20 серпня 2025 року м. Харків Справа № 913/80/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Слободін М.М., суддя Тихий П.В.
за участю секретаря судового засідання Голозубової О.І.,
за участю представників:
від позивача - Гордієнко В.А. - на підставі довіреності від 10.06.2025 №3983-К-Н-О;
від 1-го відповідача - Биченко А.О. - на підставі ордеру серії СА №1126057;
від 2-го відповідача - не з'явився;
розглянувши у відритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Соколівські надра", м. Сєвєродонецьк Луганської області, (вх.№1437 Л/1) на рішення господарського суду Луганської області від 26.05.2025 у справі №913/80/25 (суддя Секірський А.В., ухвалене в м.Харків, дата складення повного тексту - 03.06.2025)
за позовом: Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", м. Київ,
до 1-го відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Соколівські надра", м. Сєвєродонецьк Луганської області,
до 2-го відповідача: ОСОБА_1 , село Проїждже Старобільського району Луганської області,
про стягнення 4298392,48грн.,
21.02.2025 Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Соколівські надра" та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № 34086384-КД-1 від 31.10.2019 в розмірі 4298392,48грн., в тому числі: 3196537,51грн. - заборгованість за кредитом, 1101854,97. - заборгованість за процентами.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Соколівські надра" зобов'язань з повернення сум кредиту, сплати процентів за кредитним договором №34086384-КД-1 від 31.10.2019, а також неналежне виконання зобов'язань за яким забезпечено договором поруки №34086384-ДП-1 від 31.10.2019, укладеним між Акціонерним товариством Комерційним банком "Приватбанк" та ОСОБА_1 .
18.03.2025 1-им відповідачем подано до господарського суду Луганської області відзив на позовну заяву, в якому останній, проти заявлених вимог заперечував, посилаючись на те, що 18.02.2022 між Акціонерним товариством Комерційним банком "Приватбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Соколівські надра" було укладено кредитний договір № 34086384-КД-4, предметом якого є невідновлювальна кредитна лінія на рефінансування кредитного договору від 31.10.2019 № 34086384-КД-1 в розмірі 3196537,51грн., у зв'язку із чим виникнення зобов'язань за договором № 34086384-КД-4 автоматично припинило існування зобов'язань за договором № 34086384-КД-1. За наведених обставин, 1-ий відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Рішенням господарського суду Луганської області від 26.05.2025 у справі №913/80/25 позов задоволено частково; стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Соколівські надра" та ОСОБА_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" заборгованість за кредитом в сумі 3196537,51грн., заборгованість за процентами за користування кредитом в сумі 1100700,67грн.; відмовлено в задоволенні решти позову про солідарне стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Соколівські надра" на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" судовий збір в сумі 25783,43грн.; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" судовий збір в сумі 25783,43грн.
Відповідні висновки місцевого господарського суду мотивовано тим, що позичальником (1-им відповідачем) в передбачені кредитним договором строки повернення траншів відповідну заборгованість погашено не було, тобто має місце неналежне виконання 1-им відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором, доказів протилежного матеріали справи не містять. Отже, наявні правові підстави для стягнення з 1-го відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 34086384-КД-1 від 31.10.2019.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок процентів за користування кредитом в сумі 1101854,97грн. за період з 04.10.2022 по 31.10.2024, суд дійшов висновку про те, що банком було невірно визначені періоди нарахування процентів за наданими траншами (поза межами строку кредитування), у зв'язку із чим, позовні вимоги у відповідній частині задовольнив частково за період з 04.10.2022 по 30.10.2024 в сумі 1100700, 67 грн.
Крім того, враховуючи умови договору поруки №34086384-ДП-1 від 31.10.2019 укладеного між Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" та ОСОБА_1 в забезпечення виконання 1-им відповідачем умов договору, з огляду на неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань зі своєчасного повернення траншів та сплати процентів за користування ними, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про наявність солідарного обов'язку 2-го відповідача з погашення існуючої заборгованості.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Соколівські надра" з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Луганської області від 26.05.2025 у справі №913/80/25 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та безпідставним у зв'язку із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду встановленим обставинам, а також неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Скаржник зазначає, що місцевим господарським судом порушено норми процесуального права, обмежено його права, зокрема право на захист і рівність сторін, що полягає у відмові в задоволенні клопотання про відкладення підготовчого засідання.
Також, на думку апелянта, місцевим господарським судом, безпідставно було відмовлено в задоволенні клопотання 2-го відповідача про повернення на стадію підготовчого провадження та зупинення провадження у справі №913/80/25 до набрання законної сили рішенням у справі № 910/6012/25.
В частині порушення норм матеріального права доводи скаржника фактично збігаються з доводами, викладеними в заявах по суті справи під час розгляду справи судом першої інстанції.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.06.2025 витребувано у господарського суду Луганської області матеріали справи №913/80/25; відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.
26.06.2025 матеріали справи №913/80/25 надійшли до Східного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.07.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Соколівські надра" на рішення господарського суду Луганської області від 26.05.2025 у справі №913/80/25; встановлено сторонам у справі строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом 15 днів (з урахуванням вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України) з дня вручення даної ухвали; встановлено сторонам у справі строк для подання заяв і клопотань - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; призначено справу до розгляду на 20.08.2025 о 10:00 годині.
07.07.2025 позивачем подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№8317), в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Соколівські надра", рішення господарського суду Луганської області від 26.05.2025 у справі №913/80/25 залишити без змін.
У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 20.08.2025 представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення господарського суду Луганської області від 26.05.2025 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Соколівські надра" та ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Представник позивач в судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Соколівські надра", просив відмовити в її задоволенні, рішення господарського суду Луганської області від 26.05.2025 у справі №913/80/25 залишити без змін.
Враховуючи, що представник апелянта та позивача з'явились в судове засідання та надали пояснення в обґрунтування своїх вимог та заперечень, а 2-й відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, в даному судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги враховуючи наступне.
Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 31.10.2019 між Акціонерним товариством Комерційним банком "Приватбанк" (надалі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Соколівські надра" (надалі - позичальник) було укладено кредитний договір № 34086384-КД-1 (надалі - кредитний договір (т.1 а.с.13-18) на наступних умовах кредитування:
- вид кредиту - невідновлювальна кредитна лінія. Надається у вигляді невідновлювальної кредитної лінії в формі надання траншами з встановленням періоду вибірки - 6 місяців (пункт А.1 кредитного договору);
- ліміт цього договору: 5175000,04грн., у тому числі на наступні цілі:
у розмірі 5000000грн. на придбання двох напівпричепів марки WIELTON (48м та 70м) та двох сідельних тягачів SCANIA (R та G);
у розмірі 175000,04грн. на сплату страхових платежів у випадках та у порядку, передбачених підпунктами 2.1.5, 2.2.12 цього договору (пункт А.2 кредитного договору);
- термін повернення кредиту 30.10.2024 (пункт А.3 кредитного договору);
- рахунки для обслуговування кредиту: рахунок НОМЕР_1 (у гривні), отримувач: АТ КБ "Приватбанк", МФО 304795, код ЄДРПОУ 34086384 (IBAN - НОМЕР_2 ) (пункт А.4 кредитного договору);
- зобов'язання позичальника забезпечуються: договором застави спецтехніки від 31.10.2019 № 34086384-ДЗ-1/1; договором поруки від 31.10.2019 № 34086384-ДП-1 (пункт А.5 кредитного договору);
- за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 19% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (пункт А.6 кредитного договору);
- у випадку невиконання та/або неналежного виконання позичальником зобов'язань, передбачених підпунктом 2.2.13 цього договору, банк за користування кредитом встановлює позичальнику проценти у розмірі 24% річних. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням підстави - порушення зобов'язань, передбачених підпунктом 2.2.13 цього договору та дати початку нарахування підвищених процентів, без внесення змін до цього договору. За умови відновлення виконання позичальником зобов'язань, передбачених підпунктом 2.2.13 договору, позичальник за користування кредитом сплачує проценти у розмірі, зазначеному в пункті А.6 цього договору. При цьому банк направляє письмове повідомлення позичальнику із зазначенням процентної ставки у розмірі, зазначеному в пункті А.6 цього договору та дати початку її нарахування (пункт А.6.1 кредитного договору);
- сторони узгодили, що по закінченню кожних 12 місяців з дня укладання цього договору розмір процентів за користування кредитом, що зазначений в підпунктах А.6, А.6.1, А.7 цього договору, може бути переглянуто за ініціативою однієї із сторін, про що сторони укладають договори про внесення змін до цього договору. У випадку відмови позичальника від розміру процентної ставки, переглянутої за ініціативи банку, сторони узгодили, що за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі облікової ставки НБУ на дату перегляду, помноженої на 1,5, про що банк направляє письмове повідомлення позичальнику із зазначенням дати початку їх нарахування без внесення змін до цього договору (пункт А.6.2 кредитного договору);
- у випадку порушення позичальником грошового зобов'язання по сплаті кредиту позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 38% річних від суми простроченої заборгованості за кредитом (пункт А.7 кредитного договору);
- проценти нараховуються та сплачуються щомісячно, починаючи з дати підписання цього договору, якщо інше не передбачене пунктом 7.3 цього договору. У випадку несплати процентів вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання цього договору згідно з підпунктом 2.3.2 договору) (п. А.8 кредитного договору);
- порядок погашення за кредитом: щомісяця рівними (ануїтетними) платежами, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів клієнту, до календарного числа місяця, в яке було надано перший транш, включно із цим числом, але не пізніше дати, зазначеної у пункті А.3 цього договору (пункт А.8.1 кредитного договору);
- будь-які повідомлення, запити та кореспонденція за цим договором або у зв'язку з ним повинні бути в письмовій формі, можуть передаватися по електронній пошті, за умови, що оригінали юридично важливої кореспонденції і документації повинні передаватися визнаною в Україні кур'єрською службою або вручатися особисто. Будь-яке таке повідомлення повинно бути адресовано одержувачу на його адресу, що вказана нижче, або за іншою адресою, яка може час від часу повідомлятися в письмовій формі одержувачем відправнику як адреса одержувача. Для доказу вручення повідомлення або документа буде достатнім довести, що доставка була здійснена особисто або що конверт, що містить повідомлення або документ, мав вірно вказану адресу і був відправлений (відповідно до вимог даного пункту, і всі поштові витрати були повністю оплачені), або що повідомлення електронною поштою було відправлено на адресу електронної пошти відповідної сторони. Адреса, згадана для обміну повідомленнями, така: адреса банку: вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, 49094, Україна, електронна пошта: help@pb.ua, адреса позичальника: 93401, Україна, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Донецька, будинок 37-А, електронна пошта: FILINKF@YANDEX.RU (пункт А.10 кредитного договору).
За умовами пункту 1.1 кредитного договору банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язався надати позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А.1 цього договору, з лімітом та на цілі, зазначені у пункті А.2 цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці підпункту 2.1.2 цього договору, в обмін на зобов'язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни. Невідновлювальна кредитна лінія (далі за текстом - кредит) надається банком для здійснення позичальником платежів, пов'язаних з його господарською діяльністю, шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника з подальшим перерахуванням на адресу одержувачів.
Термін повернення кредиту зазначений у п. А.3 цього договору. Зазначений термін може бути змінений згідно з пунктами. А.9, 2.3.2, 2.4.1 цього договору (пункт 1.2 кредитного договору).
Згідно з положеннями підпунктів 2.1.1, 2.1.2 пункт 2.1 кредитного договору банк зобов'язався відкрити для обслуговування кредиту рахунки, зазначені у пункті А.4 цього договору; надати кредит шляхом перерахування кредитних коштів на підставі розрахункових документів позичальника на цілі, відмінні від сплати страхових платежів, у межах суми, обумовленої пунктом. 1.1 цього договору, а також за умови виконання позичальником зобов'язань, передбачених підпунктами 2.2.1, 2.2.12 цього договору. Для отримання кредиту (або його частини - траншу) позичальник зобов'язався не пізніше дати отримання кредиту, що планується, надати до банку попередню вимогу в довільній формі із зазначенням суми кредиту та терміну його надання. Зобов'язання з видачі кредиту або його частини згідно з умовами цього договору виникають у банку з дня надання позичальником розрахункових документів на використання кредиту у межах зазначених у них сум у порядку, передбаченому підпунктом 2.4.2 та з урахуванням пунктом 1.1 цього договору. Зобов'язання з видачі кредиту або його частини на сплату страхових платежів виникають у банку у випадку непред'явлення позичальником документів, що підтверджують сплату страхових платежів за рахунок інших джерел.
Позичальник відповідно до підпунктів 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3 пункту 2.2 кредитного договору зобов'язався використовувати кредит на цілі та у порядку, передбаченому пунктом 1.1 цього договору; сплатити проценти за користування кредитом відповідно до пунктів. 4.1, 4.2, 4.3 цього договору; повернути кредит у терміни, встановлені пунктом 1.2, підпунктами 2.2.16, 2.2.17, 2.3.2 цього договору.
Положеннями пункту 4.1 кредитного договору передбачено, що за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з пунктом 1.2, підпунктами 2.2.3, 2.2.16, 2.2.17, 2.3.2, 2.4.1 цього договору позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у пунктах. А.6, А.6.1 цього договору.
Відповідно до ст. 212 ЦК України у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених пунктом 1.2, підпунктами 2.2.3, 2.2.16, 2.2.17, 2.3.2, 2.4.1 цього договору, позичальник сплачує банку проценти у розмірі, зазначеному у пункті А.7 цього договору (пункт 4.2 кредитного договору).
Сплата процентів за користування кредитом, передбачених пунктами 4.1, 4.2 цього договору, здійснюється у дату сплати процентів. Дата сплати процентів зазначена у пункті А.8 цього договору (пункт 4.3 кредитного договору).
Розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щоденно з дати списання коштів з позичкового рахунку до майбутньої дати сплати процентів та/або за період, який починається з попередньої дати сплати процентів до поточної дати сплати процентів. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту на суму залишку заборгованості по кредиту (пункт 4.7 кредитного договору).
Відповідно до пункту 4.8 кредитного договору нарахування процентів та комісій здійснюється на дату сплати процентів, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів на рік, а також комісія та пеня розраховуються виходячи з 360 днів на рік. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не враховується.
Терміни позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за цим договором встановлюються сторонами тривалістю 5 років (пункт 5.7 кредитного договору).
Сторони дійшли згоди, що в разі неповернення позичальником кредиту в строк, зазначений в пункті А.3, підпункті 2.3.2 цього договору, позичальник зобов'язався сплатити на користь банку заборгованість, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін, в розмірі подвійних процентів за користування кредитом, базовий розмір яких передбачений п. А.7 цього договору. При цьому проценти за користування кредитом банком не нараховуються та не підлягають сплаті позичальником (пункт 5.10 кредитного договору).
Сторони узгодили, що цей договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису усіма його сторонами, набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зобов'язань (пункти 6.1 та 6.2 кредитного договору).
Згідно з пунктом 7.2 кредитного договору його підписано із використанням кваліфікованого електронного підпису в порядку, передбаченому Законами України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".
Також сторонами було укладено договори про внесення змін до кредитного договору від 12.11.2019 № б/н, від 18.02.2020 № 2, від 09.09.2020 № 3, від 23.12.2020 № 4 (т.1 а.с.20, 22, 24, 25).
Так, договором про внесення змін від 12.11.2019 № б/н викладено, зокрема, пункт А.5 кредитного договору в наступній редакції: "Зобов'язання позичальника забезпечуються: договором застави спецтехніки від 31.10.2019 № 34086384-ДЗ-1/1; договором поруки від 31.10.2019 № 34086384-ДП-1; договором застави напівпричепів від 12.11.2019 № 34086384-ДЗ-1/2".
Договором про внесення змін від 18.02.2020 № 2 викладено, зокрема, пункт А.5 кредитного договору в наступній редакції: "Зобов'язання позичальника забезпечуються: договором застави спецтехніки від 31.10.2019 № 34086384-ДЗ-1/1; договором поруки від 31.10.2019 № 34086384-ДП-1; договором застави напівпричепів від 12.11.2019 № 34086384-ДЗ-1/2; договором застави транспортних засобів від 18.02.2020 № 34086384-ДЗ-2/1 (та всіх додаткових угод/договорів про внесення змін до нього)".
Договором про внесення змін від 09.09.2020 № 3 викладено в новій редакції додаток № 1 до кредитного договору, в якому сторони погодили графік погашення з терміном погашення кредиту до 30.10.2024.
Договором про внесення змін від 23.12.2020 № 4 викладено пункт А.6 кредитного договору в наступній редакції: "За користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 13% річних від суми залишку непогашеної заборгованості".
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 31.10.20219 між Акціонерним товариством Комерційним банком "Приватбанк" (надалі - банк) та ОСОБА_1 (надалі - поручитель) було укладено договір поруки № 34086384-ДП-1 (т.1 а.с. 27-29), предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Соколівські надра" зобов'язань за кредитним договором від 31.10.2019 № 34086384-КД-1 з невідновлювальної кредитної лінії на суму 5175000,04 грн. з терміном дії до 30.10.2024, в тому числі на наступні цілі:
- у розмірі 5000000 грн. на придбання двох напівпричепів марки WIELTON (48м та 70м) та двох сідельних тягачів SCANIA (R та G);
- у розмірі 175000,04 грн. на сплату страхових платежів у випадках та у порядку, передбачених підпунктами 2.1.5, 2.2.12 цього договору.
Відповідно до пункту 1.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.
Пунктом 1.3 договору поруки визначено, що поручитель з умовами кредитного договору ознайомлений.
Згідно з пунктом 1.5 договору поруки у випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
За умовами пункту 4.1 договору поруки сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов'язань за кредитним договором цей договір припиняє свою дію.
Відповідно до пункту 4.2 договору поруки зміни та доповнення до цього договору вносяться тільки за згодою сторін, в письмовому вигляді, шляхом укладення відповідного договору про внесення змін. Будь-які повідомлення, запити та кореспонденція за цим договором або у зв'язку з ним повинні бути в письмовій формі, можуть передаватися по електронній пошті, за умови, що оригінали юридично важливої кореспонденції і документації повинні передаватися визнаною в Україні кур'єрською службою або вручатися особисто. Будь-яке таке повідомлення повинно бути адресовано одержувачу на його адресу, що вказана нижче, або за іншою адресою, яка може час від часу повідомлятися в письмовій формі одержувачем відправнику як адреса одержувача. Для доказу вручення повідомлення або документа буде достатнім довести, що доставка була здійснена особисто або що конверт, що містить повідомлення або документ, мав вірно вказану адресу і був відправлений (відповідно до вимог даного пункту, і всі поштові витрати були повністю оплачені), або що повідомлення електронною поштою було відправлено на адресу електронної пошти відповідної сторони. Адреса, згадана для обміну повідомленнями, така: адреса кредитора: вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, 49094, Україна, електронна пошта: help@pb.ua, адреса поручителя: 84561, Україна, Донецька область, Бахмутський район, село Покровське, вул. Калініна, будинок 24, електронна пошта: KRVN777@GMAIL.COM.
Згідно з пунктом 5.2 договору поруки його підписано із використанням кваліфікованого електронного підпису в порядку, передбаченому Законами України "Про електронні документи та електронний документообіг" і "Про електронні довірчі послуги", та вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису його сторонами.
Також в матеріалах справи наявна згода фізичної особи ОСОБА_2 на укладення поручителем договору поруки з позивачем та довідка поручителя (т.1 а.с. 29 - зворотній бік), якою поручитель підтвердив, що не проживає однією сім'єю з будь-якою іншою особою, крім тієї, яка надала згоду на укладення договору поруки.
На підтвердження обставини підписання представником банку, поручителем та фізичною особою ОСОБА_2 договору поруки позивачем до матеріалів справи долучено протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (т.1 а.с. 30).
Також сторонами укладено договори про внесення змін до договору поруки від 12.11.2019 № б/н, від 18.02.2020 № 2, від 23.12.2020 № 3 (т.1 а.с. 31, 33, 35).
Так, договором про внесення змін від 12.11.2019 № б/н викладено пункт А.5 договору поруки в наступній редакції: "Зобов'язання позичальника забезпечуються: договором застави спецтехніки від 31.10.2019 № 34086384-ДЗ-1/1; договором поруки від 31.10.2019 № 34086384-ДП-1; договором застави напівпричепів від 12.11.2019 № 34086384-ДЗ-1/2".
Договором про внесення змін від 18.02.2020 № 2 викладено пункт А.5 договору поруки в наступній редакції: "Зобов'язання позичальника забезпечуються: договором застави спецтехніки від 31.10.2019 № 34086384-ДЗ-1/1; договором поруки від 31.10.2019 № 34086384-ДП-1; договором застави напівпричепів від 12.11.2019 № 34086384-ДЗ-1/2; договором застави транспортних засобів від 18.02.2020 № 34086384-ДЗ-2/1 (та всіх додаткових угод/договорів про внесення змін до нього)".
Договором про внесення змін від 23.12.2020 № 3 викладено пункт А.6 договору поруки в наступній редакції: "За користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 13% річних від суми залишку непогашеної заборгованості".
Договори про внесення змін до договору поруки підписані представником банку та поручителем шляхом накладення кваліфікованих електронних підписів, що підтверджується протоколами створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого підпису (т.1 а.с.32, 34, 36).
Звертаючись до суду з відповідним позовом банк зазначав, що відповідно до умов укладеного кредитного договору позичальнику було видано кредитні кошти в розмірі 5000000,00грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позичальника за період з 31.10.2019 по 11.02.2025 (т.1 а.с.37-109).
Проте, позичальник заборгованість за отриманими траншами повернув частково, що і стало підставою для звернення 21.02.2025 Акціонерним товариством Комерційним банком "Приватбанк" до господарського суду Луганської області з позовом до Товариством з обмеженою відповідальністю "Соколівські надра", ОСОБА_1 про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості кредитним договором №34086384-КД-1 від 31.10.2019 в сумі 4298392, 48 грн., яка складається з заборгованості по тілу кредиту в сумі 3196537,51 грн., заборгованості по процентам за період з 04.10.2022 по 31.10.2024 в розмірі 1101854,97грн. (т.1 а.с.1-153).
Рішенням господарського суду Луганської області від 26.05.2025 у даній справі позов задоволено частково з підстав викладених вище (т.2 а.с.103-123).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судова колегія зазначає, що за змістом статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За приписами частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно з частиною 1 статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Положення частини 1 статті 180 Господарського кодексу України кореспондуються зі статтею 628 Цивільного кодексу України.
Частинами 1, 3, 5 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частинами 1, 2 статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За приписами статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі статтею 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Як було зазначено вище, 31.10.2019 між Акціонерним товариством Комерційним банком "Приватбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Соколівські надра" укладено кредитний договір № 34086384-КД-1 (том № 1, а.с. 13-18) на наступних умовах кредитування:
- вид кредиту - невідновлювальна кредитна лінія. Надається у вигляді невідновлювальної кредитної лінії в формі надання траншами з встановленням періоду вибірки - 6 місяців (пункт А.1 кредитного договору);
- ліміт цього договору: 5 175000,04 грн., у тому числі на наступні цілі:
у розмірі 5000000 грн. на придбання двох напівпричепів марки WIELTON (48м та 70м) та двох сідельних тягачів SCANIA (R та G);
у розмірі 175000,04 грн. на сплату страхових платежів у випадках та у порядку, передбачених підпунктами 2.1.5, 2.2.12 цього договору (пункт А.2 кредитного договору);
- термін повернення кредиту 30.10.2024 (пункт А.3 кредитного договору);
- рахунки для обслуговування кредиту: рахунок НОМЕР_1 (у гривні), отримувач: АТ КБ "Приватбанк", МФО 304795, код ЄДРПОУ 34086384 (IBAN - НОМЕР_2 ) (пункт А.4 кредитного договору);
- зобов'язання позичальника забезпечуються: договором застави спецтехніки від 31.10.2019 № 34086384-ДЗ-1/1; договором поруки від 31.10.2019 № 34086384-ДП-1 (пункт А.5 кредитного договору).
На виконання умов кредитного договору № 34086384-КД-1 від 31.10.2019 позивач видав відповідачу-1 кредитні кошти в загальній сумі 5000000,00грн. в тому числі: 01.11.2019 - 1695919,00грн., 13.11.2019 - 3304080,82грн. що підтверджується випискою по рахунку НОМЕР_3 ТОВ "Соколівські надра" з 31.10.2019 по 11.02.2025 (т.1 а.с.37).
Судова колегія зазначає, що виписки з особового рахунка клієнта банку (банківські виписки з рахунку позичальника) є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій (відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.09.2019 у справі №910/10254/18, від 04.05.2023 у справі №925/636/22, від 20.07.2023 по справі №910/15194/20).
Отже, позивачем доведено факт видачі 1-му відповідачу - ТОВ "Соколівські надра" кредиту в сумі 5175000, 04 грн.
Відповідно до частини 1 статі 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (частина 3 статті 1049 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною 2 статті 10561 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
З наявної в матеріалах справи виписки по рахунку НОМЕР_1 позичальника з 31.10.2019 по 11.02.2025 (т.1 а.с. 90-93) вбачається, що останній здійснив часткове повернення кредитних коштів в сумі 1803462,49грн.
Залишок непогашеної заборгованості за кредитним договором складає 3196537,51 грн.
Апелянт, як під час розгляду справи місцевим господарським судом, так і під час апеляційного перегляду даної справи заперечував проти наявності вказаної заборгованості за кредитним договором №34086384-КД-1 від 31.19.2019, посилаючись на автоматичне припинення зобов'язань за кредитним договором з огляду на укладений 18.02.2022 між Акціонерним товариством Комерційним банком "Приватбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Соколівські надра" кредитний договір № 34086384-КД-4 (надалі - кредитний договір № 34086384-КД-4 т.1 а.с. 166-172), предметом якого є невідновлювальна кредитна лінія на рефінансування кредитного договору від 31.10.2019 № 34086384-КД-1 в розмірі 3196537,51грн.
Судовою колегією встановлено, що 18.02.2022 між Акціонерним товариством Комерційним банком "Приватбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Соколівські надра" укладено кредитний договір № 34086384-КД-4 (т.1 а.с 166-172), відповідно до умов пунктів 1.1-1.3 якого банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язався надати позичальнику кредит у вигляді згідно з пунктом А.1 цього договору, з лімітом та на цілі, зазначені у пункті А.2 цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці підпункту 2.1.2 цього договору, в обмін на зобов'язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором.
Відповідно до пункту А.1 кредитного договору № 34086384-КД-4 вид кредиту - невідновлювальна кредитна лінія. Надається у вигляді невідновлювальної кредитної лінії в формі одноразового надання повної суми кредитного ліміту.
Пунктом А.2 кредитного договору № 34086384-КД-4 визначено ліміт цього договору, який становить 3330224,13 грн. у тому числі на наступні цілі:
- у розмірі 3196537,51 грн. на рефінансування кредитного договору від 31.10.2019 № 34086384-КД-1;
- у розмірі 133706,62 грн. на сплату страхових платежів у випадках та у порядку, передбачених підпунктами 2.1.5, 2.2.12 цього договору.
Термін повернення кредиту - 01.10.2024 (пункт А.3 кредитного договору № 34086384-КД-4).
Рахунком для обслуговування кредиту є рахунок НОМЕР_4 (у гривні), отримувач АТ КБ "Приватбанк", МФО 304795, код ЄДРПОУ 34086384 (IBAN - НОМЕР_5 (пункт А.4 кредитного договору № 34086384-КД-4).
Зобов'язання позичальника забезпечуються: договором застави транспортних засобів від 18.02.2022 № 34086384-Д3-4/1; договором застави обладнання від 18.02.2022 № 34086384-ДЗ-4/2; договором поруки від 18.02.2022 № 34086384-ДП-4/1 (пункт А.5 кредитного договору № 34086384-КД-4).
Згідно з положеннями підпунктів. 2.1.1, 2.1.2 пункту 2.1 кредитного договору № 34086384-КД-4 банк зобов'язується відкрити для обслуговування кредиту рахунки, зазначені у пункті А.4 цього договору; надати кредит шляхом перерахування кредитних коштів на підставі розрахункових документів позичальника на цілі, відмінні від сплати страхових платежів, у межах суми, обумовленої пунктом1.1 цього договору, а також за умови виконання позичальником зобов'язань, передбачених підпунктами 2.2.1, 2.2.12 цього договору. Для отримання кредиту (або його частини - траншу) позичальник зобов'язується не пізніше дати отримання кредиту, що планується, надати до банку попередню вимогу в довільній формі із зазначенням суми кредиту та терміну його надання. Зобов'язання з видачі кредиту або його частини згідно з умовами цього договору виникають у банку із дня надання позичальником розрахункових документів на використання кредиту у межах зазначених у них сум у порядку, передбаченому підпунктом 2.4.2 та з урахуванням пункту1.1 цього договору.
Позичальник зобов'язується належно оформити договір застави транспортних засобів від 18.02.2022 № 34086384-ДЗ-4/1; договір застави обладнання від 18.02.2022 № 34086384-ДЗ-4/2; у забезпечення виконання зобов'язань за цим договором, договір(и) страхування заставленого майна, а також надати інші необхідні документи (підпункти 2.2.12 пункту 2.2 кредитного договору № 34086384-КД-4).
За умовами підпунктів 2.3.6, 2.3.10 кредитного договору № 34086384-КД-4 банк має право відмовити позичальнику у видачі кредиту або будь-якої його частини за відсутності вільних грошових коштів, про що банк письмово повідомляє позичальника, а також без попереднього повідомлення позичальника в односторонньому порядку відмовитися від надання передбаченого договором кредиту частково або в повному обсязі у випадку погіршення фінансового стану, некредитоспроможності позичальника та(або) зниження вартості предмету застави/іпотеки, використання кредиту не за цільовим призначенням, у випадку порушення позичальником зобов'язань, передбачених цим договором, та(або) наявності інших обставин, які явно свідчать про те, що наданий позичальникові кредит своєчасно не буде повернений.
Сторони узгодили, що цей договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису усіма його сторонами, набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зобов'язань (пункти 6.1, 6.2 кредитного договору № 34086384-КД-4).
Договір може бути змінений або розірваний за ініціативою однієї із сторін у встановленому законом та цим договором порядку (пункт 6.3 кредитного договору № 34086384-КД-4).
Також 18.02.2022 між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 34086384-КД-4, відповідно до умов пункту 2 якої сторони погодили внесення змін до договору в частині визначення порядку погашення кредиту та платність за його користування.
З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором-1, 18.02.2022 між Акціонерним товариством Комерційним банком "Приватбанк" (наділі - заставодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Соколівські надра" (надалі - заставодатель, позичальник) укладено договір застави обладнання № 34086384-ДЗ-4/2, предметом якого згідно з пунктом 1 є надання заставодавцем в заставу обладнання, опис якого зазначений в пункті 6 цього договору, в забезпечення виконання зобов'язань позивача перед банком, в силу чого останній має вищий пріоритет (переважне право) у випадку невиконання заставодавцем зобов'язань, забезпечених заставою, та (або) невиконання заставодавцем зобов'язань за цим договором, одержати задоволення за рахунок переданого в заставу обладнання переважно перед іншими кредиторами заставодавця. За цим договором заставою забезпечується виконання зобов'язань позичальником, що випливають з кредитного договору № 34086384-КД-4 від 18.02.2022.
Після підписання кредитного договору-1 банком було виявлено помилки в додатковій угоді № 1, договорі застави обладнання № 34086384-ДЗ-4/2 та договорі добровільного страхування наземного транспорту "КАСКО" № DNH0MA-221I1RZ, у зв'язку з чим сторонами 22.02.2022 було переукладено дані додаткову угоду та договори.
Враховуючи підпункти 2.1.2, 2.2.12 кредитного договору-1, оскільки договір застави обладнання № 34086384-ДЗ-4/2 від 18.02.2022, укладення якого є умовою для отримання кредитних коштів, фактично було укладено 22.02.2022, тому у банку виникло зобов'язання видати кредитні кошти протягом 5 днів, починаючи з 22.02.2022.
Проте 24.02.2022 в Луганській області почались активні бойові дії, у зв'язку з чим банк, керуючись підпунктами 2.3.6 та 2.3.10 кредитного договору-1, відмовив позичальнику у видачі кредитних коштів за кредитним договором № 34086384-КД-4.
Колегією суддів досліджено додану позивачем до позовної заяви виписку по рахунку НОМЕР_1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Соколівські надра" з 31.10.2019 по 11.02.2025 (т.1 а.с. 37-109), який відкрито для обслуговування кредиту за кредитним договором № 34086384-КД-1 та на який повинні надходити усі погашення за даним кредитом, та встановлено, що грошові кошти на рефінансування кредитного договору №34086384-КД-1 в розмірі 3330244, 13грн., визначеному в пункті А.2 кредитного договору-1, банком не перераховувались.
Таким чином, кредитні кошти позивачем за кредитним договором № 34086384-КД-4 1-му відповідачу не видавались, будь-яких доказів зарахування таких коштів на відповідний рахунок, вказаний позивачем у кредитному договорі № 34086384-КД-4, 1-им відповідачем до суду не надано.
Крім того, 1-им відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували доводи щодо здійснення 18.02.2022 фінансових операцій на підтвердження укладення кредитного договору-1.
Враховуючи викладене, а також умови пункту 6.2 кредитного договору №34086384-КД-4, за якими цей договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, колегія суддів дійшла висновку, що наразі цей договір є недіючим, оскільки кредит не було надано.
Отже, у 1-го відповідача відсутня будь-яка заборгованість перед позивачем за кредитним договором №34086384-КД-4, тому доводи 1-го відповідача про припинення зобов'язань за кредитним договором №34086384-КД-1 є необґрунтованими.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з 1-го відповідача на користь позивача процентів за користування кредитом за період з 04.10.2022 по 31.10.2024, судова колегія зазначає наступне.
Частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з частиною 3 статті 346 Господарського кодексу України кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.
Частиною 2 статті 10561 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
За умовами пункту А.3 кредитного договору №34086384-КД-1 від 31.10.2019 термін повернення кредиту - 30.10.2024.
Положеннями пункту 4.1 кредитного договору передбачено, що за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з пунктом 1.2, підпунктами 2.2.3, 2.2.16, 2.2.17, 2.3.2, 2.4.1 цього договору позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у пунктах. А.6, А.6.1 цього договору.
Відповідно до пункту А.6. договору за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 19 (дев'ятнадцять) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
Пунктом А.6.1. договору передбачено, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання Позичальником зобов'язань, передбачених підпунктом 2.2.13 цього договору, Банк за користування кредитом встановлює Позичальнику проценти у розмірі 24 (двадцять чотири) % річних. При цьому Банк направляє Позичальнику письмове повідомлення із зазначенням підстави - порушення зобов'язань, передбачених підпунктом 2.2.13 цього договору та дати початку нарахування підвищених процентів, без внесення змін до цього договору. За умови відновлення виконання позичальником зобов'язань, передбачених підпунктом 2.2.13 цього договору, позичальник за користування кредитом сплачує проценти у розмірі зазначеному в пункті А.6. цього договору. При цьому Банк направляє письмове повідомлення позичальнику із зазначенням процентної ставки у розмірі, зазначеному в пункті А.6. цього договору та дати початку її нарахування.
У випадку порушення позичальником грошового зобов'язання по сплаті кредиту позичальник сплачує банку проценти за користуванням кредитом у розмірі 38 (тридцять вісім) % річних від суми простроченої заборгованості за кредитом (пункт А.7. договору).
Відповідно до ст. 212 ЦК України у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених пунктом 1.2, підпунктами 2.2.3, 2.2.16, 2.2.17, 2.3.2, 2.4.1 цього договору, позичальник сплачує банку проценти у розмірі, зазначеному у пункті А.7 цього договору (пункт 4.2 кредитного договору).
Сплата процентів за користування кредитом, передбачених пунктами 4.1, 4.2 цього договору, здійснюється у дату сплати процентів. Дата сплати процентів зазначена у пункті А.8 цього договору (пункт 4.3 кредитного договору).
Розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щоденно з дати списання коштів з позичкового рахунку до майбутньої дати сплати процентів та/або за період, який починається з попередньої дати сплати процентів до поточної дати сплати процентів. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту на суму залишку заборгованості по кредиту (пункт 4.7 кредитного договору).
Відповідно до пункту 4.8 кредитного договору нарахування процентів та комісій здійснюється на дату сплати процентів, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів на рік, а також комісія та пеня розраховуються виходячи з 360 днів на рік. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не враховується.
Терміни позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за цим договором встановлюються сторонами тривалістю 5 років (пункт 5.7 кредитного договору).
Сторони дійшли згоди, що в разі неповернення позичальником кредиту в строк, зазначений в пункті А.3, підпункті 2.3.2 цього договору, позичальник зобов'язався сплатити на користь банку заборгованість, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін, в розмірі подвійних процентів за користування кредитом, базовий розмір яких передбачений п. А.7 цього договору. При цьому проценти за користування кредитом банком не нараховуються та не підлягають сплаті позичальником (пункт 5.10 кредитного договору).
Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором №34086384-КД-1 від 31.10.2019 в частині нарахування процентів за користування кредитом, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про його необґрунтованість, з огляду на те, що банком не було прийнято до уваги той факт, що згідно умов укладеного між сторонами договору, строк надання кредиту сплив 30.10.2024 і нарахування процентів за користування кредитом після цієї дати є неправомірним, що узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №910/4518/16, в якій Суд вказав, що проценти відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 Цивільного кодексу України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.
Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно "користуватися кредитом", натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за "користування кредитом") за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
Разом з цим, зі спливом строку кредитування чи пред'явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.
Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за "користування кредитом" поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.
Велика Палата Верховного Суду також зауважила, що зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору. Невиконання зобов'язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов'язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.
За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов'язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.
Отже, як вірно зазначено господарським судом першої інстанції, заборгованість 1-го відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Соколівські надра" з урахуванням того, що строк користування кредитними коштами позичальником завершився 30.10.2024, з 31.10.2024 припиняється і його право на законне користування позиченими коштами.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з 1-го відповідача на користь позивача процентів за користування кредитом за 31.10.2024 в сумі 1154,30грн, оскільки вказані проценти були нараховані поза межами строку кредитування саме як проценти за користування кредитом у розмірі 13% річних, а не як міра відповідальності, передбачена ст. 625 ЦК України, у розмірі, визначеному пунктом 5.10 кредитного договору.
Таким чином, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, є проценти за користування кредитом, нараховані за період з 04.10.2022 по 30.10.2024 в сумі 1100700,67грн.
Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов'язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Отже, порука є спеціальним заходом майнового характеру спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов'язання.
Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника та кредитором боржника.
Як було зазначено вище, в забезпечення виконання умов кредитного договору, 31.10.2019 між Акціонерним товариством Комерційним банком "Приватбанк" (надалі - банк) та ОСОБА_1 (надалі - поручитель) було укладено договір поруки № 34086384-ДП-1 (т.1 а.с. 27-29), предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Соколівські надра" зобов'язань за кредитним договором від 31.10.2019 № 34086384-КД-1 з невідновлювальної кредитної лінії на суму 5175000,04 грн. з терміном дії до 30.10.2024, в тому числі на наступні цілі:
- у розмірі 5000000 грн. на придбання двох напівпричепів марки WIELTON (48м та 70м) та двох сідельних тягачів SCANIA (R та G);
- у розмірі 175000,04 грн. на сплату страхових платежів у випадках та у порядку, передбачених підпунктами 2.1.5, 2.2.12 цього договору.
Відповідно до пункту 1.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.
Пунктом 1.3 договору поруки визначено, що поручитель з умовами кредитного договору ознайомлений.
Згідно з пунктом 1.5 договору поруки у випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
За умовами пункту 4.1 договору поруки сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов'язань за кредитним договором цей договір припиняє свою дію.
Відповідно до пункту 4.2 договору поруки зміни та доповнення до цього договору вносяться тільки за згодою сторін, в письмовому вигляді, шляхом укладення відповідного договору про внесення змін. Будь-які повідомлення, запити та кореспонденція за цим договором або у зв'язку з ним повинні бути в письмовій формі, можуть передаватися по електронній пошті, за умови, що оригінали юридично важливої кореспонденції і документації повинні передаватися визнаною в Україні кур'єрською службою або вручатися особисто. Будь-яке таке повідомлення повинно бути адресовано одержувачу на його адресу, що вказана нижче, або за іншою адресою, яка може час від часу повідомлятися в письмовій формі одержувачем відправнику як адреса одержувача. Для доказу вручення повідомлення або документа буде достатнім довести, що доставка була здійснена особисто або що конверт, що містить повідомлення або документ, мав вірно вказану адресу і був відправлений (відповідно до вимог даного пункту, і всі поштові витрати були повністю оплачені), або що повідомлення електронною поштою було відправлено на адресу електронної пошти відповідної сторони. Адреса, згадана для обміну повідомленнями, така: адреса кредитора: вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, 49094, Україна, електронна пошта: help@pb.ua, адреса поручителя: 84561, Україна, Донецька область, Бахмутський район, село Покровське, вул. Калініна, будинок 24, електронна пошта: KRVN777@GMAIL.COM.
Згідно з пунктом 5.2 договору поруки його підписано із використанням кваліфікованого електронного підпису в порядку, передбаченому Законами України "Про електронні документи та електронний документообіг" і "Про електронні довірчі послуги", та вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису його сторонами.
Отже, з огляду на положення умов договору поруки та неналежне виконання позичальником (1-им відповідачем) своїх зобов'язань зі своєчасного повернення траншів та сплати процентів за користування ними, у ОСОБА_1 виник солідарний обов'язок з ТОВ "Соколівські надра" з погашення існуючої заборгованості.
Частиною 1 статті 543 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження тих обставин, що 2-й відповідач оспорював позов, доказів відсутності заборгованості суду не надав.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з 2-го відповідачів в солідарному порядку на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 34086384-КД-1 від 31.10.2019 в сумі 3196537,51грн, за тілом кредиту заборгованість за процентами за користування кредитом в сумі 1100700, 67 грн.
Щодо доводів апелянта про порушення господарським судом першої інстанції, при ухваленні оскаржуваного рішення норм процесуального права, яке полягає в безпідставній відмові в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із об'єктивною неможливістю участі в підготовчому судовому засіданні та закінченні підготовчого судового засідання без участі представника 1-го відповідача, судова колегія зазначає наступне.
Право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, яка передбачена статтею 129 Конституції України і статтею 6 Конвенції. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення. Загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи та хід її розгляду.
Такі принципи господарського судочинства, як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі, реалізуються, зокрема, шляхом надання особам, які беруть участь у справі, рівних процесуальних прав й обов'язків, до яких, зокрема, віднесено право знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів, а також право давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення (відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03.08.2022 у справі №909/595/21).
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності заяв, скарг на рішення тощо. Це право може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Проте, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (рішення ЄСПЛ у справах "Мушта проти України", заява № 8863/06, п. 37; "Kreuz v. Poland", заява № 28249/95, п. 53; "Golder v. the United Kingdom", заява № 4451/70, п. 38, "Stanev v. Bulgaria", заява № 36760/06, п.п. 229-230).
Апеляційний суд вважає за доцільне звернутись до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що"при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007р.;"ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016р.).
Колегія суддів зазначає, що скаржник був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, явка повноважного представника скаржника не визнавалась судом обов'язковою. Крім того, останній скористався правом на подання заяв по суті справи та доказів в обґрунтування своєї позиції.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, а отже не вбачає в діях місцевого господарського суду порушення прав скаржника.
Щодо доводів апелянта стосовно безпідставної відмови господарським судом першої інстанції в задоволенні клопотання 2-го відповідача ОСОБА_1 про повернення справи на стадію підготовчого провадження та зупинення провадження на підставі пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України до набрання законної сили рішенням у справі № 910/6012/25, судова колегія зазначає наступне.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 2-им відповідачем подано клопотання, в якому останній просив повернути розгляд справи № 913/80/25 на стадію підготовчого провадження та на підставі пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України зупинити провадження у справі № 913/80/25 до набрання законної сили рішенням у справі № 910/6012/25.
В обґрунтування поданого клопотання 2-й відповідач посилався на те, що справи № 913/80/25 та № 910/6012/25 пов'язані між собою, оскільки в разі задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про розірвання договору поруки від 31.10.2019 №34086384-ДП-1 у справі № 910/6012/25, в межах справи №913/80/25 буде неможливим задоволення позовних вимог Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором від 31.10.2019 № 34086384-КД-1, оскільки у справі №913/80/25 в якості підстави для задоволення позовних вимог до 2-го відповідача, позивач посилається саме на договір поруки від 31.10.2019 № 34086384-ДП-1, наявність підстав для розірвання якого є предметом розгляду у справі №910/6012/25.
Розумний строк судового розгляду є невід'ємним елементом права на справедливий судовий розгляд, який безпосередньо закріплений в п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При тлумаченні поняття "розумні строки" Європейський суд з прав людини визначив момент початку та закінчення цих строків, а також вивів критерії, які повинні враховуватися при оцінці певного строку як розумного, а саме: складність справи, важливість для заявника питання, що розглядається судом, поведінка заявника, поведінка державних органів.
Згідно з частиною 1 статі 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Водночас, як верховенство права, так і розумність строків розгляду справи судом належить до основних засад (принципів) господарського судочинства за ч. 3 цієї ж статті.
Глава 8 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України містить норми, які регулюють залишення позову без розгляду, зупинення і закриття провадження у справі.
Зупинення провадження у справі зупиняє перебіг процесуальних строків (частина 1 статті 117 Господарського процесуального кодексу України), який продовжується з дня поновлення провадження у справі (частина 2 статті 117 Господарського процесуального кодексу України), а самі випадки, які регламентують зупинення провадження у справі чітко передбачені статтями 227, 228 Господарського процесуального кодексу України і є вичерпними.
Положеннями статті 227 Господарського процесуального кодексу України визначені випадки, в яких суд зобов'язаний зупинити провадження у справі.
Так, відповідно до пункту 5 частини 1 цієї статті суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пункту 5 частини 1 статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення спору (пункт 4 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України).
В той же час, приписами частини 3 статті 195 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що провадження у справі на стадії розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-31 частини 1 статті 227 та пунктом 1 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України. Тому зупинення провадження у справі на підставі пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України допустиме лише на стадії підготовчого провадження.
Згідно з частиною 1 статі 177 Господарського процесуального кодексу України завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Відповідно до статті 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.
За змістом статті 182 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання проводиться з повідомленням учасників справи, а також наведено дії, які здійснює суд у підготовчому засіданні з метою забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Завданням ж розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (ст. 194 Господарського процесуального кодексу України).
Судова колегія зазначає, що нормами Господарського процесуального кодексу України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.
Колегією суддів також враховується, що відповідно до практики Верховного Суду (постанова від 14.03.2023 у справі № 921/174/21) суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Водночас, такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.
З матеріалів справи вбачається, що провадження у справі було відкрито 25.02.2025. ухвалою господарського суду Луганської області від 07.04.2025 (т.1 а.с. 135-137) строк підготовчого провадження з ініціативи суду продовжувався на 30 днів. 06.05.2025 судом першої інстанції було постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (т.2 а.с.7-9).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що, у 2-го відповідача було достатньо часу для звернення з позовом до Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" про розірвання договору поруки від 31.10.2019 № 34086384-ДП-1 в межах окремого позовного провадження.
Проте, 2-ий відповідач звернувся з відповідним позовом до господарського суду міста Києва лише 13.05.2025, тобто вже після закриття судом підготовчого провадження у справі № 913/80/25 та призначення справи до судового розгляду по суті.
Крім того, зі змісту клопотання 2-го відповідача не вбачається, яким чином ймовірне розірвання договору поруки від 31.10.2019 №34086384-ДП-1 впливатиме на зміст правовідносин, що виникли та існували між сторонами у цій справі у попередній до розірвання договору поруки період, обсяг та оцінку конкретних обставин, що мають суттєве значення для справи враховуючи предмет та підстави цього позову.
За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення відповідного клопотання 2-го відповідача.
Судова колегія зазначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
З огляду на той факт, що висновки суду першої інстанції відповідають в повній мірі приписам законодавства, фактичним обставинам справи, рішення відповідає вимогам статті 236 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишення рішення господарського суду Луганської області від 26.05.2025 у справі №913/80/25 без змін.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає витрати за подання апеляційної скарги на апелянта.
Керуючись ст.ст. 254, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Соколівські надра" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Луганської області від 26.05.2025 у справі №913/80/25 залишити без змін.
Повна постанова складена 01.09.2025.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя О.В. Плахов
Суддя М.М. Слободін
Суддя П.В. Тихий