8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"27" серпня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/2653/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Трофімова І.В.
при секретарі судового засідання Ломакіній О. В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1)
до Комунального підприємства "Тепловодосервіс" Лозівської міської ради Харківської області (64621, Харківська обл., Лозівський р-н, смт Краснопавлівка, мікр., 16)
про стягнення коштів
за участю представників:
позивача - Єгорова В.С.;
відповідача - не з'явився,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Тепловодосервіс" Лозівської міської ради Харківської області, в якій просить суд стягнути заборгованість у розмірі 5'159'261,34 грн за неналежне виконання договору №2002-ПСО(ТКЕ)-32 від 10.10.2022 про постачання природного газу.
Витрати по сплаті судового збору позивач просить покласти на відповідача.
Ухвалою Господарського суду Харківської від 05.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 27.08.2025 на 14:00.
19.08.2025 відповідач подав відзив (вх. 19134), в якому позовні вимоги в розмірі 5'159'261,34 грн визнав у повному обсязі та просив розстрочити виконання рішення на один рік.
21.08.2025 позивач подав відповідь на відзив (вх.№19269), в якій проти розстрочення/відстрочення виконання рішення заперечував.
Представник позивача в судовому засіданні 27.08.2025 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти розстрочення/відстрочення виконання рішення заперечував.
Представник відповідача в судове засідання 27.08.2025 не з'явився, через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно з ч.2 ст.46 ГПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення (ч.2 ст. 191 ГПК України).
За результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем (ч.3 ст.185 ГПК України).
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (ч.4 ст.191 ГПК України ).
Враховуючи викладене, беручи до уваги визнання відповідачем позову в повному обсязі, суд вважає за можливе ухвалити судове рішення в підготовчому засіданні.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд установив такі обставини.
10.10.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі - Позивач, Постачальник) та Комунальним підприємством "Тепловодосервіс" Лозівської міської ради Харківської області (далі - Відповідач, Споживач) укладено договір №2002-ПСО(ТКЕ)-32 постачання природного газу (далі - Договір).
На виконання умов Договору, Позивач у період листопад 2022 року - березень 2023 року передав у власність Відповідача природний газ на загальну суму 12'593'051,55 грн, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу.
Відповідно до пункту 5.1. Договору оплата за природний газ за розрахунковий період здійснюється Відповідачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:
- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу;
- остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому Відповідач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
Як зазначає Позивач, станом на час подання позову, у Відповідача утворилась заборгованість у розмірі 5'159'261,34 грн, яка визнана Відповідачем в його відзиві.
Вказані обставини, на думку Позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частина 1 статті 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як наведено вище, між Позивачем та Відповідачем укладено договір №2002-ПСО(ТКЕ)-32 постачання природного газу від 10.10.2022.
Частиною 1 статті 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до вимог частини 1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Таким чином, підписавши вказаний договір, Відповідач взяв на себе зобов'язання належним чином виконувати умови Договору, в тому числі в частині оплати вартості поставленого природного газу.
За умовами ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до пункту 5.1 Договору остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому Відповідач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
Разом з тим, у Відповідача станом на момент подання позову виникла перед Позивачем заборгованість за Договором за період листопад 2022 року - березень 2023 року в сумі 5'159'261,34 грн.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги визнання позову Відповідачем, господарський суд доходить висновку, що заборгованість за Договором в сумі 5'159'261,34 грн підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача, а отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо заяви Відповідача про розстрочення виконання рішення, суд зазначає таке.
Згідно з положеннями ч. 1, 3 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до ч. 4 ст. 331 ГПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Таким чином, законодавець пов'язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення.
Отже, підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк, встановлений судом.
У рішенні Конституційного Суду України від 26.06.2013 у справі № 5-рп/2013 зазначено, що розстрочка виконання рішення суду має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.
Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.
Законодавець визначає, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
Відстрочення означає виконання рішення у строк, встановлений господарським судом, з певним інтервалом у часі, але не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, що узгоджується зі змістом ч. 5 ст. 331 ГПК України.
Дослідивши подану Відповідачем заяву, суд зазначає, що Відповідачем фактично заявлено заяву про відстрочку виконання рішення, оскільки в своєму відзиві він вказав, що КП "Тепловодосервіс" сподівається, що за рік зменшиться тиск на бюджет, пов'язаний з війною та будуть виконані як положення Меморандуму про економічну та фінансову політику від 04.10.2024 щодо реформування та стримування негативного впливу війни на енергетичний сектор, так і держава виконає свої зобов'язання, передбачені Законом № 2479 та Законом № 1730 та передбачить у видатках Державного бюджету компенсацію різниці в тарифах.
Свою заяву про відстрочення виконання рішення суду Відповідач обґрунтовує заборгованістю перед ним його кінцевих споживачів, на яких він не має важелів впливу. Як наслідок, Відповідач зазначає про свій важкий фінансовий стан.
Проте, посилання на дані обставини, за змістом ст. 331 ГПК України, не може вважатися такою, що може слугувати підставою для відстрочення/розстрочення виконання рішення, оскільки п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України передбачає, що обов'язковість судових рішень не залежить від наявності чи відсутності у боржника коштів.
Крім цього, в підтвердження власних доводів щодо складного фінансового становища Відповідачем не надані належні та допустимі докази тих виключних обставин, які є підставою для відстрочення виконання рішення суду згідно з ст. 331 ГПК України, а саме:
- відсутність коштів на рахунках;
- відсутності майна, на яке можливо звернути стягнення;
- наявність реальної загрози банкрутства.
Верховний Суд у постанові від 27.06.2018 у справі № 813/8842/13 вказав, що збитковість діяльності підприємства, наявність у нього кредиторської заборгованості в істотному розмірі є результатом провадження господарської діяльності відповідачем як самостійним суб'єктом господарювання, а тому вказані обставини не є самостійними та достатніми підставами для відстрочення виконання судового рішення.
Суд також враховує, що предметом розгляду даної справи є стягнення основної заборгованості в розмірі 5'159'261,34 грн, яку Відповідач мав погасити ще до 16.05.2023.
Фактично Відповідач вже і так отримував значний проміжок часу під час дії Договору та дотепер для погашення заборгованості. Затримка розрахунку і так наразі вже складає більше двох років.
При цьому, протягом останніх двох років Відповідачем не здійснено жодного платежу в рахунок погашення заборгованості за Договором.
Отже, надання Відповідачу відстрочки виконання рішення суду може призвести до істотного порушення майнових інтересів Позивача, внаслідок надзвичайно тривалого перенесення терміну виконання зобов'язання Відповідача у спірних правовідносинах. У тому числі враховуючі стрімкі інфляційні процеси в державі.
Крім того, Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що саме через рік у нього з'явиться можливість погасити спірну заборгованість.
З огляду на викладене, керуючись принципами розумності та справедливості, беручи до уваги матеріальні інтереси обох сторін, характер здійснюваної ними господарської діяльності, її суспільне значення, враховуючи необхідність дотримання балансу і рівноваги інтересів стягувача та боржника, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Відповідача про відстрочення виконання рішення на 1 рік.
З огляду на визнання Відповідачем позову, беручи до уваги положення ч.1 ст. 130 ГПК України, з Відповідача на користь Позивача підлягає відшкодуванню судовий збір у розмірі 30'955,57 грн (50%). Інші 50% судового збору підлягають поверненню Позивачу з Державного бюджету України.
Керуючись ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 130, 232-233, 237-238, 244 ГПК України, господарський суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства "Тепловодосервіс" Лозівської міської ради Харківської області (64621, Харківська обл., Лозівський р-н, смт Краснопавлівка, мікр., 16; код ЄДРПОУ 37346355) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1; код ЄДРПОУ 42399676) заборгованість в сумі 5'159'261,34 грн та судовий збір у сумі 30'955,57 грн.
Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строки, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1; код ЄДРПОУ 42399676).
Відповідач - Комунальне підприємство "Тепловодосервіс" Лозівської міської ради Харківської області (64621, Харківська обл., Лозівський р-н, смт Краснопавлівка, мікр., 16; код ЄДРПОУ 37346355).
Повний текст рішення складено 29.08.2025.
Суддя І.В. Трофімов