Справа № 758/2475/25
Категорія 38
(ЗАОЧНЕ)
25 червня 2025 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Войтенко Т. В.,
за участю секретаря судового засідання - Вигівська В. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У лютому 2025 року Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» (далі - АТ «ТАСКОМБАНК») звернулося до Подільського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , згідно з яким просило стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «ТАСКОМБАНК» кредитну заборгованість за заявою-договором № 002/14257963- SP від 08.02.2022, що в частині тіла кредиту та процентів станом на 14.02.2025 становить 52 181,24 грн. та складається з: 41 567,65 грн. - заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена), 10 613,59 грн. - заборгованість за процентами (в т.ч. прострочена); а також стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «ТАСКОМБАНК» понесені судові витрати.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що 08.02.2022року між сторонами було підписано заяву № 1131887 щодо приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної кратки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank».
Згідно з п. 1.2.2 заяви №1131887 про приєднання до публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» відповідач просила надати банківські та фінансові послуги, зокрема: відкрити поточний рахунок у національній валюті. Позивачем було надано послугу кредитування рахунку та встановлено ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування для вказаного продукту, що складає 100 000 гривень, а саме: надано кредитні кошти в сумі 50 000,00 грн. Процентна ставка за встановленим кредитним лімітом - 0,01 %, строк користування до 07.02.2025 року. Цільове призначення кредиту - на споживчі потреби.
Таким чином відповідач відкрив поточний рахунок у гривні № НОМЕР_1 , а банком були надані кредитні кошти відповідачу у спосіб, зазначений в кредитному договорі.
Посилаючись на те, що позивач свої обов'язки за кредитом виконав в повному обсязі, проте, відповідач перестав виконувати умови кредиту та, як наслідок, станом на 14.02.2025 утворилась заборгованість за кредитом у розмірі 52 181,24 грн., в т.ч.: заборгованість по тілу кредиту - 41 567,65 грн.; заборгованість за процентами - 10 613,59 грн., позивач просив стягнути таку заборгованість судовим рішенням.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 10 березня 2025 року відкрито провадження у справі, вирішено питання про доцільність її розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання представник позивача не з'явився, просив про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити з підстав викладених у позові.
Відповідач до суду не з'явився, відзиву на позовну заяву чи інших письмових пояснень від нього до суду не надходило.
Зважаючи на відсутність заперечень представника позивача, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності відповідача, з можливістю ухвалення заочного рішення по справі (ч. 4 ст. 223 ЦПК України).
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, у зв'язку з наступним.
Судом встановлено, що 08.02.2022 між позивачем та відповідачем було підписано Заяву-анкету №1131887 щодо приєднання до Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг у межах проекту «Sportbank». Підписанням заяви відповідач визнав, що всі правочини при здійсненні електронної взаємодії з банком через мобільний додаток можуть вчинятися ним з використанням аналогу власноручного підпису уповноваженої особи банку та аналогу печатку банку та позичальником з використанням удосконаленого електронного підпису.
Відповідно до довідки від 04.02.2025 відповідач з 08.02.2022 є власником поточного рахунку у гривні, який відкритий до заяви № 1131887 з номером кредитного договору №002/14257963- SP від 08.02.2022 року, відкритого в АТ «Таскомбанк».
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача за вказаним кредитом станом на 14.02.2025 становить 52 181,35 грн., зокрема заборгованість по тілу кредиту - 41 567,65 грн., заборгованість за процентами - 10 613,59 грн.
Факт користування відповідачем грошовими коштами підтверджується також випискою по особовому рахунку за період з 08.02.2022 по 14.02.2025.
Звертаючись до суду з позовом, позивач, на підтвердження погодження умов договору з відповідачем АТ «Таскомбанк» надав до матеріалів позовної заяви витяг з публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських послуг, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank», тарифи за продуктом та витяг зі статуту.
Втім, суд не може стверджувати, що умови отримання фінансового кредиту були доведені до відповідача.
Так, згідно зі ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Як передбачено ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Разом з тим, відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною 2 ст. 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За змістом ст.ст. 76, 77 ЦПК України, суд встановлює наявність або відсутність обставин, котрими обґрунтовують свої вимоги і заперечення сторони, на підставі доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Також, згідно роз'яснень, які містяться в п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009, предметом доказування є факти, якими обґрунтовуються заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Як вже зазначалося, 08.02.2022 між позивачем та відповідачем було підписано заяву №1131887 щодо приєднання до Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг у межах проекту «Sportbank».
У цій заяві-анкеті № 1131887 ОСОБА_1 зазначив, що приєднується до Публічної пропозиції в цілому.
Згідно п. 1.2.3. Заяви-анкети № 1131887, ОСОБА_1 просив надати послугу кредитування рахунку та встановити ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування рахунку, що встановлений в тарифах та складає 100 000 грн., з урахуванням умов визначених в Публічній пропозиції.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, ані Публічна пропозиція, ані Тарифи не містять підпису позичальника.
Суд не має підстав вважати, що Публічна пропозиція є загальнодоступною та розміщена на офіційному сайті позивача, а підписавши заяву-анкету відповідач погодився із умовами, визначеними в ній, зокрема щодо нарахування відсотків за договором. Дійсно, як вбачається зі змісту Заяви-анкети № 1131887, ОСОБА_1 визнав, що при здійсненні між ним та банком подальшої взаємодії через мобільний додаток, всі правочини можуть вчинятися ним з використанням удосконаленого електронного підпису, що створюється відповідно до умов договору. Для створення удосконаленого електронного підпису відповідач засвідчує генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним відкритим йому ключем.
Так, ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому, як визначено у п. 2 Заяви-анкети № 1131887, відповідач перед підписанням цієї заяви-анкети ознайомився з публічною пропозицією разом з додатками, в т.ч., але не виключно, тарифами, довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб, паспортом споживчого кредиту, що розміщені на сайті банку та лендинговій сторінці, посилання на примірник якої, разом з додатками отримано в мобільному додатку «Sportbank», і з якою він повністю згодний, зміст зрозумілий, положення якої зобов'язується неухильно дотримуватися. В цьому випадку, датою відправлення Публічної пропозиції вважається дата, з якої в мобільному додатку стає доступним текст Публічної пропозиції.
Разом з тим, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ту редакцію Публічної пропозиції, яка наявна в матеріалах справи розумів відповідач, ознайомився та погодився з нею, підписуючи заяву про приєднання.
В матеріалах справи відсутні належні, достатні та допустимі докази на підтвердження ознайомлення відповідача з публічною пропозицією та тарифами, як це передбачено у п. 2 Заяви-анкети № 1131887, зокрема підтвердження наявності у відповідача електронного кабінету «Sportbank», направлення та доставки до такого електронного кабінету документів, які слугують умовою укладення договору або підтвердження отримання посилання на такі документи для ознайомлення відповідачем.
Тобто, матеріали справи не містять жодних доказів, що саме цю Публічну пропозицію та Тарифи за карткою «Sportbank» розумів відповідач, ознайомився та погодився з ними, підписуючи Заяву-анкету № 1131887, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови щодо сплати процентів, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірі.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
Натомість, підписана відповідачем заява-анкета, окрім анкетних даних ОСОБА_1 та загальних положень щодо укладення договору, не містить жодних даних про умови кредитування, зокрема щодо розміру процентів, пені та комісії.
Отже, виходячи з вищенаведеного, у даному випадку неможливо застосувати до спірних правовідносин, зокрема в частині нарахування відсотків за договором, правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Публічна пропозиція, що розміщена на офіційному сайті позивача могла неодноразово змінюватися самим банком в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Публічну пропозицію у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову, а не ту, яка була надані відповідачці для ознайомлення перед укладення договору приєднання.
Аналогічна позиція викладена й у постанові Великої Палати Верховного Суду у своїй постанові від 03.07.2019 по справі № 342/180/17, де вказано, що витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, які не містять підпису позичальника, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети, яка не містить положень щодо розміру процентів, неустойки. Тобто, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Зважаючи на викладене, судом відхиляються доводи позивача, які зводяться до того, що Публічна пропозиція є загальнодоступною та розміщена на офіційному сайті позивача, а відтак відповідач мав можливість ознайомитися з нею, оскільки загальнодоступність публічної пропозиції, яка врегульовує порядок надання банківських послуг, не вказує на те, що саме з таким документом було ознайомлено відповідача, враховуючи, що при укладенні договору про надання банківських послуг саме на банк покладається обов'язок щодо доведення до іншої сторони всіх істотних умов договору та отримання від відповідача підтвердження щодо ознайомлення з такими документами у належний спосіб.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме долучену до матеріалів справи Публічну пропозицію АТ «Таскомбанк» на укладання договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладання договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови щодо сплати процентів у розмірах, зазначених у позовній заяві.
З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь Банку заборгованості по відсоткам за користування кредитом в розмірі 10 613,59 грн. є необґрунтованими, оскільки позивачем не надано належних доказів на підтвердження досягнення із відповідачем згоди щодо умов, розміру та порядку здійснення таких нарахувань у встановлених законом формі та порядку.
Таким чином, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, враховуючи вимоги частини другої статті 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, розмір якої в даному випадку дорівнює 41 567,65 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При подачі позовної заяви банком було сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн. За результатами розгляду справи позовну заяву було задоволено частково (на 79,66%), а тому з відповідача ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 1929,67 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 258-260, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» 41567,65 грн. заборгованості за тілом кредиту за Кредитним договором №002/14257963-SP від 08.02.2022.
В решті вимог - позивачу відмовити.
Стягнути ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» 1929,67 грн. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивачем рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники:
Позивач: Акціонерне товариство «Таскомбанк», код ЄДРПОУ 09806443, м.Київ, 01032, вул. С.Петлюри, 30.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 .
Суддя Т. В. Войтенко