28 серпня 2025 року м. Ужгород№ 260/4091/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гебеша С.А., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 в особі представника Адвоката Лозінської Оксани Олександрівни звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому зокрема просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, які виразились у незастосуванні ОСОБА_1 , при розрахунку пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2022-2024 роки, при призначені пенсії за віком;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок виплати пенсії за віком ОСОБА_1 , із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто (2022 - 2024 роки), з дати звернення до органу пенсійного фонду за призначенням пенсії за віком тобто з 15.05.2025 року з врахуванням фактично виплачених сум.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивач з 04.05.2020 року отримував пенсію за вислугу років на підставі ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». 15.05.2025 року йому було призначено пенсію за віком за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Однак, при цьому орган Пенсійного фонду України протиправно не застосував показник середньої заробітної плати (доходу) за 2022-2024 роки. Вказані дії відповідача вважає протиправними, оскільки 15 травня 2025 року йому було призначено інший вид пенсії, а тому має враховуватися показник із середньої заробітної плати (доходу) в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням нового виду пенсії.
09 червня 2025 року відповідач подав до суду відзив на позов, якому у задоволенні позову просить відмовити. Так, пояснив, що позивач до 15.05.2025 року отримував пенсію за вислугу років, тому у даному випадку розмір показника середньої заробітної плати в Україні не підлягає перегляду та має бути незмінним, тобто таким, що був під час первинного призначення пенсії за віком.
Дослідивши подані сторонами документи та матеріали справи, розглянувши доводи сторін, наведені ними в письмових заявах, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі ГУ ПФУ в Закарпатській області) та з 04 травня 2020 року отримував пенсію за вислугу років на підставі ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Вказана обставина сторонами визнається та не є предметом доказування.
15 травня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Закарпатській області із заявою, в якій просив перевести його на інший вид пенсії (з пенсії за вислугу на пенсію за віком) відповідно до ст. 26 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Як вбачається з матеріалів пенсійної справи, з 15 травня 2025 року ОСОБА_1 було переведено на пенсію за віком за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується наявним в матеріалах пенсійної справи рішенням №071750003420 від 23.05.2025. При цьому при розрахунку показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, відповідач не застосував дані за 2022-2024 роки.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не застосування показника середньої заробітної плати за період з 2022 по 2024 роки при призначенні пенсії за віком за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Оцінюючи правомірність вказаних дій органу Пенсійного фонду України, суд виходить з наступного.
Нормами ст. 46 Конституції України громадянам гарантовано право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом.
Пенсійне забезпечення окремих категорій працівників регламентувалося положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі Закон №1788). Так, зокрема, ст. 2 такого законодавчого акту були передбачені наступні види трудових пенсій: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Відповідно до ст. 51 Закону №1788, пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Так, зокрема, до працівників, які мають право на пенсію за вислугу років, відносяться, в тому числі, робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, відповідно до пункту «а» статті 55 (ст. 52 Закону №1788).
Згідно п. «а» ст. 55 вказаного законодавчого акту було передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих у технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар'єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи, - після досягнення 55 років і при стажі роботи для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.
В свою чергу ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі Закон №1058) передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Як вбачається з матеріалів справи позивачу в 2020 році була призначена пенсія за вислугу років за нормами ст. 55 Закону №1788.
Виплата пенсії позивачу за Законом №1788 не входила до сфери правового регулювання Закону №1058, а є спеціальною пенсією для конкретно визначеного кола осіб робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітені.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону №1058, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Таким чином, отримуючи до 15 травня 2025 року пенсію за вислугу років за Законом №1788, позивач не користувався жодним з видів пенсій, встановлених Законом №1058, а тому призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058 вважається таким, що відбулось вперше.
Спірні правовідносини виникли з приводу порядку визначення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні при розрахунку пенсії ОСОБА_1 за нормами Закону №1058.
Положеннями ст. 40 Закону №1058 врегульовано порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону №1058, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Отже, у випадку призначення пенсії на підставі Закону №1058, при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 45 Закону №1058, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону №1058, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що ч. 3 ст. 45 Закону №1058 регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом.
Вказане відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом, зокрема, у постановах від 31 травня 2019 року у справі №314/272/17(2-а/314/33/2017) та від 31 березня 2020 року у справі №348/1296/17.
Водночас, якщо особі було призначено пенсію згідно з іншими законодавчими нормами, то при переході такої на пенсію за нормами Закону №1058 вона фактично не набуває право на переведення з одного виду пенсії на інший на підставі ст. 45 Закону №1058, а на нове призначення пенсії за віком на загальних підставах із її новим обчисленням, відповідно до приписів ст. 40 Закону №1058. Тому суд вважає, що в такому разі повинен враховуватися показник заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
Судом встановлено, що в травні 2025 року ОСОБА_1 було переведено на пенсію за віком за нормами Закону №1058 з пенсії за вислугу років, передбаченої нормами Закону №1788. Отже, фактично відбулося нове призначення пенсії позивача, при якому ГУ ПФУ в Закарпатській області повинно було враховувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три попередні календарні роки (2022-2024 рр.).
До аналогічного правового висновку дійшов також Верховний Суд у постановах від 22 січня 2019 року у справі № 577/2457/17, від 11 вересня 2019 року у справі №363/1493/17, від 09 червня 2021 року у справі №367/1276/17, від 08 лютого 2024 року у справі №500/1216/23.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Поряд з цим, ГУ ПФУ в Закарпатській області протиправно не врахував показник середньої заробітної плати за вказані роки.
З огляду на вищенаведене, враховуючи законодавчі норми, що регулюють спірні правовідносини та правові висновки Верховного Суду, суд вважає такі дії ГУ ПФУ в Закарпатській області протиправними, а тому заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та, відповідно, наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі, із зазначених у рішенні підстав.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 968,96 грн., сплачений згідно з квитанцією від 25.05.2025 року №7335-3726-3800-1486.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063), які виразились у незастосуванні ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), при розрахунку пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2022-2024 роки, при призначені пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ: 20453063) здійснити перерахунок виплати пенсії за віком ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто (2022 - 2024 роки), з 15.05.2025 року з врахуванням фактично виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ: 20453063) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), судові витрати у розмірі 968,96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень дев'яносто шість копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяС.А. Гебеш