про залишення позовної заяви без руху
29 серпня 2025 року Київ № 320/43723/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Горобцова Я.В., перевіривши заяву Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю «АКТИВ НАФТА ПЛЮС» про стягнення коштів за податковим боргом,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю «АКТИВ НАФТА ПЛЮС», в якій просить суд:
- стягнути кошти за податковим боргом з Товариства з обмеженою відповідальністю «АКТИВ НАФТА ПЛЮС», на суму податкового боргу у розмірі 1 143 699, 33 грн.
Заява обґрунтована тим, що ТОВ «АКТИВ НАФТА ПЛЮС» на момент звернення до суду має заборгованість з податку на додану вартість на загальну суму 1 143 699, 33 грн. Заборгованість виникла на підставі податкового повідомлення-рішення № 570910407 від 19.06.2025 та №668310407 по податковій декларації з ПДВ №9141464512.
Контролюючим органом направлено ТОВ «АКТИВ НАФТА ПЛЮС» податкову вимогу від 29.07.2025 №0015894-1303-2615, яку відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення направлено 29.07.2025.
Таким чином, ГУ ДПС у місті Києві вважає, що облік 30 днів необхідно здійснювати з моменту безпосереднього надіслання податкової вимоги. В той же час, як вбачається з вищевикладеного строком для звернення до суду із заявою про стягнення коштів за податковим боргом є 29.08.2025, то відповідно до ст. 270 КАСУ просить суд вважати строк дотриманим.
Розглянувши матеріали зазначеної заяви, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.283 КАС України, провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Відповідно до статті 171 ч.1 ч.3 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161,172, 283 цього Кодексу.
Особливості провадження у справах за зверненням податкових та митних органів визначено ст. 283 КАС України.
Водночас, загальні вимоги та правила відкриття провадження у справі, визначено Главами 1, 2 Розділу ІІ Позовне провадження КАС України, котрі, з урахуванням положень ст.283 КАС України, у тому числі, застосовується до звернень органів доходів і зборів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. Пунктом 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) визначено, що суддя, після одержання позовної заяви, з'ясовує, чи подано позов у строк, установлений законом.
Пунктом 94.1 статті 94 ПК України передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Згідно з підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується, що платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Відповідно до пункту 94.6 статті 94 ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.
Обґрунтованість арешту, накладеного на майно платника податків рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, має бути перевірена судом протягом 96 годин.
Особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків регламентовано статтею 283 КАС України.
Так, частиною другою статті 283 КАС України визначено, що заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Особливості розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ визначені параграфом 2 Глави 11 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 КАС України провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо:
1) зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках/електронних гаманцях платника податків;
2) підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків;
3) надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі;
4) зобов'язання керівника підприємства провести інвентаризацію основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, які перебували або перебувають під митним контролем чи використовувалися цим підприємством разом із товарами, які були поміщені у відповідний митний режим;
5) стягнення коштів за податковим боргом;
6) зобов'язання платника податків, який має податковий борг, укласти договір щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості цього платника на податковий орган;
7) встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі України.
Заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинна містити:
1) найменування адміністративного суду;
2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку заявника;
3) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку, якщо такий відомий, щодо сторони, до якої застосовуються заходи, визначені частиною першою цієї статті;
4) підстави звернення із заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника;
5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються;
6) підпис уповноваженої особи суб'єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою.
Відповідно до ч. 3 ст. 283 КАС України у разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків.
Дослідивши заяву подану заявником судом було встановлено, що контролюючим органом направлено ТОВ «АКТИВ НАФТА ПЛЮС» податкову вимогу від 29.07.2025 № 0015894-1303-2615, яку відповідно до квитанції про доставку документів в електронний кабінет направлено 29.07.2025.
До суду Київського окружного адміністративного суду заявник звернувся 29.08.2025 о 09:22.
Судом встановлено, що на підтвердження направлення іншій стороні справи заяви з додатками ГУ ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України надало квитанцію УКРПОШТА від 27.08.2025 о 10:04, відповідно до якої заява направлена ТОВ «АКТИВ НАФТА ПЛЮС», за адресою: до відділення, Київ, 03189.
У той же час, у заяві та ідентифікаційних даних ТОВ «АКТИВ НАФТА ПЛЮС» зазначається адреса: вул. Вільямса Академіка, буд. 6 Д, офіс 43, м. Київ, 03189.
Суд звертає увагу на те, що адреса відправлення є не точною, відтак заявником не надано належного доказу направлення іншому учаснику справи примірника заяви з додатками.
Поряд з цим, обґрунтовуючи підстави звернення до суду, заявник посилається на обставини вручення відповідачу 29.07.2025 податкової вимоги від 29.07.07.2025 № 0015894-1303-2615, та вважає, що вважає, що облік 30 днів необхідно здійснювати з моменту безпосереднього надіслання податкової вимоги.
Як убачається з фіскального чеку від 27.08.2025 та опису вкладення у цінний лист (штриховий кодовий ідентифікатор 0103300442351), що підтверджує надсилання відповідачу копії заяви з додатками, названі документи прийнято для відправки відділенням поштового зв'язку 27.08.2025, про що свідчить календарний штемпель.
Як стверджує заявник, із посиланням на пункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Заявник стверджує, що строком звернення до суду із цією заявою є 29.08.2025, тобто день складення податкової вимоги.
Натомість, як свідчать докази надсилання заяви відповідачу, заявник передчасно здійснив таке надсилання 27.08.2025, тобто раніше спливу тридцяти календарних днів.
Крім того, зі змісту заяви не встановлено підстави звернення із заявою та обставини, що підтверджуються доказами, з огляду на таке.
Відповідно до статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Крім того, відповідно до п.2 ч.1 ст.283 КАС України, провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Відповідно до статті 171 ч.1 ч.3 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161,172, 283 цього Кодексу.
Особливості провадження у справах за зверненням податкових та митних органів визначено ст. 283 КАС України.
Водночас, загальні вимоги та правила відкриття провадження у справі, визначено Главами 1, 2 Розділу ІІ Позовне провадження КАС України, котрі, з урахуванням положень ст.283 КАС України, у тому числі, застосовується до звернень органів доходів і зборів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Так, згідно з ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».
Частиною1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади, а також на забезпечення архітектурної доступності приміщень судів, доступності інформації, що розміщується в суді, для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.
У відповідності до статті 4 частини 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01.01.2025 установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3028 гривні.
У відповідності статті 4 частини 3 пункту 1 Закону № України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема: за подання до адміністративного суду адміністративного позову, а саме: немайнового характеру, який подано: а) суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, б) фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, з аналізу наведених вище норм вбачається, що за подання заяви позивачем, у порядку визначеному статтею 283 КАС України, передбачено справляння судового збору, тобто зазначена заява є об'єктом справляння судового збору за загальними правилами, визначеними нормами Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України «Про судовий збір.»
Отже, звертаючись до суду із заявою Головне управління ДПС у м. Києві зобов'язане було сплатити судовий збір у розмірі 3028 грн.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в ухвалі від 14 січня 2019 року у справі №640/20001/18.
Таким чином, усуваючи недоліки заяви заявнику необхідно надати до суду:
- надання належних доказів направлення іншій стороні заяви з додатками на її дійсну адресу;
- пояснень підстав передчасного надсилання 27.08.2025 відповідачу копії заяви з додатками до спливу тридцяти календарних днів;
- оригінал платіжного документу про сплату судового збору в розмірі 3028,00 грн;
Суд звертає увагу на максимально короткі строки, що встановлені ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства, що також впливає на можливість швидкого реагування, у даному випадку, для усунення недоліків заяви та виконання вимог суду. При цьому, суд також враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні по справі «Белет проти Франції», відповідно до яких стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п.1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, у тому числі процесуальні заборони й обмеження, які полягають у тому, щоб судовий процес не перетворився на безладний рух. Разом з тим суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним.
Враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
Відповідно до ч. 3 статті 283 КАС України у разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків.
Керуючись статтями 248, 283 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Заяву Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю «АКТИВ НАФТА ПЛЮС» про стягнення коштів за податковим боргом - залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення недоліків заяви - до 29.08.2025 до 14 год. 15 хв.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Я.В. Горобцова