29 серпня 2025 року м. Харків Справа № 922/1210/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Плахов О.В.
без виклику представників учасників справи,
розглянувши апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім 32-А" (вх. №1456Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 04.06.2025 у справі № 922/1210/25 (повний текст якого складено 04.06.2025 в приміщенні господарського суду Харківської області суддею Трофімовим І.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1)
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім 32-А" (61038, м. Харків, вул. Камишева Івана, 32-А)
про стягнення 85'083,28 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім 32-А", в якій просило стягнути з відповідача борг у загальній сумі 85 083,28 грн, за неналежне виконання договору №7368-НГТ-32 про постачання природного газу від 08.10.2021, з яких:
- основний борг у сумі 47 003,49 грн;
- пеня в сумі 23 459,22 грн;
- три проценти річних у сумі 4257,79 грн;
- інфляційні втрати у сумі 10 362,78 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 04.06.2025 у справі № 922/1210/25 позов задоволено.
Стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім 32-А" (61038, м. Харків, вул. Камишева Івана, 32-А, код ЄДРПОУ 37458521) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 42399676) 47'003,49 грн основного боргу, 23'459,22 грн пені, три проценти річних у сумі 4257,79 грн, 10'362,78 інфляційних втрат та 2422,40 грн судового збору.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що :
- оплату за переданий газ позивачем відповідач своєчасно не здійснив та не виконав зобов'язання у визначений строк, чим порушив умови господарського зобов'язання, при цьому, станом на дату розгляду справи в суді першої інстанції відповідач не надав суду належних та допустимих доказів повного та належного виконання грошових зобов'язань за Договором, а позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача 47'003,49 грн заборгованості за поставлений газ обумовлений договором № 7368-НГТ-32 від 08.10.2021;
- здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку пені, 3% річних та інфляційних втрат у межах заявленого позивачем періоду, суд установив, що наданий розрахунок є арифметично правильним та обґрунтованим, а відтак вимоги про стягнення пені у сумі 23'459,22 грн, 3% річних у сумі 4257,79 грн та інфляційних втрат у сумі 10 362,78 грн підлягають задоволенню.
Не погодившись із вищевказаним рішенням Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім 32-А" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 04.06.2025 по справі № 922/1210/25 та ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім 32-А" пені у розмірі 23 459,22 грн., 3% річних у розмірі 4 257,79 грн., інфляційних втрат у розмірі 10 362,78 грн.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції не враховано положення постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" від 05.03.2022 № 206 (із змінами внесеними постановою КМУ від 29.12.2023), відповідно до якої до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації).
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.06.2025, серед іншого, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім 32-А" (вх. №1456Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 04.06.2025 у справі № 922/1210/25. Вирішено розгляд даної апеляційної скарги здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Також даною ухвалою позивачу встановлено строк - не пізніше 15 днів з моменту вручення даної ухвали, протягом якого він має право подати відзив на апеляційну скаргу, який повинен відповідати вимогам ч.2 статті 263 Господарського процесуального кодексу України, а також докази надсилання (надання) копії відзиву та доданих до нього документів апелянту
07.07.2025 від позивача (який отримав хвалу Східного апеляційного господарського суду від 30.06.2025 через систему «Електронний суд» 31.07.2025) у встановлений судом строк надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.
Свої заперечення обґрунтовує тим, що:
- позивач не надавав, а відповідач не отримував житлово-комунальні послуги за Договором про постачання природного газу, оскільки зазначений договір регулює правовідносини між сторонами, в результаті яких позивач як постачальник поставляє споживачеві природний газ для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, з огляду на що підстави для застосування до спірних правовідносин положень Закону України "Про житловокомунальні послуги" відсутні, у зв'язку з чим також безпідставне посилання відповідача на застосування до спірних правовідносин положень Постанови Кабінету міністрів України від 05.03.2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», в частині звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов'язання;
- відповідно до пункту 1 постанови Кабінету міністрів України від 05.03.2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги, разом з цим, Відповідач не є населенням в розумінні Закону України «Про житловокомунальні послуги» та Постанови, а є юридичною особою у відповідності до статті 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Відповідно ч. 13 ст.8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно зі статтею 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.
Як свідчать матеріали справи, 08.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім 32-А" укладено договір №7368-НГТ-32 постачання природного газу (далі Договір).
Відповідно до п. 3.5 Договору приймання-передача газу, переданого позивачем Відповідачу у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання передачі газу.
В силу п.п. 3.5.2 п. 3.5 Договору на підставі отриманих від відповідача даних та даних щодо остаточної алокації відборів відповідача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, позивач готує та надає відповідачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником позивача.
Відповідно до п.п. 3.5.3 та 3.5.4 п. 3.5 Договору відповідач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути позивачу один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником відповідача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання. У випадку неповернення відповідачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від відповідача відповідно до п. 3.5.1 Договору, та даних щодо остаточної алокації відборів відповідача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого природного газу вважається встановленим, узгодженим відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність відповідачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 Договору.
На виконання п.п. 3.5.2 п. 3.5 Договору позивачем направлялись відповідачу примірники актів приймання-передачі, підписані уповноваженим представником Позивача. відповідач повернув позивачу вказані підписані акти приймання-передачі природного газу частково.
Таким чином, позивач стверджує, що на виконання умов Договору він передав у власність Відповідача природний газ на загальну суму 205'434,45 грн, а саме:
- акт приймання-передачі природного газу від 31.10.2021 - 0,49811 тис.м3 - на суму 3777,62 грн (природний газ видобутий на території України);
- акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2021 - 0,017362 тис.м3 - на суму 6324,09 грн (природний газ ввезений на територію України);
- акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2021 - 2,55500 тис.м3 - на суму 19'376,83 грн (природний газ видобутий на території України);
- акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2021 - 3,07388 тис.м3 - на суму 23'311,95 грн (природний газ видобутий на території України);
- акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2022 - 3,23757 тис.м3 - на суму 24'553,35 грн (природний газ видобутий на території України);
- акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2022 - 2,33203 тис.м3 - на суму 17'685,85 грн (природний газ видобутий на території України);
- акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2022 та коригуючий акт від 25.04.2022 - 0,16022 тис.м3 - на суму 1 212,70 грн (природний газ видобутий на території України);
- акт приймання-передачі природного газу від 30.04.2022 - 2,66625 тис.м3 - на суму 20'180,81 грн (природний газ видобутий на території України);
- акт приймання-передачі природного газу від 31.05.2022 - 0,00005 тис.м3 - на суму 0,38 грн (природний газ видобутий на території України);
- акт приймання-передачі природного газу від 30.06.2022 - 0,00005 тис.м3 - на суму 1,48 грн (природний газ ввезений на територію України);
- акт приймання-передачі природного газу від 31.07.2022 - 0,00005 тис.м3 - на суму 1,48 грн (природний газ ввезений на територію України);
- акт приймання-передачі природного газу від 31.08.2022 - 0,00005 тис.м3 - на суму 1,45 грн (природний газ ввезений на територію України);
- акт приймання-передачі природного газу від 30.09.2022 - 0,00005 тис.м3 - на суму 2,16 грн (природний газ ввезений на територію України);
- акт приймання-передачі природного газу від 31.10.2022 - 0,00035 тис.м3 - на суму 16,93 грн (природний газ ввезений на територію України).
Позивач вказує, що всі вказані акти приймання-передачі природного газу були підписані Відповідачем.
Жодних заперечень щодо ціни, строків, якості та/або кількості щодо отриманого природного газу від Відповідача на адресу позивача не надходило.
Також Позивач вказує, що від належного оформлення акту приймання-передачі природного газу за листопад 2022 року відповідач ухилився, хоча природний газ у листопаді 2022 року споживав. Обсяг споживання природного газу у листопаді 2022 року позивач змушений встановлювати з даних Оператора ГТС, відповідно до п.п. 3.5.4 Договору.
Так, з відповіді Оператора ГТС №ТОВВИХ-25-565 від 13.01.2025 та додатку 1, вбачається, що відповідач з ЕІС-кодом 56XQ00011CQEH004, який повністю збігається з ЕІС-кодом, який вказаний у Договорі, спожив у листопаді 2022 року - 2193,13 м3 природного газу.
27 жовтня 2022 сторони уклали додаткову угоду №7/7, в якій визначили ціну природного газу для Обсягу ІІ на листопад 2022 в розмірі 40'575,51 грн.
Крім цього, на підтвердження здійснення господарської операції (факту поставки природного газу) у листопаді 2022 року позивач надав зареєстровану податкову накладну.
Порядок оплати за поставлений природний газ відповідно до умов Договору проходив наступним чином:
Оплата за природний газ за розрахунковий період здійснюється Споживачем виключено грошовими коштами в наступному порядку:
- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому Споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
Відповідно до пункту 5.1 Договору, зі змінами внесеними додатковою угодою №6, оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється Відповідачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:
Оплата вартості обсягу природного газу, що фактично був переданий Постачальником у розрахунковому періоді відповідно до акту приймання-передачі природного газу, окрім Обсягу І (фіксованого), здійснюється Споживачем в повному об'ємі (100% вартості) до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в якому було здійснено постачання газу.
Оплата 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу Обсягу І (фіксованого) здійснюється Споживачем до останнього числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в якому було здійснено постачання газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий у розрахунковому періоді природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому Споживач повинен був сплатити 70% вартості фактично переданого природного газу Обсягу І (фіксованого).
Відповідно до пункту 7.2 Договору у разі прострочення відповідачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору Відповідач зобов'язується сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, а також 3% річних, інфляційні збитки, які розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Як зазначає позивач, станом на час подання позову відповідач частково розрахувався за природний газ, поставлений за спірним договором, на суму 158'430,96 грн, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість у розмірі 47'003,49 грн.
Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що позивач просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення господарського суду Харківської області від 04.06.2025 у справі № 922/1210/25 в частині стягнення з нього пені у розмірі 23 459,22 грн., 3% річних у розмірі 4 257,79 грн., інфляційних втрат у розмірі 10 362,78 грн.
Відповідно до вимог частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи вимоги процесуального законодавства, суд апеляційної інстанції здійснює перегляд рішення господарського суду Харківської області від 04.06.2025 у справі № 922/1210/25 виключно у межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача, які зводяться до незгоди апелянта із судовим рішенням в частині стягнення з нього пені у розмірі 23 459,22 грн., 3% річних у розмірі 4 257,79 грн., інфляційних втрат у розмірі 10 362,78 грн.
Розглядаючи апеляційні вимоги в наведеній частині, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про таке.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як правильно встановив місцевий господарський суд, оплату за переданий газ позивачем відповідач своєчасно не здійснив, належних та допустимих доказів повного та належного виконання грошових зобов'язань за Договором суду не надав, а тому місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача 47'003,49 грн заборгованості за поставлений газ обумовлений договором № 7368-НГТ-32 від 08.10.2021.
При цьому, як вже зазначалося, рішення місцевого господарського суду в частині стягнення з відповідача основного боргу не оскаржено.
Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно зі статтею Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.
Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як передбачено статтею 551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 551 ЦК України).
Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до пункту 7.2 Договору у разі прострочення відповідачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору відповідач зобов'язується сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, а також 3% річних, інфляційні збитки, які розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
Місцевий господарський суд, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку пені, 3% річних та інфляційних втрат у межах заявленого позивачем періоду, дійшов висновку, що наданий розрахунок є арифметично правильним та обґрунтованим, а відтак вимоги про стягнення пені у сумі 23'459,22 грн, 3% річних у сумі 4257,79 грн та інфляційних втрат у сумі 10'362,78 грн підлягають задоволенню.
Однак колегія суддів не може погодитися із таким висновком місцевого господарського суду, зважаючи на таке.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; колективний договір про надання комунальних послуг (далі - колективний договір) - договір про надання комунальних послуг, який укладається з виконавцем комунальних послуг за рішенням співвласників (на умовах, визначених у рішенні співвласників (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) та є обов'язковим для виконання всіма співвласниками; колективний споживач - юридична особа, що об'єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги; споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач.
Так, Закон України "Про ринок природного газу" виокремлює серед суб'єктів ринку природного газу категорії побутового споживача та споживача:
1) побутовий споживач (відповідно до пункту 23 частини 1 статті 1 зазначеного Закону) - фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність;
2) споживач (відповідно до пункту 37 частини 1 статті 1 зазначеного Закону) - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.
Згідно із частиною другою статті 382 Цивільного кодексу України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.
Частиною першою статті 385 Цивільного кодексу України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна (стаття 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").
Статтями 4 та 6 вказаного Закону передбачено, що об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об'єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках).
Управління багатоквартирним будинком здійснює об'єднання через свої органи управління (частина перша статті 12 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники зобов'язані разом з іншим забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна.
Згідно із статтею 12 вказаного Закону витрати на управління багатоквартирним будинком включають, зокрема, витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна.
Верховний Суд у постанові від 30.11.2022 року у справі №916/3837/21 дійшов правового висновку про те, що ОСББ не є фізичною особою чи фізичною особою-підприємцем, а як юридична особа ОСББ не має свого власного споживання.
Отже, ОСББ «Наш дім 32-А» є неприбутковою організацією, яка забезпечує належне утримання багатоквартирного будинку 32-А по вулиці Камишева Івана міста Харків та здійснює закупівлю природного газу за даною адресою виключно для вироблення та використання теплової енергії для власних цілей співвласників (населення), а саме для забезпечення опалення багатоквартирного будинку.
Колегія суддів зазначає, що ОСББ не є фізичною особою чи фізичною особою-підприємцем, а як юридична особа ОСББ не має свого власного споживання. ОСББ, згідно норм чинного законодавства, сприяє отриманню співвласниками багатоквартирного будинку комунальних послуг, зокрема газу. Цей газ постачається у багатоквартирний будинок виключно задля функціонування спільного майна співвласників та для задоволення побутових (спільно-побутових) потреб співвласників.
Діяльність Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ОСББ «Наш дім 32-А» спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов його функціонування, а, відтак, така діяльність є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючого суб'єкта, а не комерційною діяльністю з метою отримання прибутку.
Аналізуючи вказані норми, судова колегія зазначає, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку є колективним побутовим споживачем, тобто, юридичною особою, що об'єднує споживачів власників жилих та нежилих приміщень у будинку та діє в інтересах фізичних осіб - власників квартир, які використовують поставлений позивачем газ виключно для своїх побутових потреб (надані відповідачем послуги з опалення та постачання гарячої води населенню).
При цьому, позивачем не доведено, що споживання за спірним договором відбувалося не лише мешканцями будинку, але й суб'єктами господарювання.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів зазначає, що відповідач виступає у спірних відносинах з позивачем саме як колективний побутовий споживач (від імені всіх фізичних осіб співвласників) та договір укладений для забезпечення та сприяння співвласникам будинку в отриманні житлово-комунальних послуг належної якості та у встановлений строк.
Схожа за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.02.2024 у справі № 922/1717/23.
24.02.2022 Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, в Україні введено воєнний стан, який триває і на даний час.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" визначено, що в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні", до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
Отже, оскільки позивачем нарахування пені інфляційних втрат та 3% річних здійснено за періоди, які охоплюються проміжком часу з 16.06.2022 по 01.01.2025, тобто в період дії воєнного стану, введеного з 24.02.2022 в Україні Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, та враховуючи положення Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану", приписи якої забороняє нарахування та стягнення з населення (які є мешканцями ОСББ «Наш дім 32-А») неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги позивача про стягнення суми пені у розмірі 23 459,22 грн., 3% річних у розмірі 4 257,79 грн., інфляційних втрат у розмірі 10 362,78 грн. задоволенню не підлягають.
З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до п. 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, у відповідності до п.п. 1-3 ч.1 ст. 277 ГПК України, є: нез'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.
З огляду на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового скасування рішення місцевого господарського суду, а саме: в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 23 459,22 грн., 3% річних у розмірі 4 257,79 грн., інфляційних втрат у розмірі 10 362,78 грн. та ухвалення в цій частині нового судового рішення про відмову в позові.
В решті рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін як законне та обґрунтоване.
З огляду на те, що апеляційна підлягає задоволенню, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається судом на позивача.
Зважаючи на вищенаведене та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 280-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім 32-А" (вх. №1456Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 04.06.2025 у справі № 922/1210/25 задовольнити.
Рішення господарського суду Харківської області від 04.06.2025 у справі № 922/1210/25 скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення пені у розмірі 23 459,22 грн., 3% річних у розмірі 4 257,79 грн., інфляційних втрат у розмірі 10 362,78 грн. та в цій частині ухвалити нове рішення, яким в задоволення позову відмовити.
В решті рішення господарського суду Харківської області від 04.06.2025 у справі № 922/1210/25 залишити без змін.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 42399676) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім 32-А" (61038, м. Харків, вул. Камишева Івана, 32-А, код ЄДРПОУ 37458521) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3633,60 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
Порядок і строки її оскарження визначені у статтях 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 29.08.2025.
Головуючий суддя М.М. Слободін
Суддя Н.В. Гребенюк
Суддя О.В. Плахов