25 серпня 2025 рокуСправа №160/11640/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в особі Комісії з питань розгляду матеріалів про визначення УБД у Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Комісії Генерального штабу Збройних Сил України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
23.04.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в особі Комісії з питань розгляду матеріалів про визначення УБД у Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Комісії Генерального штабу Збройних Сил України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, в якому просить суд:
- визнати протиправною письмову відмову військової частини НОМЕР_1 від 31 жовтня 2024 року за №897/4452 у видачі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та отриманні статуса учасника бойових дій;
- визнати протиправною письмову відмову Головного управління соціальної підтримки щодо відмови у наданні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 статуса учасника бойових дій та видачі довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 , Комісію Генерального штабу Збройних Сил України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, ІНФОРМАЦІЯ_1 та Адміністрацію Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в особі Комісії з питань розгляду матеріалів про визначення УБД у Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України повторно розглянути матеріали щодо надання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , статуса учасника бойових дій та прийняти за наслідками обгрунтоване рішення;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а такою маю право на отримання статуса учасника бойових дій.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 та виконував покладені на нього службові обов'язки водія-заправника відділення централізованих перевезень. Зі свідоцтва про хворобу №3817 від 24 квітня 2024 року, виданого військово-лікарською комісією Військової частини НОМЕР_1 №897/1334 від 13 квітня 2024 року вбачається, що відносно позивача було проведено медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби. Так, за висновком ВЛК позивач визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статті 61 А графи II Розкладу хвороб. Позивач вважає, що має право на присвоєння статусу учасника бойових дій. Відомо, що водії-заправники відділення централізованих перевезень які проходять військову службу мають такі ж права на отримання статуса учасника бойових дій як і ті військовослужбовці, яке приймають активну участь на передовій лінії фронту за бойовими розпорядженнями. ОСОБА_1 виконував небезпечні для життя перевезення за бойовим розпорядженням. Однак, за результатами звернення до відповідачів щодо отримання відповідних документів та статусу учасника бойових дій отримав відмову. З огляду на викладене, просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2025 року було відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з 26.05.2025 року.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.
05.05.2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України надійшов письмовий відзив на позов, в якому він вважає позов необґрунтованим та таким, що не підтверджений належними та допустимими доказами та не підлягає задоволенню з наступних підстав. Службу в Адміністрації Держспецзв'язку позивач не проходив та не проходить, у списках особового складу не перебуває та не перебував, тому Комісія є неналежним відповідачем по справі та вимоги до неї є безпідставними. Так як, позивач службу в Адміністрації Держспецзв'язку не проходив та до Комісії не міг та не мав права звертатись із питанням про надання статусу часника бойових дій, Комісія не порушувала прав ОСОБА_1 та є неналежним відповідачем по справі. З огляду на зазначене, і так як доказів можливого порушення прав позивача саме Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та Комісією, позивачем не надано, законних підстав щодо обов'язку Адміністрації Держспецзв'язку вчиняти дії на користь позивача не вказано, позовні вимоги вважає необґрунтованими, тому просить суд відмовити у задоволені позовних вимог.
06.05.2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від Військової частини НОМЕР_1 надійшов письмовий відзив на позов, в якому відповідач повністю заперечує проти задоволення заявлених позовних вимог позивачем та вважає їх безпідставними, та такими, що не підлягають задоволенню судом, виходячи з наступного. Безпосередньою участю військовослужбовця у бойових діях або заходах є виконання військовослужбовцем у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави та у визначених відповідним рішення Головнокомандувача Збройних Сил України районах ведення бойових дій завдань та участь військовослужбовця у заходах, перелік яких визначений пунктом 1 Доручення від 23.06.2022 року №912/з/29 та пунктом 1 Доручення від 06.03.2023 року №5178/з. Військова частина НОМЕР_1 у визначений період не перебувала у районі ведення бойових дій, не входила до складу жодного діючого угруповання військ (сил), що були залучені до виконання бойових завдань у зоні бойових дій, та, відповідно, не виконувала таких завдань. Відповідні документи, що підтверджують такий статус, у військову частину не надходили. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 «Про затвердження Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій», довідка форми № 6 видається особам, які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, у районах ведення бойових дій. Оскільки Військова частина НОМЕР_1 не виконувала таких завдань у визначених районах, підстав для видачі довідки форми № 6 колишньому військовослужбовцю ОСОБА_1 - не має. Відтак, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
09.05.2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від Генерального штабу Збройних Сил України надійшов письмовий відзив на позов, в якому зазначено наступне. Позивач ймовірно довільно трактує норми законодавства (фактично обґрунтування його позовних вимог зводиться до цитування приписів нормативно-правових актів), помилково вважає про те, що він брав безпосередню участь у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у зв'язку з чим набув право на отримання статусу учасника бойових дій, зазначає у своїй позовній заяві про те, що командуванням Військової частини НОМЕР_1 не було вжито заходів задля вирішення цього питання. До терміну “бойові дії» можна віднести організовані дії частин, з'єднань усіх видів, родів військ (сил) Збройних Сил України при виконанні поставлених бойових завдань (основними видами бойових дій є наступ та оборона). Бойове завдання - це завдання, яке поставлене вищим командиром (командувачем) підрозділу, частині, з'єднанню інколи групі або окремому військовослужбовцю для досягнення визначеної цілі в бою (операції) у визначений термін. Бій в свою чергу - це узгоджені за метою, завданнями, місцем і часом удари, вогонь і маневр військових частин (тактичних груп, підрозділів, підводних човнів, надводних кораблів, літаків, вертольотів) з метою знищення (розгрому) противника (наступ), відбиття його ударів (оборона). Позивач, в свою чергу виконував (виходячи зі змісту позовної заяви) завдання з перевезення вантажу, не залучався до участі у бойових діях в класичному його розумінні, виконував завдання з керування автомобілем, відповідно до функціональних обов'язків згідно займаної посади. Звертає увагу, що Військова частина НОМЕР_1 у визначений період не перебувала у районі ведення бойових дій (це підтверджує і військова частина, і сам позивач у позовній заяві), не входила до складу жодного діючого угруповання військ (сил), що були залучені до виконання бойових завдань у зоні бойових дій, та, відповідно, не виконувала таких завдань. Разом з тим, в долучених позивачем документах (Витяги з наказів та посвідчення про відрядження) зазначена мета - переміщення та перевезення матеріально-технічних засобів (пально-мастильних матеріалів), позивач не виконував завдання, які надають право на отримання статусу учасника бойових дій, участі у бойових діях не приймав. Склади пально-мастильних матеріалів не розташовані на лінії бойового зіткнення (знаходяться в глибині тилу), а відтак, твердження позивача про залучення його до виконання заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та його участь у бойових діях - є хибними, такими, що не ґрунтуються на вимогах закону. З урахуванням вищенаведеного, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
20.05.2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від Міністерства оборони України надійшов письмовий відзив на позов, в якому міністерство вважає вимоги безпідставними та заперечує проти задоволення даної заяви з огляду на наступне. Позивачу було надано відповідь, що розгляд питань про визнання учасниками бойових дій військовослужбовців Військової частини НОМЕР_1 покладається на комісію Генерального штабу Збройних Сил України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, з огляду на вищезазначене, можливого порушення прав позивача саме ІНФОРМАЦІЯ_3 не доведено, тому вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 року продовжено строк розгляду адміністративної справи на 30 днів.
Згідно з довідкою в.о. начальника відділу управління персоналом ОСОБА_2 від 11.08.2025 року №355 суддя Серьогіна Олена Василівна з 14.07.2025 року по 01.08.2025 року, з 04.08.2025 року по 08.08.2025 року, з 11.08.2025 року по 15.08.2025 року та з 18.08.2025 року по 22.08.2025 року перебуває у щорічній відпустці.
У зв'язку з перебуванням судді Серьогіної О.В. у відпустці, рішення суду ухвалено в перший робочий день судді 25.08.2025 року.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 та виконував покладені на нього службові обов'язки водія-заправника відділення централізованих перевезень.
З витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) підполковника ОСОБА_3 №83 від 11.04.2022 року вбачається, що солдат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , водій-заправник відділення централізованих перевезень ВОС 790057А, шпк «солдат» з посадовим окладом 2820,00 гривень на місяць прибув та приступив до виконання своїх службових обов'язків 11 квітня 2022 року, прибув для проходження військової служби по мобілізації, зарахований до списків особистого складу частини, на всі види забезпечення, а з 11 квітня 2022 року - на котлове забезпечення і призначений на посаду за штатом воєнного часу, і вважається таким, що приступив до виконання службових обов'язків як військовослужбовець призваний під час загальної мобілізації відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію.
З даного наказу також вбачається, що загальна вислуга років станом на 11 квітня 2022 року становить: 00 років 01 місяць 07 днів.
Підстава: поіменний список ІНФОРМАЦІЯ_4 від 11 квітня 2022 року №1/11210; Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію».
Даним наказом також визначено здійснювати щомісячні виплати (набавки) як військовослужбовцю за особливості проходження військової служби у розмірі 65% та премію за особливий внесок у загальні результати служби у відсотках до посадового окладу на підставі Постанови КМУ №704 від 30 серпня 2017 року; рішення Міністра оборони України від 25 лютого 2022 року №3164/з (змінами).
З витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №34 ОСОБА_4 від 03 лютого 2023 року вбачається, що солдат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , водій-заправник відділення централізованих перевезень Військової частини НОМЕР_1 , на службовому автомобілі АПЗ-6,5-5233-01 військовий номер НОМЕР_2 , з особистою зброєю автомат АКС-74У № НОМЕР_3 та набої 5,45 мм. - 120 штук вибув до військової частини НОМЕР_4 АДРЕСА_1 строком на 01 добу 03 лютого 2024 року з метою переміщення та перевезення матеріально-технічних засобів (пально-мастильних матеріалів) відповідно до бойового розпорядження начальника штабу - заступника командувача угруповання сил і засобів логістичного забезпечення Збройних Сил України від 02 лютого 2024 року №370/ПУ/701 дск.
Підстава: посвідчення про відрядження №225 від 03 лютого 2024 року.
З витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) підполковника ОСОБА_4 №12 від 12.01.2024 року вбачається, що солдат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , водій-заправник відділення централізованих перевезень військової частини НОМЕР_1 , на службовому автомобілі АПЗ-6,5-5233-01 військовий номер НОМЕР_2 , з особистою зброєю автомат АКС-74У № НОМЕР_3 та набої 5,45 мм. - 120 штук вибув у відрядження до Військової частини НОМЕР_5 АДРЕСА_2 строком на 01 добу 12 січня 2024 року з метою переміщення та перевезення матеріально-технічних засобів (пально-мастильних матеріалів) відповідно до бойового розпорядження начальника штабу - заступника командувача угруповання сил і засобів логістичного забезпечення Збройних Сил України від 11 січня 2024 року №370/ПУ/214 дск.
Підстава для відрядження - посвідчення про відрядження №67 від 12.01.2024 року.
З витягу з наказу №48 командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) ОСОБА_4 від 17 лютого 2024 року вбачається, що солдат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , водій-заправник відділення централізованих перевезень військової частини НОМЕР_1 , вибув у відрядження на службовому автомобілі АПЗ-6,5-5233-01 військовий номер НОМЕР_2 , з особистою зброєю автомат АКС-74У № НОМЕР_3 та набої 5,45 мм. - 120 штук до Військової частини НОМЕР_6 АДРЕСА_3 , строком на 01 добу 17 лютого 2024 року, з метою переміщення та перевезення матеріально-технічних засобів (пально-мастильних матеріалів) відповідно до бойового розпорядження начальника штабу - заступника командувача угруповання сил і засобів логістичного забезпечення Збройних Сил України від 16 лютого 2024 року №370/ПУ/1023/ дск.
Підстава: посвідчення про відрядження №302 від 17 лютого 2024 року.
Зі свідоцтва про хворобу №3817 від 24 квітня 2024 року, виданого військово- лікарською комісією Військової частини НОМЕР_1 №897/1334 від 13 квітня 2024 року вбачається, що відносно позивача було проведено медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби.
Так, за висновком ВЛК позивач визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статті 61 А графи II Розкладу хвороб.
Однак після звільнення з військової служби позивачу не було надано статусу учасника бойових дій.
Позивач звертався до відповідачів із заявою щодо надання статусу учасника бойових дій та оформлення відповідних документів.
За результатами звернення до Голови комісії Міністерства оборони України з питань визначення учасників бойових дій позивачу було надано відповідь від 04.10.2024 року №220/13/58, згідно якої Головне управління соціальної підтримки скерувало за належністю подані документи для розгляду та отримання статуса учасника бойових дій.
Листом Військової частини НОМЕР_1 від 31.10.2024 року №897/4452 позивачу повідомлено, що Військова частина НОМЕР_1 , в якій він проходив військову службу не залучена до бойових дій, не перебуває та не виконує завдання в визначених наказами Головнокомандувача Збройних Сил України районах ведення бойових дій, а вище перелічені населені пункти, а саме АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 , до яких ОСОБА_1 був відряджений за вищевказані періоди, не входили до переліку територій на яких ведуться(велись) бойові дії, тому немає підстав для видачі довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Разом з цим, 28.05.2024 року позивачу також була надана письмова відповідь ІНФОРМАЦІЯ_5 №3663 стосовно поданих позивачем документів на встановлення статуса учасника бойових дій, які були повернуті ІНФОРМАЦІЯ_6 без реалізації, оскільки за повідомленням від військової частини НОМЕР_1 - дана військова частина не залучена до бойових дій, не перебуває та не виконує завдання в визначених Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України в районах ведення бойових дій, тому немає підстав для видачі довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, заходах безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з агресією Російської Федерації проти України.
Таким чином позивач отримав письмові відмови в отриманні довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів Держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та отримав відмову в отриманні ним статусу учасника бойових дій.
Не погоджуючись із відмовою відповідачів у видачі довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та відмови в отриманні статусу учасника бойових дій, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України від 25.03.1992 року № 2232-XII “Про військовий обов'язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Військова служба є особливим видом публічної служби, тому її проходження передбачає особливе регулювання служби військовослужбовців, а саме межі реалізації ними своїх службових прав у зв'язку з специфікою їх правового статусу, відносини щодо звільнення та проходження військової служби врегульовані як загальним законодавством України про працю, так і спеціальним законодавством.
При цьому, пріоритетними є норми спеціального законодавства.
У свою чергу, спеціальним законом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців є Закон України від 20.12.1991 року № 2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (надалі - Закон № 2011-XII).
Так, згідно з підпунктом 4 пункту 4 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2024 р. № 837) (далі - Порядок № 413), зазначено, що надання статусу учасника бойових дій - публічна (електронна публічна) послуга, що надається комісією (міжвідомчою комісією) за заявою, поданою в паперовій або електронній формі, або на підставі документів, поданих командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу), за результатами розгляду якої (яких) приймається рішення про надання (відмову у наданні) статусу учасника бойових дій.
Крім того, учасниками бойових дій відповідно до статті 5 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551-XII) визнаються особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Згідно з абз. першим пункту 19 статті 6 Закону № 3551-XII учасниками бойових дій також визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Особи, зазначені в абзаці першому пункту 19 статті 6 Закону № 3551-XII (крім військовослужбовців (резервістів, військовозобов'язаних) Служби безпеки України та осіб, які входять до складу розвідувальних органів України), або їх представники мають право відповідно до Закону України “Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг» подати заяву про надання статусу учасника бойових дій, у тому числі засобами Реєстру та/або Державного вебпорталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони, та/або Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, до комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, повноваження якої визначаються законодавством.
У такій заяві зазначаються відомості про безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення та перебування безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також додаються копії відповідних документів, засвідчені підписом суб'єкта звернення (за наявності).
Якщо особа, яка подає заяву про надання статусу учасника бойових дій, не володіє такими відомостями (документами), комісія з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій витребовує такі відомості (документи) за запитом в уповноваженого органу або особи в рамках міжвідомчої взаємодії суб'єктів владних повноважень, але не пізніше ніж через п'ять календарних днів від дати надходження такої заяви. Уповноважений орган або особа зобов'язані надати запитувані відомості (документи) або обґрунтувати причину відмови у наданні не пізніше ніж через 15 календарних днів від дати надходження такого запиту.
Не пізніше ніж через 10 календарних днів після отримання відомостей (документів) комісія з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій приймає рішення про надання (відмову у наданні) статусу учасника бойових дій.
З матеріалів справи убачається, що заяву з документами на отримання статусу учасника бонових дій ОСОБА_1 , які до Кадрового центру Збройних Сил України скеровано ІНФОРМАЦІЯ_3 , надіслано до Військової частини НОМЕР_1 для опрацювання встановленим порядком, оскільки в матеріалах були відсутні документи, які є підставою для надання статусу учасника бойових дій. У зв'язку з ненаданням Військовою частиною НОМЕР_1 довідки встановленого зразка, питання про надання статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 комісією не розглядались. Про зазначене ОСОБА_1 поінформовано листами Кадрового центру Збройних Сил України від 14.10.2024 року № 388/10645 та Військової частини НОМЕР_1 від 31.10.2024 року № 897/4452.
Довідка (Додаток 6 до Порядку № 413) про безпосередню участь у заходах оборони України встановленого зразка видається військовослужбовцям індивідуально (особисто), на підставі рапорту з проханням видати таку довідку. Видається тим органом, у складі якого військовослужбовець проходив службу або до якого був відряджений.
Однак, за результатами розгляду рапорту позивача, Військова частина НОМЕР_1 від 31.10.2024 року №897/4452 повідомила позивачу, що Військова частина НОМЕР_1 , в якій він проходив військову службу не залучена до бойових дій, не перебуває та не виконує завдання в визначених наказами Головнокомандувача Збройних Сил України районах ведення бойових дій, а вище перелічені населені пункти, а саме с. Слов'янка Дніпропетровської області, с. Новотроїцьке Донецької області та АДРЕСА_3 , до яких позивач був відряджений за вищевказані періоди, не входили до переліку територій на яких ведуться (велись) бойові дії, тому немає підстав для видачі довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Слід зазначити, що довідка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України (Додаток 6 до Порядку № 413) видається виключно на підставах та при наявності документів, які підтверджують безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, - бойових донесень; журналів бойових дій (оперативних завдань, ведення оперативної обстановки); вахтових журналів; польотних листів; книг служби; наказів про залучення до таких заходів, відомостей про виконання розвідувальних заходів, або довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).
Згідно з абзацом 10 пункту 4 Порядку № 413 підставою для надання особам статусу учасника бойових дій для осіб, які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, є наявність не менш як одного з таких документів:
- витяги (копії) бойових донесень;
- журналів бойових дій (оперативних завдань, ведення оперативної обстановки);
- вахтових журналів, польотних листів;
- матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, контузій, каліцтв.
Відсутність зазначених вище документів є підставою для відмови у формуванні і видачі позивачу довідки (Додаток 6 до Порядку № 413), яка в подальшому є підставою для надання статусу часника бойових дій, зокрема, підтверджується наступним.
Так, листом ІНФОРМАЦІЯ_7 логістики від 04.11.2024 року № 370/1/2/7828 населені пункти, до яких був відряджений солдат у відставці ОСОБА_1 , не входять до визначених районів воєнних (бойових) дій, права на отримання довідки за формою згідно з Додатком 6 до Порядку № 413 позивач не набув.
Зазначене, зокрема, підтверджується з листа ІНФОРМАЦІЯ_8 від 28.05.2024 року № 3663, у якому зазначено про те, що за повідомленнями Військової частини НОМЕР_1 вона не була залучена до бойових дій, не перебувала та не виконувала завдання в визначених наказом Головнокомандувача Збройних Сил України районах ведення бойових дій.
Також, хибність тверджень позивача підтверджує у своєму листі від 31.10.2024 року № 897/4452 і Військова частина НОМЕР_1 , де зазначається, що Військова частина НОМЕР_1 не залучена до бойових дій, не перебуває та не виконує завдання в визначених наказами Головнокомандувача Збройних Сил України районах бойових дій, а зазначені у долучених позивачем до позовної заяви витягах із наказів населені пункти , а саме: АДРЕСА_1 , до яких був відряджений солдат ОСОБА_1 в вище вказані періоди, не входили до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, тому були відсутні підстави для видачі йому довідки за формою, визначеною у Додатку 6 до Порядку № 413 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Слід зазначити, що позивач виконував завдання з перевезення вантажу, не залучався до участі у бойових діях, виконував завдання з керування автомобілем, відповідно до функціональних обов'язків згідно займаної посади.
Вищезазначене дає підстави для висновку, що з наданих військовими частинами відповідей, позивач, не приймав безпосередню участь у бойових діях та заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, підстав для надання статусу учасника бойових дій немає.
Таким чином, просимо суд приходить до висновку, що відповідачі у спірних правовідносинах діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, при цьому не порушили прав та законних інтересів позивача в сфері публічно-правових відносин.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити.
Відповідно до правил статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Згідно ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в особі Комісії з питань розгляду матеріалів про визначення УБД у Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Комісії Генерального штабу Збройних Сил України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.В. Серьогіна