Справа № 757/41852/24-ц
Категорія 38
(ЗАОЧНЕ)
13 червня 2025 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Войтенко Т. В.,
за участю секретаря судового засідання - Вигівська В. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У вересні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» через систему «Електронний суд» звернулося до Печерського районного суду м. Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 38,986,00 грн. та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26.11.2024 року справу 757/41852/24
передано за підсудністю до Подільського районного суду м. Києва.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 05.03.2023 р. між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №9265743, який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором U30826.
Умовами кредитного договору передбачено, що кредит надається на 105 днів з 05.03.2023 по 18.06.2023.
На банківську картку позичальника було перераховано кредитні кошти у розмірі 10 000,00 грн., із урахуванням стягнутої одноразової комісії за видачу кредиту, яка визначена кредитним договором, у розмірі 10,00 %, що в грошовому еквіваленті 1 000,00 грн.
26.07.2023 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК« Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №101-МЛ, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права вимоги до позичальників, в тому числі до ОСОБА_1 .
Позивач зазначає, що відповідач станом на 13.09.2024 має заборгованість перед ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»», яка становить 38 986,00 грн. та складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту - 9 600,00 грн., простроченої заборгованості за процентами - 28 386,00 грн., заборгованості за комісіями - 1 000,00 грн., яку не сплачено у позасудовому порядку, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 21 лютого 2025 року відкрито провадження у справі, вирішено питання про доцільність її розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання представник позивача не з'явився, просив про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити з підстав викладених у позові.
Відповідач до суду не з'явився, відзиву на позовну заяву чи інших письмових пояснень від нього до суду не надходило.
Зважаючи на відсутність заперечень представника позивача, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності відповідача, з можливістю ухвалення заочного рішення по справі (ч. 4 ст. 223 ЦПК України).
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, у зв'язку з наступним.
05.03.2023 р між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредиту №9265743, за умовами якого кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути кредит Кредитодавцю та оплатити за користування кредитом на умовах, що передбачені цим Договором (п. 1.1 договору).
Відповідно до п. 2.1, 2.2.1 договору кредит надається позичальнику шляхом перерахування суми Кредиту на банківський (картковий) рахунок позичальника. За користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю платежі, строки і суми яких зазначені в графіку платежів. Плата за користування кредитом нараховується щомісячно за кожен місяць користування кредитом. У складі плати за користування кредитом, можуть нараховуватися відсотки за перший день користування кредитом, фіксована щомісячна комісія та (або) одноразова комісія за користування кредитом в залежності від обраного Позичальником кредитного продукту.
Згідно з п. 2.2, 2.3 договору, процентна ставка за Договором є фіксованою. Датою повернення суми Кредиту, так само як і датою сплати заборгованості за Договором, вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок кредитодавця.
Сторонами визначено умови кредиту: сума кредиту - 10 000,00 грн; строк на який надається кредит - 105 днів (з 05.03.2023 р. по 20.03.2023р. - пільговий період, з 20.03.2023 по 18.06.2023 р. - поточний період); одноразова комісія за видачу кредиту, від початкової суми кредиту - 10 %; сума одноразової комісії - 1 000,00грн; загальні витрати за пільговий період - 3 250,00 грн. в грошовому виразі та 94,072,00 % річних; загальні витрати позичальника за весь строк кредитування складають 30250,00грн. в грошовому виразі та 1052,00 % річних.
Договір про надання кредиту № 9265743 від 05.03.2023 підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором U30826.
05.03.2023 ТОВ «Мілоан» перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 10000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №95039159 від 05.03.2023року.
26.07.2023 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №101-МЛ, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права вимоги до позичальників, в тому числі до ОСОБА_1 .
На підтвердження позовних вимог ТОВ «ФК«Кредит-Капітал» за договором споживчого кредиту надало: кредитний договір №9265743 від 05 березня 2023 року; розрахунок заборгованості за кредитним договором; анкету-заяву на кредит №9265743.
Відповідно до розрахунку заборгованості, проведеного позивачем, сума заборгованості за договором № 9265743 від 05.03.2023 за період з 05.03.2023 по 21.06.2023 складає 38 986,00 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 9 600,00 грн.; прострочена заборгованість за процентами - 28 386,00грн., заборгованість по комісії - 1 000,00 грн.
Доказів того, що відповідач здійснив оплату заборгованості матеріали справи не містять.
Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Положеннями ст. 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
З наявних матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» свої зобов'язання за договором виконало, надало відповідачу кредитні кошти у розмірі 10 000,00 грн.
Судом встановлено, що всупереч умов кредитного договору та норм закону відповідач допустив порушення умов повернення грошових коштів, оскільки не здійснював платежів, передбачених договором для погашення його договірних зобов'язань.
Так, звертаючись до суду із позовом ТОВ «ФК'Кредит-Капітал» надало належні та допустимі докази укладення ОСОБА_1 кредитного договору №9265743 від 05.03.2023 року. ОСОБА_1 отримав кредит за договором № 9265743, проте не виконав взяті на себе зобов'язання та в добровільному порядку у строки, передбачені кредитним договором, кошти не повернув.
Відтак, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК « Кредит -Капітал» заборгованості за основною сумою боргу.
Позивач також просив стягнути з відповідача 28 336,00 грн. відсотків, які нарахував за період з 06.03.2023 по 21.06.2023 (а.с. 31-33).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За умовами договору №9265743 від 05.03.2023 кредитні кошти надавалися до 18.06.2023.
Втім, умовами договору сторони передбачили пролонгацію строку кредитування на пільгових та базових умовах.
Так, відповідно до п.2.3.1. Позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів товариством, що розміщені на веб-сайті товариства miloan.ua і є невід'ємною частиною цього договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил , у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту.
Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п. 1.6 Договору.
У випадку, якщо позичальник протягом періоду на який продовжено строк кредитування (пролонгацію) стандартних (базових) умовах вчинять дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах , дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.
Отже, сторонами передбачено продовження строку кредитування на 15 днів з правом кредитора нараховувати відсотки (пільгову ставку та базову ставку) за весь час користування кредитними коштами.
Так, з відомості про щоденні нарахування та погашення вбачається, що дія кредитного договору продовжувалася. Зокрема, після спливу перших 15 днів, коли відсотки нараховувалися на пільгових умовах, кредитування було продовжене ще на поточних умовах. З 21.03.2023 кредитор почав нараховувати відсотки у стандартному розмірі.
Сума відсотків за період з 06.03.2023 по 21.06.2021 становить 28 386,00 грн. (а.с.31-33). Саме у такому розмірі відсотки можуть бути стягнуті з відповідача.
Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, врахувавши те, що відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов'язання за вищезазначеними договорами, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором у розмірі 9 600,00грн. тіла кредиту та 28 386,00 грн. відсотків, а всього 37 986,00 грн.
Щодо частини позовної вимоги про стягнення комісії за договором, суд зазначає наступне.
Так, у рішенні від 11.07.2013 №7-рп/2013 Конституційний Суд України вказав, що умови договору споживчого кредиту, його укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими споживач вважається слабкою стороною у договорі та підлягає правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.
На спірні правовідносини за цим договором поширюється дія Закону України "Про споживче кредитування", адже за договором позичальнику надано споживчий кредит та такий укладено зі строком погашення кредиту терміном шість місяців.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування" загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.
Згідно з ч. 2 ст. 8 цього Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Законом передбачено право фінансової установи встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року (справа №202/5330/19) у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які встановлено щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з ст. 11 Закону України "Про споживче кредитування".
Товариство не зазначило та не надало доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин умова кредитного договору щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемною відповідно до ч. 1 ст. 11 цього Закону.
Суд звертає увагу, що у договорі не вказано, за які саме послуги позивач встановив комісію. Умови самого договору не містять переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія за обслуговування кредиту.
Ураховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і їх погодження із споживачем при укладенні договору, а тому обов'язок позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемним відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування".
Зазначені правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14 вересня 2022 року (справа №755/11636/21) та від 16 листопада 2022 року (справа №755/9486/21).
Аналізуючи умови договору, суд дійшов переконання про те, що позивачем не подано доказів у відповідності до ст. ст. 76-80 ЦПК України, які б підтверджували, які саме послуги надаються відповідачеві за котрі необхідно здійснювати сплату комісії, а відтак суд вважає, що відповідач не зобов'язаний сплачувати таку комісію, а тому у цій частині позовних вимог слід відмовити за недоведеністю.
На підставі викладеного, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними, а позов таким, що підлягає задоволенню частково, оскільки достовірно встановлено, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе за договором зобов'язання, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 9600,00 грн. та відсотками - у розмірі 28386,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а з відповідача підлягають стягненню 37986,00 грн. заборгованості.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При подачі позову позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №4783 від 09.08.2024.
Із урахуванням наведеного, у зв'язку з тим, що позовні вимоги задоволено частково - на 97,43%, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2360,26 грн. (97,43% від суми 2422,40 грн.).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 625,630, 631, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 13, 81, 141, 258, 263, 265, 273, 280, 354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромзадовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит №9265743 від 05.03.2023, укладеним з ТОВ «Мілоан», у розмірі 37986,00 грн. та судовий збір у розмірі 2360,26 грн., а всього стягнути 40346,26 грн.
В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення (або вручення) повного судового рішення.
Учасники:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, м. Львів, вул.Смаль-Стоцького, 1, корпус 28)
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 .
Суддя Т. В. Войтенко