ухвалюючи рішення, господарський суд виходив із того, що:
- враховуючи відсутність рішення про вибір моделі договірних відносин та спливу 30-денного строку з моменту розміщення на офіційному сайті індивідуального договору на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії від 05.10.2021 (далі - договір, а.с.111-15) за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Комерційна, будинок 3, приміщення 26 між Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" та Фізичною особою - підприємцем Клєвакіною (Панченко) Валерією Валеріївною є укладеним з 05.11.2021;
- навіть за відсутності договору, втім, з належним підтвердженням факту надання послуг споживачу, останній не звільняється від їх оплати. При цьому надання послуг за спірною адресою у спірний період підтверджено позивачем актами подачі/припинення подачі теплоносія на будинок у зв'язку з початком і закінченням опалювального сезону, звітами про споживання теплоносія та не спростовано відповідачем. Відтак, вимоги щодо стягнення основної заборгованості в сумі 914,55 грн є обґрунтованими і підлягають задоволенню, як і основної заборгованості, що виникла з індивідуального договору від 05.11.2021, який є публічним договором приєднання;
- індивідуальним договором передбачена як плата за послугу теплопостачання, так і абонентська плата, тому позовні вимоги в частині стягнення абонентської плати є обґрунтованими;
- оскільки відповідачем порушені зобов'язання з оплати, позивачем нарахована неустойка (пеня), інфляційні втрати та відсотки річних; їх розрахунок є арифметично правильним, тобто, ці вимоги також підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.
Згідно з положеннями ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Відповідно до приписів ст.ст. 3, 4 Закону України “Про теплопостачання» від 02.05.2005 №2633-IV відносини між суб'єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Проектування, будівництво, реконструкція, ремонт, експлуатація об'єктів теплопостачання, виробництво, постачання теплової енергії регламентуються нормативно-правовими актами, які є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами відносин у сфері теплопостачання.
Укладання договору на постачання теплової енергії передбачено ст. ст. 24, 25 Закону України “Про теплопостачання» та є обов'язковим для сторін на підставі закону.
За змістом ст. 25 цього Закону теплогенеруюча, теплотранспортна та теплопостачальна організації мають право укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами, водночас своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії є основними обов'язками споживача теплової енергії (ст. 24 Закону).
Положеннями ст. 1 Закону України “Про теплопостачання» визначено, що:
споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору;
магістральна теплова мережа - комплекс трубопроводів і споруд, що забезпечують транспортування теплоносія від джерела теплової енергії до місцевої (розподільчої) теплової мережі;
місцева (розподільча) теплова мережа - сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача;
постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.
Послуги з постачання теплової енергії (централізованого опалення) належать до комунальних послуг.
У офіційному виданні “Голос України» № 231 від 09.12.2017 був опублікований Закон України “Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VІІІ (далі - Закон).
Відповідно до п. 1 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (з 10.12.2017), та вводиться в дію з 1 травня 2019 року, крім окремих його положень, які вводяться в дію пізніше.
Згідно з ч.ч. 1, 3 статтею 2 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189-VІІІ предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках. Норми цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сферах постачання та розподілу електричної енергії і природного газу, постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
У статті 1 Закону № 2189-VІІІ визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ст. 5 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг, зокрема, належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
За приписами ч.1 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Пунктами 36, 37 Правил надання послуги з постачання теплової енергії передбачено, що споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором. Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору.
Враховуючи вказане, споживачі зобов'язані оплачувати житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (див. правовий висновок у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі № 6-2951цс15).
Аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 904/2238/17 та від 16.10.2018 у справі № 904/7377/17, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17-ц, від 25 березня 2024 року у справі № 462/1232/23 (провадження № 61-16076св23), та від 04.04.2025 справа № 702/359/24.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що навіть за відсутності договору, втім, з належним підтвердженням факту надання послуг споживачу, що підтверджено позивачем актами про подачу/закінчення подачі теплоносія до будинку, що не спростовано відповідачем, останній не звільняється від їх оплати, що є підставою для стягнення заборгованості в сумі 914 грн. 55 коп., яка утворилась в період з 30.10.2021 по 04.11.2021.
Згідно зі ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» за рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим відповідно до закону, з виконавцем відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) укладається договір про надання комунальних послуг, а саме:
1) індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно, за умови що співвласники прийняли рішення про вибір відповідної моделі організації договірних відносин та дійшли згоди з виконавцем комунальної послуги щодо розміру плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку;
2) колективний договір, що укладається від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою;
3) договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, що укладається з об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об'єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір.
Співвласники багатоквартирного будинку (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначених цією частиною, за кожним видом комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії).
У межах одного багатоквартирного будинку дозволяється обрання різних моделей організації договірних відносин за різними видами комунальних послуг.
За приписами ч.7 ст.14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою цієї статті, та/або досягнення згоди з виконавцем про розмір плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної комунальної послуги, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини п'ятої статті 13 цього Закону.
Згідно з частиною п'ятою ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
У разі укладення публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг виконавці комунальних послуг розміщують вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку окремо на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на власному вебсайті. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування таких вимог у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом (ч.7 ст.21 Закону України Про Житлово-комунальні послуги).
Відповідно до абз. 1 п. 3 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.
Договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг (абз.2 п.3 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про житлово-комунальні послуги).
Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №830 від 21.08.2019 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України №1022 від 08.09.2021) встановлено, що ці Правила регулюють відносини між суб'єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (надалі по тексту- споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (надалі по тексту - послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати.
За змістом п.13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до ст.ст.13 і 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.
Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.
КПТМ "Криворіжтепломережа", як виконавцем послуги з постачання теплової енергії, 05.10.2021 на своєму офіційному сайті http://spts.ap.ua/dogovorte.php було розміщено типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання (далі - типовий договір).
Доказів того, що співвласники багатоквартирного будинку, в якому розташоване приміщення відповідача, прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та уклали відповідний договір про надання послуги з постачання теплової енергії з обраним виконавцем, матеріали справи не містять. У матеріалах справи також відсутні докази, що відповідач протягом 30 днів повідомляв позивача про свою відмову від укладання договору (внесення змін), доказів наявності заперечень або протоколу розбіжностей до договору матеріали справи не містять.
Звідси, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що за відсутності рішення про вибір моделі договірних відносин та спливу 30-денного строку з моменту розміщення на офіційному сайті індивідуального договору на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії від 05.10.2021 (далі - договір, а.с.111-15) за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Комерційна, будинок 3, приміщення 26 між Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" та Фізичною особою - підприємцем Клєвакіною (Панченко) Валерією Валеріївною є укладеним з 05.11.2021.
Внаслідок чого відхиляються доводи апелянта про відсутність будь-яких відносин з позивачем.
Щодо доводів скарги про відсутність факту надання і користування послугою відповідачкою, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Спірне нежитлове приміщення відповідачка набула на підставі договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 27.09.2019 (а.с.109-110, т.1), при цьому, з матеріалів справи також вбачається, що у попереднього власника вказаного нежитлового приміщення (Шурупова Олександра Олександровича) був договір з позивачем щодо постачання теплової енергії до спірного приміщення (договір купівлі-продажу теплової енергії № 5028 від 26.10.2016 та додаток до вказаного договору - Таблиця № 2 "Дислокація до договору № 5028 від 26.10.2016 по ФОП Шурупов О.О. (а.с.157, т.1)).
З наданого відповідачем до матеріалів справи Технічного звіту від 10.10.2019 про стан будівельних конструкцій та можливості експлуатації магазину продовольчих товарів з кулінарією за адресою: вулиця Комерційна, 3 приміщення 26, Центрально-Міський район, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська області (а.с.111-115, т.1), складеного у жовтні 2019 року слідує, що у спірному приміщенні відсутнє центральне опалення, труби (стояки) проходять через приміщення в ізольованому матеріалі Мерілон, що дозволяє повністю не допустити використання теплової енергії в приміщенні від труб (а.с.114 на звороті т.1).
При цьому, Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.2019 № 169 затверджений Порядок відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води, яким унормована процедура відокремлення (відключення) власників квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків від централізованого опалення (теплопостачання).
Підпунктом 12 пункту 42 Правил споживачу надано право відключитися від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) відповідно до Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого наказом Мінрегіону № 169 від 26.07.2019. Це право не звільняє споживача від зобов'язання відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).
Зокрема, пунктом 3 розділу ІІІ вказаного Порядку визначено, що для відокремлення (відключення) від ЦО та ГВП власник квартири чи нежитлового приміщення багатоквартирного будинку звертається до органу місцевого самоврядування з письмовою заявою в довільній формі із зазначенням причини відокремлення (відключення) та подає інформацію про намір влаштування системи індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) такої квартири чи нежитлового приміщення.
Тобто, для початку процедури відокремлення (відключення) належних відповідачу приміщень від централізованого опалення (теплопостачання) останній мав звернутися з відповідною письмовою заявою до органу місцевого самоврядування.
Доказів звернення відповідача до органу місцевого самоврядування та завершення всієї процедури відокремлення (відключення) належних відповідачу приміщень від централізованого опалення (теплопостачання), передбаченого Порядком відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води, матеріали справи не містять.
Наведені обставини підтверджується наявним у матеріалах справи листом Департаменту розвитку інфраструктури міста Виконкому Криворізької міської ради № 12/15/1371 від 23.04.2024 (а.с.153, т.1).
При цьому, слід також зауважити, що відповідно до статті 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг. За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком). Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов'язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, але не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача. Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості. У разі неприбуття виконавця комунальної послуги або управителя (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію такий акт підписується споживачем, а також не менш як двома споживачами відповідної послуги, які проживають (розташовані) в сусідніх будівлях (у приміщеннях - якщо послуга надається у багатоквартирному будинку), і надсилається виконавцю комунальної послуги або управителю (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) рекомендованим листом. Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) протягом п'яти робочих днів вирішує питання щодо задоволення вимог, викладених в акті-претензії, або видає (надсилає) споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії. У разі ненадання виконавцем (управителем) відповіді в установлений строк претензії споживача вважаються визнаними таким виконавцем (управителем).
Матеріали справи не містять актів-претензій відповідача щодо ненадання у період з жовтня 2021 року по березень 2024 року послуг, надання їх не в повному обсязі або надання послуг неналежної якості в порядку, визначеному статтею 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Враховуючи вище вказане, заперечення відповідача щодо відсутності системи централізованого опалення (відключення від мереж централізованого опалення) в спірному приміщенні, та як наслідок ненадання послуг з теплопостачання відповідачу у спірному періоді, судом відхиляються.
Як і не беруться до уваги доводи стосовно неправильного розрахунку при застосуванні Методики, за якими останній мав бути здійснений виключно щодо витрат на місця загального користування.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З огляду на положення укладеного сторонами договору визначено, що споживач здійснює оплату щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (пункт 34 договору).
Отже, строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати вартості спожитої ним теплової енергії є таким, що настав.
За приписами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується належне виконання своїх зобов'язань позивачем, встановлений судом факт існування обов'язку відповідача вносити плату за надання позивачем послуг з теплопостачання за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Комерційна, будинок 3, приміщення 26, порушення відповідачем зобов'язання - спожита у період з жовтня 2021 року по березень 2024 року теплова енергія оплачена відповідачем не була, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в загальній сумі 152 518 грн. 13 коп. (914,55 + 151 603,58); також у період з 05.11.2021 по 31.03.2024 позивачем були надані послуги з абонентського обслуговування на суму 548 грн. 95 коп., які також відповідачем не оплачені, вимоги позивача в частині стягнення боргу і абонентської плати є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що правильно стягнуті господарським судом.
Згідно з нормами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з пунктом 45 типового договору, у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01% суми боргу за кожен день прострочення. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.
За прострочення виконання зобов'язання, на підставі пункту 45 договору, позивач нарахував та просив суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 01.08.2023 по 14.05.2024 в сумі 347 грн. 47 коп.
Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просив суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з січня 2023 року по квітень 2024 року в сумі 6 474 грн. 77 коп.
Судами здійснено перевірку розрахунку пені, інфляційних втрат та відсотків річних, зробленого позивачем, та встановлено, що під час його проведення позивачем вірно визначено суми заборгованості та періоди нарахування зазначених сум; розрахунок проведено арифметично вірно, що є підставою для задоволення вимог позивача в цій частині.
Щодо доводів відповідача про невірність розрахунків, з огляду на Постанови Кабінету Міністрів України № 206 від 05.03.2022, від 29.12.2023 №1405, то вони відхиляються, з урахуванням наступного.
За положеннями Постанови Кабінету Міністрів України № 206 від 05.03.2022 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану", якою постановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.
В подальшому, 29.12.2023 постановою КМУ № 1405 внесено зміни, якими встановлено заборону на нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації).
З цього приводу суд зазначає, що Постанова Кабінету Міністрів України № 206 від 05.03.2022 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" та від 29.12.2023 № 1405 регламентують заборону нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги саме населенням. У даній справі відповідач у правовідносинах з позивачем виступає як господарюючий суб'єкт (спеціальний суб'єкт) - фізична особа - підприємець, отже пільги, передбачені законодавством для населення на нього не розповсюджуються.
Звідси, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що дія вище наведених постанов не поширюється на правовідносини у даній справі, тому доводи скарги відповідача в цій частині судом відхиляються.
Щодо доводів відповідача про непідсудність справи господарському суду, оскільки власниками є фізичні особи, позивач вже звертався до місцевого суду в порядку цивільного судочинства та наявний наказ про стягнення заборгованості за аналогічних обставин, то вони відхиляються судом апеляційної інстанції, з урахуванням наступного.
У даному випадку спірна заборгованість виникла внаслідок споживання теплової енергії саме у нежитловому приміщенні.
Одним з співвласників цього нежитлового приміщення є Клєвакіна Валерія Валеріївна, яка з 21.05.2021 і по теперішній час зареєстрована як фізична особа - підприємець.
Спірна заборгованість виникла в період з 30.10.2021 по 28.03.2024, отже, в період ведення відповідачем господарської діяльності.
Відповідно до розділу "Види діяльності" Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с.74, т.1), одним з видів діяльності відповідача - Фізичної особи - підприємця Клєвакіної Валерії Валеріївни є "68.20. Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна", що свідчить про високу ймовірність використання належного відповідачу нерухомого майне саме з комерційною (підприємницькою) метою.
Згідно зі статтею 51 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Відповідно до статті 52 Цивільного кодексу України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
При цьому, чинне законодавство не передбачає можливість реєстрації майна за фізичною особою - підприємцем, будь-яке майно (призначене чи не призначення для ведення підприємницької діяльності) підлягає реєстрації виключно як за фізичною особою, незалежно від наявності у неї статусу підприємця, оскільки вона з моменту реєстрації як фізична особа - підприємець не перестає існувати як фізична особа та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
З наданого самим відповідачем Акту обстеження від 30.05.2023, що складений у спірний період, в який утворилась заборгованість (а.с.130, т.1) вбачається, що він складений з боку власника - ФОП Цибінога С.В. При цьому, оскільки вказаний документ наданий саме відповідачем, суд приходить до висновку щодо визнання відповідачем правомірності перебування у спірному приміщенні ФОП Цибіноги С.В., а також правомірності його підпису з боку (в інтересах) власника. В наданому відповідачем Акті обстеження від 30.05.2023 зазначено найменування приміщення "Coffee Croissants", отже, вказаний доказ свідчить про те, що станом на 30.05.2023 спірне приміщення використовувалось з комерційною метою - Фізичною особою - підприємцем Цибіногою С.В. для розміщення кав'ярні "Coffee Croissants", тому, з високою долею вірогідності можна стверджувати, що вказана особа орендувала спірне приміщення у відповідача, що також узгоджується з основним видом діяльності відповідача - Фізичної особи - підприємця Клєвакіної Валерії Валеріївни - "надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна".
З наданого самим відповідачем Технічного звіту від 10.10.2019 про стан будівельних конструкцій та можливості експлуатації магазину продовольчих товарів з кулінарією за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.111-116, т.1) також вбачається, що станом на жовтень 2019 року у спірному приміщення знаходився магазин продовольчих товарів з кулінарією, отже спірне приміщення придбавалось відповідачем та з моменту його придбання (27.09.2019) використовувалось відповідачем з комерційною метою. Також вказане приміщення використовувалось з комерційною метою і попереднім власником (Шуруповим Олександром Олександровичем), що вбачається з додатку до договору купівлі-продажу теплової енергії №5028 від 26.10.2016 - Таблиці № 2 "Дислокація до договору № 5028 від 26.10.2016 по ФОП Шурупов О.О., в якому зазначено, що за адресою: вулиця Комерційна, 3 приміщення 26 знаходиться магазин "Версаль" (а.с.157, т.1).
Наведені докази свідчать про факт придатності та пристосування нежитлового приміщення, розташованого за адресою: вулиця Комерційна, 3 приміщення 26, Центрально-Міський район, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська області, для використання саме з комерційною метою та у підприємницькій діяльності.
Жодного доказу використання спірного нерухомого майна у спірному періоді саме для особистих (побутових) потреб фізичної особи - відповідача матеріали справи не містять.
Посилання відповідача на виданий Тернівським районним судом міста Кривого Рогу судовий наказ про стягнення з фізичних осіб - Панченко Кароліни Валеріївни та Панченко (Клєвакіної) Валерії Валеріївни заборгованості за надані у попередній період послуги теплопостачання у спірному приміщенні судом відхиляються, з огляду на те, що специфікою наказного провадження є те, що суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті (пункт 7 частини 1 статті 168 Цивільного процесуального кодексу України).
При цьому, в момент звернення до Тернівським районним судом м. Кривого Рогу (01.04.2021) із заявою про видачу судового наказу, Клєвакіна В.В. не мала статусу підприємця, тому позивач звертався до районного суду, але після набуття статусу підприємця (з 21.05.2021 статус чинний по сьогодні) позивач, згідно приписів господарського процесуального кодексу звертався відповідно до господарського суду. Тому будь-яких зловживань, маніпуляцій тощо з боку позивача не здійснено, на що зауважує відповідач.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 ГПК України.
За загальним правилом, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.
Звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків місцевого господарського суду та не довів неправильного застосування ним норм матеріального і процесуального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого у справі рішення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, у задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення - залишити без змін.
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника цієї скарги та відшкодуванню не підлягають.
Оскільки загальна ціна позову становить 164 254,98 грн., тобто не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України дана справа відноситься до категорії малозначних справ, у зв'язку з чим відповідно до ст. 287 ГПК України судові рішення у даній справі не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Клєвакіної Валерії Валеріївни на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2024 у справі №904/2412/24 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2024 у справі №904/2412/24 - залишити без змін.
Судові витрати Фізичної особи - підприємця Клєвакіної Валерії Валеріївни за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено і підписано 29.08.2025.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя Ю.Б. Парусніков