19 серпня 2025 року м. Харків Справа № 922/185/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Шутенко І.А.
за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.
за участю представників сторін:
кредитора - Гончаренко Н.А.
арбітражний керуючий - Саланська І.Л.
боржника - Кучер Ю.Ю.
розглянувши апеляційну скаргу ТОВ фірми "СМ-ГРУППА" (1326 Х/1) на ухвалу господарського суду Харківської області від 17.03.2025 у справі № 922/185/25 (повний текст якої складено та підписано 20.03.2025 у приміщенні господарського суду Харківської області суддею Прохоровим С.А.)
за заявою Приватне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Барвінок"
про визнання банкрутом ТОВ фірма "СМ-ГРУППА"
Приватне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Барвінок" (далі ПАТ "ЕК "Барвінок") звернулося до господарського суду Харківської області із заявою про відкриття провадження у справі про визнання банкрутом ТОВ фірма "СМ-ГРУППА" (код ЄДРПОУ 30590857).
Також ПАТ "ЕК "Барвінок" просило призначити розпорядником майна боржника арбітражну керуючу Саланську Ілону Любомирівну (св-во №1553 від 17.07.2013).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.02.2025, серед іншого, прийнято до розгляду заяву ПАТ "ЕК "Барвінок" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ фірма "СМ-ГРУППА".
Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.03.2025, зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ фірма "СМ-ГРУППА", визнано вимоги ініціюючого кредитора - ПАТ "ЕК "Барвінок", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника - ТОВ фірма "СМ-ГРУППА" строком до 170 календарних днів; розпорядником майна боржника призначено Саланську Ілону Любомирівну (свідоцтво №1553 від 17.07.2013р.); встановлено розмір оплати послуг арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна.
Не погодившись з постановленою ухвалою, боржник - ТОВ фірма "СМ-ГРУППА" звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 17.03.2025 та відмовити ПАТ "ЕК "Барвінок" у задоволенні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що :
- окрім зазначених ст. 39 КУзПБ підстав, пунктом 16 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ встановлена самостійна підстава для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство;
- норма пункту 1-6 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ є окремим застереженням стосовно порядку та календарного періоду застосування цієї норми щодо поширення цієї норми на правовідносини в часі;
- заборона, встановлена пунктом 1-6 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПВ", поширюється і на ті правовідносини та випадки, що мали місце до набрання чинності з 29.07.2023 відповідною нормою, оскільки передбачені цією нормою обставини/події (початку збройної агресії проти України, перебування єдиного майнового комплексу боржника на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях відповідно до визначеного законом переліку тощо), як причини, за яких вимоги кредитора (кредиторів) не могли бути задоволені боржником, мали місце до моменту врегулювання цих правовідносин відповідним законом з 29.07.2023;
- з відповіді Курилівської сільської ради Куп'янського району Харківської області від 19.05.2025 №03-14/101 на адвокатський запит, вбачається, що майновий комплекс ТОВ Фірма "СМ-Группа" розташований на території Курилівської сільської ради Куп'янського району Харківської області, яка, в свою чергу, знаходиться в зоні бойових дій, при цьому внаслідок збройної агресії РФ господарська діяльність боржника не ведеться, його майно перебуває на території активних бойових дій, отже такі обставини беззаперечно унеможливлюють задоволення вимог ініціюючого кредитора станом на дату як звернення до господарського суду так і станом на дату проведення підготовчого засідання;
- в умовах перебування боржника та його майна на територіях ведення бойових дій арбітражний керуючий позбавлений можливості належним чином здійснити аналіз фінансово-господарської діяльності боржника, провести інвентаризацію його майна, здійснити формування ліквідаційної маси боржника, а також здійснити продаж майна банкрута з дотриманням вимог Кодексу України з процедур банкрутства, а тому в даному випадку провадження у справі про банкрутство боржника не здатне достягнути мети, визначеної Кодексом України з процедур банкрутства - задоволення вимог кредитора.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ фірми "СМ-ГРУППА" (1326 Х/1) на ухвалу господарського суду Харківської області від 17.03.2025 у справі № 922/185/25. Призначено справу до розгляду на 19.08.2025 о 14:00 год.
Також зазначеною ухвалою учасникам справи було встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу- протягом 15 днів (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України) з дня вручення даної ухвали.
02.07.2025, від ПАТ "ЕК "Барвінок" (який 20.06.2025 отримав ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 19.06.2025) у встановлений строк надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Свої заперечення обґрунтовує тим, що:
- наявні у справі докази та юридичні передумови, необхідні для застосування норми п. 1-6 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ, дають підстави констатувати відсутність підстав для застосування цієї норми права у даній справі, оскільки порушена вимога щодо строку подання доказів: до проведення підготовчого засідання боржник (ТОВ фірма «СМ-ГРУППА») не довів, що збройна агресія рф проти України мала такий ступінь впливу на боржника, що унеможливило би задоволення вимог ініціюючого кредитора. На думку кредитора, цей факт став обставиною, яку боржник намагається використати на власну користь, в тому числі задля ухилення від виконання своїх зобов'язань перед кредиторами;
- до проведення підготовчого засідання, як це передбачено в п. 1-6 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ, боржником не доведено суду першої інстанції наявності у його власності єдиного майнового комплексу, який перебуває на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих російською федерацією, та неможливості виконання своїх грошових зобов'язань перед ініціюючим кредитором саме внаслідок збройної агресії проти України, оскільки: по-перше, у боржника наявне крім зазначеного нерухомого майна, інше нерухоме майно на території України, підконтрольній органам державної влади України; по-друге, боржник після початку військової агресії рф продовжував господарську діяльність; по-третє, заборона за п. 1-6 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ поширюється на ті правовідносини й випадки, що існували до набрання з 29.07.2023 чинності відповідною нормою, однак не раніше 24.02.2022, тоді як в даному випадку договір про постачання електричної енергії споживачу між сторонами (ПАТ «ЕК «БАРВІНОК» і ТОВ фірма «СМ-ГРУППА») укладений в 2019 році, заборгованість Боржника перед Кредитором є триваючою (згідно з довідкою № 1577 від 30.11.2022 заборгованість наявна як станом на 01.11.2021, так і на 31.10.2022), вчетверте Боржник не надав доказів відсутності іншого майна, за допомогою якого вимоги Кредитора можуть бути задоволені, тобто на правовідносини сторін не розповсюджується норма п. 1-6 КУзПБ.
03.07.2025 від Саланської Любові Любомирівни (яка 02.07.2025 отримала ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 19.06.2025) у встановлений судом строк надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Свої заперечення обґрунтовує тим, що :
- норми КУзПБ покладають обов'язок доведення наявності підстав, передбачених п. 1-6 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ, саме на боржника і такі докази мають бути надані господарському суду до проведення підготовчого засідання, натомість боржник не виконав обов'язок доказування, покладений на нього нормами КУзПБ та станом на дату винесення оскаржуваної ухвали у суду першої інстанції були відсутні підстави для застосування норм п. 1-6 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ.;
- враховуючи вимоги ч.1-5 ст.80 ГПК України, всі наявні докази боржник мав подати до суду разом із відзивом на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство, проте, будучи обізнаним про прийняття заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, ТОВ фірма «СМ-ГРУППА» (боржник) не надало до суду відзив та докази на підтвердження існування обставин, передбачених п. 1-6 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ ;
- під час проведення розпорядником майна аналізу фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника, встановлення за результатами його проведення наявності або відсутності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, вчинення незаконних дій у разі банкрутства було встановлено наявність ознак приховування фінансової неспроможності ТОВ ФІРМА «СМ-ГРУППА» та невжиття директором ТОВ ФІРМА «СМ-ГРУППА» заходів щодо звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство в місячний строк із з дня виявлення загрози неплатоспроможності, що є підставою для подання заяви про покладення на керівника боржника солідарної відповідальності;
- матеріали справи свідчать про існування низки обставин, які виключають можливість застосування норм п. 1-6 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ.
- боржником не доведено суду першої інстанції наявності у його власності єдиного майнового комплексу, який перебуває на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих російською федерацією, та неможливості виконання своїх грошових зобов'язань перед ініціюючим кредитором саме внаслідок збройної агресії проти України, що зумовлює відсутність передумов для застосування норми п. 1-6 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ.
В судове засідання 26.08.2025 з'явився представник апелянта, який підтримав апеляційну скаргу, а також арбітражний керуючий та представник кредитора- ПрАТ "Енергетична компанія "Барвінок", які проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечували з підстав, наведених у відзивах на апеляційну скаргу .
Представники інших учасників справи в судове засідання 26.08.2025 не з'явилися, про дату, час та місце його проведення повідомлені належним чином.
Відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників учасників справи в судове засідання судом обов'язковою не визнавалась, у справі достатньо матеріалів для розгляду справи по суті, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу боржника в даному судовому засіданні за відсутністю представників учасників справи, які не заявились в судове засідання.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.
Приватне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Барвінок" має право на здійснення господарської діяльності щодо постачання електричної енергії споживачу на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №860 від 21.08.2018.
14.01.2019 року між Приватним акціонерним товариством "Енергетична компанія "Барвінок" (ідентифікаційний код 33655278, далі - ПАТ "ЕК "БАРВІНОК") та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "СМ-ГРУППА" (ідентифікаційний код 30590857, далі - ТОВ ФІРМА "СМ ГРУППА") укладено договір про постачання електричної енергії споживачу (приєднання) № 0705326 (далі - Договір) на умовах Комерційної пропозиції, що є додатком № 2 до Договору.
Як правильно встановив суд першої інстанції, зазначена заборгованість підтверджується доказами, які були додані до заяви, а саме: Договором про постачання електричної енергії споживачу № 0705326 від 14.01.2019, листом ПАТ "ЕК "БАРВІНОК" вих. №1090 від 26.07.2022, актами прийому-передачі електроенергії та актами здачі-приймання робіт (надання послуг), рішенням суду від 28.02.2023р. та додатковим рішенням суду від 15.03.2023р. у справі № 922/2664/22, наказами на примусове виконання судових рішень від 31.03.2023 і від 05.04.2023, та обґрунтовується нижченаведеним.
Згідно з п. 1.1 Договору, Постачальник (ПАТ "ЕК "БАРВІНОК") зобов'язується продати електричну енергію Споживачу (ТОВ ФІРМА "СМ-ГРУППА"), для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач прийняти та оплатити Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснити інші платежі згідно з умовами цього Договору, Додатків до цього Договору.
Відповідно до умов Договору обліковується заборгованість Споживача перед Постачальником, яка виникла на підставі таких Актів прийому-передачі (здачі-приймання) товару/послуг:
- електроенергія за листопад 2021 року № 00000003741 від 30.11.2021 на суму 370 900,61 грн. з ПДВ;
- електроенергія за листопад 2021 року № 00000003834 від 30.11.2021 на суму 1 245,53 грн. з ПДВ;
- компенсація вартості послуг з передачі електричної енергії за листопад 2021 року № 6154 від 30.11.2021 на суму 31 405,13 грн. з ПДВ;
- компенсація вартості послуг з передачі електричної енергії за листопад 2021 року № 6156 від 30.11.2021 на суму 105,47 грн. з ПДВ;
- компенсація вартості послуг з розподілу електричної енергії за листопад 2021 року № 6036 від 30.11.2021 на суму 87 262,94 грн. з ПДВ;
- компенсація вартості послуг з розподілу електричної енергії за листопад 2021 року № 6038 від 30.11.2021 на суму 293,04 грн. з ПДВ;
- електроенергія за грудень 2021 року № 00000004117 від 31.12.2021 на суму 364 514,44 грн. з ПДВ;
- електроенергія за грудень 2021 року № 00000004118 від 31.12.2021 на суму 1 080,60 грн. з ПДВ;
- компенсація вартості послуг з передачі електричної енергії за грудень 2021 року № 6529 від 31.12.2021 на суму 32 838,56 грн. з ПДВ;
- компенсація вартості послуг з передачі електричної енергії за грудень 2021 року № 6531 від 31.12.2021 на суму 97,34 грн. з ПДВ;
- компенсація вартості послуг з розподілу електричної енергії за грудень 2021 року № 6528 від 31.12.2021 на суму 91 245,92 грн. з ПДВ;
- компенсація вартості послуг з розподілу електричної енергії за грудень 2021 року № 6530 від 31.12.2021 на суму 270,49 грн. з ПДВ;
- електроенергія за січень 2022 року № 00000000253 від 31.01.2022 на суму 1 374,07 грн. з ПДВ;
- електроенергія за січень 2022 року № 00000000255 від 31.01.2022 на суму 287 583,98 грн. з ПДВ;
- компенсація вартості послуг з передачі електричної енергії за січень 2022 року № 234 від 31.01.2022 на суму 158,44 грн. з ПДВ;
- компенсація вартості послуг з передачі електричної енергії за січень 2022 року № 235 від 31.01.2022 на суму 33 160,70 грн. з ПДВ;
- компенсація вартості послуг з розподілу електричної енергії за січень 2022 року № 230 від 31.01.2022 на суму 421,72 грн. з ПДВ;
- компенсація вартості послуг з розподілу електричної енергії за січень 2022 року № 231 від 31.01.2022 на суму 88 262,88 грн. з ПДВ;
- електроенергія за лютий 2022 року № 00000000582 від 28.02.2022 на суму 938,47 грн. з ПДВ;
- електроенергія за лютий 2022 року № 00000000583 від 28.02.2022 на суму 224 954,77 грн. з ПДВ;
- компенсація вартості послуг з передачі електричної енергії за лютий 2022 року № 889 від 28.02.2022 на суму 143,10 грн. з ПДВ;
- компенсація вартості послуг з передачі електричної енергії за лютий 2022 року № 890 від 28.02.2022 на суму 34 300,49 грн. з ПДВ;
- компенсація вартості послуг з розподілу електричної енергії за лютий 2022 року № 887 від 28.02.2022 на суму 380,87 грн. з ПДВ;
- компенсація вартості послуг з розподілу електричної енергії за лютий 2022 року № 888 від 28.02.2022 на суму 91 296,61 грн. з ПДВ;
- електроенергія за березень 2022 року № 00000000944 від 31.03.2022 на суму 454,20 грн. з ПДВ;
- електроенергія за березень 2022 року № 00000000945 від 31.03.2022 на суму 68 079,96 грн. з ПДВ;
- компенсація вартості послуг з передачі електричної енергії за березень 2022 року № 1525 від 31.03.2022 на суму 67,61 грн. з ПДВ;
- компенсація вартості послуг з передачі електричної енергії за березень 2022 року № 1527 від 31.03.2022 на суму 10 133,62 грн. з ПДВ;
- компенсація вартості послуг з розподілу електричної енергії за березень 2022 року № 1524 від 31.03.2022 на суму 179,95 грн. з ПДВ;
- компенсація вартості послуг з розподілу електричної енергії за березень 2022 року № 1526 від 31.03.2022 на суму 26 972,34 грн. з ПДВ;
- електроенергія за квітень 2022 року № 00000001334 від 30.04.2022 на суму 486,26 грн. з ПДВ;
- компенсація вартості послуг з передачі електричної енергії за квітень 2022 року № 2240 від 30.04.2022 на суму 69,68 грн. з ПДВ;
- компенсація вартості послуг з розподілу електричної енергії за квітень 2022 року № 2104 від 30.04.2022 на суму 185,47 грн. з ПДВ;
- електроенергія за травень 2022 року № 00000001681 від 31.05.2022 на суму 574,75 грн. з ПДВ;
- компенсація вартості послуг з передачі електричної енергії за травень 2022 року № 2841 від 31.05.2022 на суму 82,13 грн. з ПДВ;
- компенсація вартості послуг з розподілу електричної енергії за травень 2022 року № 2671 від 31.05.2022 на суму 218,59 грн. з ПДВ;
- електроенергія за червень 2022 року № 00000001930 від 30.06.2022 на суму 438,73 грн. з ПДВ;
- компенсація вартості послуг з передачі електричної енергії за червень 2022 року № 3131 від 30.06.2022 на суму 62,22 грн. з ПДВ;
- компенсація вартості послуг з розподілу електричної енергії за червень 2022 року № 3130 від 30.06.2022 на суму 165,60 грн. з ПДВ;
- електроенергія за липень 2022 року № 00000002344 від 31.07.2022 на суму 564,85 грн. з ПДВ;
- компенсація вартості послуг з передачі електричної енергії за липень 2022 року № 3812 від 31.07.2022 на суму 70,92 грн. з ПДВ;
- компенсація вартості послуг з розподілу електричної енергії за липень 2022 року № 3811 від 31.07.2022 на суму 188,78 грн. з ПДВ;
- електроенергія за серпень 2022 року № 00000002705 від 31.08.2022 на суму 838,51 грн. з ПДВ;
- компенсація вартості послуг з передачі електричної енергії за серпень 2022 року № 4421 від 31.08.2022 на суму 93,73 грн. з ПДВ;
- компенсація вартості послуг з розподілу електричної енергії за серпень 2022 року № 4464 від 31.08.2022 на суму 249,50 грн. з ПДВ;
- електроенергія за вересень 2022 року № 00000003002 від 30.09.2022 на суму 603,30 грн. з ПДВ;
- компенсація вартості послуг з передачі електричної енергії за вересень 2022 року № 4948 від 30.09.2022 на суму 59,72 грн. з ПДВ;
- компенсація вартості послуг з розподілу електричної енергії за вересень 2022 року № 4950 від 30.09.2022 на суму 158,98 грн. з ПДВ;
- електроенергія за жовтень 2022 року № 00000003307 від 31.10.2022 на суму 682,03 грн. з ПДВ;
- компенсація вартості послуг з передачі електричної енергії за жовтень 2022 року № 5589 від 31.10.2022 на суму 65,95 грн. з ПДВ;
- компенсація вартості послуг з розподілу електричної енергії за жовтень 2022 року № 5462 від 31.10.2022 на суму 175,54 грн. з ПДВ.
Рішенням суду від 28.02.2023 у справі № 922/2446/22 позов Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок" задоволено повністю та, зокрема, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "СМ-группа" (62300,Харківська обл., м. Дергачі, вул. Лозівська, 78, код ЄДРПОУ 30590857) на користь Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок" (69039, м. Запоріжжя, бул. Шевченка, буд. 18, код ЄДРПОУ 33675278) - 1415974,37грн. основного боргу; 118871,08 грн. 10% річних; 284857,36 грн. інфляційних втрат; 116063,04 грн. пені; 265063,01 штрафу та 33012,43 грн. судового збору.
Також відповідно до положень ч.10 ст.238 Господарського процесуального кодексу України, у рішенні судом зазначено:
"…4.Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, починаючи з 03.12.2022 до моменту його виконання нараховувати 10 % річних на суму непогашеного основного боргу в розмірі 1415974,37 грн. за такою формулою: Сх10хД:К :100 = сума річних, де: С - сума непогашеної заборгованості, Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.
5.Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення: стягнути отриману згідно проведених нарахувань суму 10% річних з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "СМ-группа" (62300,Харківська обл., м. Дергачі, вул. Лозівська, 78, код ЄДРПОУ 30590857) на користь Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок" (69039, м. Запоріжжя, бул. Шевченка, буд. 18, код ЄДРПОУ 33675278).". Посилання на судове рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: https://reyestr.court.gov.ua/Review/109490467
Додатковим рішенням суду від 15.03.2023 у справі № 922/2446/22 стягнуто з ТОВ фірма "СМ-группа" на користь ПАТ "ЕК "БАРВІНОК" - 25 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Посилання на додаткове рішення в ЄДРСР: https://reyestr.court.gov.ua/Review/109559798
Як встановлено частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, виходячи з вищевикладеного, обставини, встановлені судовими рішеннями у справі № 922/2446/22, які набрали законної сили, мають преюдиціальний характер, а тому доведенню знов не потребують.
На виконання вищезазначених судових рішень господарським судом Харківської області було видано накази від 31.03.2023 та від 05.04.2023 у справі № 922/2446/22 (надаються), у яких зазначено дату набрання рішенням законної сили 31.03.2023, дату набрання додатковим рішенням законної сили - 05.04.2023.
ПАТ "ЕК "БАРВІНОК" було пред'явлено накази до виконання приватному виконавцю виконавчого округу Харківської області Кудряшову Дмитру Вячеславовичу, яким вчинено такі дії:
- 14.04.2023 відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з виконання наказу № 922/2446/22 виданого 31.03.2023. У постанові про виправлення помилки у процесуальному документі від 14.04.2023, приватним виконавцем нараховано 10% річних на суму основного боргу у розмірі 1 415 974,37 грн. за період з 03.12.2022 року по 14.04.2023 року на суму 51 595,78 грн.;
- 21.04.2023 відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 з виконання наказу, виданого на виконання додаткового рішення суду від 05.04.2023.
Постановою від 21.04.2023 приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Кудряшовим Дмитром Вячеславовичем виконавчі провадження № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 об'єднані у зведене виконавче провадження №71639444.
Приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Кудряшовим Дмитром Вячеславовичем здійснювались дії щодо примусового виконання зазначених рішень суду, проте виконання не відбулось (роздруківка з Автоматизованої системи виконавчих проваджень за ВП № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 з офіційного веб-сайту Мін'юсту за адресою https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search_debtors додається).
Станом на дату подачі заяви про відкриття провадження у справі про визнання банкрутом ТОВ фірма "СМ-ГРУППА" зазначена юридична особа мала заборгованість за основним боргом у розмірі 1 415 974,37 грн. за Договором № 0705326 від 14 січня 2019 року, яка підтверджена судовим рішенням.
Отже, враховуючи вищевказані обставини, загальний розмір грошових вимог ПАТ "ЕК "БАРВІНОК" до боржника ТОВ ФІРМА "СМ-ГРУППА" за судовими рішеннями у справі № 922/2446/22 становить 2 547 720,67 грн., з яких:
1 415 974,37 грн. основний борг;
118 871,08 грн. 10% річних;
284 857,36 грн. інфляційні втрати;
116 063,04 грн. пені;
265 063,01 штраф;
33 012,43 грн. судовий збір;
11 675,53 грн. залишок витрат на професійну правничу допомогу (з урахуванням
оплати на суму 13 324,53 грн. згідно платіжної інструкції від 24.05.2023 d54b5702b3);
51 595,78 грн. - 10% річних нарахованих приватним виконавцем 14.04.2023 у
постанові про виправлення помилки у процесуальному документі за період з
03.12.2022 року по 14.04.2023 року;
250 608,07 грн. - 10% річних нарахованих згідно рішення суду від 28.02.2023 у справі
№ 922/2446/22, з 15.04.2023 до 20.01.2025 на суму непогашеного основного боргу в
розмірі 1415974,37 грн. за такою формулою:
Сх10хД:К :100 = сума річних, де:
С - сума непогашеної заборгованості,
Д - кількість днів прострочення;
К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.
Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.
За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку.
Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати.
Зазначена правова позиція узгоджується із висновками Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц.
Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як свідчать матеріали справи, ТОВ ФІРМА "СМ-ГРУППА" свої зобов'язання перед ПАТ "ЕК "БАРВІНОК", які виникли згідно із рішеннями господарського суду Харківської області, не виконало і грошові кошти ані повністю, ані частково не сплатило.
Статтею 1 КУзПБ встановлено, що неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.
При цьому грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора врегульований статтею 39 КУзПБ.
Так, згідно з частинами 1-3 статті 39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи.
Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов'язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов'язання та погасити заборгованість.
За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі.
Так, господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду (ч. 5, ч. 6 ст. 39 КУзПБ).
Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду при розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов'язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення обставин задоволення таких вимог боржником до проведення підготовчого засідання у справі.
При цьому, зі змісту положень статей 36, 39 КУзПБ ( з урахуванням статей 74, 76-77 Господарського процесуального кодексу України) випливає, що на кредитора покладено обов'язок надати докази на підтвердження підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, тоді як на боржника, якому надана можливість подати відзив на заяву кредитора, покладено обов'язок надати суду докази, які спростовують або підтверджують вимоги заявника.
Тобто положення КУзПБ не встановлюють обов'язку для ініціюючого кредитора доводити те, що боржник у справі про банкрутство не має можливості виконати майнові зобов'язання, строк яких настав. Доведення обставин можливості виконати такі майнові зобов'язання покладено саме на боржника.
Зазначена правова позиція відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 17.08.2022 у справі №910/15533/20.
Крім того, обов'язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника є встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора.
Відсутність спору про право, в аспекті процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов'язання, суті (предмета) зобов'язання, підстави виникнення зобов'язання, суми зобов'язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов'язання тощо. Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного державного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище.
Така правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 13.08.2020 у справі №910/4658/20.
Отже, спір про право пов'язаний виключно з порушенням, оспоренням, невизнанням або недоведенням суб'єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права.
Правова категорія "спір про право" може бути виражена як у процесуальній формі, про що свідчать судові акти, так і у матеріально-правовій формі, що підтверджується юридичними фактами, які дають змогу зробити обґрунтований висновок про наявність суперечностей (розбіжностей) у структурі вимог кредитора, а отже, про відсутність можливості на цій стадії судового провадження встановити дійсний стан суб'єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб'єктивного обов'язку боржника.
Проте, наявність спору про право має підтверджуватися належними доказами, а не базуватися виключно на припущеннях боржника.
Як свідчать матеріали справи та було правильно встановлено місцевим господарським судом, в процесі підготовчого провадження боржник не спростував наявності заборгованості перед кредитором, як і не довів наявності спору про відповідне право, а також можливості погасити заборгованість кредитору.
Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі.
Частинами 1 та 2 статті 11 ЦК України унормовано, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Слід зазначити, що Кодекс України з процедур банкрутства встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи (преамбула Кодексу). Метою відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом через застосування процедур банкрутства передбачених Кодексом, є саме задоволення вимог кредиторів.
За таких обставин, у разі відсутності належного виконання господарського грошового зобов'язання, у кредитора є можливість, окрім звернення до суду з позовом до боржника, скористатися можливістю застосування щодо такого боржника процедур, передбачених Кодексом для задоволення своїх кредиторських вимог у тому випадку, коли відсутній спір про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.
Верховний Суд у постанові від 22.09.2021 у справі 911/2043/20 дійшов висновку, що звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, по суті, є реалізацією ним права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов'язання боржником. У зв'язку з цим кредитор повинен надати суду докази на підтвердження наявності у нього права, яке підлягає захисту".
Отже боржник має непогашену заборгованість перед Ініціюючим кредитором у загальному розмірі 2 643 944,67 грн, яка підтверджується наявними в справі доказами та не спростована боржником, тоді як ініціюючим кредитором при подачі до суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника повністю дотримані вимоги ст.ст. 1, 34 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до частини третьої статті 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства є змагальність сторін та диспозитивність, які при здійсненні провадження у справі про банкрутство проявляються у наданні учасниками справи відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника, а також інших кредиторів проти них.
Згідно з ч.1 та 2 статті 36 КУзПБ боржник до дати проведення підготовчого засідання надає до господарського суду та заявнику відзив на заяву про відкриття провадження у справі. Крім відомостей, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, у відзиві боржника, зокрема зазначаються заперечення щодо вимог заявника (заявників) та докази необґрунтованості вимог заявника (за наявності). Проте боржником обґрунтованих заперечень на вимоги кредитора не було надано суду.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд за наслідками розгляду у підготовчому засіданні заяви ПрАТ "ЕК "Барвінок" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ фірма "СМ-Группа" дійшов цілком обґрунтованого висновку про наявність достатніх правових підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, визнання вимог ініціюючого кредитора, введення мораторію на задоволенні вимог кредиторів та процедури розпорядження майном боржника.
Боржник в апеляційній скарзі стверджує, що судом першої інстанції було помилково відкрито провадження у справі про банкрутство фірма ТОВ «СМ-ГРУППА», оскільки ним не було враховано положення п. 1-6 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу України з процедур банкрутства.
При цьому апелянт вказує на те, що з відповіді Курилівської сільської ради Куп'янського району Харківської області області від 19.05.2025 №03-14/101 на адвокатський запит, вбачається, що майновий комплекс ТОВ Фірма "СМ-Группа" розташований на території Курилівської сільської ради Куп'янського району Харківської області, яка, в свою чергу, знаходиться в зоні бойових дій, при цьому внаслідок збройної агресії РФ господарська діяльність боржника не ведеться, його майно перебуває на території активних бойових дій, отже такі обставини беззаперечно унеможливлюють задоволення вимог ініціюючого кредитора станом на дату як звернення до господарського суду так і станом на дату проведення підготовчого засідання.
Однак колегія суддів не може погодитися із такими твердженнями апелянта, зважаючи на таке.
Положеннями п.1-6 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ встановлено, що тимчасово, під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування: - господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора, якщо боржник до проведення підготовчого засідання доведе господарському суду, що він внесений до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів) та має діючий контракт з державними замовниками у сфері оборони або вимоги кредитора (кредиторів) не задоволені внаслідок збройної агресії проти України, у тому числі через перебування єдиного майнового комплексу боржника на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій;
Отже норми КУзПБ покладають тягар доведення наявності підстав, передбачених п. 1-6 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ, саме на боржника і відповідні докази наявності таких підстав мають бути надані господарському суду до проведення підготовчого засідання.
При цьому, відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційнот-елекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Така ж сама норма міститься і у ч.6 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, ТОВ ФІРМА «СМ-ГРУППА» віднесено до категорії осіб, які зобов'язані з 18.10.2023 зареєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційнотелекомунікаційній системі (ЕСІТС) або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.
Беручі до уваги наявність у боржника судових спорів протягом 2023-2024 років, то ТОВ Фірма «СМ-ГРУППА» повинно бути обізнаним про вказаний обов'язок.
З підсистеми «Електронний суд» вбачається, що під час розгляду справи в суді першої інстанції боржник не мав електронного кабінету в ЕСІТС та її окремій підсистемі (модулі). Боржником зареєстровано електронний кабінет лише 12.06.2025.
Таким чином, боржник не виконав свого процесуального обов'язку з реєстрації електронного кабінету з метою реалізації належним чином своїх процесуальних прав, тоді як згідно з положеннями статей 13, 74 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Отже боржником, який мав можливість та повинен був знати про прийняття судом заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ фірма «СМ-ГРУППА», до проведення підготовчого засіданні не було надано доказів наявності обставин, які б зумовили застосування судом п.1-6 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ, зокрема того, що збройна агресія рф проти України мала такий ступінь впливу на боржника, який унеможливив задоволення вимог ініціюючого кредитора.
Таким чином, станом на дату винесення оскаржуваної ухвали у суду першої інстанції були відсутні підстави для застосування судом положень даної норми.
При цьому відповідь Курилівської сільської ради Куп'янського району Харківської області від 19.05.2025 №03-14/101 на адвокатський запит та Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.05.2025, на які боржник посилається в апеляційній скарзі, суду першої інстанції до проведення підготовчого засідання не надавалась, а копії цих документів було додано лише до апеляційної скарги.
Згідно з приписами частини третьої статті 269 ГПК докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Проте, апелянтом не було заявлено клопотання про поновлення про прийняття вищевказаних доказів та не доведено жодними доказами поважності причин ненадання цих документів суду першої інстанції у встановлений законодавством строк.
Згідно зі статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом
Отже відсутні достатні правові підстави для прийняття судом апеляційної інстанції доданих до апеляційної скарги доказів, а саме : листа- відповіді Курилівської сільської ради від 19.05.2025 №03-14/101 та Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.05.2025.
Зважаючи на наведене, боржником у встановленому законом порядку не було доведено наявності підстав для застосування судом першої інстанції положень 1-6 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПВ" щодо відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство боржника.
Крім того, слід зазначити, що норма п. 1-6 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ набрала чинності з 29.07.2023, тоді як обставини, що обумовили неплатоспроможність боржника, виникли до вказаної дати. Так, зокрема, договір про постачання електричної енергії споживачу між сторонами (ПАТ «ЕК «БАРВІНОК» і ТОВ фірма «СМ-ГРУППА») укладений в 2019 році, а заборгованість боржника перед кредитором є триваючою (згідно з довідкою № 1577 від 30.11.2022 заборгованість наявна як станом на 01.11.2021, так і на 31.10.2022).
Апелянт в апеляційній скарзі стверджує, що заборона, встановлена пунктом 1-6 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПВ", поширюється і на ті правовідносини та випадки, що мали місце до набрання чинності з 29.07.2023 відповідною нормою, оскільки передбачені цією нормою обставини/події (початку збройної агресії проти України, перебування єдиного майнового комплексу боржника на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях відповідно до визначеного законом переліку тощо), як причини, за яких вимоги кредитора (кредиторів) не могли бути задоволені боржником, мали місце до моменту врегулювання цих правовідносин відповідним законом з 29.07.2023.
Однак колегія суддів не може погодитися із такими твердженнями апелянта, зважаючи на таке.
У Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. До події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності. Заборона зворотної дії є однією з важливих складових принципу правової визначеності.
Конституційний Суд України також висловив позицію, згідно з якою закріплення принципу незворотності дії нормативно-правового акта у часі на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта (Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп).
Як вже зазначалося, правовідносини, які обумовили неплатоспроможність боржника (укладення відповідного договору та виникнення у боржника заборгованості перед кредитором), виникли до набрання чинності нормою п. 1-6 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ (29.07.2023) і зазначена норма, як і інші норми КУзПБ, не містить посилання про можливість її ретроспективного застосування.
При цьому, присутній в судовому засіданні 26.08.2025 представник апелянта не надав суду обґрунтованих пояснень з посиланням на відповідні норми права та судову практику щодо можливості зворотної дії в часі норми п. 1-6 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ.
Окрім цього, матеріали справи свідчать про існування обставин, які виключають можливість застосування норм п. 1-6 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ, а саме:
- відсутність наказу ТОВ фірма «СМ-ГРУППА» про зупинення господарської діяльності Боржника;
- боржником не надано доказів перебування первинної документації на території виробництва у с. Ківшарівка/с. Кіндрашівка Курилівської сільської ради. Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру, місцезнаходженням ТОВ фірма «СМГРУППА» є: вул. Лозівська 78, м. Дергачі, Харківська область;
- неподання керівником боржника до податкових органів заяви про відсутність можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України;
- невжиття директором ТОВ ФІРМА «СМ-ГРУППА» заходів щодо звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство в місячний строк з дня виявлення загрози неплатоспроможності;
- продовження боржником господарської діяльності на території активних бойових /можливих бойових дій, у т.ч. споживання електричної енергії на об'єктах споживання Боржника у період з 24.02.2022 по 31.10.2022;
- здійснення платежів на користь контрагентів та отримання грошових коштів після початку збройної агресії рф; - укладення в березні 2022 року з керівником Боржника Лебеденко М.В. та ОСОБА_1. договорів поворотної фінансової допомоги відповідно договорів та перерахування грошових коштів на загальну суму 383 000,00 грн.;
- подання керівником боржника 13.06.2022 до ГУ ДПС у Харківській області податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2022 року;
- укладення Боржником з АТ «ОТП Банк» Договору про надання банківських послуг № CR-SME 23-014/73 від 29.05.2023, Договору про надання банківських послуг №CRSME 23-021/73 від 22.09.2023 ( 22.09.2023 керівник Боржника виступила Поручителем за Боржника перед Банком. Отже, Лебеденко М.В. і ТОВ фірма «СМГРУППА» є солідарними боржниками перед Банком, про що свідчить Договір поруки SR-SME 23-016/73 від 22.09.2023;
- забезпечення участі при розгляді судових справ (у формі участі представника або подання заяв про розгляд справ без участі представника з наданням позиції, інших заяв по справі) протягом 2023-2025 років;
- погашення керівником боржника заборгованості перед ТОВ СК «Енерджі груп» на виконання умов Мирової угоди вiд 19.07.2023 (справа № 922/2363/23) у період з липня 2023 року по жовтень 2023 року, в період наявного арешту грошових коштів на банківських рахунках Боржника; - не забезпечення керівником Боржника стягнення матеріальних збитків спричинених крадіжками майна ТОВ фірма «СМ-ГРУППА»; -
- ненадання керівником боржника арбітражному керуючому відомостей з програми забезпечення документального обігу M.E.Doc (доступу до програми) з метою доступу до фактичних даних взаємовідносин боржника з контрагентами, з якими вівся обмін первинною документацією в електронному вигляді;
- подання до податкового органу 12.05.2025 року уточнюючої декларації з плати за землю;
- керівником боржника не надані арбітражному керуючому достовірні дані (укладений Договір) про свої зобов'язання перед боржником щодо отримання від останнього поворотної фінансової допомоги на суму 355 000 грн.;
- надання керівником боржника арбітражному керуючому документації за результатами проведеної інвентаризації майна боржника ТОВ фірма «СМ-ГРУППА», в деяких випадках без належного документального обґрунтування.
- боржником не доведено належними, допустимими, відсутності іншого майна за допомогою якого вимоги Кредитора можуть бути задоволені.
Наведеними доказами підтверджується, що боржник вів господарську діяльність на протязі 2022 - 2025 років і отримував грошові кошті, які передавав власним керівникам за договорами поворотної фінансової допомоги, при цьому наявні перед кредитором зобов'язання не виконував навіть в частині.
Зважаючи на наведене, доводи апелянта про помилкове незастосування судом першої інстанції положень п. 1-6 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ нормативно та документально не обґрунтовані.
Враховуючи викладене, місцевий господарський суд, постановляючи оскаржувану ухвалу, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми процесуального права, у зв'язку з чим підстави для скасування чи зміни вказаного рішення відсутні.
З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається на скаржника.
Керуючись статтями 129, 270, 271, 275, 276, 281 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу ТОВ фірми "СМ-ГРУППА" (1326 Х/1) на ухвалу господарського суду Харківської області від 17.03.2025 у справі № 922/185/25 залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 17.03.2025 у справі № 922/185/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
Порядок і строки її оскарження визначені у статтях 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 29.08.2025.
Головуючий суддя М.М. Слободін
Суддя Н.В. Гребенюк
Суддя І.А. Шутенко