29 серпня 2025 року Справа № 280/5829/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши в порядку письмового, за правилами спрощеного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012)
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
07.07.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати противоправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 20.05.2025 № 8437-7977/Ч-02/8-0800/25, викладене у формі листа про відмову в переведенні на пенсію за іншим законом ОСОБА_1 ;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на інший вид пенсії - пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 29.02.2016, зарахувавши до стажу державної служби період роботи з 01.11.1993 по 29.02.2016 в органах Державної податкової служби.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в органі Пенсійного фонду як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV. Водночас, відповідачем відмовлено у переведенні позивача на пенсію за Законом України «Про державну службу» у зв'язку із відсутністю 20 років стажу на посадах, віднесених до посад державних службовців. Позивач вважає таке рішення протиправним та зазначає, що період роботи з 01.11.1993 по 29.02.2016 в органах Державної податкової служби підлягає зарахуванню до стажу державної служби. Просить задовольнити позов.
Ухвалою суду від 11.07.2025 відкрито провадження в адміністративній справі № 280/5829/25; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач позов не визнав, у поданому відзиві (вх. від 11.08.2025 № 40170) послався на те, що позивач 18.06.2024 звернулась до органів Пенсійного фонду України із заявою встановленого зразка та необхідними документами про переведення її з пенсії за віком, призначеної згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу». Заяву позивача за принципом екстериторіальності розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві та рішенням від 26.06.2024 відмовлено у переведенні пенсії за віком, призначеної згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу». Вказане рішення позивачем не оскаржено. В подальшому, позивач 05.05.2025 звернулась лише на ВЕБ-портал Пенсійного фонду із заявою довільної форми стосовно переведення її на пенсію у відповідності до Закону України «Про державну службу». Відповідач листом від 20.05.2025 № 8437-7977/Ч-02/8-0800/25, який має рекомендаційний характер, надав роз'яснення позивачу стосовно викладеного нею питання. Наразі не встановлено існування рішень, вчинення дій чи бездіяльності відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку її пенсії. Зазначає, що станом на 29.06.2016 (дата, з якої позивач просить суд зобов'язати відповідача призначити їй пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу) позивач пенсійного віку не досягла, тому таке право у неї відсутнє. Вказує, що періоди роботи посадових осіб в органах державної податкової служби на посадах, в період перебування, на яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання, не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. Згідно записів трудової книжки, у період з 01.11.1993 по 29.02.2016 позивач обіймала посади в органах Державної податкової служби. У зв'язку із тим, що позивач станом на 01.05.2016 не обіймала посаду державного службовця та не має 20 років стажу державної служби станом на 01.05.2016, права на переведення на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» у неї відсутнє. У задоволенні позову просить відмовити. Крім того, просить поновити строк на подання відзиву.
Згідно частин першої, четвертої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Дослідивши повідомлені Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області обставини, суд визнає поважними причини пропуску строку для подання відповідачем відзиву на позовну заяву та поновлює такий строк.
Позивачем пред'явлено вимогу, яка згідно пункту 3 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) належить до справ незначної складності та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 08.06.2024 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.
Позивач звернулася до органу Пенсійного фонду із заявою про перехід на пенсію за Законом України «Про державну службу». Заяву, за принципом екстериторіальності, розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 26.06.2024 (о/р НОМЕР_2 ) у переведенні на пенсію за віком відповідно Закону України «Про державну службу» відмовлено у зв'язку з відсутністю 20 років стажу на посадах, віднесених до посад державних службовців.
05.05.2025 позивач повторно звернулася до відповідача із заявою довільної форми про переведення на пенсію за віком відповідно Закону України «Про державну службу», однак отримала відмову, оформлену листом від 20.05.2025 № 8437-7977/Ч-02/8-0800/25.
Наведені обставини зумовили звернення ОСОБА_1 до суд з даною позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII).
Відповідно до п. 2 розд. ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII з 01.05.2016 втратив чинність Закон України «Про державну службу» № 3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу.
Зокрема, п. 10, 12 розд. ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною 1 ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII (далі - Закон № 3723-XII) встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ( 1058-15 ), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ( 1058-15 ), у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
За правилами частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Згідно з пунктом 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 (далі - Порядок № 283; був чинним до 01.05.2016) до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.
Згідно п. 341.1 ст. 341 Податкового кодексу України служба в контролюючих органах є професійною діяльністю придатних до неї за станом здоров'я, освітнім рівнем та віком громадян України, що пов'язана з формуванням державної податкової та митної політики в частині адміністрування податків, зборів, платежів, реалізацією податкової та митної політики, політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, а також із здійсненням контролю за додержанням податкового, митного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.
Пунктом 342.4 цього кодексу передбачено, що посадові особи контролюючих органів є державними службовцями.
Відповідно до п. 344.1 ст. 344 Податкового кодексу України пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу".
При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Посадовим особам контролюючих органів у період роботи в цих органах пенсії, призначені відповідно до законодавства, не виплачуються.
Згідно записів трудової книжки від 28.07.1982 серії НОМЕР_3 та довідки від 29.04.2024 № 27, виданої ГУ ДПС у Запорізькій області, позивач з 01.11.1993 по 20.03.2001 та з 22.03.2001 по 29.02.2016 працювала в податкових органах (20.03.2001 позивач звільнена за власним бажанням, а на роботу прийнята з 22.03.2001).
За таких обставин, позивач має право на зарахування періоду роботи в податкових органах з 01.11.1993 по 20.03.2001 та з 22.03.2001 по 29.02.2016 до стажу державної служби.
Суд відхиляє покликання відповідача на те, що подана заява позивача від 05.05.2025 не відповідає формі, встановленій Порядком № 22-1 та зазначає, шо остання за своєю суттю є заявою про переведення з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», тобто її зміст є зрозумілим і дає можливість оцінити намір заявника.
Верховний Суд у постанові від 23.09.2024 у справі № 620/2027/23 вказав, що доступ до соціальних прав, зокрема права на призначення пенсії, є важливим аспектом забезпечення гідного життя громадян. У цьому контексті можливість подання заяви у довільній формі є ключовим елементом, що спрощує процес отримання пенсійного забезпечення та сприяє реалізації такого конституційного права.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 242 КАС України).
Посилання відповідача на рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 26.06.2024, що є чинним і позивачем не оскаржувалося, суд також відхиляє та зазначає, що наявність цього рішення не може нівелювати право позивача повторно звернутися із заявою про переведення на пенсію за віком за іншим законом.
Звідси, дії відповідача щодо відмови позивачу у переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» є протиправними і, керуючись ч. 2 ст. 9 КАС України, суд визнає їх такими. Відповідно, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 20.05.2025 № 8437-7977/Ч-02/8-0800/25, викладеного у формі листа задоволенню не підлягають, оскільки цей лист не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України.
Також, що стосується дати, з якої позивача слід перевести на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» суд зазначає, що згідно ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Отже, оскільки відповідну заяву позивач подала 05.05.2025, саме з цієї дати, а не з 29.02.2016 (як заявлено у позові) слід перевести її на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною першою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 КАС України).
З урахуванням викладеного у сукупності, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
У силу вимог частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) щодо відмови ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) періоди роботи в податкових органах з 01.11.1993 по 20.03.2001 та з 22.03.2001 по 29.02.2016 до стажу державної служби та перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 05.05.2025.
4. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
5. Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок присудити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення виготовлено та підписано 29.08.2025.
Суддя Ю.П. Бойченко