вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"27" серпня 2025 р. Справа№ 910/12955/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Хрипуна О.О.
суддів: Коробенка Г.П.
Михальської Ю.Б.
при секретарі судового засідання Король Я.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.07.2025
за результатами розгляду матеріалів скарги ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) державного/приватного виконавця
у справі № 910/12955/20 (суддя Турчин С.О.)
за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
до 1) ОСОБА_2 ,
2) ОСОБА_3 ,
3) ОСОБА_4 ,
4) ОСОБА_5 ,
5) ОСОБА_1 ,
6) ОСОБА_6 ,
7) ОСОБА_7 ,
8) ОСОБА_8 ,
9) ОСОБА_9 ,
10) ОСОБА_10
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1. Публічне акціонерне товариство "ПЛАТИНУМ БАНК";
2. Національний банк України
про солідарне стягнення 1 477 708 016,17 грн
за участю представників:
від ДВС: Черноштан В.В.
від позивача: Мостепанюк В.І.,
від відповідача 5: Дуднік Л.О.;
від відповідачів 1-4, 6-10: не з'явились;
від третіх осіб: не з'явились;
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2025 задоволено скаргу ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) державного/приватного виконавця; визнано неправомірною бездіяльність начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима І.С., яка полягає у не розгляді протягом встановленого законом строку заяви про зняття арешту з коштів на рахунку, відкритому в АТ "Ощадбанк", філії банку ГУ АТ "Ощадбанк" по м. Києву та Київській області, на який накладено арешт у виконавчому провадженні № НОМЕР_2; визнано неправомірною бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових Владислава Сергійовича, яка полягає у не розгляді протягом встановленого законом строку заяви про зняття арешту з коштів на рахунку, відкритому в АТ "Ощадбанк", філії банку ГУ АТ "Ощадбанк" по м. Києву та Київській області, на який накладено арешт у виконавчому провадженні № НОМЕР_2; зобов'язано головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових В.С. зняти арешт з коштів, які є пенсією ОСОБА_1 та знаходяться на рахунку, відкритому в АТ "Ощадбанк", філії банку ГУ АТ "Ощадбанк" по м. Києву та Київській області, який накладений постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових В.С. від 28.07.2023 у виконавчому провадженні НОМЕР_3.
Не погодившись з ухвалою, відділ примусового виконання рішення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.07.2025 у справі № 910/12955/20 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) державного/приватного виконавця відмовити у повному обсязі.
За твердженням скаржника, спірний рахунок є поточним рахунком боржника, призначений для здійснення різноманітних фінансових операцій, сам по собі факт надходження пенсійних виплат на поточний рахунок не перетворює його на рахунок із спеціальним режимом використання. Крім того, скаржник зазначає, що АТ "Ощадбанк" не повідомляв державного виконавця, що зазначений рахунок має спеціальний режим або що на ньому обліковуються кошти, стосовно яких діє заборона на арешт.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відділу примусового виконання рішення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.07.2025 у справі № 910/12955/20.
У зв'язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_11 , яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді: Михальська Ю.Б., Коробенко Г.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2025 апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.07.2025 у справі № 910/12955/20 прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів, призначено справу до розгляду на 27.08.2025.
В судове засідання представники відповідачів 1- 4, 6 - 10 та третіх осіб не з'явились, хоч учасники процесу були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.
Беручи до уваги, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду доведено до відома учасників апеляційного провадження, що нез'явлення їх представників у судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційної скарги по суті, а також те, що згідно із ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів визнала можливим розгляд справи за відсутності представників зазначених учасників справи за наявними матеріалами.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.
Стаття 55 Конституції України вказує, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Однією з засад виконавчого провадження є забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців (ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження").
Згідно із ч. 1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
За приписами ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Статтею 340 ГПК України визначено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.
ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на бездіяльність органу державної виконавчої служби, та просив суд визнати неправомірною бездіяльність начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима Івана Сергійовича, яка полягає у не розгляді протягом встановленого законом строку заяви про зняття арешту з коштів на рахунку ІВАN НОМЕР_1 , відкритому в АТ "Ощадбанк", філії банку ГУ АТ "Ощадбанк" по м. Києву та Київській області, на який накладено арешт у виконавчому провадженні НОМЕР_3; визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових Владислава Сергійовича, яка полягає у не розгляді протягом встановленого законом строку заяви про зняття арешту з коштів на рахунку ІВАN НОМЕР_1 , відкритому в АТ "Ощадбанк", філії банку ГУ АТ "Ощадбанк" по м. Києву та Київській області, на який накладено арешт у виконавчому провадженні НОМЕР_3; зобов'язати головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових Владислава Сергійовича зняти арешт з коштів, які є пенсією Рибіна Леоніда Валентиновича та знаходяться на рахунку ІВАN НОМЕР_1 , відкритому в АТ "Ощадбанк", філії банку ГУ АТ "Ощадбанк" по м. Києву та Київській області, який накладений постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових Владиславом Сергійовичем від 28 липня 2023 року у виконавчому провадженні НОМЕР_3.
Місцевим господарським судом встановлено та не заперечується сторонами, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № НОМЕР_2, боржником у якому є скаржник - Рибін Леонід Валентинович, з примусового виконання наказу № 910/12955/20 від 07.07.2023, що видав Господарський суд міста Києва, про стягнення солідарно з Рибіна Леоніда Валентиновича шкоду, заподіяну ПАТ "ПЛАТИНУМ БАНК" та його кредиторам в розмірі 1 477 708 016,17 грн на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Постановою від 28.07.2023 ВП НОМЕР_3 головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових Владислава Сергійовича накладено арешт на кошти боржника у межах суми звернення стягнення - 1 625 479 218,89 грн.
Постановою від 08.05.2024 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових Владислава Сергійовича відкрито виконавче провадження № НОМЕР_4 щодо стягнення з Рибіна Л.В. на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 73 570,00 грн судових витрат у вигляді сплати судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції.
Постановою від 08.05.2024 головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових Владислава Сергійовича у виконавчому провадженні № НОМЕР_4 накладено арешт на кошти у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 81 212,70 грн.
Постановою від 08.05.2024 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових Владислава Сергійовича виконавче провадження № НОМЕР_4 та № НОМЕР_2 об'єднано у зведене виконавче провадження № НОМЕР_5.
Постановою від 12.09.2024 закінчено виконавче провадження № НОМЕР_4 та припинено чинність арешту майна боржника.
Судом також встановлено, що на ім'я Рибіна Леоніда Валентиновича відкритий рахунок ІВАN НОМЕР_1 в АТ "Ощадбанк", філії банку ГУ АТ "Ощадбанк" по м. Києву та Київській області, для отримання пенсійних виплат, що підтверджується довідкою АТ "Ощадбанк" від 05.07.2024, випискою по рахунку боржника за період з 25.07.2023 по 05.07.2024, з 01.07.2023 по 16.05.2025, витягом з електронного кабінету пенсіонера.
Проте, на грошові кошти Рибіна Л.В. був накладений арешт постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових Владислава Сергійовича від 28.07.2023 у ВП № НОМЕР_2 на загальну суму 1 625 479 218,89 грн.
За даними виписки по картковому рахунку, належному Рибіну Леоніду Валентиновичу, з 14.08.2023 з боржника списується нарахування пенсії, що суперечить вимогам Закону України "Про виконавче провадження". Скаржник зауважує, що відповідно до розділу п.10-2 розділу XIII Прикінцеві та Перехідні положення Закону України "Про виконавче провадження" тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України припиняється звернення стягнення на пенсію.
26.03.2025 скаржник направив начальнику відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - Нещадиму І.С. та державному виконавцю - Берегових В.С. заяви від 24.03.2025 про зняття арешту з рахунку № НОМЕР_1 в АТ "Ощадбанк". Разом із заявами від 24.03.2025 начальнику та державному виконавцю відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України направлені: копія довідки АТ "Ощадбанк" від 05.07.2024, копія виписки з карткового рахунку скаржника, витяг з електронного кабінету пенсіонера, копія довідки МСЕК Серії 12 ААТ № 735997, копія індивідуальної програми реабілітації інваліда № 1260-24.
Згідно із інформації з сайту Укрпошти щодо відстеження поштового відправлення вказані заяви отримані начальником та виконавцем 01.04.2025, що підтверджується квитанцією та трекінгом відправлення, проте залишені адресатами без реагування.
За доводами відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України:
під час примусового виконання виконавчого провадження № НОМЕР_2, державним виконавцем винесено 28.07.2023 постанову про арешт коштів боржника, окрім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено Законом;
АТ "Ощадбанк" жодного разу не повідомляло державного виконавця, що рахунок № НОМЕР_1 є рахунком зі спеціальним режимом використання, і арешт на нього не може бути накладений;
з довідки АТ "Ощадбанк" від 05.07.2024 не вбачається, що банківський рахунок має спеціальний режим використання чи звернення стягнення на кошти, що знаходяться на рахунку заборонено законом;
державним виконавцем не виносилась постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
відповідно до положень пункту 10-2 Перехідних та прикінцевих положень Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому провадженні № 72437968 державним виконавцем визначено поточний рахунок для здійснення видаткових операцій, відповідно скаржник має право користуватись коштами (пенсією) та здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року;
за результатами розгляду заяв скаржника та його представника від 25.07.2024, від 10.04.2024 щодо зняття арешту з коштів боржника відділом надано відповідь листами від 29.08.2024 та від 15.05.2024;
листом № 59248/54433-33-25/20.1 від 25.04.2025 відділом надано відповідь на заяву скаржника від 24.03.2025 про зняття арешту з коштів боржника.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 68 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.
Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи (ч. 3 ст. 68 Закону України "Про виконавче провадження").
Відповідно до ч. 1 ст. 70 Закону України "Про виконавче провадження" розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю особи, у зв'язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків (ч. 2 ст. 70 Закону України "Про виконавче провадження").
Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами (ч. 3 ст. 70 Закону України "Про виконавче провадження").
Згідно з наведеними приписами Закону України "Про виконавче провадження" кошти, що складають заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, можуть бути об'єктом звернення стягнення за виконавчим документом, а виконавець має повноваження звернути стягнення на такі кошти боржника, однак лише за певних умов: якщо у боржника відсутні інші кошти та/або об'єкти для стягнення, якщо стягнення за виконавчим документом має характер періодичних платежів, якщо сума стягнення за виконавчим документом не перевищує п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.
Застосування такого порядку оформлюється виконавцем шляхом винесення відповідної постанови. Стягнення здійснюється підприємствами, установами, організаціями фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи. Відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника у межах звернення стягнення на ці кошти боржника здійснюються у межах дозволених законом розмірів. При цьому під зверненням стягнення у розумінні положень розділу IX Закону України "Про виконавче провадження" слід розуміти саме списання (відрахування) коштів, що є заробітною платою, пенсією, стипендією та іншим доходами боржника. Такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 20.01.2025 у справі №910/8436/23, від 30.04.2024 у справі №910/5936/22.
Водночас 26.03.2022 набрав чинності Закон України 2129-ІХ "Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження", згідно із яким було доповнено пунктом 10-2.
Так, підпунктом 3 пункту 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни РФ).
З огляду на наведені приписи розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" суд зазначає, що в період дії воєнного стану з пенсійного рахунку боржника - громадянина України не можуть бути списані кошти, отримані боржником як пенсія, при примусовому виконанні судових рішень, які не пов'язані зі стягнення аліментів, відшкодуванням шкоди заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю внаслідок кримінального правопорушення. Такий правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 19.02.2025 у справі №910/8436/23.
Отже, як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції, станом на дату накладення арешту та стягнення з зазначеного вище рахунку боржника існувала тимчасова (до припинення або скасування воєнного стану в Україні) заборона на вчинення такого заходу примусового виконання рішень, як звернення стягнення на пенсію боржника.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
При цьому, згідно із абз. 2 ч. 2 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника та/або з електронних грошей, які знаходяться на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку, небанківських надавачів платіжних послуг документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону.
Частина 3 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Як встановлено судом, згідно із заяви про приєднання №511825211/250723 картковий рахунок № НОМЕР_1 є поточним рахунком, що у розумінні ст.63 Закону України "Про платіжні послуги" відкривається банком клієнту для зберігання коштів і виконання платіжних операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства.
Водночас згідно із довідкою АТ "Ощадбанк" від 05.07.2024 картковий рахунок № НОМЕР_1 в АТ "Ощадбанк" відкритий ОСОБА_1 для зарахування пенсійних виплат.
У заяві від 26.07.2023 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві скаржник вказав для перерахунку пенсії рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ "Ощадбанк".
Згідно з виписками з банку з 25.07.2023 по 05.07.2024, з 01.07.2023 по 16.05.2025, які містяться в матеріалах справи, на зазначений рахунок надходили та надходять лише пенсійні кошти. Списані з рахунку боржника впродовж зазначеного періоду грошові кошти є пенсійними коштами.
За таких обставин, державний виконавець вчинив зазначені дії зі списання пенсійних коштів боржника у період дії встановленої законом заборони (тимчасового припинення) звернення стягнення на пенсію боржника, що є порушенням пункту 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження".
Докази того, що списані державним виконавцем з рахунку боржника № НОМЕР_1 грошові кошти є іншим видом доходу боржника, ніж пенсія, на які можливо було звернути стягнення у період дії воєнного стану в Україні, в матеріалах справи відсутні.
Місцевий господарський суд мотивовано визначив, що відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому п. 10, 15 ч. 1 ст. 34 цього Закону.
Відповідно до п. 16 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5) постанова про зняття арешту з майна боржника або скасування інших заходів примусового виконання рішення виноситься не пізніше наступного робочого дня з дня отримання виконавцем підтвердження наявності обставин для винесення такої постанови.
За змістом ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" та п.16 розділу VIII Інструкції №512/5 заява про зняття арешту з майна (коштів) боржника розглядається виконавцем не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього заяви боржника.
При цьому, підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (п. 1 ч. 4 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження").
Отже, як мотивовано вказав суд першої інстанції, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, накладення арешту на які заборонено, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України "Про виконавче провадження".
Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (ч. 4 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження").
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 905/361/19 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.04.2022 у справі № 756/8815/20.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 30.04.2024 у справі № 910/5936/22.
Отже, з огляду на норми частини четвертої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження", враховуючи наведені вище правові позиції Верховного Суду, у разі накладення арешту на рахунок із спеціальним режимом використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом, виконавець має зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
У випадку, коли на стадії накладення арешту на грошові кошти боржника-фізичної особи, що знаходяться на рахунку боржника та є пенсією боржника, виконавцю не вдалось виявити правову природу (статус) цих грошових коштів, як коштів на які накладення арешту заборонено законом, то арешт на такі грошові кошти підлягає зняттю на підставі відповідного повідомлення банку або заяви боржника з наданням ним відповідних документів на підтвердження цього та/або за результатами перевірки зазначених звітів. Проте, виконавець в порушення пункту 1 частини четвертої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" арешту з грошових коштів, які є пенсійними коштами на рахунку № НОМЕР_1 в АТ "Ощадбанк" не зняв.
Орган державної виконавчої служби під час розгляду скарги надав суду лист № 59248/54433-33-25/20.1 від 25.04.2025, яким надано відповідь на заяву скаржника від 24.03.2025 про зняття арешту з коштів боржника. Докази направлення зазначеного листа боржнику суду не надані. У свою чергу, скаржник зазначає, що не отримував відповіді від органу державної виконавчої служби.
За відсутності доказів розгляду заяви скаржника, з урахуванням того, що останній заперечує факт отримання відповіді від органу державної виконавчої служби, та не зняття арешту з коштів у встановлений ч.2 ст.59 Закону України "Про виконавче провадження" та п.16 розділу VIII Інструкції №512/5 строк, суд вважає обґрунтованими доводи скаржника про бездіяльність начальника відділу примусового виконання рішень та державного виконавця, а також наявність підстав для зняття арешту з коштів, які є пенсією ОСОБА_1 .
Місцевий господарський суд обґрунтовано зазначив, що відповідно до положень пункту 10-2 Перехідних та прикінцевих положень Закону України "Про виконавче провадження" тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.
З матеріалів скарги та заперечень вбачається, що у виконавчому провадженні № 72437968 рахунок №UA203226690000026204505118252 визначено державним виконавцем як поточний рахунок для здійснення видаткових операцій, відповідно скаржник має право користуватись коштами (пенсією) та здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року.
Згідно із наявних у матеріалах справи банківських виписок з рахунку № НОМЕР_1 та як зазначено самим боржником, останньому здійснювалась видача готівки за рахунок пенсійних коштів в межах суми встановленої в пп.1 п.10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження".
Однак, з огляду на те, грошові кошти на рахунку боржника № НОМЕР_1 є пенсійними коштами, на які заборонено звертати стягнення у період дії воєнного стану в Україні положення підпункту 1 пункту 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" є не застосовними у цьому випадку.
За встановлених обставин, місцевий господарський суд дійшов висновку, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, про обґрунтованість скарги щодо визнання неправомірною бездіяльності начальника та державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, що полягає у не розгляді протягом встановленого законом строку заяви про зняття арешту з коштів на рахунку ІВАN НОМЕР_1 , відкритому в АТ "Ощадбанк", філії банку ГУ АТ "Ощадбанк" по м. Києву та Київській області, на який накладено арешт у виконавчому провадженні НОМЕР_3 та зобов'язання головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових Владислава Сергійовича зняти арешт з коштів, які є пенсією ОСОБА_1 та знаходяться на рахунку ІВАN НОМЕР_1 .
Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Скаржником не надано суду належних і допустимих доказів на спростування на підтвердження доводів, зазначених в апеляційній скарзі.
За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність правових підстав для задоволення скарги на дії державного виконавця відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.
З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування ухвали місцевого суду не вбачається.
Судові витрати, пов'язані з поданням апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. ст.ст. 267-271, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський,
1. Апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.07.2025 у справі № 910/12955/20 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.07.2025 у справі № 910/12955/20 залишити без змін.
3. Матеріали оскарження № 910/12955/20 повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.О. Хрипун
Судді Г.П. Коробенко
Ю.Б. Михальська