Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі
27 серпня 2025 року Справа №200/6052/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Бабіч С.І., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними дій та бездіяльності та про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), відповідно до якої просить:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо встановлення ОСОБА_1 за період з 19.07.2022 року по 31.12.2022 року розміру грошового забезпечення, виходячи з посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 з 19.07.2022 року по 31.12.2022 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення (основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення), виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з одночасною компенсацією сум податку з доходів відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення ОСОБА_1 з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року перерахунку, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", грошового забезпечення, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення (основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення), виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з одночасною компенсацією сум податку з доходів відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення ОСОБА_1 з 01.01.2024 року по 31.12.2024 року перерахунку, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, грошового забезпечення, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024 року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 з 01.01.2024 року по 31.12.2024 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення (основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення), виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024 року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з одночасною компенсацією сум податку з доходів відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення ОСОБА_1 з 01.01.2025 року по 29.07.2025 року перерахунку, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", грошового забезпечення, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2025 року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 з 01.01.2025 року по 29.07.2025 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення (основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення), виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2025 року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з одночасною компенсацією сум податку з доходів відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.
Заявлені позивачем вимоги стосуються нарахування і виплати грошового забезпечення за період проходження військової служби з 19.07.2022 року по 29.07.2025 року.
При цьому позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами, які стосуються періоду з 19.07.2022 року по 09.05.2025 року, оскільки на спірні правовідносини, що мали місце з 19.07.2022 року, розповсюджуються строки звернення до суду з позовом, визначені статтею 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01.07.2022 року № 2352-IX.
Згідно з частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у випадку подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Ухвалою суду від 18.08.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху, надано позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення копії цієї ухвали, шляхом надання суду:
- обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом (із зазначенням причин пропуску строку та підстав, з яких позивач вважає ці причини пропуску строку поважними) стосовно позовних вимог про нарахування та виплату грошового забезпечення за період з 19.07.2022 року по 09.05.2025 року.
На виконання вимог вказаної ухвали суду позивачем подано заяву, в якій він просить поновити строк звернення до суду з цим позовом.
Дана заява обґрунтована, серед іншого, тим, що позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 по 29.07.2025 року включно (був звільнений зі служби за наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 29.07.2025 року № 246) і лише після одержання від відповідача листа-відповіді від 08.08.2025 року № 1553/9746 на запит щодо нарахованого та виплаченого грошового забезпечення позивач дізнався про порушення своїх прав і одразу ж звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
З огляду на викладене, позивач вважає, що причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом є поважними та просить суд поновити його.
Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з положеннями частини 1 статті 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Положення КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання щодо поновлення процесуального строку для подання позову до адміністративного суду, який було пропущено. Ці причини визначаються у кожному конкретному випадку, з огляду на конкретні обставини справи.
На підставі статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У справі "Delcourt v. Belgium" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.
У справі "Bellet v. France" ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
В той же час, рішенням ЄСПЛ у справі "Іліан проти Туреччини" визначено, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Отже, як зазначає ЄСПЛ у багатьох справах, основною складовою права на суд є право на доступу до суду, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Судом враховується, що позивача було виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення Військової частини НОМЕР_1 з 29.07.2025 року, тобто по 29.07.2025 року позивач безперервно проходив військову службу, а з позовом щодо нарахування та виплати грошового забезпечення за період військової служби з 19.07.2022 року по 29.07.2025 року він звернувся до суду 09.08.2025 року (в межах установленого законом 3-місячного строку), а також те, що позивач після звільнення з військової служби проявляв належну зацікавленість та вчиняв активні дії з метою захисту своїх прав і законних інтересів.
З огляду на вищевказані норми, враховуючи практику ЄСПЛ, наведені у заяві доводи позивача, а також встановлені судом обставини, суд вважає за можливе визнати поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом та поновити його.
Дана позовна заява підсудна Донецькому окружному адміністративному суду, подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, та (з урахуванням поновлення строку звернення до суду з позовом) відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України.
Позовну заяву належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.
Встановлених КАС України підстав для повернення позовної заяви або для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі - немає.
У позовній заяві позивач вказує, що на підставі Закону України "Про судовий збір" він звільнений від сплати судового збору за подання позову.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах, зокрема, про стягнення заробітної плати.
Згідно з пунктом 13 частини 1 статті 5 вказаного Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Як видно зі змісту посвідчення серії НОМЕР_2 від 07.07.2023 року, ОСОБА_1 є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Отже, враховуючи наведене та приймаючи до уваги предмет даного позову, позивач звільнений від сплати судового збору за даною позовною заявою.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Частиною 5 статті 262 КАС України визначено, що за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Приймаючи до уваги викладене, вважаю за необхідне провести розгляд даної справи у порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи.
Керуючись положеннями статей 5, 12, 121, 122, 123, 160, 161, 171, 172, 248, 256, 257, 262 КАС України, суд
Заяву ОСОБА_1 щодо поновлення строку звернення до суду з цим адміністративним позовом - задовольнити.
Визнати поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом та поновити пропущений ним строк звернення до адміністративного суду з даним позовом.
Прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності та про зобов'язання вчинити певні дії та відкрити провадження у справі № 200/6052/25.
Призначити дану справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов та витребуваних доказів - п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали.
Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
До відзиву додаються:
1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем;
2) документи, що підтверджують надсилання (надання) відзиву і усіх доданих до нього доказів іншим учасникам справи (частини 3 та 4 статті 162 КАС України).
Витребувати у Військової частини НОМЕР_1 :
- письмові пояснення та докази стосовно того, чи нараховувалось та чи виплачувалось позивачу грошове забезпечення (основні, додаткові, а також одноразові види грошового забезпечення) за період з 19.07.2022 року по 29.07.2025 року з урахуванням розмірів посадового окладу і окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законами на відповідний рік (2022, 2023, 2024 та 2025 роки), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року № 704;
- копії карток особового рахунку (архівних відомостей) про нараховане та фактично виплачене позивачу грошове забезпечення за період 2022-2025 роки (із зазначенням усіх складових грошового забезпечення);
- копію наказу про включення позивача до списків особового складу і зарахування на всі види забезпечення Військової частини НОМЕР_1 ;
- інші наявні документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Усі відповідні заяви, клопотання та докази сторони у даній справі мають направити через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або на електронну адресу адміністративного суду: inbox@adm.dn.court.gov.ua (із використанням електронного цифрового підпису).
Позивач має право подати до суду відповідь на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву, а відповідач має право подати до суду заперечення протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив. До відповіді на відзив та заперечень застосовуються правила, встановлені частинами 2-4 статті 162 КАС України.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному вебпорталі Судової влади України в мережі інтернет за вебадресою: http://adm.dn.court.gov.ua/sud0570/.
Ухвала складена та підписана 27 серпня 2025 року.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту підписання.
Суддя С.І. Бабіч