28 серпня 2025 року м. Київ № 320/31262/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету позову: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7, Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс-Україна», про визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України, в якому позивач просив суд визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 320/7 від 29.01.2024 «Про відмову у задоволенні скарги».
Позивач, в обґрунтування позову зазначає, що 17 листопада 2023 року ним подано скаргу до Міністерства юстиції України на рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 від 15 березня 2023 року та реєстраційну дію №1000741070024058335 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення повноважень з 14.03.2023 одноособового виконавчого органу товариства - ТОВ «Альянс-Україна» ОСОБА_1 (РНОКППП НОМЕР_1 ).
29 січня 2024 року наказом Міністерства юстиції України №319/7 ОСОБА_1 було відмовлено в задоволенні скарги на рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 від 15 березня 2023 року та реєстраційну дію №1000741070024058335 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Вважає вказаний наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки відповідач при розгляді скарги не перевірив відомості про органи управління Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Україна» станом на 25.12.2023, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Просить суд задовольнити позов.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.07.2024 позовну заяву було залишено без руху.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс-Україна».
Відповідач у відзиві зазначає, що розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін'юстом у межах компетенції, визначеної законом, зокрема на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора.
На підставі висновку Центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України від 25.12.2023 прийнято наказ Міністерства юстиції України від 29.01.2024 № 320/7 «Про відмову в задоволенні скарги», яким: відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 від 17.11.2023 у зв'язку з тим, що реєстраційна дія, проведена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Україна» (ідентифікаційний код юридичної особи 31283997), відповідає законодавству у сфері державної реєстрації.
За результатом перевірки відомостей ЄДР щодо ТОВ «Альянс-Україна» та матеріалів скарги Центральною Центральною Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України встановлено, що документи, подані для проведення приватним нотаріусом ОСОБА_7 оскаржуваної реєстраційної дії, відповідали вимогам статей 15 та 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», у зв'язку з чим, у приватного нотаріуса ОСОБА_7 були відсутні підстави для відмови у державній реєстрації.
До повноважень державного реєстратора, визначених статтею 6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», не належить встановлення достовірності даних, зазначених у документах. Водночас повноваження державного реєстратора полягають у перевірці відповідності відомостей, які вказані в заяві про державну реєстрацію, відомостям, які зазначені в поданих документах.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про протиправність оскаржуваної реєстраційної дії, колегією не встановлено.
Отже, оскаржувана реєстраційна дія, проведена приватним нотаріусом ОСОБА_7 щодо Товариства, відповідає законодавству у сфері державної реєстрації. Просить суд відмовити у задоволенні позову.
Крім того, представник відповідача подав суду клопотання про закриття провадження по справі. Зазначив, що скарга подана позивачем у зв'язку зі державною реєстрацією змін до відомостей про юридичну особу. Тобто позовні вимоги у справі заявлено на поновлення порушених корпоративних прав. З огляду на сталу позицію Верховного Суду щодо оскарження наказів Міністерства юстиції України про скасування реєстраційних дій або відмову в їх скасуванні, дії позивача свідчать про наявний приватноправовий спір.
Позивач у відповіді на відзив, вказує на те, що відсутність відповідного запису у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким, є Міністерство юстиції України. Просить суд задовольнити позов.
Крім того, позивачем подано заперечення проти клопотання представника відповідача про закриття провадження.
Відповідач правом надання заперечень відповідно до положень статті 164 КАС України не скористався.
Треті особи правом надання пояснень відповідно до положень статті 165 КАС України не скористались.
Розглянувши подані представниками сторін документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 17.11.2023 подано скаргу, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 27.11.2023 за № СК-4793-23, на реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) від 15.03.2023 № 1000741070024058355 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 (далі - приватний нотаріус ОСОБА_7) щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Україна» (ідентифікаційний код юридичної особи 31283997) (далі - Товариство).
25 грудня 2023 року Центральною Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України розглянуто скаргу та прийнято висновок, яким рекомендовано наступне:
«Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 від 17.11.2023 у зв'язку з тим, що реєстраційна дія, проведена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Україна» (ідентифікаційний код юридичної особи 31283997), відповідає законодавству у сфері державної реєстрації.
На підставі висновку Центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України від 25.12.2023 прийнято наказ Міністерства юстиції України від 29.01.2024 № 320/7 «Про відмову в задоволенні скарги», яким: «Відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 від 17.11.2023 у зв'язку з тим, що реєстраційна дія, проведена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Україна» (ідентифікаційний код юридичної особи 31283997), відповідає законодавству у сфері державної реєстрації.
Не погоджуючись із наказом Міністерства юстиції України № 320/7 від 29.01.2024 «Про відмову у задоволенні скарги» позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив із такого.
Приймаючи до провадження позов ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету позову: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7, Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс-Україна», про визнання протиправним та скасування наказу суд керувався правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 12.06.2024 по справі №420/8202/23, які в силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України підлягають застосуванню при вирішенні спірних правовідносин.
Верховний Суд у вказаній постанові зазначив, що висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах формулює виключно Велика Палата Верховного Суду. За відсутності такого висновку, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини шостої статті 346 КАС України, у випадках визначених у пунктах 1- 3 цієї частини статті 346 КАС України.
У випадку, коли у судах першої чи апеляційної інстанцій робилася заява про порушення правил предметної юрисдикції, учасник справи має обґрунтувати наявність судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об'єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах.
За наявності постанови Великої Палати Верховного Суду, в якій викладено висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах, справа не передається на розгляд Великої Палати Верховного Суду, проте скаржник має обґрунтувати необхідність застосування судами попередніх інстанцій такої правової позиції.
Верховним Судом наданий аналіз постанов Великої Палати Верховного Суду від 4 червня 2019 року у справі №821/1504/17, від 18 вересня 2019 року у справі № 826/14632/17 та від 13 листопада 2019 року у справі №826/2778/16 стосовно юрисдикційних питань, та зазначено про оскарження в них дій державних реєстраторів щодо здійснення ними реєстраційних дій, що стосуються зокрема, змін до установчих документів, корпоративних прав.
На противагу зазначеним фактичним обставинам у справах №821/1504/17, № 826/14632/17 та №826/2778/16, у справі, що розглядається, ОСОБА_1 оскаржує лише рішення Мін'юсту як суб'єкта владних повноважень щодо неналежного розгляду скарги на дії (рішення) державного реєстратора стосовно внесення змін до відомостей про юридичну особу в ЄДР з підстав невідповідності відомостей, зазначених у заяві про державну реєстрацію, відомостям, зазначеним у документах, поданих для державної реєстрації, та не заявляє позовних вимог щодо зобов'язання відповідача скасувати реєстраційну дію та/або вимог до державного реєстратора щодо здійснення реєстрації змін до відомостей про керівника та/або місцезнаходження юридичної особи.
Тобто, постанови Великої Палати Верховного Суду, якими Мін'юст обґрунтовує порушення судами предметної юрисдикції, не є такими, що прийняті у справах з подібними підставами та предметом позову у подібних правовідносинах, і не підлягають застосуванню під час розгляду цієї справи.
Також суд звертає увагу учасників справи на те, що справа № 826/7009/17 щодо визнання протиправними та скасування рішення державного реєстратора, і справи № 826/15468/17, № 640/20032/18 та № 910/838/20 про визнання протиправним та скасування наказу Мін'юсту і зобов'язання поновити реєстраційні записи - мають неподібні з цією справою підстави та предмети позовів.
До того ж Верховний Суд у постановах від 15 серпня 2018 року у справі № 826/8625/15, від 30 березня 2021 року у справі № 400/1825/20 та від 21 лютого 2024 року у справі № 826/8774/16 погодився із судами попередніх інстанцій про те, що спірні правовідносини щодо визнання протиправним та скасування наказу Мін'юсту, прийнятого за результатом розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, та зобов'язання відповідача повторно розглянути відповідну скаргу, є публічно-правовими та їх належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.
Отже, правові висновки Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду сформульовані у справах, в яких предметом оскарження були реєстраційні дії, або позовні вимоги стосувалися зобов'язання відповідача їх здійснити, що зумовлено, головним чином, незгодою позивачів з відповідними змінами, ухваленими щодо юридичних осіб, і саме це стало підставою для проведення або скасування реєстраційних дій. А тому, за висновками Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, такі спори мали вирішуватися у порядку господарського судочинства з огляду на первинність у правовідносинах корпоративних спорів та похідний характер спорів про правомірність наказів Мін'юсту, прийнятих відповідно до Порядку №1128.
Водночас висновок про публічно-правову природу спору, зроблений у справах, в яких предметом оскарження були виключно накази Мін'юсту за результатом розгляду скарг на рішення (дії або бездіяльність) державного реєстратора (суб'єкта державної реєстрації) з підстав порушення відповідачем встановленої процедури розгляду відповідних скарг або невідповідністю змісту наказу, встановленим вимогам законодавства, але без необхідності безпосереднього втручання суду у самі реєстраційні дії та підстави їх вчинення.
Обов'язковою умовою судового захисту є наявність порушених прав та охоронюваних законом інтересів безпосередньо позивача з боку відповідача, зокрема, наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Відповідно до частини десятої статті 34 Закону України № 755-IV рішення, дії або бездіяльність Мін'юсту та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.
У пункті 17 Порядку № 1128 передбачено, що у разі скасування судом рішення Мін'юсту за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін'юст забезпечує новий розгляд такої скарги відповідно до цього Порядку.
Таким чином, з урахуванням правового висновку Верховного Суду предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства у цій справі №320/31262/24 є виключно наказ Мін'юсту за результатом розгляду скарг на рішення (дії або бездіяльність) державного реєстратора (суб'єкта державної реєстрації) з підстав порушення відповідачем встановленої процедури розгляду відповідної скарги, але без необхідності безпосереднього втручання у самі реєстраційні дії та підстави їх вчинення.
Отже суд розглядає дану справу лише з огляду на те, чи прийнятий оскаржуваний наказ з дотриманням МЮУ процедури його прийняття.
Спірні правовідносини регламентовані Законом України від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі Закон України № 755-IV), постановою КМУ від 25.12.2015 №1128 «Про затвердження Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції» (далі - Порядок №1128).
Відповідно до преамбули Закону України № 755-IV цей Закон регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб - підприємців та відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави.
Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб - підприємців та відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави (частина перша статті 3 Закону № 755-IV).
Згідно з частиною першою статті 5 Закону №755-IV систему органів у сфері державної реєстрації становлять: 1) Міністерство юстиції України;2) інші суб'єкти державної реєстрації.
До повноважень Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 8 частини другої статті 5 Закону належить розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України та прийняття обов'язкових до виконання рішень, передбачених цим Законом.
Частиною першою статті 34 Закону № 755-IV встановлено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Міністерство юстиції України розглядає, зокрема, скарги на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (пункт 1 частини 2 статті 34 Закону №755-IV).
Відповідно до частини третьої статті 34 Закону № 755-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів особою, права якої порушено, протягом двох місяців з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав, але не пізніше одного року з дня прийняття відповідного рішення, здійснення дії або бездіяльності.
Строк для подання скарги не вважається пропущеним, якщо до його закінчення скаргу подано до установи зв'язку чи направлено іншими засобами зв'язку.
Поновлення строку подання скарги не допускається.
Згідно з частиною четвертою статті 34 Закону № 755-IV скарга на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації подається у письмовій формі безпосередньо до суб'єкта розгляду скарги та має містити відомості про прізвище, ім'я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (місцезнаходження), номер телефону та/або адресу електронної пошти, суть (реквізити) оскаржуваного рішення, дій або бездіяльності, обставини, якими обґрунтовується порушення прав скаржника, а також прохання (вимоги) скаржника та дату складення скарги. Якщо з дня прийняття оскаржуваного рішення, здійснення дії або бездіяльності спливло більше двох місяців, а у випадку, передбаченому абзацем 3 частини третьої цієї статті, - більше одного місяця, скарга має містити також відомості про дату, коли скаржник дізнався про порушення своїх прав.
Частина п'ята статті 34 Закону № 755-IV визначає строки розгляду скарг. Скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації, повідомлення державних реєстраторів про виявлені ними факти використання їх ідентифікаторів доступу до Єдиного державного реєстру іншими особами розглядаються у строк не більше одного місяця з дня їх надходження.
У разі якщо в місячний строк розгляд скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації, повідомлення державного реєстратора про виявлений ним факт використання його ідентифікаторів доступу до Єдиного державного реєстру іншими особами провести неможливо, Міністерство юстиції України, його територіальні органи встановлюють необхідний строк для її розгляду, про що повідомляється особі, яка подала скаргу. При цьому загальний строк для вирішення питань, порушених у скарзі, не може перевищувати 45 днів.
Закінчення строку розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав не є підставою для повернення скарги, відмови в її задоволенні чи залишення її без розгляду.
Частиною шостою статті 34 Закону України №755-IV встановлено, що за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають одне з таких мотивованих рішень, яке не пізніше наступного робочого дня з дня його прийняття розміщується на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України чи відповідного територіального органу:
про задоволення скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації);
про відмову в задоволенні скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність відповідають законодавству у сфері державної реєстрації);
про залишення скарги без розгляду по суті.
Міністерство юстиції України, його територіальні органи залишають скаргу на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації без розгляду по суті, якщо, зокрема: встановлений цим Законом для подання скарги строк сплив до дня її подання (п.1); Міністерством юстиції України, його територіальним органом за результатами розгляду скарги з такого самого питання вже приймалося рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні (п.2); наявна інформація про відкрите за заявою скаржника судове провадження, предметом якого є оскарження тих самих рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації (п.3); скаргу подано особою, права якої у зв'язку з оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю у сфері державної реєстрації не порушено (п.4).
Частиною сьомою статті 34 Закону №755-IV встановлені види рішень, які приймаються Міністерством юстиції України, його територіальними органами у разі задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації або підтвердження факту використання ідентифікаторів доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру іншими особами.
Згідно з частини десятою статті 34 Закону №755-IV порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання вказаного положення Закону постановою КМУ від 25.12.2015 №1128 затверджений вказаний Порядок, якій відповідно до п.1 визначає процедуру здійснення Мін'юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту (далі - скарги у сфері державної реєстрації).
Пунктами 2, 3, 5 Порядку встановлено, що розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін'юстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом. Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком.
Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін'юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін'юстом. Склад колегій затверджується Мін'юстом чи відповідним територіальним органом.
Скарга у сфері державної реєстрації реєструється у день її надходження до Мін'юсту чи відповідного територіального органу відповідно до вимог законодавства з організації діловодства у державних органах.
Мін'юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет пересилання її за належністю відповідному територіальному органу чи Мін'юсту, а також встановлення підстав для відмови в її задоволенні, а саме, зокрема: закінчення встановленого законом строку подачі скарги.
Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону №755-IV для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР, у тому числі змін до відомостей про керівника юридичної особи подаються заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР, примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до ЄДР, крім внесення змін до інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичної особи, у тому числі кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) її засновника, якщо засновник - юридична особа, про місцезнаходження та про здійснення зв'язку з юридичною особою, та документ про сплату адміністративного збору - у випадках, передбачених статтею 36 цього Закону.
Шляхом перевірки відомостей ЄДР щодо Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс-Україна» Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України встановлено, що підставою для проведення оскаржуваної реєстраційної дії слугувала, зокрема, нотаріально засвідчена копія протоколу засідання Наглядової ради від 14.03.2023 № 01-03/2023, відповідно до якого ОСОБА_3 (Голова Наглядової ради Товариства), ОСОБА_4 (член Наглядової ради Товариства) та ОСОБА_5 (член Наглядової ради Товариства) було прийнято рішення, зокрема, про дострокове припинення повноважень директора Товариства ОСОБА_1 з 14.03.2023, та про призначення виконуючим обов'язки директора Товариства ОСОБА_6 з 15.03.2023. Справжність підписів на даному рішенні засвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_7 14.03.2023 за №№ 148, 149, 150, з використанням спеціальних бланків нотаріальних документів серії НСК №№ 169021, 169022, вірність копії з оригіналу документа засвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_7 14.03.2023 за №152.
Частинами першою, другою, третьою статті 38 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» встановлено, що статутом товариства може бути передбачено утворення наглядової ради. Наглядова рада в межах компетенції, визначеної статутом товариства, контролює та регулює діяльність виконавчого органу товариства. Зокрема, до компетенції наглядової ради може бути віднесено обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу товариства (всіх чи окремо одного або декількох з них), зупинення та припинення їхніх повноважень, встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства. Порядок діяльності наглядової ради, її компетенція, кількість членів і порядок їх обрання, у тому числі незалежних членів наглядової ради, розмір винагороди членів наглядової ради, а також порядок обрання та припинення їхніх повноважень визначаються статутом товариства.
Так, пунктом 8.24.3 статуту ТОВ «Альянс-Україна» (у редакції, чинній на момент проведення оскаржуваної реєстраційної дії) відповідачем було встановлено, що до компетенції (повноважень) Наглядової ради Товариства належить прийняття рішення щодо діяльності одноособового Виконавчого органу Товариства - Директора Товариства, а саме: про дострокове припинення або зупинення повноважень, відкликання (звільнення тощо), відсторонення від виконання обов'язків, обрання нового одноособового Виконавчого органу Товариства - Директора Товариства, або призначення виконуючого обов'язки одноособового Виконавчого органу Товариства - Директора Товариства. Вказане рішення про припинення, або зупинення повноважень, відкликання (звільнення, відсторонення, тощо) може бути прийнято у будь-який час та з будь-яких підстав.
Також, відповідно до пункту 8.29. статуту Товариства (у редакції, чинній на момент проведення оскаржуваної реєстраційної дії) встановлено, що членами Наглядової ради Товариства є Голова Наглядової ради Товариства - ОСОБА_3, член Наглядової ради Товариства - ОСОБА_4 та член Наглядової ради Товариства - ОСОБА_5. Отже, за результатом перевірки відомостей ЄДР щодо Товариств та матеріалів скарги Центральною Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України встановлено, що документи, подані для проведення приватним нотаріусом ОСОБА_7 оскаржуваної реєстраційної дії, відповідали вимогам статей 15 та 17 Закону №755-IV , у зв'язку з чим, у приватного нотаріуса ОСОБА_7 були відсутні підстави для відмови у державній реєстрації.
До повноважень державного реєстратора, визначених статтею 6 Закону №755-IV, не належить встановлення достовірності даних, зазначених у документах. Водночас повноваження державного реєстратора полягають у перевірці відповідності відомостей, які вказані в заяві про державну реєстрацію, відомостям, які зазначені в поданих документах.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про протиправність оскаржуваної реєстраційної дії, Центральною Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України не встановлено.
Отже, оскаржувана реєстраційна дія, проведена приватним нотаріусом ОСОБА_7 щодо Товариства, відповідає законодавству у сфері державної реєстрації.
Згідно з частиною шостою статті 34 Закону за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають одне з таких мотивованих рішень, зокрема, про відмову в задоволенні скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність відповідають законодавству у сфері державної реєстрації).
Під час дії воєнного стану та з урахуванням вимог, встановлених пунктом 10 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 4 № 1128 (зі змінами), (далі - Порядок), за 15 днів (дата публікації оголошення 08.12.2023) до дня засідання колегії на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України було забезпечено оприлюднення інформації про дату засідання розгляду даної скарги та додатково повідомлено зазначену інформацію скаржнику, приватному нотаріусу ОСОБА_7, заінтересованим особам - Товариству з обмеженою відповідальністю «НАФТОВА КОМПАНІЯ «АЛЬЯНС-УКРАЇНА» (ідентифікаційний код юридичної особи 32073551), Товариству з обмеженою відповідальністю «РЕНТОЙЛ» засобами електронної пошти. Крім цього, абзацом п'ятим пункту 10 Порядку регламентовано, що розгляд скарг у сфері державної реєстрації під час дії воєнного стану проводиться без участі скаржника, державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів (далі - заінтересовані особи).
Пунктом 12 Порядку передбачено, що заінтересовані особи мають право подавати письмові пояснення по суті скарги у сфері державної реєстрації, які обов'язково приймаються Колегією до розгляду.
Після повідомлення заінтересованих осіб про розгляд скарги до Міністерства юстиції України надійшли клопотання про надіслання матеріалів скарги в електронній формі на адресу електронної пошти від приватного нотаріуса ОСОБА_7 від 11.12.2023 № 97/01-16, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 11.12.2023 за № СК-5033-23, відповідь на яке надано листом Міністерства юстиції України від 12.12.2023 № 163802/СК-5033-23/33.2.1; від скаржника від 19.12.2023 зареєстроване в Міністерстві юстиції України 20.12.2023 за №СК-5157-23, відповідь на яке надано листом Міністерства юстиції України від 21.12.2023 №169329/СК-5157-23/33.2.1.
Також, до Міністерства юстиції України надійшли письмові пояснення з додатками по суті поданої скарги від т.в.о. директора Товариства Чумака Олега Петровича від 22.12.2023 № 08/2023, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 25.12.2023 за № СК-5206-23; письмові пояснення з додатками по суті поданої скарги від приватного нотаріуса ОСОБА_7 від 22.12.2023 № 99/01-16, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 22.12.2023 за № СК-5194-23.
На підставі викладеного, а також повного та всебічного дослідження матеріалів скарги, наданих пояснень та відомостей ЄДР, керуючись частиною шостою статті 34 Закону та Порядком, Центральна Колегія Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України дійшла висновку, що скарга задоволенню не підлягає.
Крім того, суд не може врахувати рішення Вищого антикорупційного суду від 23 січня 2024 року, оскільки під час складення висновку Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції 25 грудня 2023 року вказане рішення прийнято не було.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частин першої, п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати в цьому випадку стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Шевченко А.В.