29 серпня 2025 року Справа № 280/5970/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши в порядку письмового, за правилами спрощеного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012)
про визнання відмови та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
10.07.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 17.06.2025 № 10206-9720/Л-02/8-0800/25 в нарахуванні, обчисленні та виплаті ОСОБА_1 надбавки за особливі заслуги перед Україною у розмірі 35% прожиткового мінімуму;
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо неврахування п. 2 ст. 1 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною»;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.05.2025, застосувавши надбавку у розмірі 35% прожиткового мінімуму;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити виплату ОСОБА_1 різниці між отриманою та належною до сплати суми пенсії, починаючи з 01.05.2025 до дати рішення суду, з урахуванням раніше сплачених сум;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснювати подальші пенсійні виплати ОСОБА_1 з урахуванням перерахованої надбавки.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію, до складу якої включено надбавку за особливі заслуги перед Україною в розмірі 23% прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність. Позивач не погоджується із розміром такої надбавки та посилаючись на Закон України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» від 01.06.2000 № 1767-III та Схему визначення розмірів надбавок до пенсії, на яку має право особа згідно із законом, залежно від заслуг перед Україною відповідно до Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною», затверджену наказом Міністерства соціальної політики України від 27.12.2017 № 2054 зазначає, що розмір надбавки має складати 35% прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність. Просить задовольнити позов.
Ухвалою суду від 11.07.2025 відкрито провадження у справі № 280/5970/25; ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Відповідач позов не визнав, надав письмовий відзив (вх. від 21.07.2025 № 36422), в якому вказує, що в матеріалах пенсійної справи наявне посвідчення про нагородження ОСОБА_1 орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. Указом Президента України від 30.01.2004 № 112/2004 «Про орден Богдана Хмельницького» встановлено три ступені зазначеного ордену (орден Богдана Хмельницького І ступеня, ІІ ступеня та ІІІ ступеня). Орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня нагороджуються військовослужбовці та працівники Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та інші особи за бездоганне виконання військового та службового обов'язку, виявлену при цьому доблесть і честь. Таким чином, відповідно до матеріалів пенсійної справи позивачу встановлено доплату до пенсії за особливі заслуги перед Україною, як особі, нагородженій орденом України, в розмірі 23% від прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність. З урахуванням вищезазначеного, у відповідача немає підстав для встановлення доплати до пенсії у розмірі 35% відповідно до п. 2 статті 1 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною». За таких обставин, вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить відмовити у задоволенні позову.
Позивачем пред'явлено вимогу, яка згідно пункту 3 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) належить до справ незначної складності та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області як отримувач пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058).
У складі пенсії позивача виплачується пенсія за особливі заслуги перед Україною в розмірі 23% розміру прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність.
Позивач, не погоджуючись із таким розміром пенсії та вважаючи, що має право на отримання пенсії за особливі заслуги перед Україною в розмірі 35% розміру прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність, звернувся до відповідача із заявою відповідного змісту від 29.05.2025, однак отримав відмову, оформлену листом від 17.06.2025 № 10206-9720/Л-02/8-0800/25.
Наведені обставини зумовили звернення ОСОБА_1 до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
Встановлення для окремих категорій громадян за здійснення визначного геройського вчинку або визначного трудового досягнення у певний період додаткових соціальних благ у вигляді додаткових або підвищених грошових виплат, пільг або компенсацій для задоволення окремих потреб передбачає Закон України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» від 01.06.2000 № 1767-III (далі - Закон № 1767-III).
Згідно пунктів 2, 5 статті 1 Закону № 1767-III, пенсія за особливі заслуги перед Україною (далі - пенсія за особливі заслуги) встановлюється таким громадянам України:
2) ветеранам війни, які після проголошення незалежності України нагороджені орденом за особисту мужність (особистий внесок), виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України;
5) особам, відзначеним почесним званням України "заслужений", державною премією України, нагородженим одним із орденів України.
За правилами частин 1, 2 статті 5 Закону № 1767-III, пенсія за особливі заслуги встановлюється як надбавка до розміру пенсії, на яку має право особа згідно із законом, у таких розмірах:
4200 гривень - особам, зазначеним у пункті 7 статті 1 цього Закону;
від 35 до 40 відсотків розміру прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність, - особам, зазначеним у пунктах 1 і 6 статті 1 цього Закону;
від 23 до 35 відсотків розміру прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність, - особам, зазначеним у пунктах 2-5 статті 1 цього Закону.
Розмір надбавки особам, зазначеним у пунктах 1-6 статті 1 цього Закону, визначається згідно із схемою визначення розмірів надбавок залежно від заслуг перед Україною, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, а особам, зазначеним у пункті 7 статті 1 цього Закону, - відповідно до абзацу другого частини першої цієї статті. У разі якщо особа одночасно має право на надбавки з кількох підстав, передбачених статтею 1 цього Закону, встановлюється надбавка, що є більшою, у максимальному розмірі.
Схему визначення розмірів надбавок до пенсії, на яку має право особа згідно із законом, залежно від заслуг перед Україною відповідно до Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» затверджено наказом Міністерства соціальної політики України від 27.12.2017 № 2054 (далі - Наказ № 2054).
Згідно Наказу № 2054 встановлено такі розміри надбавки:
для осіб, зазначених в пунктах 2-4 статті 1 Закону, а саме: ветерани війни, які після проголошення незалежності України нагороджені орденом за особисту мужність (особистий внесок), виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України; видатні спортсмени - дво- і багаторазові переможці Олімпійських та Паралімпійських ігор, Всесвітніх ігор глухих космонавти, які здійснили політ у космос - 35% розміру прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність;
для осіб, зазначених в пункті 5 статті 1 Закону, а саме особи, відзначені державною преміями України; особи, нагороджені орденом України - 23% прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність.
Судом із матеріалів справи встановлено, що позивач з 05.10.2017 має статус учасника бойових дій, а з 18.03.2025 - статус особи з інвалідністю 3 групи внаслідок війни.
Статтею 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII визначено, що ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Указом Президента України від 07.06.2022 № 396/2022 «Про відзначення державними нагородами України» за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі ОСОБА_1 нагороджено орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.
Тобто, позивач є ветераном війни, який після проголошення незалежності України нагороджений орденом за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України.
Звідси, на позивача розповсюджуються приписи пункту 2 статті 1 Закону № 1767-III, тому згідно Наказу № 2054 надбавка до його пенсії має складати 35% розміру прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність. Протилежного відповідачем не доведено.
Підсумовуючи викладене, керуючись ч. 2 ст. 9 КАС України, дії відповідача щодо відмови позивачу у нарахуванні та виплаті пенсії за особливі заслуги, що встановлюється як надбавка до розміру пенсії по інвалідності, у розмірі 35 відсотків розміру прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність, підлягають визнанню протиправними, а зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу пенсію за особливі заслуги, що встановлюється як надбавка до розміру пенсії по інвалідності, у розмірі 35 відсотків розміру прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням вже виплачених сум, починаючи з 01.05.2025, забезпечить ефективне відновлення прав позивача.
Стосовно визнання протиправною відмови відповідача, оформленої листом від 17.06.2025 № 10206-9720/Л-02/8-0800/25, слід зазначити, що цей лист не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України.
Крім того, не підлягає визнанню протиправною бездіяльність відповідача щодо неврахування п. 2 ст. 1 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною», оскільки, як вже зазначалося, саме визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання його вчинити певні дії забезпечить ефективне відновлення прав позивача.
Щодо зобов'язання відповідача здійснювати подальші пенсійні виплати ОСОБА_1 з урахуванням перерахованої надбавки слід зазначити наступне.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
З наведеного вбачається, що завданням адміністративного судочинства є захист прав та інтересів осіб від порушень, що вже відбулися, водночас суд не наділений повноваженнями зобов'язувати суб'єкт владних повноважень вчиняти певні дії у майбутньому. Крім того, судове рішення не може ставитись в залежність від настання або ненастання обставин, що можуть виникнути в майбутньому. Отже, в задоволенні позовних вимог в даній частині слід відмовити.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Позивача звільнено від сплати судового збору на підставі п. 8, п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) щодо відмови ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у нарахуванні та виплаті пенсії за особливі заслуги, що встановлюється як надбавка до розміру пенсії по інвалідності, у розмірі 35 відсотків розміру прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) пенсію за особливі заслуги, що встановлюється як надбавка до розміру пенсії по інвалідності, у розмірі 35 відсотків розміру прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням вже виплачених сум, починаючи з 01.05.2025.
4. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення виготовлено та підписано 29.08.2025.
Суддя Ю.П. Бойченко