8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
29 серпня 2025 року м. ХарківСправа № 922/2462/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Сальнікової Г.І.
без виклику представників сторін
розглянувши заяву фізичної особи-підприємця Виговського Євгенія Аркадійовича про забезпечення позову (вх. №19689 від 27.08.2025) по справі
за позовом 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Рай" (41317, Сумська обл., Конотопський р-н., с. Пиротчине, вул. Джерельна, буд. 1) 2. Фізичної особи-підприємця Виговського Євгенія Аркадійовича ( АДРЕСА_1 )
до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (61022, м. Харків, м-н. Свободи, 5, Держпром, 6 під'їзд, 1 поверх, кімната 35)
про визнання недійсним та скасування рішення.
Позивачі, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рай" та фізична особа-підприємець Виговський Євгеній Аркадійович, звернулись до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, в якій просять визнати недійсним та скасувати рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі №2/01-47-23 від 08.05.2025 №70/96-р.к. та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.
Разом з тим, у позовній заяві заявлено клопотання про витребування у відповідача належним чином засвідчену копію матеріалів справи №2/01-47-23.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.07.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачам строк у п'ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
29.07.2025 в системі діловодства Господарського суду Харківської області зареєстровано заяву про усунення недоліків позовної заяви (вх. №17514), яку досліджено та долучено судом до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 02.09.2025 об 11:50. Разом з тим, зазначено, що викладене у позовній заяві клопотання про витребування у відповідача належним чином засвідчену копію матеріалів справи №2/01-47-23 буде вирішено судом на стадії підготовчого провадження з урахуванням поданих заяв по суті справи у встановлений судом строк та наданих суду пояснень у підготовчому судовому засіданні.
26.08.2025 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від представника позивачів зареєстровано заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. №19598), в якій просить суд забезпечити участь представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Рай" та фізичної особа-підприємця Виговського Євгенія Аркадійовича адвоката Демченко М.М. в судовому засіданні, яке відбудеться 02.09.2025 об 11:50 та всіх наступних судових засіданнях у справі №922/2462/25 в режимі відеоконференції відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.08.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рай" та фізичної особи-підприємця Виговського Євгенія Аркадійовича про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. №19598 від 26.08.2025) задоволено. Призначено проведення підготовчого засідання на 02.09.2025 об 11:50 та наступних судових засідань у режимі відеоконференції.
27.08.2025 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від фізичної особи-підприємця Виговського Євгенія Аркадійовича зареєстровано заяву про збільшення позовних вимог (вх. №19682), в якій просить витребувати у відповідача належним чином засвідчену копію матеріалів справи №2/01-47-23. Визнати недійсним та скасувати рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі №2/01-47-23 від 08.05.2025 №70/96-р.к. Визнати недійсним та скасувати наказ про примусове виконання рішення №70/129-ЮР від 28.07.2025 р., виданий Східним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України. Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.
27.08.2025 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від фізичної особи-підприємця Виговського Євгенія Аркадійовича зареєстровано заяву про забезпечення позову (вх. №19689), в якій просить зупинити стягнення у виконавчому провадженні №78786537 на підставі наказу про примусове виконання рішення від 28.07.2025 р. №70/129-юр Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову вказано, що 09.08.2025 державним виконавцем Дарницького відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження №78786537 з примусового виконання наказу №70/129-ЮР від 28.07.2025 р., виданого Східним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України про стягнення з фізичної особи - підприємця Виговського Євгенія Аркадійовича штрафу у розмірі 68000,00 грн. Вказаний наказ винесено на виконання оскаржуваного рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення АМКУ від 08.05.2025 №70/96-р/к. Постановою від 09.08.2025 р. накладено арешт на кошти боржника.
Крім того, вказує, що позивачем витяг з рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі №2/01-47-23 від 08.05.2025 №70/96-р/к з супровідним листом "Щодо результатів розгляду справи №2/01-47-23" від 15.05.2025 №70-02/2996е отримано 21.05.2025, що підтверджується даними з сайту Укрпошти. Разом з тим, зазначає, що 17.07.2025 тобто в межах визначеного законом строку, було подано позовну заяву до суду. З наведеного вбачається, що у відповідача були відсутні законні підстави для винесення наказу про примусове виконання рішення від 28.07.2025 №70/129-юр.
Зазначено, що враховуючи викладені обставини позивач в межах даної справи звертається до суду із заявою про збільшення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування наказу про примусове виконання рішення від 28.07.2025 р. №70/129-юр. При цьому, оскільки на підставі вказаного наказу за зверненням відповідача відкрито виконавче провадження та накладено арешт на кошти позивача, внаслідок чого існує можливість стягнення коштів з позивача в рахунок сплати штрафу за оскаржуваним рішенням, що у випадку задоволення позову та скасування такого рішення, вимагатиме від позивача додаткових зусиль щодо повернення стягнутих коштів, заявник вбачає за необхідне звернутися до суду з заявою про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд виходить з наступного.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. Вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, в разі задоволення позову.
Приписами статті 136 ГПК України визначені процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову, відповідно до якої, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18).
Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до статті 136 ГПК України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.
Частиною 1 статті 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі №754/5683/22 при застосуванні заходів забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.
Відповідно до вимог частини 4 статті 137 ГПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі №910/1200/20.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" зазначено, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен належним чином обґрунтувати причини звернення із такою заявою та надати суду належні, допустимі, достатні та переконливі докази, що вказують про наявності фактичних обставин, з якими пов'язується важливість та доцільність застосування певного заходу забезпечення позову.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову вказано, що 09.08.2025 державним виконавцем Дарницького відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження №78786537 з примусового виконання наказу №70/129-ЮР від 28.07.2025 р., виданого Східним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України про стягнення з фізичної особи - підприємця Виговського Євгенія Аркадійовича штрафу у розмірі 68000,00 грн. Вказаний наказ винесено на виконання оскаржуваного рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення АМКУ від 08.05.2025 №70/96-р/к. Постановою від 09.08.2025 р. накладено арешт на кошти боржника.
Законом України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що органи Антимонопольного комітету України в силу своїх повноважень приймають відповідні рішення, а саме: рішення у заявах про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію суб'єктів господарювання (ст. 28 Закону), рішення у справах про узгоджені дії, концентрацію суб'єктів господарювання (ст. 31 Закону), рішення у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (ст. 48 Закону).
Як зазначено судом вище, предметом позову є позовні вимоги немайнового характеру про визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" від 08.05.2025 №70/96-р.к. у справі №2/01-47-23.
Оскільки позивачі звернулись до суду з вимогою немайнового характеру, то в цьому випадку має досліджуватись така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи взагалі унеможливити виконання рішення суду, та водночас має досліджуватися така підстава вжиття заходу забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, від 25.09.2020 у справі №925/77/20, від 19.05.2021 у справі №916/3638/20, від 09.06.2021 у справі №914/2438/20, від 14.05.2024 у справі №911/2732/23.
З рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" від 08.05.2025 №70/96-р/к вбачається, що за результатами розгляду справи №2/01-47-23 дії ТОВ "Рай" та ФОП Виговського Є.А. визнано антиконкурентними узгодженими діями, що стосуються спотворення результатів аукціону, проведеного Державною службою геології та надр України за лотом "Спеціальний дозвіл на користування надрами - ділянка надр в с. Пиротчине (трубчасті колодязі №1, №2) (ідентифікатор аукціону в системі "Prozorro.Продажі": SUE001-UA-20210920-33660), що є порушенням пункту 1 статті 50 та пункту 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції". За порушення на ТОВ "Рай" накладено штраф у розмірі 51000,00 грн. та на ФОП Виговського Є.А. накладено штраф у розмірі 68000,00 грн.
Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, зокрема, про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.
Отже, законодавством передбачено, що рішення органів Антимонопольного комітету України приймаються з метою припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, здійснення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів.
Відповідно до частини 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Встановлені у рішенні органу Антимонопольного комітету України зобов'язання, передбачені статтею 48 цього Закону, підлягають виконанню у двомісячний строк з дня одержання рішення органу Антимонопольного комітету України, якщо інше не передбачено законом або цим рішенням.
Строки, передбачені абзацом першим цієї частини, зупиняються на час розгляду судом справи про оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а також на час проведення перевірки чи перегляду рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органом Антимонопольного комітету України.
Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення органів Антимонопольного комітету України у двомісячний строк з дня одержання може бути оскаржене до господарського суду.
Як зазначено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рай" та фізична особа-підприємець Виговський Євгеній Аркадійович звернулись до господарського суду з позовною заявою до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, в якій просять суд визнати недійсним та скасувати рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" від 08.05.2025 №70/96-р.к. у справі №2/01-47-23 та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 02.09.2025 об 11:50.
Відповідно до частини 3 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" прийняття господарським судом до розгляду заяви про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України не зупиняє його виконання, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Так, згідно з частиною 4 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого: згідно з частиною першою статті 48 цього Закону, частиною першою статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"; за результатами перевірки відповідно до частини п'ятої статті 57 цього Закону; за результатами перегляду відповідно до частини третьої статті 58 цього Закону, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.
Оскільки Адміністративною колегією Східного міжобласного територіального відділення було прийнято оскаржуване рішення "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" від 08.05.2025 №70/96-р/к у справі №2/01-47-23, яким дії ТОВ "Рай" та ФОП Виговського Є.А. визнано антиконкурентними узгодженими діями, що стосуються спотворення результатів аукціону та визнано такі дії порушенням пункту 1 статті 50 та пункту 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за яке накладено відповідні штрафи, то за відсутності визначення іншого, оскарження рішення до суду передбачає автоматичне зупинення його виконання на час розгляду справи в силу прямої вказівки закону, а тому відсутні обґрунтовані підстави для зупинення його виконання до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
При цьому матеріали заяви про забезпечення позову свідчать, що заявником не вживалися заходи щодо інформування орган державної виконавчої служби про відкриття провадження у справі та оскарження рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі №2/01-47-23 від 08.05.2025 №70/96-р/к в судовому порядку.
Разом з тим, відповідно до частини 5 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" незалежно від положень частини четвертої цієї статті, у разі наявності достатніх підстав, господарський суд може зупинити дію рішення органу Антимонопольного комітету України.
Однак згідно із частиною 11 статті 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Натомість правомірність оскаржуваного рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі №2/01-47-23 від 08.05.2025 №70/96-р/к та його подальше виконання під час вирішення заяви про забезпечення позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі №914/970/18 та від 10.11.2020 у справі №910/1200/20).
Разом з тим, з поданої заяви про забезпечення позову вбачається, що така обґрунтовується поданою разом із вказаною заявою іншою заявою про збільшення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування наказу про примусове виконання рішення від 28.07.2025 №70/129-юр., яка підлягає вирішенню судом на стадії підготовчого провадження у судовому засіданні з заслуховуванням думки учасників справи з огляду на частину 1 статті 177 ГПК України, яке ще не розпочато станом на дату постановлення даної ухвали та не вирішується під час розгляду заяви про забезпечення позову в межах передбаченого частиною 1 статті 140 ГПК України строку.
Враховуючи предмет та підстави позову у справі, а також обраний заявником захід забезпечення позову, суд зазначає, що задоволення відповідної заяви суперечитиме наведеним нормам права та фактично свідчитиме про визнання судом неправомірності рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" від 08.05.2025 №70/96-р/к у справі №2/01-47-23, оскільки правомірність висновків відповідача, викладених в оскаржуваному рішенні щодо вчинення позивачами антиконкурентних узгоджених дій підлягає з'ясуванню та встановленню судом лише за результатами розгляду справи по суті, а оскаржуване рішення до ухвалення судового рішення та набрання ним законної сили, є чинним, що суперечитиме частині 11 статті 137 ГПК України.
Правові висновки Верховного Суду у постановах від 04.09.2024 у справі №904/5133/23, від 29.11.2024 у справі №922/2921/24.
Суд звертає увагу, що позов не може бути забезпечений таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом.
Аналогічна правова позиція щодо застосування норми права викладена у постанові Верховного Суду від 01.10.2020 у справі №925/1159/19, від 07.05.2020 у справі №910/11739/19 та від 16.04.2020 у справі №910/18680/19.
Варто також звернути увагу на те, що частина 5 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" є спеціальною нормою, яка застосовується до правовідносин, що регулюються цим Законом і згідно з якою дія рішення органу Антимонопольного комітету України може бути зупинено господарським судом лише за наявності достатніх підстав. Право суду зупинити дію оскаржуваного рішення органу Антимонопольного комітету України та його виконання за заявою, поданою суду відповідно до зазначеної норми Закону, не може розглядатися як самостійна та єдина підстава для забезпечення позову.
Правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.08.2019 у справі №916/492/19, від 14.11.2019 у справі №914/938/19, від 01.04.2020 у справі №912/2156/19, від 15.06.2020 у справі №910/13158/19.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами частини 1 статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 77 ГПК України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно з частинами 3, 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Верховний Суд неодноразово згадував про категорію стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17).
Натомість стверджуючи про необхідність застосування заходу забезпечення позову, заявником не доведено в розумінні статті 73-74 ГПК України обставин, які свідчили б про ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту його порушених прав, за захистом яких він звернувся до суду в разі задоволення такого позову та обставин, які б підтверджували, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову унеможливить ефективний захист права та інтересів заявника.
Тобто, не підтверджено наявність фактичних обставин, з якими пов'язується необхідність та важливість застосування визначеного заходу забезпечення позову, що у своїй сукупності свідчить про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, а тому у задоволенні поданої заяви слід відмовити.
Керуючись статтями 42, 136-140, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні заяви фізичної особи-підприємця Виговського Євгенія Аркадійовича про забезпечення позову (вх. №19689 від 27.08.2025) - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, встановленими статтями 256-257 ГПК України.
Ухвала підписана 29.08.2025 р.
Суддя Г.І. Сальнікова
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.